§ 6. Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми та молоддю,які повертаються з місць позбавлення волі

магниевый скраб beletage

Сьогоденний стан суспільної моралі серед інших чинників ха-рактеризується й таким, що за роки кризових явищ в економіці по-глибилося розшарування суспільства на багатих і бідних, значноюмірою утрачені важелі формування світогляду молодого покоління.Споконвічні заповіді "не вбий", "не вкради", "полюби ближнього"тощо недостатньо утверджуються у свідомості дітей, підлітків і мо-лоді як з боку сім'ї, так і з боку державних та громадських інститутівсуспільства. Навпаки, відбувається масова пропаганда культу сили,грошей, здобутих будь-яким шляхом, ідеалізація та романтизаціязлочинного світу. Усе це створює у значної частини молодих людейуявлення про вседозволеність будь-якої поведінки, широкі можли-вості швидкого збагачення кримінальним способом. Формування388

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїтакого "криміналізованого" менталітету - не остання причина того,що питома вага молоді у складі засуджених протягом останніх роківневпинно зростає.

Природньо, такий стан молодіжної злочинності не може задо-вольнити суспільство, що зумовлює відповідні завдання правоохо-ронним органам, державним і громадським організаціям, причет-ним до вирішення проблем молоді. Враховуючи, що профілактиказлочинності значною мірою пов'язана з профілактикою рецидиву,одним із важливих завдань є створення умов для ресоціалізації таадаптації неповнолітніх і молоді, які відбули покарання і поверну-лися з місць позбавлення волі.

Значна частина цієї роботи припадає на систему соціальнихслужб для молоді поліпшення якої сприяє відповідна нормативно-правова база. Але ефективно реалізовувати завдання, що постаютьперед ЦССМ, вельми складно. Адже саме неповнолітні й молодьстановлять ту частину звільнених з місць позбавлення волі, яка най-частіше, порівняно з дорослими звільненими, опиняється у складнійжиттєвій ситуації. Це зумовлено двома характерами проблем.

По-перше, це низка негативних соціальних чинників юридич-ного та матеріального характеру - відсутність, зазвичай, власногожитла, майна, достатньої освіти, конкурентоспроможної професії,досвіду спілкування і обстоювання своїх прав у численних інстан-ціях, брак набутих протягом попереднього життя на волі міцнихсоціальних зв'язків, які б допомогли у вирішенні проблем, які по-стають після звільнення з місць відбування покарань. По-друге, цевідсутність достатнього життєвого досвіду, сформованих соціально-психологічних стереотипів, усталених навичок дотримання загаль-ноприйнятих соціальних норм поведінки, які полегшують адаптаціюдо життя на волі. Усе це зумовлює неабиякі труднощі легалізації інабуття прийнятного соціального статусу, проблеми у працевла-штуванні, подальшому навчанні, стосунках з оточенням.

Подолання зазначених труднощів і проблем потребує цілеспря-мованої скоординованої роботи багатьох державних установ і гро-мадських організацій щодо ресоціалізації та соціальної адаптаціїмолодих людей, які повертаються з місць позбавлення волі, і однієюз найважливіших ланок цієї роботи стають ЦССМ. Але для того,щоб діяльність соціального педагога та працівника щодо соціально-психологічної допомоги і соціального супроводу зазначеної катего-рії молоді була ефективною, він повинен мати чітке уявлення про

Соціальна педагогікадоцільні напрямки, передові технології і методики соціальної робо-ти у цій сфері.

Структуру об'єкта соціально-педагогічної роботи за цим на-прямком становлять три категорії клієнтів: неповнолітні (віком від14 до 18 років), які повернулися з місць позбавлення волі; молодь(віком від 18 до 35 років), яка повернулася з місць позбавлення волі;представники соціального оточення (передусім, батьки, діти якихповернулися з місць позбавлення волі, громада).

Мета соціально-педагогічної роботи із зазначеними вище кате-горіями клієнтів ЦССМ - допомогти неповнолітнім та молоді про-йти процес ресоціалізації та соціальної адаптації після звільнення змісць позбавлення волі, знайти своє місце у житті.

