9.3. Міжнародні ради з регулювання світових товарних ринків

На відміну від організацій, міжнародні ради не володіють пра- восуб'єктністю і не використовують спеціальні механізми регулю­вання ринків. Головною метою їх створення є сприяння реалізації міжурядових торговельних угод через регулювання відносин між учасниками угод, надання їм інформації про тенденції розвитку то­варних ринків. На сьогодні діють міжнародні ради з оливкової олії, олова, зерна.

Міжнародна рада з оливкової олії — МРОЛ (International Olive Oil Council — IOOC) — створена в 1959 році в межах відповідної Міжнародної угоди (1956) зі змінами у 1963, 1974, 1986 і 1993 ро­ках. У 1993 році підписаний Протокол, яким розширено сферу дії угоди 1986 року, до 31 грудня 1998 року. Учасниками є 12 країн і країни ЄС.

Основні цілі угоди — співробітництво та узгоджені заходи на ринку, обмін технологіями вирощування і переробки, розширення торгівлі і стандартизація продукції, збір і обмін інформацією із цих питань. Угода не передбачає безпосереднього регулювання ринків, а лише здійснює надання рекомендацій учасникам.

Робочими органуми МРОЛ є пленарні сесії ради, економічний, технічний комітети, підкомітети з хімії оливкової олії, комітети експертів та з пропаганди споживання.

Міжнародна рада з олова — МРО (International Tin Council — ITC) — створена для підтримки Міжнародної угоди з олова І (Кон­ференція ООН по олову, 1953 p., вступила в дію з 1956 р. на 5 ро­ків), Угода II — 1961—1966 роки; Угода III — з 1967—1971 роки; Угода IV — 1972—1976 роки; Угода V — 1977—1981 роки, продо­вжено до 1982 року; Угода VI — 1983—1986 роки; Угода VII — 1987—1994 роки. Учасниками МРО є 22 держави та країни ЄС. Основні цілі МРО — запобігання надмірним ціновим коливанням, збалансування ринку, здійснення заходів для збільшення виробни­цтва і справедливого розподілу олова. До складу МРО входять представники учасників, які збираються на сесії чотири рази на рік. Рада призначає виконавчого директора, керуючого стабілізаційним запасом та секретаря. Допоміжними органуми є група з економіч­них питань і розгляду цін, адміністративний комітет, комітет з фі­нансування буферного запасу, комітет з видатків і цін, мандатний і статистичний комітети.

Рада здійснює: щоквартальну оцінку обсягів виробництва та споживання олова на поточний і наступний квартал, спостереження за видатками, рівнем виробництва, кон'юнктурою ринку; збір, уза­гальнення та публікацію інформації.

У I, II, III Угодах як регулюючий механізм для обмеження ціно­вих коливань використовувався стабілізаційний запас (25,4; 20 тис. т), а також експортні квоти (у 1957—1959 pp. тау 1968—1969 pp.). У V Угоді розміри запасу збільшені до 40 тис. т (з них 20 тис. т — додатковий запас, фінансований на добровільних засадах спожива­чами). Регулювання у VI Угоді включає як буферний запас (30 тис. т), так і запровадження експортних обмежень при нестачі запасу для зниження цін.

Міжнародна рада із зерна — МРЗ (International Grain Council — IGC) — діє з 1933 року з поновленням у 1949, 1953, 1956, 1962, 1967 і 1971 роках. Міжнародна угода з пшениці 1971 року продов­жувалась сім раз, а у 1982 році ще на три роки. Прийнята у 1995 році. Міжнародна угода із зерна включила Конвенцію про то­ргівлю зерном 1995 року та Конвенцію про надання продовольчої допомоги 1995 року, які є самостійними правовими актами.

Угода 1967 року розроблялася в межах ГАТТ, а її текст — при­йнятих в рамках ФАО угоди 1971 і двох наступних у межах ЮНК- ТАД.

Основні цілі Конвенції з торгівлі пшеницею (11 країн- експортерів і 19 — імпортерів):

1) розширення торгівлі зерновими (збіжжям), забезпечення віль­ного розвитку ринку, усунення торгових бар'єрів, дискримінаційної практики;

2) стабілізація ринків, зміцнення світової продовольчої безпеки;

3) забезпечення форуму для обміну інформацією та обговорен­ня питань торгівлі зерном.

