§ 6. Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми та молоддю,які повертаються з місць позбавлення волі

Сьогоденний стан суспільної моралі серед інших чинників ха-рактеризується й таким, що за роки кризових явищ в економіці по-глибилося розшарування суспільства на багатих і бідних, значноюмірою утрачені важелі формування світогляду молодого покоління.Споконвічні заповіді "не вбий", "не вкради", "полюби ближнього"тощо недостатньо утверджуються у свідомості дітей, підлітків і мо-лоді як з боку сім'ї, так і з боку державних та громадських інститутівсуспільства. Навпаки, відбувається масова пропаганда культу сили,грошей, здобутих будь-яким шляхом, ідеалізація та романтизаціязлочинного світу. Усе це створює у значної частини молодих людейуявлення про вседозволеність будь-якої поведінки, широкі можли-вості швидкого збагачення кримінальним способом. Формування388

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїтакого "криміналізованого" менталітету - не остання причина того,що питома вага молоді у складі засуджених протягом останніх роківневпинно зростає.

Природньо, такий стан молодіжної злочинності не може задо-вольнити суспільство, що зумовлює відповідні завдання правоохо-ронним органам, державним і громадським організаціям, причет-ним до вирішення проблем молоді. Враховуючи, що профілактиказлочинності значною мірою пов'язана з профілактикою рецидиву,одним із важливих завдань є створення умов для ресоціалізації таадаптації неповнолітніх і молоді, які відбули покарання і поверну-лися з місць позбавлення волі.

Значна частина цієї роботи припадає на систему соціальнихслужб для молоді поліпшення якої сприяє відповідна нормативно-правова база. Але ефективно реалізовувати завдання, що постаютьперед ЦССМ, вельми складно. Адже саме неповнолітні й молодьстановлять ту частину звільнених з місць позбавлення волі, яка най-частіше, порівняно з дорослими звільненими, опиняється у складнійжиттєвій ситуації. Це зумовлено двома характерами проблем.

По-перше, це низка негативних соціальних чинників юридич-ного та матеріального характеру - відсутність, зазвичай, власногожитла, майна, достатньої освіти, конкурентоспроможної професії,досвіду спілкування і обстоювання своїх прав у численних інстан-ціях, брак набутих протягом попереднього життя на волі міцнихсоціальних зв'язків, які б допомогли у вирішенні проблем, які по-стають після звільнення з місць відбування покарань. По-друге, цевідсутність достатнього життєвого досвіду, сформованих соціально-психологічних стереотипів, усталених навичок дотримання загаль-ноприйнятих соціальних норм поведінки, які полегшують адаптаціюдо життя на волі. Усе це зумовлює неабиякі труднощі легалізації інабуття прийнятного соціального статусу, проблеми у працевла-штуванні, подальшому навчанні, стосунках з оточенням.

Подолання зазначених труднощів і проблем потребує цілеспря-мованої скоординованої роботи багатьох державних установ і гро-мадських організацій щодо ресоціалізації та соціальної адаптаціїмолодих людей, які повертаються з місць позбавлення волі, і однієюз найважливіших ланок цієї роботи стають ЦССМ. Але для того,щоб діяльність соціального педагога та працівника щодо соціально-психологічної допомоги і соціального супроводу зазначеної катего-рії молоді була ефективною, він повинен мати чітке уявлення про

Соціальна педагогікадоцільні напрямки, передові технології і методики соціальної робо-ти у цій сфері.

Структуру об'єкта соціально-педагогічної роботи за цим на-прямком становлять три категорії клієнтів: неповнолітні (віком від14 до 18 років), які повернулися з місць позбавлення волі; молодь(віком від 18 до 35 років), яка повернулася з місць позбавлення волі;представники соціального оточення (передусім, батьки, діти якихповернулися з місць позбавлення волі, громада).

Мета соціально-педагогічної роботи із зазначеними вище кате-горіями клієнтів ЦССМ - допомогти неповнолітнім та молоді про-йти процес ресоціалізації та соціальної адаптації після звільнення змісць позбавлення волі, знайти своє місце у житті.