Ця мета має досягатися через реалізацію таких завдань:

допомогти неповнолітнім та молоді оволодіти основами зако-нодавства України з питань забезпечення їхніх прав, виконан-ня громадянських обов'язків з урахуванням інтересів і потребзвільнених, надати знання щодо механізмів застосування чин-ного законодавства;

сприяти діяльності державних органів і громадських організаційщодо реалізації їхніх функцій стосовно практичного вирішеннясоціальних проблем зазначеної категорії молоді;

переконати молодих людей, звільнених з місць позбавленняволі, у необхідності їхніх активних дій щодо ресоціалізації таадаптації до нових умов життя, довести їх ефективність, показа-ти шляхи і механізми цієї діяльності;

визнати основні соціальні проблеми, що виникають у неповно-літніх і молоді після повернення з місць позбавлення волі;

здійснювати соціально-психологічне консультування з проблемміжособистісних стосунків серед неповнолітніх і молоді, звіль-нених з місць позбавлення волі;

вести роботу з батьками та найближчими родичами цієї катего-рії молоді щодо сприяння вирішенню соціально-психологічнихпроблем, які очікують клієнтів після звільнення з місць позбав-лення волі.

Основним очікуваним результатом соціальної роботи з непо-внолітніми та молоддю, які повернулися з місць позбавлення волі,має стати набуття прийнятного для суспільства соціального статусуособистості, формування відчуття психологічного комфорту клі-

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїєнтів від ведення способу життя, сумісного із загальноприйнятиминормами і правилами.

Засобами досягнення очікуваних результатів є процеси ресоціа-лізації та соціальної адаптації колишніх засуджених.

Ресоціалізація неповнолітніх та молоді, які повертаються з місцьпозбавлення волі, спрямована на відновлення у них якостей, необ-хідних для нормальної життєдіяльності в суспільстві, засвоєння від-повідних цінностей і соціальних ролей, набуття потрібних навичок.Вона передбачає застосування комплексу заходів за двома напрям-ками:

ресоціалізація свідомості особистості (відновлення позитивноїсистеми цінностей, знань, переконань, установок тощо);

ресоціалізація діяльності (відновлення позитивних навичок,умінь, стилю спілкування тощо).

Сутність процесу ресоціалізації полягає у поновленні соціаль-ного статусу, втрачених соціальних навичок, переорієнтації осо-бистості на забуті позитивні відносини з людьми, види діяльності,референтні групи суспільства.

Соціальна адаптація в цьому випадку розуміється як пристосуван-ня до нового соціального середовища не на основі утрачених цінностей,властивостей і навичок, а завдяки формуванню нових, яких із різнихпричин у людини до цього часу не було. Виходячи із визначення со-ціальної технології як послідовності певних подій, процес соціальноїадаптації зазначеної категорії клієнтів відбувається в три етапи:

етап орієнтації, коли здійснюється ознайомлення з незвичнимсоціальним середовищем;

оціночний етап, коли особистість диференціює компоненти влас-ного соціального досвіду та способу життя згідно з установкамита ціннісними орієнтаціями, які раніше склалися, на прийнят-ні і ті, що відхилятимуться з огляду на нові можливості щодоумов, форм і способів діяльності. Природньо, позитивна дифе-ренціація здійснюватиметься лише за умов створення нових по-зитивних можливостей. Сприяння створенню таких можливос-тей стає на цьому етапі одним з основних завдань соціальногопрацівника;

етап сумісності, на якому об'єкт соціальної роботи досягає стануадаптованості до нових умов життя.

Засобами і методами реалізації ресоціалізації та соціальної адап-тації є соціальна допомога, надання соціальних послуг, соціальний

Соціальна педагогікасупровід тощо. Вибір адекватних методів втручання, конкретизаціяїх змісту зумовлюються індивідуальними особливостями ситуаціїклієнта. Але, водночас, кожна ситуація індивідуальна, основні соці-альні проблеми зазначеної категорії молоді багато в чому схожі.

