§ 4. Організація соціально-виховної роботи в дитячихоздоровчих закладах : Соціальна педагогіка : B-ko.com : Книги для студентів

§ 4. Організація соціально-виховної роботи в дитячихоздоровчих закладах

Оскільки особистість розвивається і змінюється разом із розвиткомі зміною соціально-економічних умов України, то сьогодні цей педаго-гічний процес потребує певної перебудови. Особливе місце у соціально-виховній структурі відводиться позашкільним інститутам, об'єднаннямі колективам. Створення будь-якого дитячого об'єднання або тимчасо-вого колективу супроводжується активізацією процесу формування якзагальнолюдських так особистісних якостей, взаємостосунків його учас-ників. Але водночас формуються певні правила і норми.

Різноманітність діяльності в дитячих оздоровчих закладах спо-нукає до розвитку інтересів щодо розв'язання певних проблем. І,якщо кожне об'єднання за зміну, яка має 16-18 днів, організує одну-дві справи, то загалом у таборі не буде жодного дня без цікавихсправ, що замінює кількамісячний обсяг справ у школі.

У педагогічній практиці, зазвичай, наявний достатній багажцілей та ідей, зразків форм роботи, варіантів способу життя. Щобреалізувати поставлені завдання в діяльності дитячих оздоровчихзакладів, доцільним буде використати педагогічні технології, впро-вадження яких дозволило б мати у кожному таборі певне уявленняяк організовувати і управляти процесом становлення особистості вмікрогрупах, об'єднаннях тощо.

Ми маємо охопити низку важливих факторів, без яких немож-ливо організувати цілеспрямований педагогічний процес. Зокре-ма, включено орієнтацію на особистісні структури, можливі типиуправління, багатство організованих форм, ставлення до суб'єкта,варіативність дів та їх домінантів, категорію вихованців і навітьможливість мобілізації традиційних систем виховання.

Основними умовами, які сприятимуть соціальному становлен-ню підлітків у тимчасових творчих мікрогрупах є:

функціонування творчих мікрогруп як соціального середовища;

наявність позитивного ставлення до пропонованих /чи обра-них/ форм роботи і видів діяльності, співробітництва;

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистості- наявність технологій виховної роботи з підлітками.

Усе це дозволяє водночас простежити за взаємодією основнихкомпонентів, в яких відображається суть педагогічної діяльності,спрямованої на особистість підлітка і вирішення водночас осно-вної ідеї - створення умов для його розвитку, становлення. Такимикомпонентами можуть бути: орієнтація на особистісні структуривиховання, характер змісту діяльності, тип управління виховноюдіяльністю, організаційні форми, категорія вихованців, напрямкимодернізації традиційної системи виховання.

Врахування індивідуальних особливостей у педагогічній діяль-ності в загоні не є продовженням індивідуального і диференційова-ного підходів до особистості в об'єднаннях за інтересами чи навпаки.В результаті «узагальненого» перевантаження підлітків «заоргані-зованими» заходами обмежується можливість об'єднань за інтер-есами щодо організації більш індивідуальної роботи з орієнтацієюна «категорію» вихованців, рідко реалізуються ідеї «модернізаціїтрадиційної системи виховання», які є важливими компонентамимоделі взаємодії педагогічних технологій. Іноді не враховуютьсяособливості індивідуальної роботи з підлітками і особливості до-мінуючих методів виховання, що порушує певну цілісність впливукомплексних технологій на зміст і характер становлення соціальноїособистості.

У подібних умовах здійснювати цілеспрямовано соціальне вихо-вання надзвичайно важко: немає системи роботи, яка б спиралася насистему технологій по формуванню соціально значущої особистості,орієнтації на її інтереси, здібності, не завжди педагоги дотримуютьсянаступності. Загальний соціальний розвиток підлітка здійснюєтьсяне за рахунок системи інноваційних технологій, а за рахунок працез-датності, «фантазії», педагогів та «підпорядкованості» волі і бажаньвихованців. При цьому всі підлітки мають обмежені можливості якіс-но оволодівати всіма видами діяльності, їх змістом, що призводитьдо обмеженого розвитку окремих сторін особистості. Отже, завданнясоціального розвитку особистості ввійшло у конфлікт із завданнямвиховання. В перспективі функціонування загонів, таборів, які не пе-редбачають єдиної системи /чи кількох систем/ роботи щодо інди-відуалізації виховного процесу, не зможе забезпечувати формуванняцілісної особистості на рівні соціальної індивідуальності.

