§ 3. Соціальний педагог як організатор соціального патронажу клієнтів

магниевый скраб beletage

Забезпечення добробуту, соціального й морального здоров'я сі-мей і дітей - фундаментальний обов'язок соціальної держави, якою,

згідно з Конституцією, є Україна. На сучасному етапі гуманізації

суспільних відносин визначаються нові, самостійні напрямки соці-альної допомоги і підтримки сімей, що опинились у кризовій ситуа-ції, небезпечній, насамперед, для дітей, що народжуються і вихову-ються у несприятливому середовищі.

Перенос акценту на раннє виявлення соціальних відхилень,тобто на профілактичні міри, потребує запровадження ефективнихінноваційних технологій, що дозволили б реально впливати на ви-правлення складних життєвих ситуацій у сім'ї і суспільстві зага-лом.

Комплексною соціальною технологією такого рівня є соціаль-ний патронаж як діяльність з надання адресної підтримки й різно-манітних соціальних послуг, що надаються на тривалій основі сім'ямі дітям (клієнтам), які потрапили у важку або небезпечну, кризовуситуацію, але об'єктивно не володіють здатністю, або втратили мож-ливість, самостійно її перебороти.

Термін "патронаж" походить від французького ра^опе - заступ-ник, заступництво. Під патронажем розуміється система соціально-педагогічної допомоги і підтримки людини, спрямована на поперед-ження ускладнень, рецидивних проявів у процесі активної роботилюдини по самовдосконаленню, подоланню особистісних проблем, атакож на закріплення і подальший розвиток у неї навичок соціально-педагогічної роботи над собою.

Патронаж як комплекс дій щодо надання соціальних послуг настабільній і регулярній основі протягом тривалого часу у струк-турному плані містить ряд ієрархічних ланок і має родову й видовуструктуру.

Соціальний патронаж - базовий вид патронажу. Інший вид па-тронажу - це інституціональний патронаж, до якого належать: пси-хіатричний патронаж, який надається психіатричними службами;педіатричний патронаж немовлят; патронаж вагітних жінок; патро-наж абонентів Телефонів довіри; патронаж самотніх людей похило-го віку вдома тощо.

Соціальний патронаж здійснюється на систематичній основі.Його тимчасові рамки повинні бути досить тривалими й мати еле-мент епізодичності.

Метою соціального патронажу є створення умов для подоланнякризової ситуації у клієнтів в результаті діяльності служб, що здій-снюють патронаж, а також власних зусиль суб'єктів патронажу.

Соціальний патронаж не припускає пасивного використанняклієнтами послуг. Він спрямований на активне освоєння, а потім іповсякденне застосування знань, умінь і навичок, прийомів самодо-помоги, самоорганізації сімейного життя й власної життєдіяльності,які формуються в клієнтів у процесі цілеспрямованої патронажноїроботи. Інтенсивність послуг у процесі патронажу, різноманітних їхвидів і форм детермінується мірою функціональної несамостійностіі соціальної занедбаності окремої особи або сім'ї.

Роль суб'єктивного фактора в поверненні клієнтів до нормаль-ного соціального функціонування або в превенції кризових сімейнихі особистісних ситуацій досить значуща, якщо клієнти - дорослі, якісоціально не деградували й психічно здорові люди, здатні усвідом-лювати свої вчинки й готові (або за умови здійснення необхідноїроз'яснювальної роботи здатні) з розумінням і подякою сприйма-ти зусилля фахівців. Зазвичай, криза в сімейних, міжособистіснихстосунках, у стосунках з дітьми у таких людей є наслідком їхньоїнедостатньої соціалізації, не повної готовності до сімейного життя,батьківської неспроможності, відсутності потрібних знань і вмінь,втрати окремих рис характеру.

У цьому випадку заходи, прийняті в межах патронажу, здатні за-безпечити комплексний вплив на клієнтів і вирішення їхніх проблемаж до повернення до нормальної життєдіяльності (або її знаходжен-ня) і усвідомленого виконання сімейно-батьківських обов'язків.