Зміст соціально-педагогічної роботи з колишніми ув'язненими.Соціальна робота з неповнолітніми та молоддю, які порушили закон,складається із соціально-реабілітаційної та профілактичної роботибезпосередньо в місцях позбавлення волі (виховних чи виправнихколоніях), а також із роботи на волі, після звільнення - ресоціаліза-ції та соціальної адаптації з подальшою інтеграцією в суспільство.За напрямками, діяльність соціальних працівників має такі види:

дослідницька діяльність. У тому числі соціологічні дослідження,що мають на меті вивчення характерних проблем у сфері право-порушень та злочинності в певному регіоні, визначення першо-чергових проблем неповнолітніх та молоді, які перебувають умісцях позбавлення волі або звільнилися з них;

організаційна діяльність. Поєднує планування заходів ЦССМіз залучення широкого кола організацій-партнерів до реалізаціїпрограм соціальної роботи з колишніми злочинцями, налаго-дження відповідних зв'язків із зацікавленими організаціями таструктурами; організаційне забезпечення роботи консультатив-них пунктів при ЦССМ, слідчих ізоляторах, колоніях тощо;

науково-методична діяльність. Зокрема, розробка методик про-філактичного, просвітницького спрямування, психологічних,педагогічних, лекційно-тренінгових форм, методик для спеціа-лістів ЦССМ з питань організації роботи з неповнолітніми тамолоддю, яка перебуває у конфлікті з законом;

рекламно-інформаційна діяльність - розробка та видання мате-ріалів з профілактики правопорушень та підвищення обізнанос-ті клієнтів з найбільш актуальних питань майбутнього влашту-вання життя;

робота в громаді;

безпосередня соціальна робота з клієнтами тощо.Соціальна робота з неповнолітніми та молоддю, які порушили

закон, ефективно відбувається в межах діяльності консультативнихпунктів, котрі діють при ЦССМ, а також слідчих ізоляторах, коло-ніях тощо. Така робота передбачає психодіагностику та психоко-рекцію стану клієнта, тестування, тренінги тощо. Неповнолітнім,молоді, їхнім батькам надається правова та психологічна допомога

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїу формі групових та індивідуальних консультацій. У процесі соці-альної роботи з клієнтами організовуються та проводяться різнома-нітні заходи щодо пропаганди здорового способу життя та правовихзнань, соціально-прийнятної поведінки та статевого виховання, сі-мейного життя та навчання спілкуванню з представниками різнихорганізацій тощо - загалом за широким спектром тематики, знанняз якої потребують відновлення або поповнення для успішної ре-соціалізації та адаптації. ЦССМ надають допомогу адміністраціямустанов кримінально-виконавчої системи в організації дозвілля тавідпочинку засуджених, проведенні культурно-масових заходів.Здійснюється соціальний супровід після звільнення з місць по-збавлення волі (допомога у вирішенні питань подальшої освіти увечірніх школах чи ПТУ, працевлаштування, вирішення житлово-побутових проблем тощо) (рис. 7.2).

Соціальні працівники та педагоги провадять роботу з учасника-ми соціально-реабілітаційного процесу за такими напрямками ді-яльності.

I. Соціально-реабілітаційна робота з неповнолітніми та молоддю:

збір та аналіз повної інформації про молоду людину, яка звіль-нятиметься (вивчення її характеристики, справи, медичної карт-ки);

знайомство із сім'єю, оточенням молодої людини;

бесіда-знайомство з молодою людиною (з'ясування мотиваціїподальшої поведінки, індивідуально-психологічних особливос-тей, стосунки з батьками, освіта, майбутня робота);

розробка індивідуальних діагностичних карт;

складання індивідуальної програми з реабілітації для успішноїадаптації до життя в суспільстві, підбір методів виховання (за-собів впливу на свідомість, почуття, волю);

складання плану соціального супроводу;

розробка та проведення тренінгів з питань соціальних ціннос-тей, досвіду та стимулювання розвитку позитивних рис харак-теру, подолання особистих комплексів.

II. Соціально-реабілітаційна робота з батьками:

знайомство із сім'єю (підготовка до зустрічі, з'ясування мотива-ції щодо проживання молодої людини в сім'ї, питання подаль-шої освіти, роботи);

допомога у створенні позитивного сімейного мікроклімату;

складання плану соціального супроводу сім'ї;

Етап 1. ПІДГОТОВЧИМ

JZ

Робота у виховних колоніях:

консультпункти

підтримка соціально-корисних зв'язків

організація дозвілля

підготовка до звільнення

Ж

Етап 2. Звільнення

Співпраця з держав-ними установамиі громадськимиорганізаціями

ОРІЄНТАЦІЙНИЙ ЕТАП (визначення напрямків, видів,форм соціальної роботи)

"Ф"

Соціальніпослуги

О

Соціальнадопомога

І

Соціальнийсупровід

Закладисоціальногоспрямування

ОЦІНОЧНИЙ ЕТАП (етап практичної соціальної роботи) ^

зе;

Психологічніконсультації

Юридичнекон-сультування

Інформацій-на допомога

Матеріальнадопомога

Соціальна до-помога

Етап 3. РЕЗУЛЬТАТ.

