§ 4. Організація соціально-виховної роботи в дитячихоздоровчих закладах

Оскільки особистість розвивається і змінюється разом із розвиткомі зміною соціально-економічних умов України, то сьогодні цей педаго-гічний процес потребує певної перебудови. Особливе місце у соціально-виховній структурі відводиться позашкільним інститутам, об'єднаннямі колективам. Створення будь-якого дитячого об'єднання або тимчасо-вого колективу супроводжується активізацією процесу формування якзагальнолюдських так особистісних якостей, взаємостосунків його учас-ників. Але водночас формуються певні правила і норми.

Різноманітність діяльності в дитячих оздоровчих закладах спо-нукає до розвитку інтересів щодо розв'язання певних проблем. І,якщо кожне об'єднання за зміну, яка має 16-18 днів, організує одну-дві справи, то загалом у таборі не буде жодного дня без цікавихсправ, що замінює кількамісячний обсяг справ у школі.

У педагогічній практиці, зазвичай, наявний достатній багажцілей та ідей, зразків форм роботи, варіантів способу життя. Щобреалізувати поставлені завдання в діяльності дитячих оздоровчихзакладів, доцільним буде використати педагогічні технології, впро-вадження яких дозволило б мати у кожному таборі певне уявленняяк організовувати і управляти процесом становлення особистості вмікрогрупах, об'єднаннях тощо.

Ми маємо охопити низку важливих факторів, без яких немож-ливо організувати цілеспрямований педагогічний процес. Зокре-ма, включено орієнтацію на особистісні структури, можливі типиуправління, багатство організованих форм, ставлення до суб'єкта,варіативність дів та їх домінантів, категорію вихованців і навітьможливість мобілізації традиційних систем виховання.

Основними умовами, які сприятимуть соціальному становлен-ню підлітків у тимчасових творчих мікрогрупах є:

функціонування творчих мікрогруп як соціального середовища;

наявність позитивного ставлення до пропонованих /чи обра-них/ форм роботи і видів діяльності, співробітництва;

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистості- наявність технологій виховної роботи з підлітками.

Усе це дозволяє водночас простежити за взаємодією основнихкомпонентів, в яких відображається суть педагогічної діяльності,спрямованої на особистість підлітка і вирішення водночас осно-вної ідеї - створення умов для його розвитку, становлення. Такимикомпонентами можуть бути: орієнтація на особистісні структуривиховання, характер змісту діяльності, тип управління виховноюдіяльністю, організаційні форми, категорія вихованців, напрямкимодернізації традиційної системи виховання.

Врахування індивідуальних особливостей у педагогічній діяль-ності в загоні не є продовженням індивідуального і диференційова-ного підходів до особистості в об'єднаннях за інтересами чи навпаки.В результаті «узагальненого» перевантаження підлітків «заоргані-зованими» заходами обмежується можливість об'єднань за інтер-есами щодо організації більш індивідуальної роботи з орієнтацієюна «категорію» вихованців, рідко реалізуються ідеї «модернізаціїтрадиційної системи виховання», які є важливими компонентамимоделі взаємодії педагогічних технологій. Іноді не враховуютьсяособливості індивідуальної роботи з підлітками і особливості до-мінуючих методів виховання, що порушує певну цілісність впливукомплексних технологій на зміст і характер становлення соціальноїособистості.

У подібних умовах здійснювати цілеспрямовано соціальне вихо-вання надзвичайно важко: немає системи роботи, яка б спиралася насистему технологій по формуванню соціально значущої особистості,орієнтації на її інтереси, здібності, не завжди педагоги дотримуютьсянаступності. Загальний соціальний розвиток підлітка здійснюєтьсяне за рахунок системи інноваційних технологій, а за рахунок працез-датності, «фантазії», педагогів та «підпорядкованості» волі і бажаньвихованців. При цьому всі підлітки мають обмежені можливості якіс-но оволодівати всіма видами діяльності, їх змістом, що призводитьдо обмеженого розвитку окремих сторін особистості. Отже, завданнясоціального розвитку особистості ввійшло у конфлікт із завданнямвиховання. В перспективі функціонування загонів, таборів, які не пе-редбачають єдиної системи /чи кількох систем/ роботи щодо інди-відуалізації виховного процесу, не зможе забезпечувати формуванняцілісної особистості на рівні соціальної індивідуальності.

Проте життєдіяльність підлітка у мікрогрупі, загоні, таборішвидко наповнюється новим змістом, педагоги активно вводятьсистему педагогічних технологій, створюють умови для творчої ді-яльності школярів і вони вступають у нову фазу діяльності: здат-ність активно включатися у різні види діяльності, визначаючи пер-спективу, і проектувати результати.

Варто сказати, що на перших порах, домінують міжособистісністосунки на рівні вирішення офіційних завдань, а не на офіційномурівні такі стосунки проявляються, переважно, у творчій діяльностіу мікрогрупах.

Через 5-6 днів перед кожним підлітком ставляться нові завдан-ня: включення у більш широкий спектр вимог, інтересів, ускладню-ється зміст діяльності. Це спонукає підлітка не лише підтримати,зберегти свій образ, імідж, але й проявляти себе у взаємодії чи діїстосовно інших людей, справ тощо.

У тимчасовому об'єднанні кожен підліток має змогу ніби ізо-люватись. Цьому є різні причини: незнайоме оточення, внутрішняустановка на ізольованість, «я не такий, як вони», нагромадженнявражень та ін. Потребується зміна звичайного режиму і стилю жит-тя. В такій ситуації підліток виробляє нове бачення себе самого іусвідомлює різницю між індивідуальними і груповими нормами. Цедозволяє підліткові вийти за межі власного «Я».

Таким чином, створено установку на саморозвиток, самоствер-дження, що передбачає, по-перше, усвідомлення підлітком власнихздібностей і їх спрямованості, по-друге, усвідомлення власної про-грами дій, по-третє, бажання, прагнення вступати у взаємодію з ото-ченням, конкретним середовищем. Це дозволяє підліткові свідомоудосконалювати себе, розвивати в собі особистісно значущі і соці-ально цінні якості, змінювати і поглиблювати свої соціальні ролі.Такого результату можна було досягти лише тоді, коли у структурідіяльності певних об'єднань реалізовувалось програмне і змістовезабезпечення.

Програми різних типів об'єднань, звичайно, відрізняються однавід одної уточненням цілей і виховних завдань; трансформацією цін-нісних орієнтацій підлітків; формуванням нових позицій особистостів умовах того чи іншого об'єднання, а також перерозподілом вихов-них функцій між педагогом і вихованцем. При цьому вся діяльністьпідлітків має особистісно-соціальний характер: що я роблю для себе,що я зроблю для ближнього оточення, для інших людей тощо.

За таких умов досить активно розвиваються підлітки, які свідомообрали виховну структуру, той чи інший вид діяльності. Вони по суті

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистостіреалізують свої установки і цілі та власний соціальний досвід. Другагрупа підлітків, з невизначеними інтересами, більш адекватно усвідом-лює свої особистісні резерви і соціальну роль, розширює межі власнихінтересів, посилює процес самовизначення. Третя група підлітків за-доволена реалізацією себе на репродуктивному рівні, набуваючи прицьому певного інтересу до конкретно-практичної діяльності.

Кожна з цих груп по-своєму ставиться до термінів функціону-вання тимчасового об'єднання. Для одних він надзвичайно корот-кий, для других - він безмежно довготривалий, а треті взагалі доцього індиферентні.