У випадках, коли клієнти через малолітство (діти, підлітки), со-ціальну занедбаність, психічні захворювання або з інших причин по-збавлені здатності до свідомого конструктивного співробітництва ізфахівцями, не приймають соціальну підтримку, що їм надається, алепри цьому піддають небезпеці життя й здоров'я дітей, жінок, інва-лідів, літніх членів сім'ї, соціальний патронаж повинен мати більшактивний характер, поєднуватися з готовністю різних соціальнихслужб у моменти кризових проявів прийняти ефективні й рішучі діїщодо ізоляції потенційних жертв домашнього насильства від дже-рела загрози для їхнього життя й здоров'я. Соціальний патронажспрямований на створення умов, у яких клієнти (сім'ї й діти) по-вністю усвідомлюють причини й передумови виникнення складноїжиттєвої або кризової ситуації (як об'єктивні, так і ті, що з'явилисяв результаті неправомірних дій в таких ситуаціях, що найчастіше єодночасно і їх джерелами), поступово здобувають здатність до само-стійного вирішення своїх життєво важливих проблем і повноцінно-го функціонування в соціальному середовищі. У процесі патрона-жу шляхом формування і розвитку нових соціальних навичок абовідновлення раніше втрачених, підвищення соціальної компетент-ності й здатності до адаптації в суспільстві у клієнтів формуєтьсяактивно-діяльнісна позиція в сімейному, трудовому й соціальномужитті. Саме це відрізняє соціальний патронаж від традиційних ви-дів соціальної підтримки: у процесі патронажу фахівці, а не клієнти,обирають комплекс соціальних послуг, які найбільш адекватні про-блемам, що з'явилися.

Об'єктивна потреба в організації соціального патронажу визна-чається тим, що клієнти (потенційні або реальні) часто бувають нездатні самостійно усвідомити небезпеку свого становища як длясебе, так і для оточуючих.

Об'єктом соціального патронажу має бути будь-яка людина абосім'я у випадку реальної загрози появи, а тим більше, фактичноговиникнення складної життєвої ситуації, в т.ч. ситуацію кризи.

Пріоритет у встановленні соціального патронажу повинні мати,по-перше, сім'ї як фундаментальний суспільний інститут, від благо-получчя якого залежить соціальне, моральне, і, в підсумку, еконо-мічне благополуччя держави, і, по-друге, діти — найменш захищенай найбільш уразлива частина населення, майбутнє країни. Проте цене виключає необхідності проведення соціального патронажу й всіхінших груп і категорій населення, які потребують цього, наприклад,самотніх людей похилого віку, інвалідів.

Процес соціального патронажу забезпечується застосуваннямряду методів: корекція, психотерапія, навчання, моделювання, спо-нукання, рефлексія, посередництво, розвиток у клієнтів соціальнихі особистісних навичок, створення ситуацій, які допомагають зни-зити почуття тривожності у клієнтів, соціально-психологічний су-провід тощо.

Під час здійснення патронажу використовуються різні формисоціально-педагогічної роботи: бесіда, консультування, поради, на-дання інформації, залучення в соціально активну діяльність та ін.

Домінуючу роль у соціальному патронажі відіграє процес пря-мого (безпосереднього) і опосередкованого спілкування фахівцівз клієнтами, що має багатогранний і різноплановий характер (вер-бальні, практичні, письмові, посередницькі й інші дії).

Патронаж сім'ї й дітей має інтегративний характер, оскількибудь-які його технології й форми спрямовані як на поліпшення фі-

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботизичного й матеріального становища клієнтів, зміцнення духовно-моральних засад їхньої особистості, так і на створення психологіч-ного комфорту, підвищення психологічного тонусу й формуванняатмосфери довіри, взаєморозуміння, зміну мотивації, відволіканнявід небажаних переживань, а в цілому ряді випадків - на навчання йвиховання. Залежно від ситуації різні технології й форми патрона-жу можуть застосовуватися як у комплексі, так і окремо. Сьогоднічастіше використовуються дві класифікації патронажу сім'ї і дітей,на основі яких можна розробляти і впроваджувати спеціалізованідослідницькі, профілактичні і підтримуючі програми.

