§ 3. Соціальний педагог як організатор соціального патронажу клієнтів

Забезпечення добробуту, соціального й морального здоров'я сі-мей і дітей - фундаментальний обов'язок соціальної держави, якою,

згідно з Конституцією, є Україна. На сучасному етапі гуманізації

суспільних відносин визначаються нові, самостійні напрямки соці-альної допомоги і підтримки сімей, що опинились у кризовій ситуа-ції, небезпечній, насамперед, для дітей, що народжуються і вихову-ються у несприятливому середовищі.

Перенос акценту на раннє виявлення соціальних відхилень,тобто на профілактичні міри, потребує запровадження ефективнихінноваційних технологій, що дозволили б реально впливати на ви-правлення складних життєвих ситуацій у сім'ї і суспільстві зага-лом.

Комплексною соціальною технологією такого рівня є соціаль-ний патронаж як діяльність з надання адресної підтримки й різно-манітних соціальних послуг, що надаються на тривалій основі сім'ямі дітям (клієнтам), які потрапили у важку або небезпечну, кризовуситуацію, але об'єктивно не володіють здатністю, або втратили мож-ливість, самостійно її перебороти.

Термін "патронаж" походить від французького ра^опе - заступ-ник, заступництво. Під патронажем розуміється система соціально-педагогічної допомоги і підтримки людини, спрямована на поперед-ження ускладнень, рецидивних проявів у процесі активної роботилюдини по самовдосконаленню, подоланню особистісних проблем, атакож на закріплення і подальший розвиток у неї навичок соціально-педагогічної роботи над собою.

Патронаж як комплекс дій щодо надання соціальних послуг настабільній і регулярній основі протягом тривалого часу у струк-турному плані містить ряд ієрархічних ланок і має родову й видовуструктуру.

Соціальний патронаж - базовий вид патронажу. Інший вид па-тронажу - це інституціональний патронаж, до якого належать: пси-хіатричний патронаж, який надається психіатричними службами;педіатричний патронаж немовлят; патронаж вагітних жінок; патро-наж абонентів Телефонів довіри; патронаж самотніх людей похило-го віку вдома тощо.

Соціальний патронаж здійснюється на систематичній основі.Його тимчасові рамки повинні бути досить тривалими й мати еле-мент епізодичності.

Метою соціального патронажу є створення умов для подоланнякризової ситуації у клієнтів в результаті діяльності служб, що здій-снюють патронаж, а також власних зусиль суб'єктів патронажу.

Соціальний патронаж не припускає пасивного використанняклієнтами послуг. Він спрямований на активне освоєння, а потім іповсякденне застосування знань, умінь і навичок, прийомів самодо-помоги, самоорганізації сімейного життя й власної життєдіяльності,які формуються в клієнтів у процесі цілеспрямованої патронажноїроботи. Інтенсивність послуг у процесі патронажу, різноманітних їхвидів і форм детермінується мірою функціональної несамостійностіі соціальної занедбаності окремої особи або сім'ї.

Роль суб'єктивного фактора в поверненні клієнтів до нормаль-ного соціального функціонування або в превенції кризових сімейнихі особистісних ситуацій досить значуща, якщо клієнти - дорослі, якісоціально не деградували й психічно здорові люди, здатні усвідом-лювати свої вчинки й готові (або за умови здійснення необхідноїроз'яснювальної роботи здатні) з розумінням і подякою сприйма-ти зусилля фахівців. Зазвичай, криза в сімейних, міжособистіснихстосунках, у стосунках з дітьми у таких людей є наслідком їхньоїнедостатньої соціалізації, не повної готовності до сімейного життя,батьківської неспроможності, відсутності потрібних знань і вмінь,втрати окремих рис характеру.

У цьому випадку заходи, прийняті в межах патронажу, здатні за-безпечити комплексний вплив на клієнтів і вирішення їхніх проблемаж до повернення до нормальної життєдіяльності (або її знаходжен-ня) і усвідомленого виконання сімейно-батьківських обов'язків.

У випадках, коли клієнти через малолітство (діти, підлітки), со-ціальну занедбаність, психічні захворювання або з інших причин по-збавлені здатності до свідомого конструктивного співробітництва ізфахівцями, не приймають соціальну підтримку, що їм надається, алепри цьому піддають небезпеці життя й здоров'я дітей, жінок, інва-лідів, літніх членів сім'ї, соціальний патронаж повинен мати більшактивний характер, поєднуватися з готовністю різних соціальнихслужб у моменти кризових проявів прийняти ефективні й рішучі діїщодо ізоляції потенційних жертв домашнього насильства від дже-рела загрози для їхнього життя й здоров'я. Соціальний патронажспрямований на створення умов, у яких клієнти (сім'ї й діти) по-вністю усвідомлюють причини й передумови виникнення складноїжиттєвої або кризової ситуації (як об'єктивні, так і ті, що з'явилисяв результаті неправомірних дій в таких ситуаціях, що найчастіше єодночасно і їх джерелами), поступово здобувають здатність до само-стійного вирішення своїх життєво важливих проблем і повноцінно-го функціонування в соціальному середовищі. У процесі патрона-жу шляхом формування і розвитку нових соціальних навичок абовідновлення раніше втрачених, підвищення соціальної компетент-ності й здатності до адаптації в суспільстві у клієнтів формуєтьсяактивно-діяльнісна позиція в сімейному, трудовому й соціальномужитті. Саме це відрізняє соціальний патронаж від традиційних ви-дів соціальної підтримки: у процесі патронажу фахівці, а не клієнти,обирають комплекс соціальних послуг, які найбільш адекватні про-блемам, що з'явилися.

