§ 5. Соціально-педагогічне забезпечення права дитини на участьу житті суспільства

магниевый скраб beletage

Участь громадян у житті суспільства є засобом побудови демо-кратії і, водночас, стандартом, за яким потрібно оцінювати демокра-тичність суспільства. Здобутки людини в участі віддзеркалюютьсяу здобутках суспільства, а у перспективі стають умовами для розви-тку здорових, стабільних громад і держави загалом.

Участь дітей у житті суспільства - це добровільні, спільні з ро-весниками та дорослими дії осіб до 18 років відповідно до їх соціаль-ної зрілості, результатом яких стають: опанування демократичниминормами, правилами та процедурами, культурою діалогу; вміннясприяти покращенню суспільного життя; навички спільного при-йняття рішень; формування громадянської відповідальності тощо.

Положення про те, що дорослі мають враховувати думку і по-гляди дітей, якщо приймаються будь-які рішення в інтересах дітей,уперше з'явилося в Конвенції ООН про права дитини. Відповіднодо зазначеного міжнародного документ, участь є моральним і юри-дичним правом для всіх дітей, вона свідома і не може бути примусо-вою. Положення Конвенції стали основою для розвитку участі дітейв різних країнах світу: «Держави-учасники забезпечують дитині,здатній сформувати свої власні погляди, право вільно виражати ціпогляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому її поглядамприділяється належна увага відповідно до віку і зрілості» (стаття12); «Дитина має право вільно висловлювати свою думку; це правовключає свободу шукати, отримувати і передавати інформацію таідеї будь-якого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій абодрукованих формах, у формі витворів мистецтва або за допомогоюзасобів на вибір дитини» (стаття 13).

Конвенція ООН про права дитини закріплює нове сприйнят-тя дітей, визнає їх здатними формулювати й висловлювати думки,брати участь у прийнятті рішень і впливати на події в державі, бутипартнером у процесах соціальних перетворень і побудові демокра-тії. Пропагуючи ідеї Конвенції ООН про права дитини, підсумковийдокумент Спеціальної сесії ООН в інтересах дітей уточнює: «Дітиповинні мати можливість здійснювати право вільно висловлюватисвої думки в міру свого розвитку і виховувати в собі самоповагу,здобувати знання і вміння, зокрема щодо врегулювання конфлік-тів, прийняття рішень і спілкування, щоб вирішувати завдання, щоставить життя... Необхідно заохочувати енергію і творчість дітей імолоді, з тим, щоб вони могли брати участь у формуванні свого се-редовища, свого суспільства і світу, який вони успадкують» [7, С.19-20].

Участь, власне, вже є розвитком, мета якого бути вільним і здат-ним зробити вибір; водночас, участь - засіб розвитку. У процесіспівпраці, діалогу з дорослими розвивається комунікабельність ді-тей, молодих людей, уміння орієнтуватися в інформаційному про-

Соціальна педагогікасторі, планувати свої дії, прогнозувати результати, брати на себевідповідальність за прийняте рішення. Це фундамент набуття жит-тєвого досвіду. Продовжуючи низку аргументів на користь позитив-ного впливу участі на становлення особистості дитини, потрібно за-значити, що шляхом практичної участі в житті громади діти вчатьсявиражати себе; через участь створюються умови для прояву твор-чості, здобуваються навички захищати власні права (у навчально-му закладі, вдома, у громаді тощо); підвищується самооцінка дітей,впевненість, з'являється ентузіазм від принесення користі у вирі-шенні проблем однолітків чи громади; розвиваються комунікативніуміння, навички роботи у команді; формується толерантність; дітиусвідомлюють власну правову суб'єктність тощо. Водночас батькиі члени громади розвивають повагу до поглядів, думок дитини, їїправ, підвищуючи таким чином статус дитини, значення її голосу;діти визнаються «соціальними акторами», які здійснюють позитив-ний внесок у громаду і суспільство; діти змінюють ставлення дорос-лих [9; 3, С. 26-27].

Сприятливі умови для реалізації права дітей на участь у життісуспільства створюють дитячі громадські об'єднання. Це своєріднавідкрита соціально-педагогічна система, в якій здійснюється соці-альне виховання через різні форми залучення дитини до взаємодіїіз соціальним середовищем та перетворення його. У громадськомуоб'єднанні дитина долучається до життя суспільства, при чому не-рідко результатами такої діяльності стають вибір нею майбутньоїпрофесії, визначення власних планів подальшої життєтворчості.

