§ 4. Надання соціальних послуг клієнтам - основне професійнезавдання фахівця

магниевый скраб beletage

Різні види соціально-педагогічної роботи потребують від спеці-аліста певного набору професійних і особистісних якостей, які свід-чать про його професійну компетентність.

Компетентність найчастіше співвідноситься з конкретним ви-дом діяльності, що дозволяє говорити щодо соціального педагогапро спеціальну компетентність (володіння індивідуальною та гру-повою професійною діяльністю, співробітництвом), про особистіснукомпетентність (володіння прийомами особистісної самореалізації,протистоянням професійним деформаціям). На основі цього визна-чаємо критерії і показники сформованості професійної компетент-ності соціального педагога.

Компетентність, яка дає спеціалісту можливість здійснювати тучи іншу соціально-педагогічну роботу, потрібно розглядати, виходя-чи із суті шести видів соціальних послуг, визначених „Соціальнимистандартами і нормативами здійснення соціальної роботи ЦССМ".При цьому кожен із визначених видів соціальних послуг потребуєвід фахівця специфічних знань і умінь, які дозволяють забезпечу-

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботивати успішне надання клієнтові конкретної послуги. Нижче пропо-нуємо показники професійної компетентності фахівця, які свідчатьпро його готовність надавати клієнтам різні види послуг.

І. Надання психологічних послуг.

Готовність спеціаліста надавати консультаційні послуги щодополіпшення взаємин клієнта з соціальним середовищем, створенняпсихологічного комфорту у соціумі, проведення діагностики осо-бистості.

Здійснювати психодіагностику клієнтів.

Потрібні уміння:

проводити діагностику особистості (діагностика інтелектуально-пізнавальної, емоційно-вольової, мотиваційної сфери особис-тості; виявлення типу та рис особистості; ставлення індивіда досебе й оточення);

організовувати (або здійснювати) психолого-педагогічну дум-ку;

здійснити соціально-психологічну діагностику;

обирати методики для обстеження відповідно до результатівдіагностики;

володіти технологіями обробки, систематизації та інтеграціїотриманих результатів.

Консультувати клієнтів щодо соціально-психологічних проблем.

Потрібні уміння:

проводити сімейне консультування;

здійснювати консультування з питань інтимно-особистісної сфери;

проводити психолого-педагогічне консультування;

володіти організаційними формами у проведенні індивідуальноїта групової роботи;

володіти техніками, прийомами і методами психоконсультацій-ної роботи.

Психологічна допомога в соціальній реабілітації та адапта-ції клієнтів.

Потрібні уміння:

здійснювати реабілітацію на рівні особистості;

здійснювати реабілітацію на рівні суб'єкта діяльності;

здійснювати реабілітацію на рівні соціального суб'єкта;

застосовувати професійні техніки і методики (індивідуальнеконсультування, тренінг спілкування і рольової поведінки, тре-нінг досягнень, оволодіння соціальними ролями, арттерапія,соціально-психологічна підтримка, ігрова психокорекція пове-дінки, відтворення провідної діяльності та мотивації досягнен-ня).

Проведення психокорекції клієнтів.

Потрібні уміння:

здійснювати корекцію пізнавальної сфери особистості;

здійснювати корекцію емоційно-особистісної сфери та поведін-ки;

коригувати міжособистісні відносини;

володіти техніками і методиками психокорекції (складання пси-хокорекційних програм; залучення найближчого соціальногооточення до участі в корекційній програмі; ігротерапія, арттера-пія, психогімнастика, методи поведінкової корекції, психодрама,методики корекції сімейних і дитячо-родинних відносин).

Проведення прикладних психологічних досліджень.Потрібні уміння:

проводити оглядово-аналітичне вивчення ситуації, особистості,її поведінки;

здійснити оглядово-критичний аналіз і зробити висновки сто-совно проблеми;

дати теоретичне обґрунтування проблеми;

здійснити емпірично-описове та емпірично-пояснювальне до-слідження;

розробити методичне забезпечення психологічного досліджен-ня та шляхи застосування результатів у практиці.

