13.2. Регіональні економічні організації системи ООН : Міжнародні організації : B-ko.com : Книги для студентів

13.2. Регіональні економічні організації системи ООН

В межах Економічної і соціальної ради ООН (Economic and Social Council — ECOSOR) здійснює діяльність п'ять організацій (комісій) регіонального спрямування:

1) Європейська економічна комісія (ЄЕК), створена в 1947 році у складі 55-ти країн;

2) Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (ЕКЛАК), створена в 1948 році у складі 55-ти країн;

3) Економічна комісія ООН для Азії і Тихого океану — ЕСКА- ТО, створена в 1947 році, 49 країн регіону;

4) Економічна і соціальна комісія ООН для Західної Азії — ЕС- КЗА, створена в 1973 році, 13 країн (переважно арабського Близь­кого Сходу);

5) Економічна комісія ООН для Африки — ЕКА, створена в 1958 році, у складі 53-х країн.

Цілі та завдання, структурна побудова незначно відрізняються, тому зупинимось на основних характеристиках діяльності ЄЕК ООН.

Економічна комісія для Європи, створена за рішенням ГА ООН, має статус постійного члена ООН. До складу входять 55 країн Єв­ропи, а також США, Канада, Ізраїль. Дозволяється участь у статусі спостерігачів чи консультантів будь-яким членам ООН, міжурядо­вим і міжнародним організаціям.

Основні цілі та завдання функціонування ЄЕК включають:

1)сприяння розвитку і зміцненню економічних зв'язків;

2) координацію науково-технічного і торговельно-економічного співробітництва;

3) співробітництво у сфері економічного прогнозування та пла­нування, статистики, стандартизації та сертифікації, охорони дов­кілля, певних галузях економіки (енергетика, транспорт, сільське господарство);

4) збір, аналіз і розповсюдження статистичної інформації з тех­нологічних та економічних питань.

До основних напрямів діяльності ЄЕК належать:

— співробітництво у визначенні внутрішньорегіональної торгове­льної політики, у тому числі розробка міжнародно-правових докумен­тів з питань торгової практики та заходів по їх виконанню, усунення торгових бар'єрів, застосування стандартів обміну електронними да­ними в торгівлі, науково-технічне і промислове співробітництво;

— співробітництво в сільському господарстві через вивчення Комітетом із сільському господарства проблем розвитку цієї галузі в несприятливих районах, стимулювання раціонального викорис­тання ґрунтів і водних ресурсів, енергопостачання сільського гос­подарства, охорони довкілля; розробка та узгодження стандартів на продукцію (для прикладу, у структурі Комітету діють робочі групи зі статистики харчових продуктів, з білків, посівної картоплі та ін.);

— співробітництво в галузі транспорту і зв'язку, координація залізничного, автомобільного і водного транспорту через діяльність Комітету по внутрішньому транспорту (КВТ ЄЕК ООН). Комітетом і робочими групами розроблено 50 угод різного типу (про дорожні знаки і сигнали, перевезення особливо небезпечних вантажів, Мит­на конвенція про міжнародні перевезення та ін.);

— реалізація інвестиційних проектів;

— діяльність з охорони довкілля.

Структура органів управління ЄЕК включає вищий орган — пленарну сесію за участю представників урядів, яка визначає нап­рями діяльності виконавчих органів комісії ЄЕК та її допоміжні ор­гани, обслуговує Секретаріат ЄЕК, який є складовою частиною Се­кретаріату ООН, і до якого входять: 1) група з систем даних; 2) економічна довідкова служба; 3) відділ загального економічного аналізу; 4) відділ економічного аналізу і прогнозування; 5) галузеві відділи: торгівлі та техніки, енергетики, транспорту, довкілля і на­селених пунктів, сільського господарства і лісоматеріалів, статис­тики.

Допоміжні органи включають старших радників, комітети, ро­бочі групи і Конференцію європейських статистиків.

Діяльність ЄЕК здійснюється за допомогою формування таких програм і прийняття рішень на двох рівнях:

1) допоміжні органи здійснюють розробку програм і спеціаль­них завдань, які визначаються урядами країн—учасниць;

2) ЄЕК затверджує програми і рекомендації після їх погодження спеціально створюваними робочими групами і нарадами експертів.

За час існування ЄЕК розроблено більше 100 документів — конвенцій, угод, значна кількість погоджених та затверджених ста­ндартів і норм.

На сучасному етапі пріоритетними напрямами в діяльності стали:

— програма дій у галузі довкілля в Центральній і Східній Євро­пі, програма захисту довкілля в Європі, загальноєвропейська стра­тегія з біологічного і ландшафтного розмаїття;

— захист довкілля, розвиток транспорту, розробка стандартів, у тому числі на сільськогосподарську продукцію, спрощення проце­дур міжнародної торгівлі;

— співпраця з перехідними економіками в межах Плану дій (лише за 1997 рік здійснено більше ста різних заходів) і з допомо­гою створеної координаційної групи з оперативної діяльності.