11.3. Міжнародне науково-технічне співробітництво в межах ЄС

магниевый скраб beletage

Активізація науково-технічної політики країн ЄС у 80—90-х роках минулого сторіччя зумовлена відставанням ЄС від США та Японії в розвитку галузей високої технології. На початку 1980-х років Комісія ЄС розробила спеціальну програму спеціалізації, по­ділу праці і кооперації між різними дослідницькими центрами. У 1984 році було ухвалено спеціальну програму «Брайт», розрахо­вану на стимулювання фундаментальних досліджень, які орієнту­валися на створення технічних і технологічних новинок для тради­ційних галузей промисловості (енергетичної, хімічної, метало­обробної, автомобільної).

Програми ЄС з розвитку новітніх технологій реалізуються пере­важно у формі укладення контрактів з університетами, науково- дослідними центрами та промисловими фірмами. До 50 % обсягів витрат промислових фірм на виконання робіт, передбачених таки­ми контрактами, покривається з бюджету ЄС.

Науково-технічна кооперація в межах ЄС передбачає визначен­ня тематики спільних досліджень і порядку їх реалізації держава­ми—учасницями. Розвиток науко- і технологомістких галузей еко­номіки країн ЄС здійснюється на основі співробітництва на приватно-монополістичному, національному (державному) і регіо­нальному рівнях відповідно до розроблених довгострокових про­грам.

Однією з найважливіших програм будівництва «Технологічної Європи» є програма EUREKA, яка ринково орієнтована й доповнює програми науково-технічної та науково-виробничої кооперації ЄС. Для реалізації цієї програми створено загальноєвропейську органі­зацію EUREKA, метою якої є сприяння реалізації ринковоорієнто- ваних проектів досліджень і розробок в усіх сферах прогресивних технологій, зокрема таких, як інформаційна техніка, нанотехноло- гії, біотехнології.