Проте життєдіяльність підлітка у мікрогрупі, загоні, таборішвидко наповнюється новим змістом, педагоги активно вводятьсистему педагогічних технологій, створюють умови для творчої ді-яльності школярів і вони вступають у нову фазу діяльності: здат-ність активно включатися у різні види діяльності, визначаючи пер-спективу, і проектувати результати.

Варто сказати, що на перших порах, домінують міжособистісністосунки на рівні вирішення офіційних завдань, а не на офіційномурівні такі стосунки проявляються, переважно, у творчій діяльностіу мікрогрупах.

Через 5-6 днів перед кожним підлітком ставляться нові завдан-ня: включення у більш широкий спектр вимог, інтересів, ускладню-ється зміст діяльності. Це спонукає підлітка не лише підтримати,зберегти свій образ, імідж, але й проявляти себе у взаємодії чи діїстосовно інших людей, справ тощо.

У тимчасовому об'єднанні кожен підліток має змогу ніби ізо-люватись. Цьому є різні причини: незнайоме оточення, внутрішняустановка на ізольованість, «я не такий, як вони», нагромадженнявражень та ін. Потребується зміна звичайного режиму і стилю жит-тя. В такій ситуації підліток виробляє нове бачення себе самого іусвідомлює різницю між індивідуальними і груповими нормами. Цедозволяє підліткові вийти за межі власного «Я».

Таким чином, створено установку на саморозвиток, самоствер-дження, що передбачає, по-перше, усвідомлення підлітком власнихздібностей і їх спрямованості, по-друге, усвідомлення власної про-грами дій, по-третє, бажання, прагнення вступати у взаємодію з ото-ченням, конкретним середовищем. Це дозволяє підліткові свідомоудосконалювати себе, розвивати в собі особистісно значущі і соці-ально цінні якості, змінювати і поглиблювати свої соціальні ролі.Такого результату можна було досягти лише тоді, коли у структурідіяльності певних об'єднань реалізовувалось програмне і змістовезабезпечення.

Програми різних типів об'єднань, звичайно, відрізняються однавід одної уточненням цілей і виховних завдань; трансформацією цін-нісних орієнтацій підлітків; формуванням нових позицій особистостів умовах того чи іншого об'єднання, а також перерозподілом вихов-них функцій між педагогом і вихованцем. При цьому вся діяльністьпідлітків має особистісно-соціальний характер: що я роблю для себе,що я зроблю для ближнього оточення, для інших людей тощо.

За таких умов досить активно розвиваються підлітки, які свідомообрали виховну структуру, той чи інший вид діяльності. Вони по суті

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистостіреалізують свої установки і цілі та власний соціальний досвід. Другагрупа підлітків, з невизначеними інтересами, більш адекватно усвідом-лює свої особистісні резерви і соціальну роль, розширює межі власнихінтересів, посилює процес самовизначення. Третя група підлітків за-доволена реалізацією себе на репродуктивному рівні, набуваючи прицьому певного інтересу до конкретно-практичної діяльності.

Кожна з цих груп по-своєму ставиться до термінів функціону-вання тимчасового об'єднання. Для одних він надзвичайно корот-кий, для других - він безмежно довготривалий, а треті взагалі доцього індиферентні.

Виявлення шляхів педагогічного впливу на особистість підліткав умовах тимчасового мікроколективу є одним із важливих компо-нентів у структурі соціального виховання дітей. Ефективність цихшляхів виховання визначається завершеністю формування чи актив-ністю прояву соціально значущих якостей особистості. Зміна умовчи шляхів педагогічного впливу на підлітка призводить до зміни сутійого життєдіяльності в новому середовищі. При цьому сама особис-тість максимально активно проявляє себе, пізнає і розвиває. Сам ви-хованець значною мірою визначає свій розвиток як особистості.

При виборі шляхів педагогічного впливу на підлітка можна ви-ходити з провідних умов становлення і розвитку особистості та на-прямків реалізації себе підлітками у тимчасових об'єднаннях. Цедозволяє виокремити чотири основних шляхи, які виявилися най-більш дієвими в фактичній діяльності:

- організація в тимчасовому мікросоціумі всіх основних сфержиттєдіяльності підлітків;

- застосування різноманітних за складністю і характеромформ роботи;

- широке входження особистості в різноманітні ситуації;

- корекція емоційного стану особистості.