Об'єктивна потреба в організації соціального патронажу визна-чається тим, що клієнти (потенційні або реальні) часто бувають нездатні самостійно усвідомити небезпеку свого становища як длясебе, так і для оточуючих.

Об'єктом соціального патронажу має бути будь-яка людина абосім'я у випадку реальної загрози появи, а тим більше, фактичноговиникнення складної життєвої ситуації, в т.ч. ситуацію кризи.

Пріоритет у встановленні соціального патронажу повинні мати,по-перше, сім'ї як фундаментальний суспільний інститут, від благо-получчя якого залежить соціальне, моральне, і, в підсумку, еконо-мічне благополуччя держави, і, по-друге, діти — найменш захищенай найбільш уразлива частина населення, майбутнє країни. Проте цене виключає необхідності проведення соціального патронажу й всіхінших груп і категорій населення, які потребують цього, наприклад,самотніх людей похилого віку, інвалідів.

Процес соціального патронажу забезпечується застосуваннямряду методів: корекція, психотерапія, навчання, моделювання, спо-нукання, рефлексія, посередництво, розвиток у клієнтів соціальнихі особистісних навичок, створення ситуацій, які допомагають зни-зити почуття тривожності у клієнтів, соціально-психологічний су-провід тощо.

Під час здійснення патронажу використовуються різні формисоціально-педагогічної роботи: бесіда, консультування, поради, на-дання інформації, залучення в соціально активну діяльність та ін.

Домінуючу роль у соціальному патронажі відіграє процес пря-мого (безпосереднього) і опосередкованого спілкування фахівцівз клієнтами, що має багатогранний і різноплановий характер (вер-бальні, практичні, письмові, посередницькі й інші дії).

Патронаж сім'ї й дітей має інтегративний характер, оскількибудь-які його технології й форми спрямовані як на поліпшення фі-

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботизичного й матеріального становища клієнтів, зміцнення духовно-моральних засад їхньої особистості, так і на створення психологіч-ного комфорту, підвищення психологічного тонусу й формуванняатмосфери довіри, взаєморозуміння, зміну мотивації, відволіканнявід небажаних переживань, а в цілому ряді випадків - на навчання йвиховання. Залежно від ситуації різні технології й форми патрона-жу можуть застосовуватися як у комплексі, так і окремо. Сьогоднічастіше використовуються дві класифікації патронажу сім'ї і дітей,на основі яких можна розробляти і впроваджувати спеціалізованідослідницькі, профілактичні і підтримуючі програми.

Перша класифікація ґрунтується на характері тих дій, щоздійснюються щодо сім'ї і дітей групи особливого ризику — клі-єнтів патронату. Вона містить такі види патронажу, як власне со-ціальний, медико-соціальний, соціально-педагогічний, соціально-психологічний, соціально-економічний.

Друга класифікація ґрунтується на характеристиці об'єктів па-тронажу. Вони класифікуються за віком (діти, підлітки, старі), застатевою приналежністю (дівчата, хлопці, чоловіки, жінки), за ме-дичними показниками (інваліди, вагітні жінки та ін.), за соціальнимстатусом (бездоглядні діти, жертви насильства та ін.), за сімейнимипроблемами (неблагополучні родини, діти батьків-алкоголіків таін.).

Крім двох основних класифікацій, у ряді випадків патронажсистематизується за обставинами, у яких проходять патронажні дії,наприклад, домашній патронаж хворих дітей і старих, патронаж вумовах вуличної роботи з безпритульними дітьми і підлітками, па-тронаж сімей в умовах тимчасового проживання в них дитини.

Медико-соціальний патронаж застосовується до хворих і фі-зично неповноцінних членів сім'ї, у тому числі дітей (інвалідів), щопотребують систематичного і повсякденного догляду. Він включаєдоставку медикаментів, надання гігієнічних послуг, доставку про-дуктів, виконання нескладних фізичних вправ, тобто всього того,що людина не спроможна зробити у зв'язку з тим станом, в якомувона перебуває в певний момент.

Соціально-психологічний патронаж реалізується в різних фор-мах довгострокової психологіч