Соціально-педагогічне значення діяльності дитячих громад-ських об'єднань полягає у введенні особистості в систему соціаль-них взаємодій, засвоєнні соціальних ролей, реалізація яких здій-снюється в різних сферах життєдіяльності дитини через організаціюі самоорганізацію, через управління і самоуправління, через вихо-вання і самовиховання [11, С. 100]. Таким чином, функціонуваннядитячих і молодіжних об'єднань - різновид соціально-педагогічноїдіяльності у відкритому мікросередовищі. Саме тому їх потрібнорозглядати як один із методів і ефективну форму соціального ви-ховання, як самодостатній соціальній інститут, який відіграє важли-ву роль в особистісному самовизначенні молодої людини. На жаль,соціально-педагогічне значення дитячого об'єднання як унікально-го інституту соціального виховання особистості окреслюється ще неповною мірою.

Розділ 3. Основні передумови соціально-педагогічної діяльностіЗа часів незалежності сформована ґрунтовна нормативнабаза, на основі якої функціонують дитячі та молодіжні громадськіоб'єднання (Конституція України - 28.06.1996 р., закони України«Про об'єднання громадян» - 16.06.1992 р., «Про позашкільну осві-ту» - 22.06.2000 р., «Про молодіжні та дитячі громадські організа-ції» - 01.12.1998 р., «Про охорону дитинства» - 26.04.2001 р., «ПроЗагальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки»

18.11.2003 р. та ін.). Водночас, недостатньо розроблені механізмиїї реалізації, що виявляється у низькому рівні організованої участідітей та молоді в житті суспільства в оптимальних для неї умовах.

Дитячі громадські об'єднання сьогодні «з одного боку, стаютьсуб'єктом соціального захисту дітей, з іншого - покликані під-готувати дітей до самозахисту, до виживання в нових соціально-економічних умовах» [6, С. 44]; вони можуть і повинні розробля-ти спеціальні проекти для консолідації уваги до проблем дітей, якіопинилися у складних життєвих обставинах, а також безпосередньозалучати таких осіб до відповідної діяльності. Іншими словами,нині громадські об'єднання стають майданчиками відпрацюван-ня необхідних для участі вмінь і навичок, а також можливостямивпровадження реальних інструментів впливу на формування іздійснення політики стосовно дітей та молоді (подання офіційнихлистів та звернень; побудова коаліцій, організація кампаній; участьу дорадчо-консультаційних органах; створення позитивного імі-джу громадських організацій в мережі інституцій, що працюють здітьми і в інтересах дітей; робота із засобами масової інформації;реалізація соціально значущих проектів, впровадження соціально-педагогічних інновацій та ін.).

Можна визначити такі завдання дитячих громадських організа-цій на сучасному етапі:

розвиток духовного і творчого потенціалу особистості; реаліза-ція творчих інтересів, талантів, здібностей та нахилів; забезпе-чення соціальних гарантій щодо зазначеного;

вивчення потреб і проблем дітей, визначення на їх основі на-прямків діяльності, методик соціально-педагогічного впливу;

створення оптимальних умов роботи з різними категоріями ді-тей; забезпечення наукового підходу до організації соціалізую-чого процесу;

вироблення у дітей та молоді навичок соціальної адаптації в си-туації зміни умов соціального середовища (надання допомоги і

Соціальна педагогікапідтримки особистості для безболісного входження в нову сис-тему міжособистісних, групових відносин);

формування суспільно-громадського досвіду особистості; виро-блення у дітей та молоді навичок організації змістовного дозвіл-ля;

створення умов для самоствердження особистості у новихсоціально-педагогічних умовах життєдіяльності; самовизначен-ня стосовно власної ролі й місця у соціальному середовищі;

закріплення навичок самообслуговування та розвиток на їхоснові інтересу особистості до самовдосконалення;

соціальна підтримка дитини, надання їй допомоги у кризових іконфліктних ситуаціях;

налагодження взаємодії з соціальними інституціями з метоюраціонального і ефективного використання їх можливостей длярозвитку вихованця, пошук нових форм соціальних зв'язків осо-бистості й суспільства.