Звичайно, названі шляхи не є вичерпними, і можуть бути й іншіваріанти, проте ці шляхи досить ефективно впливають на розвитокособистості підлітка.

Певна практика і спостереження дозволили виявити великіможливості для саморозвитку і становлення підлітків таких формроботи, які потребують введення різних видів діяльності:- ігри (розігрування сцен, інсценівок, костюмованих балів тощо),

предметно-практична діяльність (виготовлення самими учасни-ками костюмів, масок, оформлення місця подій);

інтелектуальні змагання, вікторини;

спортивно-туристична діяльність, змагання «силовиків», легко-атлетів, стрільців та ін.

Проте, поряд із великими комплексними справами, які потре-бують чималої підготовки та певної підготовленості до них старшихпідлітків, доцільно використовувати і так звані малі форми: конкур-си, творчі змагання, захист фантастичного проекту, засідання клубу,вечір-розмова «Відкриття душі», концерт-блискавка „Поговоримоза чашкою чаю", виставка, літературне змагання та ін. Такі формироботи часто проводяться на початку зміни чи з метою „душевно-го" відпочинку дітей. Практика засвідчує, що використання малихформ за досить короткий термін перебування дитини у новому мі-кросередовищі дозволяє зробити її життя, та й життя однолітків, до-сить насиченим і багатогранним. Відомо, що для підлітка вільнийчас, виражений у формі бездіяльності, є найбільш небезпечним фак-тором.

Звідси можна говорити, чим коротший термін перебування під-літка у конкретному мікросоціумі, тим насиченіша має бути йогожиттєдіяльність. Але суть не в тому, що малі форми не потребуютьдовготривалої підготовки і масового введеня дітей у ці форми. Сутьу тому, що саме малі форми дають змогу частіше урізноманітнюва-ти види діяльності підлітків, в яких суб'єкти виховання можуть нелише задовольнити власні потреби та інтереси, а й проявити різнівласні можливості, здібності, знання, вміння, чи навіть вперше ви-пробувати себе в новій сфері діяльності. На нашу думку, саме маліформи дозволяють кожній особистості відкинути «минулу», в умо-вах школи, пасивність і включитися в активну діяльність, зробившиспробу проявити себе в новому мікросоціумі, в новому статусі, в но-вій ролі. Вони є достатньо мобільними, щоб створювати педагогічніумови для саморозвитку, становлення особистості підлітка. Крімтого, практика показала, що частина підлітків є активно діючими ін-дивідумами у будь-якій формі роботи, але є й такі, які охоче берутьучасть у великих і складних справах, де вони відчувають себе достат-ньо комфортно. Так, наприклад, у таборі «Сонячний» ми спостеріга-ли за життєдіяльністю 98 підлітків, це три загони, і змогли виявититакий факт: в середньому 20-23 респонденти були найактивнішимипомічниками, організаторами, виконавцями, коли готувалися чипроводилися малі форми роботи. На жаль, ці ж підлітки відходили«в тінь» під час організації комплексних справ, психологічно вони

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистостібули не готові «виходити» на велику аудиторію і не відчували себевпевнено у новій сфері діяльності. Це, загалом, призводило до того,що всі підлітки самоізолювалися як індивіди із соціального мікро-середовища. І хоча ця самоізоляція є тимчасовою, вона заподієюшкоду, оскільки перебування підлітка в тому чи іншому об'єднанніє також досить нетривалим.

Окрім того, помітно зростають можливості обрання підліткамивидів діяльності з подальшою орієнтацією на їх розвиток в резуль-таті індивідуальної роботи, спрямованої на їх самопізнання і само-розвиток.

На сьогодні ще досить активно живе думка, що школяр не можежити поза колективом і колектив розглядається і як об'єкт, і яксуб'єкт цілісного процесу. Зокрема, свого часу С. Т. Шацький на-голошував на тому, що саме в колективі школярі пізнають себе. Оці-нюють інших, реалізують свої здібності, реалізовують свої запити таінтереси. А. С. Макаренко підкреслював, що колектив не пригнічуєіндивідуальність, а, навпаки, саме в колективі дитина може прояви-ти себе всебічно і водночас збагачувати своє «Я» [14].

