§ 5. Соціально-педагогічне забезпечення права дитини на участьу житті суспільства

Участь громадян у житті суспільства є засобом побудови демо-кратії і, водночас, стандартом, за яким потрібно оцінювати демокра-тичність суспільства. Здобутки людини в участі віддзеркалюютьсяу здобутках суспільства, а у перспективі стають умовами для розви-тку здорових, стабільних громад і держави загалом.

Участь дітей у житті суспільства - це добровільні, спільні з ро-весниками та дорослими дії осіб до 18 років відповідно до їх соціаль-ної зрілості, результатом яких стають: опанування демократичниминормами, правилами та процедурами, культурою діалогу; вміннясприяти покращенню суспільного життя; навички спільного при-йняття рішень; формування громадянської відповідальності тощо.

Положення про те, що дорослі мають враховувати думку і по-гляди дітей, якщо приймаються будь-які рішення в інтересах дітей,уперше з'явилося в Конвенції ООН про права дитини. Відповіднодо зазначеного міжнародного документ, участь є моральним і юри-дичним правом для всіх дітей, вона свідома і не може бути примусо-вою. Положення Конвенції стали основою для розвитку участі дітейв різних країнах світу: «Держави-учасники забезпечують дитині,здатній сформувати свої власні погляди, право вільно виражати ціпогляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому її поглядамприділяється належна увага відповідно до віку і зрілості» (стаття12); «Дитина має право вільно висловлювати свою думку; це правовключає свободу шукати, отримувати і передавати інформацію таідеї будь-якого роду, незалежно від кордонів, в усній, письмовій абодрукованих формах, у формі витворів мистецтва або за допомогоюзасобів на вибір дитини» (стаття 13).

Конвенція ООН про права дитини закріплює нове сприйнят-тя дітей, визнає їх здатними формулювати й висловлювати думки,брати участь у прийнятті рішень і впливати на події в державі, бутипартнером у процесах соціальних перетворень і побудові демокра-тії. Пропагуючи ідеї Конвенції ООН про права дитини, підсумковийдокумент Спеціальної сесії ООН в інтересах дітей уточнює: «Дітиповинні мати можливість здійснювати право вільно висловлюватисвої думки в міру свого розвитку і виховувати в собі самоповагу,здобувати знання і вміння, зокрема щодо врегулювання конфлік-тів, прийняття рішень і спілкування, щоб вирішувати завдання, щоставить життя... Необхідно заохочувати енергію і творчість дітей імолоді, з тим, щоб вони могли брати участь у формуванні свого се-редовища, свого суспільства і світу, який вони успадкують» [7, С.19-20].

Участь, власне, вже є розвитком, мета якого бути вільним і здат-ним зробити вибір; водночас, участь - засіб розвитку. У процесіспівпраці, діалогу з дорослими розвивається комунікабельність ді-тей, молодих людей, уміння орієнтуватися в інформаційному про-

Соціальна педагогікасторі, планувати свої дії, прогнозувати результати, брати на себевідповідальність за прийняте рішення. Це фундамент набуття жит-тєвого досвіду. Продовжуючи низку аргументів на користь позитив-ного впливу участі на становлення особистості дитини, потрібно за-значити, що шляхом практичної участі в житті громади діти вчатьсявиражати себе; через участь створюються умови для прояву твор-чості, здобуваються навички захищати власні права (у навчально-му закладі, вдома, у громаді тощо); підвищується самооцінка дітей,впевненість, з'являється ентузіазм від принесення користі у вирі-шенні проблем однолітків чи громади; розвиваються комунікативніуміння, навички роботи у команді; формується толерантність; дітиусвідомлюють власну правову суб'єктність тощо. Водночас батькиі члени громади розвивають повагу до поглядів, думок дитини, їїправ, підвищуючи таким чином статус дитини, значення її голосу;діти визнаються «соціальними акторами», які здійснюють позитив-ний внесок у громаду і суспільство; діти змінюють ставлення дорос-лих [9; 3, С. 26-27].

Сприятливі умови для реалізації права дітей на участь у життісуспільства створюють дитячі громадські об'єднання. Це своєріднавідкрита соціально-педагогічна система, в якій здійснюється соці-альне виховання через різні форми залучення дитини до взаємодіїіз соціальним середовищем та перетворення його. У громадськомуоб'єднанні дитина долучається до життя суспільства, при чому не-рідко результатами такої діяльності стають вибір нею майбутньоїпрофесії, визначення власних планів подальшої життєтворчості.