Перша класифікація ґрунтується на характері тих дій, щоздійснюються щодо сім'ї і дітей групи особливого ризику — клі-єнтів патронату. Вона містить такі види патронажу, як власне со-ціальний, медико-соціальний, соціально-педагогічний, соціально-психологічний, соціально-економічний.

Друга класифікація ґрунтується на характеристиці об'єктів па-тронажу. Вони класифікуються за віком (діти, підлітки, старі), застатевою приналежністю (дівчата, хлопці, чоловіки, жінки), за ме-дичними показниками (інваліди, вагітні жінки та ін.), за соціальнимстатусом (бездоглядні діти, жертви насильства та ін.), за сімейнимипроблемами (неблагополучні родини, діти батьків-алкоголіків таін.).

Крім двох основних класифікацій, у ряді випадків патронажсистематизується за обставинами, у яких проходять патронажні дії,наприклад, домашній патронаж хворих дітей і старих, патронаж вумовах вуличної роботи з безпритульними дітьми і підлітками, па-тронаж сімей в умовах тимчасового проживання в них дитини.

Медико-соціальний патронаж застосовується до хворих і фі-зично неповноцінних членів сім'ї, у тому числі дітей (інвалідів), щопотребують систематичного і повсякденного догляду. Він включаєдоставку медикаментів, надання гігієнічних послуг, доставку про-дуктів, виконання нескладних фізичних вправ, тобто всього того,що людина не спроможна зробити у зв'язку з тим станом, в якомувона перебуває в певний момент.

Соціально-психологічний патронаж реалізується в різних фор-мах довгострокової психологічної і соціальної допомоги клієнтам,що умовно поділяються на кризові, стресові та проблемні групи.Найчастіше соціально-психологічний патронаж у літературі нази-вають соціально-психологічним супроводом. Він містить: а) поради

Соціальна педагогікащодо кращого способу дій у сформованій ситуації; б) надання ін-формації, що цікавить клієнта; в) внесення системних змін (впливна системи, що викликають у клієнта кризу й емоційну напругу, тоб-то робота з організаційного прояснення розвитку конфліктної ситу-ації); г) психологічне і психосоціальне консультування; д) допомогау плані розвитку в клієнта соціальних і особистісних навичок, щодозволяють йому справлятися з кризами.

Власне, соціальний патронаж передбачає вивчення і з'ясуванняситуації з урахуванням соціального і психологічного стану клієнтапри використанні засобів, що знижують рівень тривожності і на-дають емоційну підтримку; надання конкретної (за необхідності- оперативної й екстреної) допомоги, спрямованої на вирішенняспецифічних кризових проблем при домінуванні прямого впливу імобілізації всіх наявних у сім'ї ресурсів для "потрібних" змін у вза-єминах, а також досягнення оптимального функціонування в се-редовищі; надання послуг профілактичного плану, мається на метіне тільки задоволення потреб, пов'язаних з актуальною кризовоюабо критичною ситуацією, але і стабілізація сприятливих тенден-цій і закріплення успіхів, зменшення або усунення факторів ри-зику (навчання, моделювання, спонукання, посередництво й ін.);об'єднання зусиль учасників патронажу, налагодження їх взаємодіїпри вирішенні проблем клієнта залежно від характеру цих проблемі для забезпечення комплексного підходу (наприклад, економічногоі культурно-освітнього - з одного боку, психологічного і психосоці-ального - з іншого).

Соціально-педагогічний патронаж здійснюється з метою надан-ня всебічної допомоги дітям, що потрапили в особливо скрутну си-туацію, силами спеціалістів, що орієнтуються на власні педагогічніможливості, а також на ресурси соціально-педагогічного простору.Він сприяє залученню дітей до діяльності, що завдяки привертаннюуваги, схваленню і повазі з боку оточуючих, а також виключеннюпокарань і "виправлень" допомагає їм повною мірою проявити своїзадатки, якості, інтереси і створює максимальні умови для життєді-яльності.