Проте ми звернули увагу, що при вихованні підлітка в умовахтимчасового об'єднання, колектив не протиставляється індивіду-альності, а виступає фактором її розвитку [12], хоча раніше, доситьчасто, саме в колективі втрачалась індивідуальність. Скажімо, вколективі визначалися види діяльності, обов'язкові для всіх. І приобговоренні практичних справ увага, насамперед, зверталась на їхпрестижність, вплив на авторитет загону. І при цьому активісти-підлітки, особливо дівчата, апелювали до всіх щодо необхідностіпроявляти активність, ініціативність, наполегливість, винахідли-вість, справедливість тощо.

Вводячи підлітків у різноманітні форми роботи, різні за склад-ністю і напрямками, ми дійшли висновку, що ефективність цьогошляху значно зростає, якщо при цьому враховуються такі вимоги:

виховна ефективність форм роботи зростає, якщо вони маютьсоціально-корисне завдання;

у всі форми організації життєдіяльності має бути закладена металіквідації суперечності між індивідуальними і колективнимипотребами та інтересами;

форми організації життєдіяльності підлітків мають будуватися зурахуванням цього строкатого і суперечливого віку.

Соціальна педагогікаВажливим шляхом впливу на становлення особистості підліткав тимчасовому об'єднанні, на думку В. П. Іжицького, Б. С. Кобзаря,А. С. Макаренка, є введення їх до так званих „ситуативних колекти-вів». Їх свого часу А. С. Макаренко називав «зведеними загонами».Згодом вони зникли, хоча, в принципі, такі «ситуативні загони» мибачимо часто у школах, коли готуються загальношкільні комплекснісправи. Така створена «ситуативна спільнота» інтегрована своєрід-ним соціальним досвідом, який викликає близьку соціальну уста-новку, емоційний настрій, стимулює творчу діяльність цієї спільно-ти [9]. Ситуативна спільнота, група, загін, колектив, створюється,зазвичай, в межах великого колективу і має чітко визначену метудіяльності для вирішення конкретних завдань, ситуацій: підготовкасценарію дійства з іншими збірними групами тощо. Таке ситуативнетовариство функціонує протягом порівняно короткого часу. Протесаме ця умова стимулює, активізує всіх учасників як представни-ків різних мікрогруп проявити максимум умінь, винахідливості,оптимізму, працьовитості, зважаючи на те, що їх діяльність швид-ко завершиться. При цьому не можна не зазначити: чим вищий рі-вень розвитку і діяльність мікрогрупи, тим ефективніша діяльністьситуативної групи. В такому випадку ситуативна група виступаєсвоєрідним індикатором соціального рівня розвитку особистостіпідлітка в тому чи іншому мікрооб'єднанні. Створюючи такі ситуа-тивні групи, ми водночас розширюємо межі діяльності особистості,а отже, і шляхи та фактори, які впливають на активізацію особистос-ті підлітка, оскільки розширюється кількість його функціональнихролей і кожного разу вони можуть виконуватися в нових умовах. Цевсе разом допомагає підліткові набувати соціального досвіду, опти-мізувати його власний саморозвиток. Реалізовуючи себе в ситуатив-ній групі як в середовищі, підлітки досить часто починають активні-ше включатися і проявлятися в життєдіяльності колективу-загону,хоча при цьому реалізують свої потреби, домагання.

Практичний досвід, спостереження і аналіз результатів опиту-вання підлітків у тимчасових об'єднаннях показують ефективністьперіодичного введення підлітків до активних груп. Об'єднання будезростати, якщо вихователем будуть створюватись такі умови:

діяльність, на основі якої створеня ситуативна група, повинна бутинаповнена пізнавальними, емоційними і вольовими компонентами;

діяльність ситуативної групи повинна мати творчий характер;

ситуативні групи повинні мати різноманітний характер;

перед ситуативним колективом необхідно ставити конкретніцілі, які кожен підліток виконує посильно.

Більшість підлітків виявляє бажання діяти в об'єднаннях за ін-тересами і отримує психологічне задоволення від цього.

Ще одним важливим шляхом, який сприяє становленню особис-тості в тимчасовому об'єднанні за інтересами, може бути, створенняі корекція емоційного стану підлітків. Цей шлях, як стверджує ряддослідників, оптимізує самореалізацію вихованців. Дослідження інаші спостереження дозволили виявити, що при прояві пригніченогонастрою різко знижується результативність діяльності особистості,знижується інтерес до різних аспектів життєдіяльності. Такий станпідлітка, зважаючи на його нестійкість у характері, може призвести доемоційних зривів. Саме у такому стані підлітки, зазвичай, змальовуютьвідведені для контролю за настроєм сторінки то червоними, то темнимифарбами. Цей образний кольоровий показник свідчить про тривожнийстан вихованців і змушує педагогів активніше коригувати цей стан.