Цінність дитячого об'єднання у контексті соціального вихован-ня полягає у: наявності певної ідеології, значущої, привабливої, а не-рідко і яскравої та романтичної для дитини; новій позиції дитини,що проявляється в реалізації права керувати та задоволенні потребиу засвоєнні нового досвіду поведінки; самодіяльності самих дітей, їхспільній колективній діяльності, поєднання яскравих значущих за-ходів з реальним життям; самоуправлінні як способі організації кон-кретної діяльності кожного члена організації і життєдіяльності ор-ганізації загалом; динамічному сприйнятті всього нового, прагненнідо незвичного, в значних емоційно-енергійних ресурсах; залученнідитини в перетворюючу конструктивну соціально корисну діяль-ність в умовах реального життя; функціонуванні колективу дорос-лих лідерів, ініціаторів, інноваторів, творчих особистостей, здатнихвести за собою сучасних дітей.

Важливою особливістю дитячих громадських об'єднань у сис-темі соціального виховання є те, що вони залучають до своєї роботивсіх бажаючих, мають справу з різними категоріями дітей, в т.ч. йтими, які опинилися у складних життєвих обставинах. Такі діти ста-ють членами, зазвичай, міцного колективу, об'єднаного спільнимицілями, чітким розподілом ролей і відповідальності.

На право участі дитини в житті об'єднання, суспільства та вприйнятті рішень поширюються усі принципи прав людини: універ-сальність, неподільність, взаємозв'язок, невід'ємність тощо. Най-

Розділ 3. Основні передумови соціально-педагогічної діяльностісуттєвішими в участі дітей є стосунки з іншими дітьми і дорослими,ключ яких - партнерство, що передбачає поділ влади і спільне при-йняття рішень.

Принципами взаємостосунків між дорослими і дітьми під часвпровадження «участі дітей» мають стати: рівноправність і парт-нерство; самостійність формулювання дітьми проблеми і самостій-ність дій; допомога дітям, прогнозуючи результати, а не прийняттярішень за них; право усіх дітей бути почутими; спонукання дітейдо створення об'єднань та груп, бо спільні дії мають більше впли-ву і можливостей; сприйняття дитини такою, якою вона є. Дорослімають бути чутливими до обізнаності і досвіду дитини; давати їмзрозумілі й прості пояснення; бути уважними до осіб з особливимипотребами, знати права дітей.

Відповідно до чинного законодавства, метою діяльності дитячихгромадських організацій є реалізація та захист прав і свобод членівоб'єднання, що здійснюється у різних напрямках:

привертання уваги державних органів виконавчої влади та міс-цевого самоврядування до проблем дитинства загалом і дитячихоб'єднань зокрема;

залучення дітей до вирішення серйозних соціальних питаньшляхом «навчання» правилам дорослого життя, вмінням долатижиттєві бар'єри;

залучення дітей до пошуку шляхів розв'язання існуючих про-блем через органи дитячого самоврядування;

організація роботи, спрямованої на допомогу одноліткам;

підготовка дітей до самопредставництва та ін.

Значення прав у функціонуванні дитячих об'єднань велике:вони забезпечують реалізацію функції соціально-педагогічногозахисту, нівелюють відчуття окремими дітьми незахищеності,одинокості; сприяють створенню мікрокультури, що не пригнічуєлюдську гідність, а пропагує підтримку, турботу, допомогу; забез-печують почуття значущості дитини, залучають її до різних соці-ально важливих справ, заходів; розвивають ініціативу, активність,лідерські якості, забезпечуючи при цьому рухомість статусу дити-ни в об'єднанні.

Діяльність за усіма напрямками вибудовується на основі єдинихпринципів. Враховуючи наукові доробки російських дослідників[6], можна окреслити такі принципи соціально-педагогічного забез-печення прав дітей в умовах дитячих громадських об'єднань:

Принцип необхідності і достатності допомоги дітям (наданнясвоєчасної допомоги, враховуючи можливості громадської ор-ганізації; недопустимість формування споживацької позиції;самостійність, активність та ініціативність членів об'єднань підчас надання допомоги; усвідомлення необхідності взаємодії ди-тячих громадських об'єднань та осіб, які опинилися у складнихжиттєвих обставинах; формування у дітей стійких мотивів донадання безкорисної допомоги тим, хто її потребує).