Представництво вдержавних установахТренінги соціально-психологічноїадаптаціїКлуб для батьківКліб для молодіВолонтерство, гро-мадська робота

І

'Ж.

А

• Скла-

Є

- спеціалізо-

 

дання

вані центри

 

плану

 

- соціальні

 

• Реалі-

 

гуртожитки

 

зація

 

 

 

• Оцінка

 

 

 

резуль-

 

 

 

татів

 

 

ш

v          v          :

<-3

ЕТАП СУМІСНОСТІ (етап адаптації)

Показники ресоціалізації і адаптації

Проживання (постійне, тимчасове)

Юридичні документи

Матеріальний стан

Навчання, працевлаштування

Соціально-психологічний стан

Соціальне ін-спектування

О

Життєві плани очікування

Рис. 7.2. Модель соціальної роботи з неповнолітніми та молоддю,які повертаються з місць позбавлення волі

індивідуально-консультативна робота з батьками з подоланняконфліктних ситуацій у сім'ї.

Соціально-реабілітаційна робота з найближчим оточенням:

знайомство з оточенням, друзями;

індивідуально-консультативна робота з друзями.

Організаційна робота з державними установами та громадськи-ми організаціями:

представництво і захист інтересів молодої людини, яка звільни-лася, в державних установах;

налагодження порозуміння та взаємозв'язок між різними струк-турами;

координація роботи фахівців різних установ і організацій.Особливо значущим компонентом соціальної роботи в інтересах

неповнолітніх і молоді, що відбули покарання, є створення спеціалі-зованих центрівресоціалізації та адаптації. Центр соціальної адап-тації має вирішувати такі завдання:

створення умов, які сприяють ефективному формуванню осо-бистісних якостей звільнених, сприяє їх адаптації до життя наволі, зміцненню та відновленню їх соціально корисних зв'язків,протидіє можливому негативному впливу на цих осіб;

надання своїм клієнтам правову, психологічну, педагогічну, ме-дичну допомогу у вирішенні питань, які виникають у них післязвільнення;

сприяння своєчасному працевлаштуванню та вирішенню побу-тових проблем;

проведення індивідуально-виховної роботи з клієнтами;

залучення до роботи зі звільненими представників державнихорганів, установ, громадських та релігійних організацій, окре-мих громадян;

вивчення та узагальнення досвіду роботи із звільненими відпокарання у формі позбавлення або обмеження волі, розробкаметодичних рекомендацій щодо форм, методів роботи з ними,втілення їх у практичну діяльність;

сприяння формуванню позитивної громадської думки стосовнозвільнених від покарання осіб.

Форми та методи роботи в громаді з особами, які звільнилися з

місць позбавлення волі:

робота із засобами масової інформації, що має на меті вплив нагромадську думку;

залучення недержавних організацій, волонтерів з метою надан-ня окремих видів допомоги, здійснення патронажної діяльностістосовно осіб, звільнених від покарання у вигляді позбавленняволі, або членів їхніх сімей;

організація взяття на поруки громадою (окремих осіб) при до-строковому звільненні особи або зміні міри покарання з позбав-лення волі на альтернативні види;

пошук ресурсів для надання допомоги;

вирішення окремих питань через виконавчі органи;

організація взаємодії різних установ (для обміну інформацією,надання окремих видів допомоги, об'єднання ресурсів);

організація спеціальних програм (приміром, громадських робіт,освітніх програм).

Соціальна допомога молоді, яка повернулася з місць позбавлен-ня волі, складається двох етапів: на першому етапі здійснюється під-готовка до повернення потенційного клієнта, особисте знайомство,встановлення контакту, розробка плану соціального супроводу клі-єнта. Другий етап - етап реалізації соціального супроводу; третій -припинення надання соціальної допомоги і оціночних заходів.