Зважаючи на те, що у тимчасовому об'єднанні період життєдіяль-ності максимально звужений, порівнянно з школою, то, звичайно,важко прогнозувати емоційний стан підлітків. Адже часто настрійможе залежати від стану здоров'я, погоди, взаємин з іншими одно-літками, від настрою оточення, від атмосфери в колективі тощо.

Аналізуючи та здійснюючи цільове спостереження за підлітками,педагог визначає їх настрій. І, якщо з'являється потреба, коригує на-стрій, емоційний стан на особистісному рівні. В таких ситуаціях педа-гогам пропонувалося користуватися різноманітними прийомами:

введення підлітка до нового мікросередовища, в нову сферу са-мореалізації, саморозвитку;

створення ситуації, в якій особистість може здобувати позитив-ний результат;

створення ситуації, в якій особистість запрограмовано не одер-жує позитивного результату, що змушує її активізувати свої зді-бності, уміння, працьовитість тощо;

звільнення підлітка від загальних справ, дозволяючи йому за-йнятися справою, цікавою лише йому особисто;

постановка особистості в позицію і організатора, і виконавця умікроколективі.

Низку прийомів можна продовжити, враховуючи: індивідуальніособливості особистості підлітка, причини, які постали, той чи ін-ший емоційний стан, настрій.

Соціальна педагогікаЗагалом особистість найповніше проявляє себе, впевненіше по-чуває, результативніше діє, якщо вона переживає сильні емоційніпозитивні переживання, настрій у неї дещо піднесений.

Скажімо, у мікрогрупі чи в усьому таборі гра «Інтелектуальнийаукціон» можлива за умови активного прояву знань, кмітливості,винахідливості, що допустиме при хорошому, світлому, піднесено-му настрої. В ситуації цієї гри, кожен із її учасників ніби піднімаєть-ся на найвищу сходинку прояву своїх знань і умінь. А це сходженняможе відбуватися лише за умови позитивної емоційної мотиваціїдії як самого учасника, так і мікросередовища: тільки ти це можеш,тільки нам це під силу.

Або проведення гуморини «Вікна нашого зростання», яка дозво-ляє представити в сатиричному, гумористичному матеріалах, в кар-тинках, цифрах і графіках життєдіяльність мікроколективу. Цілкомзрозуміло, що сама назва гуморини спонукає підлітків до пошуківрозумних і дотепних форм показу «власного зростання»: інтелекту-ального, фізичного, духовного, працьовитого чи ледачого, уважногочи байдужого до оточення тощо.

Аналіз досвіду роботи з підлітками в умовах життєдіяльностітимчасових об'єднань за інтересами засвідчує, що становлення осо-бистості на основі діяльнісного ходу прискорює цей процес і забез-печує гармонізацію дії застосованих умов і шляхів, які сприятимутьцьому становленню.

Конкретне педагогічне керівництво становленням особистостіпідлітка забезпечується різноманітними методами і прийомами. Зо-крема метод щодо саморозвитку можна назвати способом реалізаціїспільних зусиль педагога і підлітка при втіленні цілей і змісту ви-ховної діяльності в мікроколективі. Конкретно тут спрацьовуютьметоди оцінки і самооцінки емоційного стану.

Так, скажімо, самооцінка власного «Я» виражалася через ство-рення «соціального автопортрета» за такими параметрами:

Сенс життя... (повне розуміння).

Моє розуміння:

миролюбності;

гуманності;

демократизму.

Мої громадські позиції.

Сприйнятливість нового.

Відповідальність за себе, за інших.

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистості6. Творчі здібності (де і як вони проявляються у мене).

Аналіз «створених» соціальних портретів, до речі, досить роз-ширених самими респондентами, дозволив виявити, що більшістьіз них, переважно, оцінює свої соціальні якості дещо завищено,наповнюючи при цьому їх гіперболізованим змістом. Тобто спо-стерігається явно завищена самооцінка, притаманна дітям цьоговіку. Жоден з опитаних не помітив у собі відсутності тих або іншихсоціальних якостей. Ці результати стали основою для подальшоїмотивації оцінки вчинків, поведінки підлітків (в основі було по-ложення: а ось ти писав про себе). Цей прийом спрацьовував десьу 80-85% випадків у складних ситуаціях, що дозволяло виявитиповне розуміння соціального портрета, було проявом соціалізаціїособистості.