Головна мета соціально-педагогічного патронажу дітей і підліт-ків - це зміна їхньої самосвідомості, ставлення до себе і оточуючих,почуття відповідальності, тобто соціальної позиції, що сприяє їхнормальному розвиткові.

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботиСоціально-педагогічний патронаж застосовується і в роботі з

сім'ями. Мета соціально-педагогічного патронажу сімей:

формування у дитини з раннього віку загальнолюдських цінностей;

надання дитині допомоги та підтримки у гідному самоствер-дженні та повноцінному житті;

підвищення рівня готовності сім'ї до планування народження ді-тей, виконання виховної функції і первинної соціалізації дитини;

формування педагогічної культури батьків;

виховання дитини з позиції її інтересів і поваги до батьків;

створення сприятливого сімейного мікроклімату та зміцненняінституту сім'ї.

Завдання соціально-педагогічного патронажу сім'ї:

організація цілеспрямованої фахової допомоги сім'ї у вирішенніїї соціальних і психолого-педагогічних проблем;

допомога сім'ї у створенні оптимальних умов виховання дитинивідповідно її віку, індивідуальних особливостей та потреб віко-вого і всебічного розвитку;

формування соціально-педагогічної компетенції сім'ї - набуттячленами сім'ї соціально-педагогічних знань і навичок, достатніхдля реалізації завдань повсякденного життя, які виникають підчас спілкування з оточенням.

Соціально-педагогічний патронаж базується на таких функціях:

виховна (що передбачає формування педагогічної компетенціїсім'ї) - процес позитивної соціалізації дітей та батьків, спря-мований на вдосконалення, досягнення успіхів у конкретнихжиттєвих ситуаціях на засадах компетентності, етики і мора-лі; вміння орієнтуватися у суспільних взаєминах; адаптаціюбатьків та дітей під час навчання та виховання дітей відповіднодо вікових можливостей і соціальних потреб; допомога в під-готовці до школи дітей, на яких не поширюється суспільне до-шкільне виховання; здатність до прийняття, розуміння і повагиінших;

соціально-правова, що проявляється у піклуванні держави просім'ю, дітей, у їх правовій підтримці та захисті; формуванні пра-вової компетентності та культури сім'ї шляхом ознайомлення ізчинним законодавством;

соціально-реабілітаційна, яка передбачає виховну, освітню йпевну опікунську роботу з неблагополучними сім'ями і сім'ямигруп ризику.

Основні принципи соціально-педагогічного патронажу сім'ї:

увага до потреб сім'ї;

повага до її членів незалежно від віку та соціального статусу;

уважне формування стратегії соціально-педагогічного патрона-жу;

коректність під час спілкування, вибору методів роботи;

диференційований підхід до проблем сімей, їх членів на основіврахування типу сім'ї, сімейного середовища і його виховногопотенціалу;

індивідуальний підхід до членів сім'ї відповідно до рівня їхньогоусвідомлення власних соціально-педагогічних проблем і мож-ливостей їх розв'язання;

опора на позитивний соціальний та педагогічний досвід;

співпраця педагога і сім'ї на основі суб'єкт-суб'єктної взаємодії;

компетентність соціальних педагогів у виконанні своїхобов'язків.

Під час соціально-педагогічного патронажу використовуєть-ся як цілком традиційні форми допомоги — тренінги (наприклад,позитивного життєвого настрою, підтримки корисних соціальнихнавичок); корекційні методики (корекція деструктивних афектіву дітей); педагогічна освіта батьків, навчання соціальним умінням,навичкам соціальної поведінки, так і спеціальні, що використову-ються лише в патронажі - денне піклування про дітей, кондуктивнасоціально-педагогічна допомога, кураторство.

Денне піклування про дітей поширюється на сім'ї з низьким рів-нем доходів, неповні і багатодітні, що перебувають під патронатомсоціальної служби (наприклад, у центрі соціальної допомоги родиніі дітям, у центрі соціальної реабілітації дітей з обмеженими мож-ливостями). За їхньою допомогою реалізується турбота про дітей збоку суспільства.