Надання психологічної допомоги батькам (або особам, якіїх заміняють) та педагогам.

Потрібні уміння:

сформувати психологічні установки педагогів і батьків на рольсім'ї в становленні особистості;

провести психологічну діагностику сім'ї, умов сімейного вихо-вання і потреб батьків;

здійснити психологічну профілактику сім'ї і педколективу;

здійснювати психолого-педагогічну допомогу сім'ї;

розвивати практичні педагогічні вміння батьків і вчителів;

формувати навички педагогічного і сімейного спілкування;

володіти і використовувати методики роботи з батьками (сімейнеконсультування і психотерапія, психогігієна спілкування, школи

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботидля батьків, індивідуальні і сімейні консультації, сімейна психоте-рапія, тренінг культури тілесності та міжособистісних відносин)та методики роботи з вчителями (психологічна гімнастика, ауто-тренінг, сеанси релаксації, тренінги свідомості, рольової поведінкита спілкування, модульні шкільні курси педмайстерності, інди-відуальні консультації з творчого розвитку особистості вчителя,соціально-психологічний тренінг педагогічного спілкування).

ІІ. Соціально-педагогічні послуги.

Соціально-педагогічні послуги спрямовані на виявлення соціаль-ними працівниками інтересів, потреб сім'ї, дітей та молоді у різних

сферах діяльності та сприяння їх взаємодії у наданні цих послуг з різ-ними соціальними інститутами і окремими зацікавленими особами.

Здійснення консультування клієнтів щодо реалізації прав ді-тей, молоді, сім'ї у суспільстві; розв'язання педагогічних про-блем сім'ї та її членів; питань виховання та розвитку дітей.Потрібні уміння:

володіти методами спостереження, біографічного, незакінченихречень, проективних методик, нестандартизованого інтерв'ю.

Проведення просвітницької роботи щодо всебічного і гармоній-ного розвитку дитини; особливостей сім'ї і сімейних стосунків.Потрібні уміння:

володіння методами формування свідомості (переконання, наві-ювання), методами організації діяльності (доручення, змагання), ме-тодами стимулювання діяльності (позитивне підкріплення), мето-дами гри (форми: бесіди, просвітницькі тренінги, гурткова робота).

Виявлення неблагополучних сімей; виявлення дітей, підлітківта молоді, схильних до девіантної поведінки.

Потрібні уміння:

застосовувати у практичній роботі різні методи і методики (опи-тування, спостереження, метод незалежних характеристик, про-ективні методики «Дім - дерево - людина», «Малюнок сім'ї»,метод полярних профілів);

використовувати психодіагностичні методики, що дозволяютьвизначати проблеми клієнтів та розробляти програму превен-тивної роботи (тест на виявлення акцентуації Ліко, стандартизо-вані опитувальники Кеттела, ММРІ, Басса-Даркі, анкетування,проективна методика «Неіснуюча тварина», шкали тривожностіСпелберга, Тейлора; спостереження, опитування).

Організувати соціальний супровід клієнта та соціально-позитивну діяльність дітей і молоді.

Потрібні уміння:

здійснювати спостереження, опитування, ранжування, проводи-ти фокус-групу, експертну оцінку, що сприятиме формуваннюпозитивних установок дітей і сім'ї;

застосувати метод гри, методи психокорекції за допомогою ар-тотерапії, казкотерапії, психодрами; тренінгу з метою активіза-ції особистої діяльності клієнта.

Координація роботи з різними установами та фахівцями.

Аналіз рівня матеріально-побутового забезпечення клієн-та.

Потрібні уміння:

здійснювати спостереження, анкетування, аналіз документів зметою об'єктивної оцінки реальної ситуації;

застосовувати методи соціальної експертизи, що дає орієнтаціюна прийняття рішення.