Соціальна робота починається ще до звільнення молодої лю-дини, з ініціативи соціального працівника, а не внаслідок звернен-ня клієнта. Доцільність цього зумовлена не лише тим, що клієнтицієї категорії можуть не мати бажання контактувати із соціальноюслужбою, а ще й тим, що перші дні після повернення часто виявля-ються критичними для клієнта, такими, що значною мірою визна-чають подальше життя. Адже, як свідчить практика ЦССМ, великачастина клієнтів цієї категорії є вихідцями з асоціальних родин абовихованцями інтернатів, і саме в перші дні після повернення в місцяпопереднього проживання підпадають під негативний вплив обста-вин і оточення.

Оптимальна послідовність дій соціального працівника, якийопікуватиме клієнта, передбачає заочне вивчення ситуації до по-чатку особистого знайомства. Цьому сприяє чинний порядок співп-раці ЦССМ і підрозділів Держдепартаменту виконання покарань,яким передбачено, що за місяць до звільнення у ЦССМ за місцемпопередньої прописки молодої людини, яка звільняється, надаєтьсяінформація з місця позбавлення волі, де майбутній клієнт відбуваєпокарання. На підставі цієї інформації соціальний працівник можепочинати підготовчу роботу.

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїНа цьому етапі є потреба вивчити родину, куди повертається мо-лода людина. Якщо це родина, члени якої ведуть соціально прийнят-ний спосіб життя, соціальний працівник може вдатися до таких дій:

ознайомити членів сім'ї із законодавчою базою стосовно мож-ливостей допомоги у вирішенні першочергових проблем з бокудержавних установ і організацій;

за потреби, організувати попередні заходи щодо оперативногозабезпечення документальної легалізації статусу клієнта, надан-ня матеріальної допомоги;

вивчити можливості зайнятості клієнта (продовження навчан-ня, працевлаштування);

вивчити позасімейне соціальне оточення, що існувало доув'язнення клієнта, за потреби вжити соціально-педагогічнихзаходів до членів оточення, за доцільності - надати їм соціальнудопомогу;

за наявності негативного соціального оточення, імовірності йоговпливу на майбутнього клієнта, організувати співпрацю з право-охоронними органами з метою належної профілактики рециди-ву;

надіслати листа в установу, де відбуває покарання клієнт, дляінформування його щодо можливостей співпраці, яка пропону-ється після повернення.

Якщо клієнта очікує асоціальна сім'я, варто починати роботу зорганізації соціальної допомоги родині. З практики відомо, що такапозитивна подія, як повернення дитини з місць позбавлення волі,інколи може стати стимулом для зміни стилю родинного життя за-галом. Якщо в цій родині хоча б один з членів не страждає хронічноюалкогольною або наркотичною залежністю, має позитивні життєвіорієнтації, існує ймовірність доцільності допомоги. Якщо ця родинане є асоціальною, а може бути визначена лише як неблагополучна,імовірність ефективності допомоги значно підвищується. Тоді доперелічених вище дій із вивчення родини через проблеми клієнтадодається перша за послідовністю - вивчення ситуації в родині, чле-ни якої можуть стати клієнтами соціальної допомоги.

Особливо складна ситуація виникає у колишніх вихованців ін-тернатів, які не мають родин і житла. Вони можуть звертатися подопомогу до інтернатної установи, де перебували до ув'язнення,тому соціальному працівникові доцільно установити контакти задміністрацією інтернату, яка може вчасно поінформувати про такі

Соціальна педагогіказвернення. Адже для цієї категорії клієнтів необхідно завчасно шу-кати місце проживання (гуртожитки, кризові центри для певнихкатегорій молоді, притулки громадських та релігійних організацій).Досвід останніх років доводить ефективність притулків традицій-них релігійних конфесій, де молоді можуть запропонувати житло,харчування, зайнятість, моральну підтримку. Подібний варіант по-селення клієнта можна застосувати й у тому випадку, коли він зму-шений повертатися в асоціальну родину, яка не має перспектив по-зитивної зміни.

Підсумком роботи ЦССМ на етапі підготовки до поверненняклієнта з місць позбавлення волі має бути розуміння того:

де буде жити клієнт;

як будуть вирішені термінові соціально-економічні потреби(одяг, харчування, гроші на необхідні першочергові витрати, зо-крема, оформлення документів);

яка перспектива зайнятості (навчання, роботи) існує в місці по-вернення, що потрібно для її реалізації;

наскільки найближче соціальне оточення (родина, друзі) спри-ятимуть адаптації і ресоціалізації клієнта, яких заходів потрібновжити, щоб сприяти цьому процесу.

