§ 5. Волонтерство як чинник соціально-педагогічного впливу настановлення особистості

Початок розгалуження мережі центрів соціальних служб длямолоді в Україні припадає, переважно, на 1992-1993 рр. Інтенсив-ний розвиток та специфіка роботи цих служб зумовлені вимогамичасу, що, водночас, викликало потребу у створенні багатопрофіль-ної інфраструктури, складовою частиною якої, поряд з професійни-ми соціальними працівниками, змогли б стати добровільні помічни-ки - волонтери [7]. Волонтерські служби при центрах соціальнихслужб для молоді поступово стали одним із об'єктів уваги держав-ної молодіжної політики.

За приналежністю до певної організаційної структури волонте-рів України можна поділити на дві умовні групи:

- волонтери, які працюють при соціальних службах для молоді;

- волонтери, які є членами різних громадських організацій.Слід зауважити, якщо представники першої групи, переважно,

само ідентифікують себе з поняттям "волонтери", то представникидругої групи, зазвичай, не називають себе "волонтерами", вони про-вадять соціальну роботу згідно з обов'язками членів громадськихорганізацій.

У змісті діяльності обох груп волонтерів є чимало спільного, алеорганізаційні принципи значно різняться, тому розглядати їх окре-мо доцільно.

На початку розвитку ССМ членами волонтерських груп пере-важно були неповнолітні і молодь (старшокласники, студенти),тобто особи, у яких не було відповідного досвіду у цій роботі чи ква-ліфікації. Проте останнім часом все частіше до волонтерських лаввступають і добровольці - досвідчені фахівці (юристи, лікарі, пси-хологи, педагоги та ін.).

Вивчення складу волонтерських груп при центрах соціальнихслужб для молоді науковцями Українського інституту соціальнихдосліджень (1998 р.) дозволило розподілити волонтерів на чотири

181

Соціальна педагогікагрупи за: віковою категорією, основним місцем навчання, роботи,рівнем освіти [38].

Перша група - підлітки та юнаки, учні старших класів шкіл тасередніх спеціальних закладів, які складають актив різних груп приССМ (в клубах молодих інвалідів, творчих об'єднаннях, школахлідерів, групах самодопомоги, молодіжних та дитячих об'єднанняхтощо).

Друга група - студенти вищих навчальних закладів (переваж-но, з відділень педагогіки, психології, соціальної роботи/соціальноїпедагогіки), які звертаються до центрів ССМ з приводу практичноїдопомоги у навчанні за профілем діяльності центрів або проходять вцентрах навчальну практику.

Третя група - батьки проблемних дітей та підлітків (дітей-інвалідів, неповнолітніх груп ризику: девіантної, адиктивної пове-дінки та інші), які об'єднуються в групи самодопомоги.

Четверта група - волонтери-фахівці (психологи, педагоги, соці-альні педагоги, соціальні працівники, юристи, лікарі), які надаютьконсультативну допомогу соціальним працівникам, іншим волонте-рам або практично допомагають клієнтам соціальних служб.

Волонтери, які входять до зазначених вище груп, значно від-різняються за мотивами своєї участі у доброчинній діяльності, запрофесійними можливостями, інтенсивністю залучення до волон-терської роботи. Тому доцільно розглянути особливості їхньої ді-яльності більш детально.

Для підлітків головною причиною участі у волонтерській ді-яльності є можливість самоутвердитися в очах однолітків, батьків,вчителів, бажання знайти нових друзів, можливість спілкування зоднолітками, можливість набути нових навичок і знань та проведен-ня власного дозвілля. Питання надання конкретної соціальної допо-моги, зазвичай, для них не є визначальним.

Професійна кваліфікація волонтерів-підлітків, звичайно доситьнизька, проте вони володіють іншими якостями та здібностями, томуця категорія волонтерів є незамінною у практичній діяльності.

По-перше, підлітки абсолютно мобільні, тому роботу, пов^язану з по-їздками, виходами на вулиці, провідуваннями, скажімо, дітей-інвалідіввдома, проведенням ігротек на вулицях, виконують дуже добре.

По-друге, у підлітків немає комунікаційних проблем з дітьми іпідлітками - об^єктами соціальної роботи, на яких спрямована зна-чна частина програм, що реалізуються ССМ, з дітьми вулиці, підліт-

Розділ 4. Соціально-виховні інститути в системі соціалізації особистостіками з групи ризику та ін. Це дозволяє через волонтерів мати будь-яку інформацію для широкого кола дітей та молоді, а також для групризику. Саме на основі цих особливостей підлітків діє програма"Молодіжний барометр", що реалізується Соціальною службою длямолоді м. Києва разом з Українським інститутом соціальних дослі-джень за фінансової підтримки ЮНІСЕФ. Суть проекту полягає втому, що соціологічні опитування молоді та підлітків проводятьсяне силами дорослих інтерв'юерів, а однолітками респондентів. Ма-теріали досліджень аналізуються також самими підлітками з пози-цій їх розуміння ситуації в молодіжному середовищі.