Кондуктивна соціально-педагогічна допомога в межах патрона-жу — соціально-педагогічний супровід дітей з обмеженими можли-востями, що не здатні в багатьох ситуаціях самостійно адаптуватисяв суспільстві. Кондуктивний педагог допомагає відновити і повер-нути неповноцінній дитині здатність до адаптації і розвитку, посту-пово соціалізуючи її, навчаючи і приводячи в норму розбалансованіфізичні, психічні й особистісні можливості.

Кураторство з елементами нагляду і контролю при патронажіспрямоване на зміну традиційних установок системи правосуддя

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботиі пошук альтернативних підходів (типу взяття на поруки, піклу-вання, часткового нагляду), здатних відмежувати дітей і підлітків,схильних до девіантної поведінки, від здійснення надалі більш сер-йозних правопорушень.

Куратори, що мають справу з контингентом неповнолітніх пра-вопорушників, взаємодіють з правоохоронними органами і, за необ-хідності, активно співпрацюють з судовими інстанціями, домага-ючись зниження рівня міри відповідальності, що накладається надітей і підлітків за провини, які не є карними злочинами.

Ефективність соціального патронажу прямо пропорційна потен-ціалу надання підтримки й різного роду необхідних соціальних по-слуг, якими володіє суб'єкт (або суб'єкти) патронажної діяльності.

Закономірно, що одна окремо взята соціальна служба, навітьякщо вона спеціалізується на здійсненні соціального патронажу, нев змозі забезпечити вихід із кризової ситуації всіх тих громадян (ді-тей і дорослих), які в них перебувають.

Для повноцінного й всебічного вирішення проблем гострої жит-тєвої ситуації з використанням технологій соціального патронажунеобхідне використання потенціалу всіх видів соціальних служб іінших установ соціальної сфери, кожна з яких у цьому випадку єелементом системи соціального патронажу, а всі вони в сукупності єсистемою соціального патронажу.

Об'єктами цієї системи є установи й організації різної відомчоїприналежності й організаційно-правових форм власності:

Служба соціального захисту населення забезпечує залучення до со-ціального патронажу комплексних установ соціального обслуговуван-ня населення, спеціалізованих установ підтримки сім'ї й дітей. Їхнімисилами вирішуються проблеми соціально-економічного змісту, надан-ня психосоціальних послуг, влаштування на тимчасове проживання встаціонарних умовах, правового супроводу, реалізації комплексу про-філактичних, адаптаційних і реабілітаційних заходів та інших.

Органи й установи охорони здоров 'я здійснюють у межахсоціально-патронажних програм своєчасну діагностику відхиленьу стані здоров'я клієнтів, лікувально-оздоровчу роботу, динамічнеспостереження за станом здоров'я, медико-гігієнічне навчання дітейі їхніх батьків, беруть участь у формуванні здорового способу життя,проводять комплекс лікувальних заходів щодо наркоманів, хворихалкоголізмом.

Органи й установи освіти зосереджують увагу на забезпеченніумов для навчання й розвитку дітей груп ризику шляхом створен-ня спеціалізованих шкіл, класів і груп, що враховують специфікуфізичного, психічного й морального стану дитини, на залученніїх до занять у гуртках, клубах і секціях позашкільних центрів, насоціально-педагогічній роботі із сім'ями, що мають фактори ризику,оздоровленні в них умов сімейного виховання, організації середови-ща, що виховує, за місцем проживання, добросусідських відносин,сімейного дозвілля.

Органи й служби внутрішніх справ забезпечують соціально-правовий захист дітей і підлітків групи ризику, здійснюючи їхнійзахист від кримінального середовища, від осіб, що втягують непо-внолітніх у злочинну діяльність.

Процес соціального патронажу складається з кількох етапів,впродовж яких необхідно забезпечити взаємодію всіх зацікавленихорганів влади й підвідомчих їм соціальних служб.

Етап відбору клієнтів.

