8.4. Міжнародний торговельний центр ЮНКТАД / СОТ

магниевый скраб beletage

Міжнародний торговельний центр — МТЦ (International Trade Center UNCTAD/WTO-ITC) — створено 1964 року за рішенням чле­нів ГАТТ з метою надання зовнішньоторговельної інформації і консультаційних послуг у торгівлі та здійсненні конкретних проек­тів. У 1968 року ЮНКТАД став учасником Міжнародного торгове­льного центру, що визначило його статус (з 1974 р.) як робочого органу ГАТТ і ООН. МТЦ не має власного членства. З 1973 року резолюцією ЕКОСОР надано функцію центрального органу систе­ми ООН з технічної допомоги країнам, що розвиваються, у стиму­люванні експорту. У 1984 року надано статус Виконавчого агентст­ва Програми розвитку ООН (ПРООН).

МТЦ здійснює свою діяльність у межах основної програми «Сприяння торгівлі та розвитку експорту» та спеціальних програм «Технічне співробітництво зі слаборозвиненими країнами», «Техніч­не співробітництво з національними торговельними палатами».

Резолюцією ЕКОСОР у 1973 році визначено шість головних на­прямів діяльності:

1) сприяння поліпшенню якості продукції і розвитку маркетин­гу (переважно для країн, що розвиваються, і приватних фірм);

2) надання послуг з техніки здійснення торгових операцій;

3) надання інформації про міжнародну торгівлю;

4) сприяння підготовці кадрів;

5) допомога у здійсненні експортних і супутніх операцій;

6) визначення потреб і розробка програм сприяння розвитку тор­гівлі.

Принципи діяльності МТЦ визначає Генеральна рада COT і Ра­да з торгівлі та розвитку ЮНКТАД. Міжурядовий контроль здійс­нює Об'єднана консультаційна група зі справ МТЦ (ОКГ), до якої входять представники ЮНКТАД і ВТО. До компетенції ОКГ нале­жить проведення щорічних сесій для розгляду діяльності МТЦ і розробки рекомендацій для ЮНКТАД і ВТО. Між сесіями діяль­ність МТЦ здійснюється Секретаріатом, розміщеним у Женеві, та штатом консультантів понад 600 осіб.

Пріоритетними напрямами діяльності Міжнародного торгове­льного центру на сучасному етапі (з 1991 р.) є: 1) сприяння торгівлі для зменшення рівня бідності; 2) допомога слаборозвиненим краї­нам; 3) співробітництво між країнами, що розвиваються, «Південь- Південь»; 4) участь жінок у розвитку торгівлі; 5) підприємництво у сфері експорту; 6) екологія в розвитку експорту; 7) розвиток люд­ських ресурсів.