Традиційні методи самоствердження, саморозвитку і становлен-ня реалізуються за допомогою ряду прийомів:

виведення підлітка на рівень «лідера»;

стимулювання і позитивна оцінка певної поведінки, вчинку;

загострення позитивної чи негативної самооцінки тощо.

Усе це дозволяє підліткові ніби побачити себе в різних іпоста-сях: соціальною особистістю, вихованцем, людиною.

Таким чином, вирішення педагогічних завдань в дитячих оздо-ровчих закладах можливе за умови широкого застосування мето-дики корекції розвитку і соціального становлення підлітка: введен-ня підлітка до ситуативних груп, зміна функціонально-рольовихобов'язків, зміна справ і видів діяльності.

В основі діяльності підлітків перебування в тимчасовому ко-лективі є усвідомлене цілепокладання на саморозвиток, самореалі-зацію. Зміна спрямованості цілей, втілення взаємодії педагогічнихтехнологій підтверджують важливість цього феномена у загальномупроцесі формування особистості в дитячому колективі.

Питання і завдання для самостійної роботи

Розкрити шляхи педагогічного впливу в умовах тимчасовогодитячого колективу.

Визначити організаційні вимоги щодо введення дітей до різнихформ роботи.

Розкрити шляхи створення і корекції емоційного стану дітей воздоровчих закладах.

Література

Азарова Т. В., Абрамов Л. К. Соціальні технології: Посібник. - К.:ІСКМ, 2005. - 104 с. - Бібліогр.: С. 94.

Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн.. - К.: Либідь, 2003. - Бі-бліогр.: С. 273-276.

Гавлітіна Т. М. Національно-патріотичне виховання підлітків вумовах позашкільного навчального закладу: Навч.-метод. посіб. -Р.: Волинські обереги, 2007. - 220 с. - Бібліогр.: С. 205-219.

Дем'янюк Т. Д., Первушевська І. О. Нові технології позашкільноїосвіти і виховання. - Р.: Волинські обереги, 2000.

Соціальна робота: технологічний аспект: Навч. посіб. Капська А. Й.,Безпалько О. В., Вайнола Р. Х. та ін. - К.: ДЦССМ, 2004. - 362 с.;табл. - Бібліогр.: в кінці розд.

Лукашевич М. П. Соціалізація: Виховні механізми і технології:Навч.-метод. посіб. - К., 1998.

Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу // Ви-брані педагогічні твори: в 7-ми т. - К.: Рад. Школа, 1954. - Т. 5.

Матюша І. К. Особистість і колектив як цілісна гармонійна сис-тема (психологічний аспект). - К.: ІЗМН, 1997.

Міщенко О. В., Кулик Н. А., Криводуд Т. Є. Організація та про-ведення оздоровчих заходів у літніх таборах відпочинку: Навч.-метод. посіб.: Для студ. пед. закл. освіти. - С.: СумДПУ ім.А. С. Макаренка, 2003. - 59 с.; іл. - Бібліогр.: С. 57.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008р. № 101«Про організацію літнього оздоровлення та відпочинку дітей у2008році». - Режим доступу: http://www.guon.kiev.ua/?q=node/544. -Заголовок з екрану.

Організація відпочинку та оздоровлення дітей: концепції, техноло-гії, досвід / О. В. Биховська, В. Н. Горбинко, Ж. В. Петрочко. - К.:ДІПСМ, 2004.

Пустовіт Г. П. Екологічне виховання учнів 5-9 класів у по-зашкільних навчальних закладах: Навч.-метод. посіб. - К.:Поліграфічно-видавничий центр ТОВ «Імекс ЛТД», 2003. - 145с. - Бібліогр.: С. 133-136.

Семенов О. С. Особистісне самовизначення школяра в діяльнос-ті комплексного позашкільного навчально-виховного закладу:Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.07 / Національний педагогічний

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистостіун-т ім. М. П. Драгоманова. - К., 2000. - 219 с. - Бібліогр.: С.175-190.

14. Указ Президента України «Про організацію літнього оздоровленнята відпочинку дітей у 2007 році» від 04.05.2007 р. № 377/2007. - Ре-жим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? - За-головок з екрану.