Особливо варто звернути увагу на те, щоб уже при першому кон-такті обіцянки соціального працівника бути реальними. Потенцій-ний клієнт повинен зрозуміти, що позитивний вихід можливий, аледля його досягнення необхідно докласти чимало і власних зусиль.

Одним із важливих підсумків роботи першого етапу має статиплан соціального супроводу. Цей план повинен містити такі на-прямки роботи:

психодіагностика та психокорекція стану клієнта;

правова допомога у формі групових та індивідуальних консультацій;

медична допомога (через проблеми здоров'я значної частини ко-лишніх ув'язнених, особливо щодо захворювань на туберкульоз,інфекції, що передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД);

заходи щодо пропаганди здорового способу життя (безпечнийсекс, відмова від алкоголю, куріння тощо);

робота з родиною;

робота з позасімейним соціальним оточенням;

робота з влаштування навчання, працевлаштування, змістовно-го дозвілля.

Розділ 7. Соціально-педагогічна робота по подоланню різних форм дезадаптаціїПроцес соціального супроводу стандартизований тим, що соці-альний працівник виступає в ролі соціального менеджера, який ви-конує ряд типових функцій, зокрема:

Оцінююча - визначення конкретних потреб клієнтів і наявнихресурсів.

Допоміжна - забезпечення послуг клієнтам, що не здатні само-стійно вирішувати свої проблеми.

Організаційна - ініціювання зусиль різних установ і фахівцівз метою задоволення потреб клієнтів і забезпечення якості по-слуг.

Освітньо-виховна - забезпечення клієнта необхідними знання-ми і навичками.

Консультативна - надання клієнтам інформації про наявні ре-сурси і допомогу інших фахівців щодо вибору найбільш ефек-тивного методу допомоги.

Посередницька - спрямування клієнтів у відповідні установи і до

конкретних фахівців.

Координаційна - об'єднання і розподіл зусиль щодо допомоги з

боку різних установ і фахівців.

Адвокатська - захист прав та інтересів клієнта.

Адміністративна - планування, облік і контроль заходів із надан-

ня допомоги клієнтам та оцінки її ефективності.

Аналітична - збір і аналіз інформації, необхідної для прийняттярішень.

На підставі аналізу результатів соціального супроводу робитьсявисновок про його припинення або доцільність продовження ще напевний термін. Припинення може бути здійснено як при досягненніочікуваних результатів, так і у випадку невиконання умов угоди збоку клієнта.

Часові межі надання послуг. Якщо започатковується робота щепід час перебування клієнтів у місцях позбавлення волі, то післязвільнення найбільш гостру потребу в соціальній допомозі клієнтивідчувають протягом перших трьох місяців перебування на волі. За-галом протягом шести місяців, зазвичай, можна вирішити основнісоціальні проблеми цієї категорії клієнтів.

Оцінка ефективності послуг. Критерії оцінки розрізняють за-лежно від місця реалізації соціальної роботи з неповнолітніми і мо-лоддю. Коли соціальна робота ведеться в місцях позбавлення волі,до основних показників оцінки належать:

кількість неповнолітніх та молоді, охоплених соціальною робо-тою у виховних колоніях, інших установах;

кількість і види соціально-психологічної допомоги, послуг, щореалізуються;

результати соціально-психологічного тестування ув'язнених;

результати роботи із сприяння підтримці соціально-значущихзв'язків (кількість і різноманітність соціально-значущих кон-тактів, листування, зустрічі, заходи тощо).

Коли соціальна робота відбувається на волі, до основних показ-ників оцінки належать:

для оцінки ефективності консультування (соціального, юридич-ного, психологічного тощо) - кількість наданих послуг; кіль-кість клієнтів, які ними скористалися;

для оцінки ефективності соціальної допомоги - кількість звер-тань за категоріями клієнтів; різноманітність видів соціальнихпроблем, що вирішуються; видів наданої соціальної допомоги;результати соціальної допомоги клієнту;

для оцінки ефективності соціального супроводу - кількість клі-єнтів, щодо яких він здійснюється; кількість, різноманітність,значимість соціальних проблем клієнтів; застосовані шляхи їхвирішення; терміни вирішення проблем, відповідність результа-ту соціального супроводу визначеній меті.