Соціальне інспектування неблагополучної сім ї.Потрібні уміння:

проводити опитування, отримувати незалежні характеристики,експертні оцінки;

вносити адекватні зміни у програму роботи згідно з висновкамита на основі нормативних документів.

Здійснювати соціально-педагогічний патронаж.Потрібні уміння:

проводити консультування; тестування, опитування, психодіаг-ностику з метою соціально-педагогічної підтримки клієнта;

формувати усвідомлене позитивне ставлення до ЗСЖ, родин-них взаємозв'язків, культури соціальних відносин за допомо-гою різних методик і методів: шляхом переконання, навіювання,прикладу; методи групової дискусії, метод спільних дій, метод«рівний - рівному», використовуючи форми бесіди, тренінгу,відеолекторію, профілактичної акції).

ІІІ. Надання соціально-медичних послуг.

Сприяння запобіганню появи та розвитку можливих розладів уздоров'ї окремої людини чи групи людей, а також орієнтація в діяль-ності на формування і захист здорового способу життя. При цьомудоцільно:

Інформувати клієнтів про ризики здоров'я.

Потрібні уміння:

впливати на попередження і наслідки вживання тютюну підліт-ками та молоддю;

усувати можливі наслідки вживання алкогольних виробів під-літками та молоддю;

сприяти ліквідації наслідків вживання токсичних та наркотич-них речовин;

розкривати можливі шляхи ураження людей венеричнимихворобами;

пропагувати засоби контрацепції;

розкривати шляхи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення;

залучати молодь до медичного обстеження та лікування;

пропагувати навички здорового способу життя;

дбати про збереження репродуктивного здоров'я.

Інформувати ін'єкційних споживачів наркотичних речовин.Потрібні уміння:

розкривати засоби уникнення інфікування ВІЛ;

володіти прийомами, що потрібні при передозуванні та абсцесах;

здійснювати реабілітацію в умовах клініки чи кризового центру;

поширювати інформацію про послуги, що надаються клієнтам зточною адресою.

Проводити обмін та утилізацію шприців під час роботи зін'єкційними споживачами наркотичних речовин.

Потрібні уміння:

організувати разом із виконавчими органами пункти роботи зклієнтами цієї групи ризику;

залучення споживачів наркотичних речовин до систематичногомедичного обстеження.

Проведення лікувально-оздоровчої та реабілітаційноїробо-ти з дітьми та молоддю з функціональними обмеженнями.

Потрібні уміння:

проводити консультування, тренінги, реабілітаційні вправи зметою корекції мовлення;

організувати (або проводити) фізичну чи психічну реабіліта-цію;

сприяти госпіталізації клієнтів у лікувальні установи;

допомагати у реабілітації опорно-рухової системи;

залучати до життєдіяльності у реабілітаційних центрах.

IV. Соціально-економічні послуги.

Сприяють вирішенню проблем задоволення матеріальних потреб, ор-ганізації одноразової компенсації, визначенню наявних пільг та здійснен-ню соціально-побутового патронажу клієнтів. При цьому необхідно:

Здійснювати пошук донорів для надання гуманітарної допомо-ги клієнтам.

Потрібні уміння:

здійснювати телефонні та особистісні контакти з керівникамиустанов, різного типу фондів;

використовувати закон України „Про благодійництво та благо-дійні організації".

Здійснювати розподіл та видачу гуманітарної допомоги клі-єнтам (потерпілим від насильства, бездоглядним дітям, біжен-цям, особам, які втратили роботу тощо).

Потрібні уміння:

створювати банк даних осіб, які потребують гуманітарної допомоги закатегоріями, формами, терміновістю надання гуманітарної допомоги;

організовувати роботу комісії щодо розподілу та видачі гумані-тарної допомоги клієнтам;

залучати волонтерів до роботи за цим напрямком.

Допомагати у розміщенні в притулку бездоглядних, біженців.Потрібні уміння:

аналізувати соціальні проблеми клієнтів, визначати необхід-ність направлення клієнта до притулку;

встановлювати особисті контакти з керівниками відповідних за-кладів, укладати угоди про співробітництво.