Соціально-педагогічне значення діяльності дитячих громад-ських об'єднань полягає у введенні особистості в систему соціаль-них взаємодій, засвоєнні соціальних ролей, реалізація яких здій-снюється в різних сферах життєдіяльності дитини через організаціюі самоорганізацію, через управління і самоуправління, через вихо-вання і самовиховання [11, С. 100]. Таким чином, функціонуваннядитячих і молодіжних об'єднань - різновид соціально-педагогічноїдіяльності у відкритому мікросередовищі. Саме тому їх потрібнорозглядати як один із методів і ефективну форму соціального ви-ховання, як самодостатній соціальній інститут, який відіграє важли-ву роль в особистісному самовизначенні молодої людини. На жаль,соціально-педагогічне значення дитячого об'єднання як унікально-го інституту соціального виховання особистості окреслюється ще неповною мірою.

Розділ 3. Основні передумови соціально-педагогічної діяльностіЗа часів незалежності сформована ґрунтовна нормативнабаза, на основі якої функціонують дитячі та молодіжні громадськіоб'єднання (Конституція України - 28.06.1996 р., закони України«Про об'єднання громадян» - 16.06.1992 р., «Про позашкільну осві-ту» - 22.06.2000 р., «Про молодіжні та дитячі громадські організа-ції» - 01.12.1998 р., «Про охорону дитинства» - 26.04.2001 р., «ПроЗагальнодержавну програму підтримки молоді на 2004-2008 роки»

18.11.2003 р. та ін.). Водночас, недостатньо розроблені механізмиїї реалізації, що виявляється у низькому рівні організованої участідітей та молоді в житті суспільства в оптимальних для неї умовах.

Дитячі громадські об'єднання сьогодні «з одного боку, стаютьсуб'єктом соціального захисту дітей, з іншого - покликані під-готувати дітей до самозахисту, до виживання в нових соціально-економічних умовах» [6, С. 44]; вони можуть і повинні розробля-ти спеціальні проекти для консолідації уваги до проблем дітей, якіопинилися у складних життєвих обставинах, а також безпосередньозалучати таких осіб до відповідної діяльності. Іншими словами,нині громадські об'єднання стають майданчиками відпрацюван-ня необхідних для участі вмінь і навичок, а також можливостямивпровадження реальних інструментів впливу на формування іздійснення політики стосовно дітей та молоді (подання офіційнихлистів та звернень; побудова коаліцій, організація кампаній; участьу дорадчо-консультаційних органах; створення позитивного імі-джу громадських організацій в мережі інституцій, що працюють здітьми і в інтересах дітей; робота із засобами масової інформації;реалізація соціально значущих проектів, впровадження соціально-педагогічних інновацій та ін.).

Можна визначити такі завдання дитячих громадських організа-цій на сучасному етапі:

розвиток духовного і творчого потенціалу особистості; реаліза-ція творчих інтересів, талантів, здібностей та нахилів; забезпе-чення соціальних гарантій щодо зазначеного;

вивчення потреб і проблем дітей, визначення на їх основі на-прямків діяльності, методик соціально-педагогічного впливу;

створення оптимальних умов роботи з різними категоріями ді-тей; забезпечення наукового підходу до організації соціалізую-чого процесу;

вироблення у дітей та молоді навичок соціальної адаптації в си-туації зміни умов соціального середовища (надання допомоги і

Соціальна педагогікапідтримки особистості для безболісного входження в нову сис-тему міжособистісних, групових відносин);

формування суспільно-громадського досвіду особистості; виро-блення у дітей та молоді навичок організації змістовного дозвіл-ля;

створення умов для самоствердження особистості у новихсоціально-педагогічних умовах життєдіяльності; самовизначен-ня стосовно власної ролі й місця у соціальному середовищі;

закріплення навичок самообслуговування та розвиток на їхоснові інтересу особистості до самовдосконалення;

соціальна підтримка дитини, надання їй допомоги у кризових іконфліктних ситуаціях;

налагодження взаємодії з соціальними інституціями з метоюраціонального і ефективного використання їх можливостей длярозвитку вихованця, пошук нових форм соціальних зв'язків осо-бистості й суспільства.

Цінність дитячого об'єднання у контексті соціального вихован-ня полягає у: наявності певної ідеології, значущої, привабливої, а не-рідко і яскравої та романтичної для дитини; новій позиції дитини,що проявляється в реалізації права керувати та задоволенні потребиу засвоєнні нового досвіду поведінки; самодіяльності самих дітей, їхспільній колективній діяльності, поєднання яскравих значущих за-ходів з реальним життям; самоуправлінні як способі організації кон-кретної діяльності кожного члена організації і життєдіяльності ор-ганізації загалом; динамічному сприйнятті всього нового, прагненнідо незвичного, в значних емоційно-енергійних ресурсах; залученнідитини в перетворюючу конструктивну соціально корисну діяль-ність в умовах реального життя; функціонуванні колективу дорос-лих лідерів, ініціаторів, інноваторів, творчих особистостей, здатнихвести за собою сучасних дітей.

Важливою особливістю дитячих громадських об'єднань у сис-темі соціального виховання є те, що вони залучають до своєї роботивсіх бажаючих, мають справу з різними категоріями дітей, в т.ч. йтими, які опинилися у складних життєвих обставинах. Такі