Ця мета має досягатися через реалізацію таких завдань:

допомогти неповнолітнім та молоді оволодіти основами зако-нодавства України з питань забезпечення їхніх прав, виконан-ня громадянських обов'язків з урахуванням інтересів і потребзвільнених, надати знання щодо механізмів застосування чин-ного законодавства;

сприяти діяльності державних органів і громадських організаційщодо реалізації їхніх функцій стосовно практичного вирішеннясоціальних проблем зазначеної категорії молоді;

переконати молодих людей, звільнених з місць позбавленняволі, у необхідності їхніх активних дій щодо ресоціалізації таадаптації до нових умов життя, довести їх ефективність, показа-ти шляхи і механізми цієї діяльності;

визнати основні соціальні проблеми, що виникають у неповно-літніх і молоді після повернення з місць позбавлення волі;

здійснювати соціально-психологічне консультування з проблемміжособистісних стосунків серед неповнолітніх і молоді, звіль-нених з місць позбавлення волі;

вести роботу з батьками та найближчими родичами цієї катего-рії молоді щодо сприяння вирішенню соціально-психологічнихпроблем, які очікують клієнтів після звільнення з місць позбав-лення волі.

Основним очікуваним результатом соціальної роботи з непо-внолітніми та молоддю, які повернулися з місць позбавлення волі,має стати набуття прийнятного для суспільства соціального статусуособистості, формування відчуття психологічного комфорту клі-

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїєнтів від ведення способу життя, сумісного із загальноприйнятиминормами і правилами.

Засобами досягнення очікуваних результатів є процеси ресоціа-лізації та соціальної адаптації колишніх засуджених.

Ресоціалізація неповнолітніх та молоді, які повертаються з місцьпозбавлення волі, спрямована на відновлення у них якостей, необ-хідних для нормальної життєдіяльності в суспільстві, засвоєння від-повідних цінностей і соціальних ролей, набуття потрібних навичок.Вона передбачає застосування комплексу заходів за двома напрям-ками:

ресоціалізація свідомості особистості (відновлення позитивноїсистеми цінностей, знань, переконань, установок тощо);

ресоціалізація діяльності (відновлення позитивних навичок,умінь, стилю спілкування тощо).

Сутність процесу ресоціалізації полягає у поновленні соціаль-ного статусу, втрачених соціальних навичок, переорієнтації осо-бистості на забуті позитивні відносини з людьми, види діяльності,референтні групи суспільства.

Соціальна адаптація в цьому випадку розуміється як пристосуван-ня до нового соціального середовища не на основі утрачених цінностей,властивостей і навичок, а завдяки формуванню нових, яких із різнихпричин у людини до цього часу не було. Виходячи із визначення со-ціальної технології як послідовності певних подій, процес соціальноїадаптації зазначеної категорії клієнтів відбувається в три етапи:

етап орієнтації, коли здійснюється ознайомлення з незвичнимсоціальним середовищем;

оціночний етап, коли особистість диференціює компоненти влас-ного соціального досвіду та способу життя згідно з установкамита ціннісними орієнтаціями, які раніше склалися, на прийнят-ні і ті, що відхилятимуться з огляду на нові можливості щодоумов, форм і способів діяльності. Природньо, позитивна дифе-ренціація здійснюватиметься лише за умов створення нових по-зитивних можливостей. Сприяння створенню таких можливос-тей стає на цьому етапі одним з основних завдань соціальногопрацівника;

етап сумісності, на якому об'єкт соціальної роботи досягає стануадаптованості до нових умов життя.

Засобами і методами реалізації ресоціалізації та соціальної адап-тації є соціальна допомога, надання соціальних послуг, соціальний

Соціальна педагогікасупровід тощо. Вибір адекватних методів втручання, конкретизаціяїх змісту зумовлюються індивідуальними особливостями ситуаціїклієнта. Але, водночас, кожна ситуація індивідуальна, основні соці-альні проблеми зазначеної категорії молоді багато в чому схожі.

Зміст соціально-педагогічної роботи з колишніми ув'язненими.Соціальна робота з неповнолітніми та молоддю, які порушили закон,складається із соціально-реабілітаційної та профілактичної роботибезпосередньо в місцях позбавлення волі (виховних чи виправнихколоніях), а також із роботи на волі, після звільнення - ресоціаліза-ції та соціальної адаптації з подальшою інтеграцією в суспільство.За напрямками, діяльність соціальних працівників має такі види:

дослідницька діяльність. У тому числі соціологічні дослідження,що мають на меті вивчення характерних проблем у сфері право-порушень та злочинності в певному регіоні, визначення першо-чергових проблем неповнолітніх та молоді, які перебувають умісцях позбавлення волі або звільнилися з них;

організаційна діяльність. Поєднує планування заходів ЦССМіз залучення широкого кола організацій-партнерів до реалізаціїпрограм соціальної роботи з колишніми злочинцями, налаго-дження відповідних зв'язків із зацікавл