Принцип варіативності вибору форм соціально-педагогічногозабезпечення прав дітей (створення банку ідей, що дозволитьдитячим громадським об'єднанням успішно реалізувати функ-цію соціально-педагогічного забезпечення прав дітей; широкеінформування усіх членів об'єднання про можливість участі усоціально значущих проектах, у заходах з метою допомоги дітямта їхнім сім'ям, які опинилися у складних життєвих обставинах;поєднання індивідуальних, групових і масових форм роботи).

Принцип самоактивності (залучення осіб, яким потрібна допо-мога, в т.ч. дітей, які опинилися у складних життєвих обстави-нах, до активної участі у проектах організації; спонукання дітейдо власного пошуку виходу із життєвих негараздів з опорою напідтримку дорослих; індивідуальне програмування власної со-ціальної поведінки у майбутньому).

Принцип взаємозв'язку дитячих громадських об'єднань з іншимисоціальними інституціями (диференціація й інтеграція зусиль;комплексність надання допомоги та підтримки; недопустимістьдій дитячого об'єднання під ідеологічним чи політичним тис-ком).

Основна умова розвитку особистості в дитячому громадськомуоб'єднанні - забезпечення реалізації принципу суб'єктності вихо-вання, що передбачає в т.ч. надання дитині права вибору діяльності,реалізацію існуючого соціального досвіду і засвоєння бажаних мо-делей поведінки. Сам вступ дитини до лав громадського об'єднаннятеж можна розглядати як прояв і показник добровільного виборунею простору для самореалізації і самовираження.

Стрижнем сукупності принципів діяльності дитячого громад-ського об'єднання є забезпечення соціальної захищеності дітей якгромадян, суб'єктів соціально творчості, носіїв загальнолюдськихцінностей. Почуття захищеності виникає у дитини на фоні відчуттязабезпеченості й рівності прав і обов'язків усіх членів об'єднання.

Захищеність ми розглядаємо як цінність людського існування,умову безпеки та успішного життя, тому гарантувати таку захи-щеність в умовах дитячих громадських об'єднань мають дорослі.Умовами для забезпечення захищеності дитини в дитячому громад-ському об'єднанні є: чітке визначення принципів, правил і кордонівдозволеного у рамках спільної діяльності і за межами об'єднання;цілісність, гармонійність основних напрямків діяльності, їх змісту;практично орієнтований підхід у діяльності, спрямований на розви-ток життєвих навичок, реального сприйняття соціальної дійсності;можливість комфортного спілкування і автономії; залучення у по-зивне перетворення оточуючого середовища у співпраці з доросли-ми лідерами [8, С. 149].

Зазвичай, діяльність дитячого об'єднання умовно прив'язана допевної групи прав: на відпочинок і змістовне дозвілля, на розвитоктворчих здібностей і талантів, на свободу думки і висловлювань таін. Тому власні права дитина - член громадської організації має ре-алізовувати, насамперед, в цілях досягнення мети громадської ор-ганізації. Водночас, права дитини забезпечуються і в межах само-го громадського об'єднання. Серед них права: обирати актив і бутиобраним в органи самоврядування; вносити критичні зауваженняна будь-яку адресу; користуватися майном громадської організації;добровільно виходити із складу організації, вільно висловлюватися;брати участь у різних заходах, розвагах (право на змістовне дозвіл-ля); отримувати інформацію тощо. У таких об'єднаннях діти набу-вають досвіду захисту своїх прав і прав інших; вчаться адаптуватисядо нових умов, обстоювати власну думку, розв'язувати конфлікти,адекватно оцінювати себе й інших, використовуючи при цьому різнісоціально-педагогічні форми і методи (дискусії, виконання конкрет-них творчих завдань, рольові ігри, тренінги, акції тощо). У цьомуплані, участь у дитячих громадських об'єднаннях можна розглядатияк засіб розвитку особистісного потенціалу, утвердження активноїгромадянської позиції.

Суб'єктна позиція впливає на формування у дитини правосві-домості, правової культури. Таким чином, показниками соціальноїактивності члена дитячих об'єднань є готовність реалізовувати і за-хищати свої права, не порушуючи і поважаючи права інших.

Сьогодні дитячі об'єднання потребують висококваліфікованихкадрів, які знають «як» і вміють стимулювати юні особистості до ре-алізації власних прав на основі поваги до прав іншої людини. Одниміз стрижневих серед фахівців, покликаних сприяти успішній соціа-лізації дитини в т.ч. й в умовах громадського об'єднання, має статисоціальний педагог.