Організовувати громадські роботи серед молоді як можливо-го виду громадської трудової діяльності.

Організовувати трудові об'єднання молоді з метою реабіліта-ції їхніх потреб щодо працевлаштування.

Потрібні уміння:

проводити інформаційні кампанії щодо пошуку молоді, яка ба-жає брати участь у громадських роботах (через місцеві ЗМІ, шко-ли, вищі навчальні заклади, центри працевлаштування тощо);

інформувати клієнтів з питань працевлаштування шляхом про-ведення індивідуальної роботи з кожним із них щодо можливоговибору місця та виду діяльності;

проводити аналіз результатів різних видів діяльності щодо цієїпроблеми.

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи6. Здійснювати супровід клієнтів, які повернулися з місць по-збавлення волі.Потрібні уміння:

отримати і проаналізувати інформацію від виховних та трудовихколонії щодо осіб, які повертаються з місць позбавлення волі упевну місцевість;

проводити індивідуальну зустріч і запросити клієнта скористу-ватися послугами ЦССМ за категоріями, формами соціальноїдопомоги;

здійснювати аналіз соціальних проблем цієї категорії клієнтіві визначати види соціальної допомоги (соціальний супровід,надання окремих соціальних послуг) і закріпити соціальногопрацівника за окремим клієнтом.

V. Інформаційні послуги.

Поширення і надання інформації, необхідної для вирішен-ня складних життєвих обставин, довідкових, просвітницьких тарекламно-пропагандистських послуг.

Надавати клієнтам інформацію шляхом отримання: графі-ків роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорониздоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та міс-цевого самоврядування; послуг, які можна отримати в центрахССМ, при використанні розповсюдження буклетів, листівок,пам'яток, плакатів з питань роботи державних соціальних служб,спеціалізованих центрів та інших закладів соціального спряму-вання.

Потрібні уміння:

здійснювання інформування (прес-реліз, ньюс-реліз, прес-конференція);

проводити консультування (індивідуальне чи мікрогрупове);

організовувати тематичні статті, рубрики у доступних видах преси;

проводити тематичні програми (цикли).

Здійснювати інформаційно-пропагандистські та соціально-рекламні послуги.

Потрібні уміння:

готувати та розміщувати документальні, інформаційно-пропагандистські, навчальні фільми в ефірах телеканалів;

розробляти та розміщувати ролики соціальної рекламної інфор-мації у можливих і доступних місцях;

розробляти та розміщувати соціальну рекламу на білбордах, втранспорті та в інших місцях громадського призначення;

розробляти та видавати інформаційно-рекламні буклети, лис-тівки, пам'ятки, плакати.

VI. Юридичні послуги.

Надання консультативних послуг клієнту з питань чинного за-конодавства, сприяння застосування методу примусу; юридичної

відповідальності стосовно осіб, котрі здійснюють протиправні дії.

Це потребує:

Проведення консультування клієнтів з різних питань.Потрібні уміння:

здійснювати особистий прийом громадян та телефонний абоособистий контакт з клієнтами організовувати громадські при-ймальні у державних соціальних службах, спеціалізованихцентрах з метою надання юридичних послуг;

надавати допомогу з питань цивільного, трудового, фінансово-го, адміністративного, кримінального права, застосовуючи мето-дики особистого прийому громадян; організації інформаційнихстендів у службах за галузями права; організації інформаційнихстендів у містах та селах (біля соціальних служб, загальноос-вітніх навчальних закладів, медичних установах та на виробни-цтві);

інформувати з питань захисту прав та інтересів клієнтів, щоздійснюється шляхом безпосередніх зустрічей з керівникамивиробничих установ, закладів освіти, поліклінічних закладів;

з представниками адміністрації району, села, міста;

навчання представників профспілкових організацій;

проводити навчання через звернення до органів виконавчої вла-ди міста, району, села, до депутатів всіх рівнів та до районнихвідділень соціального захисту населення;

організовувати дискусійні клуби для молоді з питань вивченнягалузевого права у сфері соціальної роботи.

