9.4. Міждержавні організації країн—виробників та експортерів сировини (МОВЕС)

магниевый скраб beletage

Створення міжнародних організацій цього призначення розпочи­налося в 60-х роках минулого століття у відповідь на картелізацію ринків покупців з боку ТНК для посилення національного контролю за природними ресурсами та стабілізації ринків. Нині існує 28 асоці­ативних організацій експортерів нафти, міді, бокситів, залізної руди, ртуті, вольфраму, олова, срібла, фосфатів, натурального каучуку, тропічної деревини, шкіри, кокосових продуктів, джуту, бавовни, чорного перцю, какао-бобів, кави, чаю, цукру, бананів, арахісу, цит­русових, м'яса, олійних культур. Частка країн—учасниць складає близько 20 % загального обсягу світового експорту і до 55 % — про­довольства і промислової сировини, для більшості товарів — 80— 90 % обсягів експорту та 30—60 % обсягів виробництва.

Основними цілями товарних асоціацій є координація політики учасників у захисті їх історичних інтересів, сприяння розширенню споживання, контроль за діяльністю ТНК і розширення участі націо­нальних компаній у переробці і збуті сировини, запобігання різкій зміні цін, стандартизація торговельних угод.

Незважаючи на декларовані цілі і завдання діяльності, реальних успіхів у контролі над ринками досягли тільки члени ОПЕК (Орга­нізація країн—експортерів нафти) та ОАПЕК (Організації арабсь­ких країн—експортерів нафти). Цьому сприяли особливості нафти як стратегічно важливого сировинного товару, географічна концен­трація її видобування і високий ступінь залежності промислово розвинених країн від імпорту. Певні успіхи характерні для діяльно­сті Міжнародної асоціації країн—виробників і експортерів чаю.

ОПЕК (Organization of the Petroleum Exporting Countries — OPEC) — створена в 1960 році (Багдад) як досить закрита органі­зація у складі шість членів—засновників (Венесуела, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Саудівська Аравія) та семи нових країн (Алжир, Га­бон, Індонезія, Катар, Нігерія, ОАЕ, Еквадор). З 1991 року ОПЕК бере участь у координаційних зустрічах з іншими організаціями — Організацією незалежних експортерів нафти (ІПЕК), ЄС, Міжнаро­дним енергетичним агентством.

Вищий орган ОПЕК — Конференція на рівні міністрів, яка про­водиться двічі на рік у штаб-квартирі (м. Відень). Конференція ви­значає основні напрями політики, шляхи і засоби їх здійснення, приймає рішення щодо доповідей, підготовлених Радою керуючих, та бюджету. Рада керує роботою секретаріату, дослідницького від­ділу (у складі департаментів енергетичних досліджень, економіки та фінансів, банків даних), а також департаментом інформації, Аге­нтством новин і економічною комісією ОПЕК.

У 1976 році створенр Фонд міжнародного розвитку (12 членів) з метою фінансового співробітництва між ОПЕК та країнами, що розвиваються, надання позик і субсидій, фінансування технічної допомоги. Фонд ОПЕК є донором інших міжнародних організацій розвитку (Кувейтського фонду, Арабського фонду). У 1994 році Фонд схвалив надання коштів на суму 4,28 млрд дол. США, факти­чно надавши 3,18 млрд дол.

Організація арабських країн—експортерів нафти — ОАПЕК (Organization of Arab Petroleum Exporting Countries — OAPEC) — створена на основі угоди між Кувейтом, Лівією і Саудівською Ара­вією в 1968 році, пізніше приєдналося ще вісім арабських країн.

Цілі аналогічні цілям ОПЕК. Вищий орган — міністерська рада, виконавчі — виконавче бюро та секретаріат, який здійснює адміні­стративні функції у складі чотирьох департаментів (фінансів і ад­міністративних питань; економіки; технічних питань; інформації та бібліотеки), апарату експерта з питань нафти та Арабського центру досліджень у галузі енергетики.

Міжнародні організації виробників та експортерів металів ство­рені в першій половині 70-х років минулого сторіччя. Організацій­ну структуру переважно складає вищий орган — конференція на рівні міністрів, яка приймає рішення із загальних питань і затвер­джує бюджет; виконавчі органи (виконавчі комітети, Секретаріати, інформаційні бюро та ін.). Найважливішими серед них є такі:

1. Міжнародна рада країн—експортерів міді (СІПЕК) створена в 1968 році у складі шести країн і трьох асоційованих членів з метою координації діяльності щодо забезпечення росту доходів від експо­рту, збільшення ресурсів для розвитку та забезпечення інформацією.

2. Міжнародна асоціація бокситодобуваючих країн (МАБС) створена в 1974 році у складі 11-ти країн, частка яких складає 80 % загального обсягу видобутку і експорту бокситів та 45 % обсягу виробництва і експорту глинозему. Нині є однією з найактивніших на ринку, але внаслідок монополізації алюмінієвої промисловості з боку ТНК, вплив на регулювання ринку незначний.

3. Асоціація країн—виробників ртуті створена в 1974 році у складі шести учасників, частка яких у загальних обсягах видобутку ртуті (без урахування Югославії) складає 70 %, в експорті — 50 %.

4. Асоціація країн—експортерів срібла утворена в 1974 році у складі Мексики та Перу (38 % обсягу світового видобутку і 16 % — експорту).

5. Асоціація країн—експортерів залізної руди (АПЕФ) утворена в 1975 році у складі десяти учасників (45 % обсягу світового видо­бутку і 54 % — експорту).

6. Організація країн-експортерів вольфраму (ОТЕК) створена в 1975 році у складі десяти країн (40 % обсягу світового видобутку і 70—75 % — експорту).

7. Асоціація країн—виробників олова (АСПО) створена в 1983 році у складі трьох, а пізніше ще чотирьох країн, незадоволе- них виконанням Міжнародної угоди з олова.