Напрямки співпраці соціального педагога з дитячими і моло-діжними об'єднаннями є предметом дослідження різних як зарубіж-них, так і вітчизняних науковців (Л. Міщик, Ю. Поліщук, О. Лісо-вець, М. Шакурова, М. Басов та ін.). Зокрема, російська дослідницяМ. Шакурова називає такі напрямки: допомога у створенні спеці-альних програм для привернення уваги до проблем організації;створення умов для розвитку лідерського і творчого потенціалу, щосприятиме становленню особистості дитини, її здатності протисто-яти різним негативним впливам; привернення уваги державних тамісцевих органів до вирішення проблем дитинства; налагодженнявзаємодії організації з іншими інституціями; організація роботи ді-тей для надання соціальної допомоги ровесникам та іншим людям;здійснення педагогічної корекції соціальної поведінки, профілакти-ки асоціальної поведінки та ін. [10, С. 196-197].

Струнка модель професійної діяльності соціального педагога здитячими та молодіжними громадськими організаціями розробле-на сучасним українським науковцем О. Лісовцем. Автор визначаєсеред напрямків діяльності соціального педагога з дитячими та мо-лодіжними громадськими організаціями:

сприяння соціально-педагогічній діяльності громадської органі-зації;

соціально-педагогічна діагностика;

сприяння формуванню колективу в організації;

здійснення профілактичної діяльності;

соціально-педагогічна допомога членам організації;

допомога у створенні і реалізації спеціальних програм і проек-тів;

налагодження взаємодії з іншими соціальними інститутами, ад-міністративними органами [2, С. 54].

Реалізуючи різні напрямки, соціальним педагогам важливо усві-домлювати, що забезпечення участі у процесах прийняття рішень -один із сучасних підходів до організації роботи з дітьми та молоддю,оскільки дорослі не лише мають можливість почути бажання і дум-ки дітей, а й побудувати систему партнерської взаємодії, організу-вати спільну роботу, а відповідно - отримати високі результати [5,С. 153].

Забезпечуючи право дітей на участь, соціальному педагогу по-трібно керуватися такими переконаннями: зрілість не обов'язковозалежить від віку; дітей і молодь будь-якого віку слід добре інфор-мувати і мати точні дані стосовно міри розуміння ними наданої ін-формації; переговорні процеси з дитиною повинні бути чесними івідкритими; батькам/опікунам часто потрібна підтримка у залучен-ні дітей до процесів обговорення і прийняття рішень, які стосують-ся дітей; дитині треба давати можливість висловити свою думку удовільній формі; дитина має відчувати підтримку [3, С. 25]; дитинавідповідного віку спроможна приймати обґрунтовані рішення, вно-сити значущі пропозиції нарівні з дорослими у документи, що сто-суються дітей; діти хочуть брати участь у житті суспільства, бо цеїхня соціальна потреба.

Одним із основоположників теорії дитячої участі в житті сус-пільства є Роджер А. Харт, котрий обґрунтовує вісім сходинок«Драбини участі»: 1 сходинка - маніпуляція (діти не мають реаль-ного розуміння проблеми, роблять чи говорять те, що хочуть від нихдорослі); 2 - декорація (діти беруть участь у заходах, подіях, але неусвідомлюють їх значення); 3 - пасивна участь дітей у прийнятті рі-шень - бовтологія (діти висловлюються щодо проблем, проте реаль-ні кроки щодо впровадження висловлених ідей не здійснюється); 4- призначення дорослими й інформування (дорослі запрошують ді-тей до участі, але діти обмежені лише інформацією, що її надаютьдорослі); 5 - консультування й інформування (діти виступаютьконсулатами проекту); 6 - рішення приймаються за ініціативою до-рослих разом з дітьми; 7 - рішення приймаються за ініціативою ді-тей під керівництвом дорослих; 8 сходинка - рішення приймаютьсяза ініціативою дітей у партнерстві з дорослими. При цьому 1-3 схо-динки Харт вважає «неучастю», 4-5 - «формальною участю», 6-8 -«реальною участю» [12]. Плануючи проекти дитячої та молодіжноїучасті, соціальному педагогу не слід очікувати швидких результатів.Для набуття навичок участі необхідний досвід. При чому діяльністьна всіх сходинках участі, у т.ч. й пасивної, дає відповідні навички.