Проведення правової пропаганди.

Потрібні уміння:

сприяти поглибленому вивченню на факультативних заняттяхоснов правознавства;

організувати участь дітей, молоді та їхніх батьків у спеціалізова-них юридичних секціях чи у секціях з галузевого права;

проводити просвітницьку роботу серед батьків „проблемних" дітей;

сприяти створенню інформаційних стендів у загальноосвітніхнавчально-виховних закладах, на виробництві, у медичних за-кладах, при житлово-експлуатаційних конторах, у культурно-освітніх закладах.

3. Надавати допомогу в оформленні документів, укладанні дого-ворів тощо.Потрібні уміння:

організувати особистісні зустрічі з клієнтами соціальних служб;

проводити прийом громадян у громадських приймальнях приадміністрації району, міста, населеного пункту;

сприяти організації особистих зустрічей з керівниками ви-робництва, закладів освіти, медичних закладів, житлово-експлуатаційних контор на правових засадах;

проводити консультації з представниками адвокатури та прокуратури.Звичайно, щоб реалізувати окреслені соціальні послуги клієн-там і здійснювати весь комплекс оцінювання ефективності соціаль-ної роботи, необхідне організаційне забезпечення оцінки ефектив-ності соціальної роботи.

Усі державні соціальні служби для молоді в Україні мають бутизабезпеченими методичними рекомендаціями щодо оцінюванняконкретних програм, проектів чи напрямків роботи, методикамиоцінювання, що включають інструментарії та інструкції, програма-ми обробки результатів.

У кожній соціальній службі має бути працівник, який би володівпрофесійними уміннями здійснювати оцінювання та відповідати запроведення оцінки ефективності соціальної роботи.

Підготовку працівників, котрі відповідають за проведення оці-нювання в державній соціальній службі, здійснює Державна соці-альна служба у справах сім'ї, дітей та молоді чи інша організація,якій ДСС замовляє цю роботу.

Що стосується організаційного забезпечення оцінки професій-ної компетентності спеціалістів у сфері соціальної роботи, то про-цес забезпечення оцінки професійної компетентності спеціалістів усфері соціальної роботи здійснюється у чотири етапи:

розробка навчальних та методичних посібників для працівниківЦССМ з усіх напрямків та видів соціальної роботи;

забезпечити навчальними та методичними посібниками всі дер-жавні соціальні служби у справах, сім'ї, дітей та молоді;

створення можливостей для підготовки та перепідготовки фа-хівців соціальних служб і спеціалізованих центрів (очні, заочні,дистанційні та інші форми навчання);

постійна оцінка професійної компетентності спеціалістів у сфе-рі соціальної роботи (очна та з допомогою ІНТЕРНЕТ).Отже, організація науково-методичного забезпечення організації

оцінки ефективності соціальної роботи в Україні вперше дозволяєкомплексно здійснити аналіз діяльності соціальних інститутів і соці-альних працівників. Це, безперечно, викликає необхідність створенняпакету методів і методик надання соціальних послуг, спеціально орі-єнтованих на соціальну сферу і на різні категорії клієнтів. Все це за-галом має бути організовано на наукових засадах і правових нормах.

Питання і завдання для самостійної роботи

Виявити законодавчу базу щодо надання соціальних послуг.

Охарактеризувати основні послуги, що є обов'язковими при під-тримці та захисті клієнта.

Обґрунтувати можливі механізми надання одного з видів соці-альних послуг.

Література

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.02 р. № 1062 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу проектів про-грам, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей,молоді, жінок та сім'ї».

Наказ Державного комітету України у справах сім 'ї та молодівід 04.02.02 р. № 10 «Про затвердження Положення про Держав-ний центр соціальних служб для молоді».