Третя унікальна риса волонтерів-підлітків: вони із задоволен-ням включаються в організацію та проведення дозвіллєвих формроботи, що дуже актуально для ЦССМ: оскільки однією із причинвступу у волонтери є бажання організувати власне дозвілля.

По-четверте, бажання підлітків оволодіти новими знаннями танавичками дозволяє залучати їх до нових, ще не розроблених про-грам, коли паралельно з роботою йде активне навчання, пошук но-вих форм і методів.

Волонтери-підлітки із задоволенням працюють як у великих,так і у малих групах. При цьому за якісної організації волонтерськоїроботи підлітки можуть працювати до 5 днів на тиждень по 2-3 го-дини. Досвід показує, що чим цікавіша підліткам робота, яку вонивиконують, тим частіше вони готові залучитися до неї. Справа щеі в тому, що для підлітків кілька годин вільного часу на день є нор-мою, і якщо цей час витрачається на соціально значущу працю - цевирішення проблем для самого підлітка, його сім^ї та організаторівволонтерського руху.

Водночас, деякі підлітки приходять у волонтерство з метою роз-витку своїх комунікативних здібностей, знаючи заздалегідь, що дляних це поки що є проблемою. Тому бажання волонтерів-підлітківспівпрацювати треба не лише використовувати, але й розвивати.Для підлітків, які не можуть працювати у великих і малих групах,можлива індивідуальна робота, пов^язана з особливими навичкамиі нахилами: малювання, літературні здібності, уміння працювати накомп^ютері, знання іноземних мов тощо.

При організації роботи підлітків-волонтерів слід мати на увазі, щозначна їх частина не затримається у волонтерському загоні: підліткиперебувають у пошуку, пробують себе в різних ролях. Волонтерство,зазвичай, є одним із можливих варіантів соціального самостверджен-ня, але не єдиним. Тому хтось із підлітків залишиться надовго, а длякогось це буде одним із відкинутих варіантів. Проте частка тих, хто"затримається", залежить від того, наскільки серйозно дорослі підхо-дять до використання діяльності волонтерів-підлітків.

В одній із фокус-груп підлітки розповіли, що називають себе"воліками". Ця, на перший погляд, зменшена форма слова "волон-тер" насправді містить глибоке значення.

Для волонтерів-підлітків дуже важливими є увага до роботи,яку вони виконують, рівні права у стосунках із старшими, оцінка нелише з боку дорослих (соціальних працівників, батьків тих дітей, зякими вони працюють, вчителів), але й однолітків. Саме визнанняїхньої роботи в очах однолітків стає визначним у вирішенні питанняпродовжувати волонтерську роботу чи ні.

У зв'язку з цим дуже складною є проблема, в яких саме видахсоціальної роботи доцільно використовувати волонтерів-підлітків.Досить часто це технічна робота - розклеювання афіш, доставкадрукованої продукції, заповнення анкет. Це допустимий варіант, алеварто відстежити мотивацію, важливість роботи, яку вони викону-ють. Волонтери-підлітки надзвичайно корисні у проведенні ігровихформ соціальної роботи, роботи з інвалідами, в прес-центрах тощо.

Що дуже важливо в роботі з волонтерами-підлітками, так це ство-рення умов для становлення особистості підлітка, його соціалізації.

Із метою виявлення поглядів волонтерів на те, наскільки впливаєучасть молодих людей у волонтерській діяльності на розвиток їхніхлюдських якостей та здібностей інститут соціальних досліджень іМіністерство у справах сім'ї та молоді у серпні - вересні 1999 рокупровели опитування 115 експертів п^яти областей України, котрі за-ймаються організацією волонтерської роботи серед підлітків. Орга-нізатори волонтерської роботи відзначають значні зміни у структуріособистості волонтера-підлітка у процесі його добровільного залу-чення до соціальної роботи.

Найбільші помітні зміни проявляються у процесі самореалізаціїмолодих людей: підвищення рівня самостійності у підлітків, які за-ймаються волонтерською роботою: 61 % експертів "часто спостеріга-ють", а 25 % - "іноді спостерігають"; підвищення впевненості в собі:53 % - "часто спостерігають", 38 % - "іноді спостерігають"; збільшен-ня потреби у самореалізації: 85 % (52 % - "часто спостерігають", 33 %- "іноді спостерігають") - 91 % (відповідно 49 % і 42 %) - назвализміни в усвідомленні власної індивідуальності.

Помітні зміни спостерігаються стосовно бажання самооргані-зації молодих волонтерів, зокрема, 79 % респонденті