Немає якоїсь стандартної моделі участі, котра була б придатнадля повсюдного відтворення. Проте для ефективного застосуванняпринципу «участі» необхідні: ініціатива дітей та бажання здійснитизміни; наполегливість; обізнаність стосовно своїх прав і обов'язків;налагоджена співпраця між усіма зацікавленими сторонами; пла-нування та впровадження запланованого; прозорість у процесі ді-

Соціальна педагогікаяльності і прийнятті рішень; гнучкість, можливість зміни обраногошляху; залучення експертів, досвідчених фахівців, які можуть нада-ти професійну допомогу дітям.

Діяльність багатьох дитячих об'єднань будується на природнійпотребі людей бути хазяями власного життя. Долучаючи хлопців ідівчат до реальних соціальних взаємодій, основне завдання - гармо-нізація суспільних потреб й інтересів дитини, створення умов длясоціальної творчості через різні форми діяльності. Потрібно зазна-чити різноплановість форм залучення дітей до участі в житті сус-пільства та прийнятті рішень: обговорення актуального питання укласі, групі; "мозковий штурм"; демонстрація та скерована практи-ка; рольова гра; робота у малих групах; освітні ігри та моделюванняситуації; вивчення ситуації; круглі столи-семінари для дітей-лідерівчи за їх участю; дебати; практичне відпрацювання життєвих навичоку межах певного контексту з іншими учасниками; аудіовізуальна ді-яльність: малювання, музика, театр, танець; створення карти рішен-ня або дерев проблеми; листи дітей до організації-друга; тренінги«Права дитини», «Участь дітей»; фокус-групи з дітьми-лідерами зпитань обговорення: документів, соціальної реклами; волонтерськігрупи з випускників інтернатних закладів; рубрика у місцевій пре-сі, журналі «Говорять наші діти»; тематична зміна у таборі оздоров-лення та відпочинку; скринька пропозицій; статті дітей в місцевійпресі, виступи на місцевому радіо; анкетування дітей; конкурс тво-рів дітей; створення груп дітей, що працюють за методикою «рівний- рівному»; різні спільні заходи з органами шкільного самовряду-вання тощо. Усі зазначені вище форми можуть бути поділені за та-кими напрямками: «виявлення нездійснених прав дітей; розробкастратегій дій, що дають змогу дітям вимагати здійснення своїх праві знаходити розв'язання проблем; надання дітям можливості братиучасть у вирішенні проблем, а також у контролі, оцінці й звітностіпро хід роботи» [4, С. 221].

Виправдано акцентувати увагу на доцільності вибору тієї чи ін-шої форми участі дітей, адже не кожна форма участі придатна в усіхвипадках. Водночас, не потрібно забувати, що залучення дітей не пе-редбачає одразу повне передавання відповідальності представникампідростаючого покоління. Це має відбуватися поступово, відповіднодо готовності взяти відповідальність за власні дії, рішення.

Соціальному педагогові необхідно роз'яснювати дітям сутністьта особливості участі у контексті прав людини, сталого розвитку

Розділ 3. Основні передумови соціально-педагогічної діяльностісуспільства. Для цього варто: розтлумачити і дітям, і дорослим зна-чення основних принципів забезпечення прав дітей, закладених воснові Конвенції ООН про права дитини; визначити і максимізува-ти сильні сторони участі (досвід участі; активність і позитивна спря-мованість лідерів дитячої групи; дружні стосунки з однолітками;активність місцевої громади; авторитет дорослого, компетентногоу питаннях участі дітей та ін.); використати дані емпіричних дослі-джень (анкетування, відгуки, аналіз документів тощо) щодо пере-ваг участі, досвіду впровадження інших проектів на партнерськихзасадах з дітьми.

Питання участі дітей і молоді у житті суспільства ґрунтовно ви-вчено Центром соціальних дій Університету де Монфорт (Лейстер,Великобританія) [9, С. 15]. Участь дітей розглядається британськи-ми науковцями як ефективний метод соціально-педагогічної робо-ти, що базується на положеннях:

наявність у фахівця (дорослого) спеціальних знань і навичок недає йому права приймати рішення замість дітей чи молодих лю-дей;

всі люди мають право самостійно сформулювати власну пробле-му і самостійно діяти;

соціальний працівник / соціальний педагог може сприятистворенню об'єднань для соціально вразливих груп населення,оскільки, діючи узгоджено і разом, вони мають більше можли-востей.

