ТЕМА 9 СИСТЕМА НАДДЕРЖАВНОГО БАГАТОСТОРОННЬОГО РЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВИХ ТОВАРНИХ РИНКІВ

Зміст багатостороннього регулювання світових товарних рин­ків полягає в узгодженні дій країн—виробників, експортерів та імпортерів щодо стабілізації ринків шляхом запровадження міжнародних механізмів та організаційних утворень з їх реаліза­ції. У розділі розглянуто основні цілі та методи регулювання сві­тових товарних ринків; проблеми утворення міжнародних еко­номічних організацій з питань регулювання світових товарних ринків. Проаналізовано діяльність міжнародних рад з регулюван­ня світових товарних ринків, консультативних організацій та дослідницьких груп. Охарактеризовано основні напрями діяльно­сті міждержавних організацій країн—виробників і експортерів.

9.1. Суть, цілі та методи регулювання світових товарних ринків (СТР)

До головних цілей регулювання світових товарних ринків (СТР) зараховують забезпечення пропорційності розвитку виробництва і споживання сировинних ресурсів шляхом координації дій суб'єктів ринків, стабілізації цін, коригування співвідношення цін на сиро­вину та готові вироби.

Основним методом регулювання є укладання міжурядових угод в межах ЮНКТАД та міжурядових угод країн—виробників, експо­ртерів та імпортерів. Міжурядові угоди в рамках ЮНКТАД реалі­зуються на основі міжнародних торговельних угод (МТУ) та в діяль­ності міжнародних дослідницьких груп (МДГ), які забезпечують міждержавне співробітництво з найважливіших сировинних товарів (зернові, цукор, каучук, бавовна, кольорові метали, какао, кава, олійне насіння).

Основними цілями МТУ є визначення і аналіз проблем торгів­лі конкретним товаром, дослідження кон'юнктури та інформуван­ня учасників, збір і публікація статистичних даних, організація багатосторонніх консультацій і розробка заходів з розширення виробництва, експорту товару і пов'язаних з цим проблем охоро­ни довкілля.

Організаційні форми регулювання СТР, крім МТУ та МДГ, здійснюють міжурядові установи країн—виробників, споживачів конкретного товару та міжнародні асоціації виробників і експор­терів.

Укладання МТУ розпочалося в 30-х років минулого століття, коли було створено інституційні механізми та дослідницькі органи на міжурядовому рівні з торгівлі пшеницою (1933) та цукром (1934). Особливої інтенсивності цей процес набув у 50—70-х років під егідою ЮНКТАД та Комітету із сировинних товарів за ініціа­тивою Генеральної Асамблеї ООН відповідно до Програми дій що­до встановлення нового світового економічного порядку (Резолюції 3202 VI спеціальної сесії та 3362 VII сесії Генеральної Асамблеї ООН).

На І сесії ЮНКТАД (1968) було прийнято потоварний підхід до укладання угод та здійснення інших заходів стабілізаційного харак­теру на ринках залізної та марганцевої руди, нікелю, вольфраму, включаючи створення стабілізаційних запасів, здійснення програм диверсифікації, координації збуту.

На IV сесії ЮНКТАД (1976) Резолюцією 93 (IV) затверджено інтегровану програму для сировинних товарів (ІПСТ), яка передба­чала комплекс заходів з реорганізації і нормалізації торгівлі, вклю­чаючи розробку міжнародних товарних стабілізаційних угод (МТСУ) для 18-ти видів товарів. Проте підготовчі наради щодо мі­ді, бокситів, залізної руди, Марганця виявилися безрезультатними. Товарні стабілізаційні угоди передбачалося реалізувати через ви­значення процедур встановлення лімітів коливання цін; експортних квот і зобов'язань із закупівель і продаж; норм і процедур держав­ного контролю за діяльністю іноземних компаній; заходів із забез­печення стійкого зростання обсягів виробництва і експорту КР, у тому числі за допомогою довгострокових програм закупівлі; стабі­лізаційних запасів; заходів диверсифікації економіки та експорту КР, розвитку переробної промисловості, підготовки кадрів, прове­дення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт. Для підтримки ІПСТ створено Спільний фонд для сировинних то­варів як міжнародну фінансову інституцію.

Основними цілями МТУ (з какао, кави, натурального каучуку, цукру, оливкової олії, олова, пшениці, джуту та джутових виробів, тропічної деревини) є: пом'якшення цінових коливань; забезпечен­ня ринків збуту та імпортних поставок за справедливими та вигід­ними цінами на регулярній основі. Цілі та методи конкретних МТУ суттєво відрізняються за видами угод (стабілізаційних, адміністра­тивних, із заходів розвитку).

Стабілізаційні МТУ спрямовані на збалансування попиту та пропозиції через встановлення діапазону цін, зобов'язань щодо їх дотримання; системи експортних квот; створення буферних запа­сів; регулювання обсягів виробництва. Початково стабілізаційними були МТУ з натуральним каучуком (єдина, що діє сьогодні як ста­білізаційна), какао (перебуває на стадії ліквідації), кавою, оловом.

Адміністративні МТУ теж орієнтовані на збалансування попи­ту і пропозиції через узгодження внутрішньої політики країн—ви­робників і споживачів, а також на вивчення кон'юнктури, інформу­вання, збір і публікацію статистичних даних, організацію багатосторонніх консультацій. До них відносяться МТУ з торгівлі пшеницею, цукром, кавою, бавовною, нікелем, свинцем, цинком, каучуком. Ці угоди не передбачають заходів з регулювання ринко­вих відносин.

Угоди із заходів розвитку спрямовані на розширення експорт­ного потенціалу, розвиток відповідної інфраструктури та переробку і збут сировини, охорону довкілля, аналіз проектів з розвитку. До них належать МТУ з оливкової олії, тропічної деревини, джуту і джутових виробів. Тенденцією останнього часу є тісна взаємодія МТУ із COT, участь їх представників як спостерігачів у сесіях COT і навпаки.