Основними показниками ресоціалізації та соціальної адаптаціїнеповнолітніх та молоді, які повертаються з місць позбавлення воліможуть бути:

проживання (постійне, тимчасове);

юридичні документи;

матеріальний стан;

працевлаштування, навчання;

соціально-психологічний стан;

життєві плани, очікування.

Людина формується і дорослішає, збагачує свій життєвий досвід,здійснюючи безліч вчинків, в тому числі й негативних, навчаючисьна помилках, здебільшого власних, а не чужих. Для декого вчиненіпомилки і конфліктні ситуації обмежуються колом сім'ї, найближ-чого оточення. Дехто внаслідок різних причин виходить у значноширший соціум - конфлікт з державним законодавством. Проте мо-лоді люди, які відбули покарання і повернулися з місць позбавленняволі, потребують підтримки держави. Сприяння процесу реабіліта-

ції та соціальної адаптації є основним засобом надання можливості

неповнолітнім та молоді повернутися до життя у суспільстві, знайти

своє місце за покликанням.

Питання і завдання для самостійної роботи

Загальні риси характеру неповнолітніх і молодь, що звільнили-ся з місць позбавлення волі.

Розкрити соціальні проблеми неповнолітніх та молоді, які звіль-нилися з місць позбавлення волі.

Скласти таблицю нормативних документів України з питань за-хисту прав неповнолітніх та молоді, які повертаються з місць по-збавлення волі.

Розкрити функції державних органів України, які займають-ся вирішенням соціальних проблем неповнолітніх і молоді, якізвільнилися з місць позбавлення волі.

Визначити основні форми і методи діяльності центрів соціаль-них служб для молоді з вирішення соціальних проблем неповно-літніх і молоді, які звільнилися з місць позбавлення волі.

Обґрунтувати завдання і функції соціального працівника та пе-дагога у роботі з неповнолітніми і молоддю, які звільнилися змісць позбавлення волі.

Розкрити суть основних етапів соціальної роботи з молодимиособами, які повернулися з місць позбавлення волі.

Література

Курс інформаційно-консультативної та психокорекційної робо-ти із засудженими, які готуються до звільнення з виховних ко-лоній: Практ. посіб. для використ. у роботі центрів соц.-психол.реабіліт. засудж. виховн. колоній Авельцева Т. П, Голишкіна Т. В.,Вакуленко О. В., Янчук О. Б. / Під заг. ред. С. І. Скокова, О. Б. Ян-чука - К., 2003. (Модуль "Правова підготовка", С. 92 - 143)

Башкатов И. П. Психология групп несовершеннолетних право-нарушителей. - М.: Прометей, 1993.

Беца О. Соціальна адаптація осіб, звільнених із місць позбавлен-ня волі // Соціальна політика і соціальна робота. - 2002. - № 2. -С. 5-14.

Гнат І. Досвід роботи Львівського регіонального центру соціаль-ної адаптації та притулку для звільнених із ув'язнення // Соці-альна політика та соціальна робота. - 2002. - № 2. - С.103-114.

Діти "групи ризику": психологічні, соціальні та правові аспекти/ Київська міська державна адміністрація; Служба у справах не-повнолітніх. - К., 2001.

Завацька Л. М. Технології професійної діяльності соціального пе-дагога: Навч. посіб. для ВНЗ. - К.: Видавничий дім «Слово», 2008.

Збірник нормативних документів і методичних рекомендацій зпитань організації виховної та соціально-психологічної роботисеред осіб, засуджених до позбавлення волі / Упор.: С. Скоков,Ю. Олійник, О. Янчук. - К.: Леся, 2002.

Соціальна адаптація осіб, звільнених від покарання: проблемита шляхи їх вирішення. - К.: Сфера, 2003.

Яровий А. О. Організаційно-правові питання соціальної адаптаціїнеповнолітніх, звільнених від відбуття покарання //Матеріалинаук.-практ. конф. Національної юридичної академії України ім.Ярослава Мудрого „Конституція - основа державно-правовогобудівництва і соціального розвитку України", 30.06.2001 р., м.Харків. - С. 198-200.

Розділ 8. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТСОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