Для досягнення ефективності участі потрібно чітко відповістина такі запитання: Навіщо? Хто? Де? Коли? Яким чином? При цьо-му школа участі може бути відображена таким принципом: «сьогод-ні - організатор, лідер, ведучий, завтра - виконавець», а потім зновулідер [5, С. 166-167].

Соціальний педагог має розглядати участь як процес. Аналогіч-но певні етапи має й процес формування навичок участі:

Підготовка до участі у виробленні й прийнятті рішень, форму-вання ціннісного ставлення до участі.

Виконання разових громадських доручень; розвиток вмінь ви-словлюватися, аргументовувати й доводити власні погляди.

Вироблення умінь аналізувати, оцінювати власну діяльність йробити відповідні корективи.

Розвиток навичок прогнозувати й планувати участь на засадахпартнерства.

Вироблення умінь працювати у команді, розвиток умінь ефек-тивної комунікації, ведення переговорів, компромісного при-йняття рішень тощо.

Реалізація організаторських і виконавчих здібностей в різнихсферах життя.

Участь має перебувати в центрі уваги впродовж тривалого пері-оду, «щоб не перетворитися на одноразову акцію без будь-якої стра-тегії досягнення її стійкості у майбутньому» [4, С. 223]. Для критич-ної об'єктивної оцінки можливостей для участі дітей на засадах правлюдини, оцінки ефективності соціальних проектів за участю дітейсоціальному педагогові потрібно знати певні виміри таких проектів:мета; сфера, рівень та глибина участі; вплив участі; здатність дітей доучасті; загальні параметри участі; адміністративно-організаційнийпараметр. Зокрема, одним із важливих критеріїв участі є цілі (мета)участі (наприклад, розвиток здатності до партнерства з дорослими;заохочення до співпраці з однолітками; створення умов для вира-ження різних думок при вирішенні актуальних питань громади; під-вищення компетентності у питаннях участі; розвиток самоповаги танавичок виконувати різні соціальні ролі; вироблення навичок роз-пізнавати питання, що стосуються дітей тощо).

Другим виміром є сфера (сім'я, однолітки, школа/організація,громада, ЗМІ, держава - законодавчий процес, підготовка програм,участь у моніторингу), рівні («сходинки» за Р. Хартом) участі чиїї «глибина» (спостереження, вислуховування, оцінка інформації,розробка, прийняття рішень, виконання).

Третій - аналіз впливу участі. Важливим моментом є необхід-ність звернення уваги на вплив проектів за участі дітей на щоденнежиття кожної конкретної дитини. Нерідко соціальні проекти, про-грами мають безперечне значення з позиції їх цілі, але не мають ні-якого впливу на родину конкретної дитини, її однолітків, школу, девона навчається та ін. У цьому плані показниками будуть: «ніякогозв'язку з життям дитини», «непрямий зв'язок з життям дитини»,«має відношення до майбутнього дитини, але непрямий зв'язок із їїщоденним життям», «важливий зв'язок з щоденним життям».

Четвертий - здатність кожної конкретної дитини до участі(усвідомлення дитиною власної суб'єктності у процесі соціалізації;обізнаність про сфери, «сходинки», форми, ризики, перешкоди учас-ті та доступ до відповідної інформації про предмет участі; стійкістьсоціально значущих мотивів й сформованість моральних цінностей,

Розділ 3. Основні передумови соціально-педагогічної діяльностіусвідомлення власних прав, в т.ч. сприйняття цінностей та прав ін-шої людини; досвід участі, зокрема прийняття самостійних рішень- збір, аналіз, застосування інформації, планування та виконаннядій самостійно і у співпраці з дорослими; психологічні особливостіособистості - віра у себе, прийняття ролі, саморегуляція, вміння ри-зикувати, розпізнавати проблеми, вміння спілкуватися, надійність,«соціальне співчуття» та ін.

П'ятий вимір - загальні параметри участі - охоплює тривалістьучасті, різноманітність ролей, кількість дитячих ініціатив, кількістьспільних дій з дорослими та ін.

Шостий - адміністративно-організаційний - передбачає такіпоказники: «визнання та цінність участі дітей на рівні громади (вла-ди)»; «партнерство із ЗМІ»; «надання приміщень та матеріальнихресурсів для участі»; «створення безпечних і сприятливих умов дляучасті»; «підтримка проектів за участі дітей, поширення кращого до-свіду»; «презентація та поширення результатів проекту», «капіталі-зація досвіду участі».