Пропозиції про встановлення соціального патронажу конкрет-ної сім'ї або дитини можуть бути висунуті органами влади або со-ціальними службами й установами соціального захисту населення,охорони здоров'я, у справах сім'ї й молоді, а також органами опі-ки й піклування, міліцією, відділами у справах дітей, суспільнимиоб'єднаннями.

Етап збору початкових відомостей про клієнтів.

З огляду на те, що для формування адекватної програми соці-ального патронажу потрібна максимально докладна й об'єктивнахарактеристика сформованої в сім'ї або у дитини кризової ситуації,патронажна служба повинна одержувати інформацію різноманітно-го характеру (психологічного, медичного, педагогічного, криміно-генного й іншого) із всіх можливих джерел.

Цей етап завершується складанням кожним фахівцем, що про-водить вивчення ситуації, свого висновку.

Етап обговорення фахівцями отриманих результатів.

На цьому етапі відбувається колективне осмислення й оцінкафахівцями, що представляють різні відомства й служби, накопиче-ної інформації про клієнтів, що дозволяє уникнути діагностичнихпомилок і однобічного підходу до висновків, що стосуються причинкризової ситуації й шляхів виходу з неї.

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботиЯк організаційно-технологічний механізм цього процесу реко-мендується використати міжвідомчий соціальний консиліум. Ре-тельно обговоривши наявну інформацію про кожного з клієнтів,консиліум розробляє й складає підсумковий висновок, що міститьдва розділи:

причини кризової ситуації в сім'ї, у дитини або іншого клієнта;

основні напрямки діяльності, здатні вивести клієнтів із кризово-го стану.

Етап розробки міжвідомчих програм соціального патронажу.На основі рекомендацій міжвідомчого соціального консиліуму

кожне відомство, підпорядковані йому соціальні служби або уста-нови вносять пропозиції у міжвідомчу програму соціального патро-нажу відповідно до профілю своєї діяльності.

Етап реалізації міжвідомчих патронажних програм.

На цьому етапі служби, що становлять систему соціального па-тронажу, здійснюють у спільній діяльності реалізацію розробленихпрограм.

Етап підведення підсумків і визначення подальших перспектив.Соціальним консиліумом розглядаються попередні підсумки й

оцінюється ефективність проведеної роботи.

У випадку, якщо життєва ситуація клієнтів (сім'ї, дітей та інших)перестала мати кризовий характер, тобто настала фаза нормальноїжиттєдіяльності, приймається рішення про завершення соціальногопатронажу.

Якщо ж ситуація не покращилася або покращилася незначно йпродовжує залишатися кризовою, приймається рішення про продо-вження соціального патронажу й розробку нової патронажної про-грами. Важливо зазначити, що етапи соціального патронажу маютьциклічний характер: у випадку розробки повторних патронажнихпрограм.

Питання і завдання для самостійної роботи

Розробити комплекс патронажних дій стосовно об'єкту патро-нажу (за власним вибором).

Скласти порівняльну таблицю діяльності елементів системи со-ціального патронажу у вирішенні гострої життєвої ситуації сім'ї.

Проаналізувати повноваження обраного вами об'єкту сис-теми соціального патронажу на кожному з етапів соціально-педагогічного патронажу.

Розробити тематику занять з соціально-педагогічного патрона-жу сім'ї групи ризику.

Розробити текст вступної бесіди з обраним потенційним клієн-том соціально-педагогічного патронажу.

Література

Адресний социальний патронаж семьи и детей: Научно-метод.пособ. / Под ред. Л. С. Алексеевой. - М.: Государственньїй НИИсемьи и воспитания, 2000.

Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми тамолоддю: Навч.-метод. посіб. - К: УДЦССМ, 2001.

Понятійно-термінологічний словник соціальної роботи / За заг.ред. Козубовської І. В., Воловича І. І. - У., 2001.

Репнова Т. Соціальний патронаж сім'ї // Соціальний педагог /Упоряд.: Т. Шаповал, Т. Гончаренко. - К., 2006. С. 45 - 60.

Словарь-справочник по социальнойработе / Беличева С. Л. и др. -М., 1997.

Холостова Е. И. Социальная работа: Учеб. пособ. - М., 2004.