Наказ Державного комітету України у справах сім 'ї та молоді від04.02.02.р. № 13 «Про затвердження Критеріїв ефективності ді-яльності Державного, республіканського (АР Крим), обласних,Київського та Севастопольського міських, районних, районниху містах, сільських і селищних центрів служб для молоді».

Наказ державного комітету України у справах сім 'ї та молоді від04.09.02 р. № 709 «Про затвердження соціальних стандартів і нор-мативів здійснення соціальної роботи з дітьми, молоддю та різни-ми категоріями сімей центрами соціальних служб для молоді».

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботи§ 5. Оцінка ефективності соціальних послуг різним категоріям

населення

Відомо, що об'єктом соціальної і соціально-педагогічної роботиє всі люди, котрі потрапили у складні соціально-економічні умови,соціально-психологічну ситуацію і потребують відповідної допомо-ги кваліфікованих спеціалістів. Розглядаючи таких людей чи окремігрупи людей, ми водночас розглядаємо їх як частину суспільства,як специфічну частину об'єкта професійної роботи. При цьому слідзвернути увагу на такий факт: предметом соціології є думка і пове-дінка людей, а в соціально-педагогічній роботі вони є важливимихарактеристиками її об'єкта.

Кожен об'єкт, потрапляючи в ту чи іншу ситуацію, зустрічаєть-ся з фахівцем соціальної сфери, який організовує, переадресовує чисприяє створенню умов для усунення тих чи інших проблем кон-кретного об'єкта. До проблеми надання соціальних послуг різнимкатегоріям клієнтів зверталися як соціологи (О. Балакірєва, Н. Па-ніна В. Полонський, О. Яременко), так і психологи (П. Бевз, С. Мак-сименко, В. Оржеховська), а також педагоги (В. Бочарова, І. Звєрє-ва, А. Капська, С. Толстоухова). Проте останнім часом на порядкуденному постала нагальна проблема, яка потребує свого вирішення:оцінка ефективності надання соціальних послуг та оцінка ефектив-ності реалізації різного типу соціальних проблем.

Актуальність цього питання є незаперечною, оскільки його ви-рішення дозволяє об'єктивно оцінювати і зміст, і рівень, і механізмиорганізації надання соціальних послуг та вносити адекватні зміни увсю систему соціальної роботи.

Оцінка ефективності соціально-педагогічної роботи здійсню-ється за двома напрямками:

оцінювання ефективності конкретних соціальних проектів чи

напрямків діяльності;

оцінка професійної компетентності соціального працівника.

Ми вважали за доцільне звернути увагу на деякі підходи до оці-нювання ефективності конкретних соціальних проектів чи напрям-ків діяльності.

Оцінювання ефективності конкретних напрямків діяльності чисоціальних проектів має дві складові: моніторинг та оцінку.

Моніторинг - регулярне, періодичне вивчення кількісних по-казників одного і того самого об'єкта (явища, процесу), що здійсню-

Соціальна педагогікається за єдиною методикою. Найбільш поширеним прикладом моні-торингу є звіти за визначеними формами.

Оцінка - це дії щодо збору, обробки, систематизації, аналізу, уза-гальнення та порівняння даних стосовно процесів та/або результа-тів проекту за певними стандартами (еталонами), які є критеріямидосягнення очікуваних результатів певній відповідності реальнійдіяльності, тому, що було заплановано.

З метою отримання вагомої та достовірної інформації у процесіоцінювання використовуються різні методи її збору за певною схе-мою.

Найбільш поширеними у практиці соціально-педагогічної робо-ти є три види оцінювання:

формуюче;

процесуальне;

оцінювання за результатами.

Формуюче оцінювання здійснюється у стадії їхнього розгортанняпроектів. Воно передбачає збір даних щодо стану базових показни-ків (характеристик) об'єкта, на зміну яких спрямована конкретна ді-яльність. Наприклад, формуюче оцінювання програми, спрямованоїна формування у молоді комунікативних навичок, має оцінити ко-мунікативні навички молоді на початку реалізації програми; у про-грамі соціального супроводу сім'ї формуюче оцінювання дозволяєвиявити стан сім'ї на початок її соціального супроводу тощо.