Реалізацію Конвенції з торгівлі зерном здійснює Міжнародна ра­да з зерна; Конвенції про продовольчу допомогу — Комітет з продо­вольчої допомоги — автономний орган, що обслуговується Секрета­ріатом Міжнародної ради з зерна. Рада складається з представників учасників, проводить дві регулярні сесії на рік, призначає виконав­чий комітет, голову та заступника. Виконавчий комітет затверджує Комітет з кон'юнктури ринку в складі технічних представників (по п'ять учасників від експортерів та імпортерів), який здійснює спо­стереження за кон'юнктурою та публікує огляди стану ринків.

Поточна робота здійснюється Секретаріатом ради на чолі з ви­конавчим директором, який готує проекти документів для сесії Міжнародної ради та виконкому, публікує щомісячну інформацію про угоди, фрахтові ставки, розрахунки індикаторних цін на зерно, а також проводить дослідження з різних питань. Діяльність фінан­сується за рахунок країн—учасниць.

Міжнародні консультаційні організації (МКО) створені у формі комітетів з метою сприяння розвитку торгівлі через надання учас­никам відповідної інформації, обговорення проблем розвитку ви­робництва, торгівлі, регулювання цін. До них належать Комітет з бавовни та Комітет ЮНКТАД з вольфраму.

Міжнародний консультаційний комітет з бавовни — МККБ (International Cotton Advisury Committee — ICAC) — заснований у 1939 році на міжнародній конференції з бавовни. У 1946 році ство­рені секретаріат і виконавчий комітет, який у 1948 році перетворе­но в постійний комітет. У 2002 році до складу МККБ входило 43 країни-виробники, членство було відкритим для всіх учасників ООН і ФАО. Функції комітету переважно мають дослідницький, інформаційний і рекомендаційний характер.

Вищий орган МККБ — пленарна сесія (раз на рік), виконавчі — керуючий комітет, комітет з інформації та статистики, комітет з до­сліджень у сфері виробництва. У період між сесіями робота МККБ здійснюється через постійний комітет, до функцій якого входить підготовка та проведення обговорень поточного і перспективного розвитку ринку, втілення практичних заходів за рішеннями плена­рних сесій, підготовка проектів цих рішень, затвердження бюдже­ту, керівництво діяльністю секретаріату, розгляд рекомендацій під­комітету з бюджету та фінансів.

Комітет ЮНКТАД з вольфраму (Міжнародна група експертів з вольфраму) створений у 1963 році за участю 29-ти країн з метою збору і поширення інформації про ринок, підготовки і публікації оглядів кон'юнктури, розгляду заходів зі стабілізації ринку. Підзві­тний Комітету із сировини Ради ЮНКТАД. Практикує створення на тимчасових засадах допоміжних органів.

Міжнародні дослідницькі групи (МДГ) із сировинних товарів — це міжурядові організації, що діють під егідою ЮНКТАД з метою обговорення актуальних проблем розвитку ринків сировини і прий­няття необхідних рекомендацій.

МДГ з каучуку — МДГК (International Rubber Study Group — IRSG) — створена у 1944 році за участю 27-ми країн з метою суспі­льного обговорення проблем розвитку, споживання і торгівлі нату­ральним і синтетичним каучуком; збору інформації, її публікації, надання рекомендацій учасникам, розгляду заходів щодо усунення перешкод у торгівлі. Керівництво МДГК здійснює генеральний се­кретар, який очолює секретаріат у складі адміністратора, економіс­та, статистика та адміністративного персоналу. Учасники щорічно збираються на сесії чи асамблеї (один раз на два роки), де обира­ється виконавчий комітет. Виконком здійснює поточне керівницт­во, контроль за роботою секретаріату. Робочими органуми групи є статистичний комітет, комітет експертів, тимчасовими органуми — групи і комісії.

МДГ зі свинцю та цинку — МДГСЦ (International Lead and Zink Study Group — ILZSG) — створена в 1958 році на Міжнародній конференції по свинцю і цинку під егідою ЕКОСОР ООН. Учасни­ки — 31 країна. До головних завдань МДГСЦ належать проведення консультацій, дослідження тенденцій кон'юнктури, підготовка ре­комендацій.

Керівний орган МДГ — секретаріат, робочі органи — сесія; по­стійний, економічний, статистичний комітети; підкомітети (з метало­брухту, нових гірничих та металургійних проектів; з виробництва, з споживання, економічної політики, з умісту в бензині свинцю). Ос­новна робота проводиться на сесіях груп (раз в рік).

МДГ з міді — МДГМ (International Copper Study Group — ICSG) — створена в 1989 році поза межами ЮНКТАД зі статусом незалежної МО. Цілі аналогічні цілям інших МДГ.