Отже, участь дітей в громадському об'єднанні розв'язує низ-ку проблем, серед яких: соціально-педагогічної допомоги іншим(підтримка дітей, інших осіб, які опинилися у складних життєвихобставинах); морально-духовні (розвиток духовних потреб та цін-нісних орієнтацій); соціально-екологічні (сприяння збереженнюнавколишнього середовища); індивідуально-комунікативні (нала-годження стосунків із однолітками, батьками, іншими значущимидорослими; розвиток навичок ефективного спілкування), проблемиінформаційного забезпечення та ін.

Незважаючи на безумовне позитивне значення для становленняюної особистості, «життя засвідчує: право на участь на практиці ре-алізувати найважче, тому що для цього необхідні соціальні та полі-тичні зміни, принципово інше ставлення та реагування дорослих надитину, справжнє визнання її творчого потенціалу. Світова історіядоводить, що дитячу активність можуть експлуатувати, розглядатияк ресурс для досягнення ідеологічних цілей. У такому разі, навіть,якщо дитяча активність декларується, проголошується, найчастішевона - ілюзія, результат «гри в демократію» [4, С. 185].

Пам'ятаймо, суспільство може вважатися розвиненим в тій мірі,в якій забезпечує можливості людей, в т.ч. дітей, брати участь в йогожитті, сприяючи ефективності соціальних проектів і стабілізації со-ціальних процесів.

Соціальна педагогікаПитання і завдання для самостійної роботи

Визначити сутність поняття «участь дітей в житті суспільства».

Розкрити форми залучення дітей до життя суспільства та ухва-лення рішень.

Проаналізувати принципи взаємостосунків між дорослими і ді-тьми під час впровадження «участі дітей».

Охарактеризувати основні виміри (критерії) оцінки проектів заучасті дітей.

Розкрити напрямки діяльності соціального педагога з дитячимита молодіжними громадськими організаціями.

Розробити зміст етапів розвитку участі для конкретної групи ді-тей.

Література

Компас. Пособие по образованию в области прав человека сучастием молодежи / П. Брандер, Р. Гомес, Б. Оливейра и др. -Council of Europe, 2002.

Лісовець О. В. Формування готовності майбутніх соціальнихпедагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжнимиорганізаціями: Дис. ... канд. пед.наук, 13.00.05. - Н., 2008.

Посібник для тренерів: у 5-ти частинах. - Ч. 2. Розробка програмдля дітей з урахуванням прав людини. - К.: Версо-04. - 2006.

Права дитини: сучасний досвід та інновації: Зб. інформ. і метод.матеріалів / Авт.-упоряд.: Г. Лактіонова, О. Калібаба, Т. Цюманта ін. - К.: Либідь, 2005.

Проблеми залучення молоді до процесу прийняття рішень намісцевому і регіональному рівнях: матер. Міжн. наук.-практ.конференції. Київ, 15-16 грудня 2005 року / Ред. кол.: Бех І. Д.(гол. ред.) та ін. - Т.: Термограф, 2006.

Разноцветньй мир детства: Детские общественньїе организа-ции: Учеб. пособ. для студ. средн. и вьісш. пед. учебн. заведений/ И. И. Фришман, Л. В. Байбородова, А. В. Волохов, и др. - М.:Изд. центр «Академия», 1999.

Світ, сприятливий для дітей. Видання підготовлено Державнимкомітетом України у справах сім'ї та молоді і ПредставництвомДитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, 2003.

Теория, история, методика детского движения. Информационньїйбюллетень. VI випуск / Ред. и отв. за випуск Т. В. Трухачева,А. Г. Кирпичник. - К., 2002.

Участь дітей та молоді в процесах прийняття рішень / А. Куп-цова, О. Сакович, Т. Кондрашевська, та ін. - ТОВ «ІМГ «Арт-Бат», ДП «Такі Справи». - К., 2002.

Шакурова М. Методика и технология работи социального педа-гога. - М.: Изд. центр «Академия», 2002.

Крупинина Л. Н. Реализация прав ребенка в детском обществен-ном обьединении: социально-педагогический анализ: Дис. ...канд. пед. наук: 13.00.01. - М., 1997.

Hart P. Children"s participation. Joseph Rowntree Foundation. -York, 1991.

РОЗДІЛ 4. СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНІ ІНСТИТУТИ ВСИСТЕМІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