Процесуальне оцінювання здійснюється під час реалізації кон-кретних проектів чи програм. Метою такого оцінювання є вивченняефективності соціальної роботи. Процесуальне оцінювання доцільнелише за умови попереднього проведення формуючого оцінювання.Наприклад, для того, щоб врахувати та оцінити соціальні, психологіч-ні, педагогічні зміни, що сталися з дітьми під час їх перебування у при-йомній сім'ї, необхідно мати інформацію про дитину до її входженняу таку сім'ю. Під час оцінювання ефективності програм можуть бутивикористані як показники зміни у поведінці, так і показники обізна-ності клієнтів щодо досліджуваної проблеми, ставлення до неї.

Оцінювання за результатами застосовується у соціально-педагогічній роботі під час реалізації конкретних проектів або післяїх завершення.

Оцінювання за результатами може стосуватися як отриманнякороткострокових (залучення до процесу, поінформованість, знанняабо поведінка), так і довгострокових результатів, які мають більш

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботитривалу перспективу впливу соціальної роботи завдяки дії проектуна громаду чи окремих людей. При цьому вивчаються як прогнозо-вані, так і не передбачувані результати його впровадження.

Оцінювання за результатами прогнозує можливість оцінювання зміну ставленні клієнта до проблеми, у знаннях чи поведінці, а також кількісніоцінки, кому надані послуги, та тих хто бере участь у конкретному проекті.

Варто звернути увагу на те, що оцінювання соціально-педагогічної роботи має будуватися на певних принципах, які обу-мовлюють об'єктивність і достовірність отриманих даних і дозволя-ють застосувати адекватні методи і методики в оцінюванні.

Взаємозв'язок планування та оцінювання соціального проекту(програми).

Оцінювання є складовою частиною реалізації проекту (чи програ-ми) і здійснюється на усіх стадіях її дії. Тому оцінювання (формуюче,поточне, за результатами) доцільно обов'язково вводити до плану реа-лізації проекту, а також передбачати критерії та терміни оцінювання.

Моделювання програми оцінювання соціально-виховної роботи.Програма оцінювання є комплексним соціологічним досліджен-ням. Тому як будь-яка програма дослідження вона містить: мету,завдання, методи оцінювання, терміни реалізації, кількісні та якіснікритерії, інструментарії зі збору інформації.

Проведення будь-якого оцінювання має передбачати розробкуконкретних рекомендацій щодо удосконалення програми дії соці-ального працівника.

Розробка інструментарію оцінювання.

Оцінювання як один із етапів соціального дослідження передба-чає наявність відповідного інструментарію. До інструментарію, щовикористовується в дослідженнях такого типу, належать анкети, ін-струкції до сценаріїв проведення фокус-групи для збору інформації,інструкції по підбору клієнтів для опитування, методичні рекомен-дації щодо процедури збору інформації тощо.

Вимоги до інструментарію оцінювання можна окреслити такі:

інструментарій має бути конкретним і зрозумілим як для соці-ального працівника, так і для клієнтів;

інструментарій має виходити із потреби знайти відповіді на го-ловні питання стосовно досягнення мети з того чи іншого на-прямку проекту;

питання, використані в інструментарії, повинні співвідноситисьз критеріями, що дозволяє порівнювати отримані результати;

інструментарій оцінювання повинен охоплювати всі напрямки,окреслені у соціальному проекті;

під час оцінювання можна використовувати інформацію (кіль-кісну чи якісну або ту і іншу), отриману з різних джерел.

4. Якісна й чітка звітність.

Звіт за результатами оцінювання складається за такою схемою:

мета оцінювання;

стислий зміст програми оцінювання;

джерела інформації;

методи аналізу даних;

висновки і пропозиції.

Конкретні соціальні послуги можуть оцінюватися ззовні - пра-цівниками, котрі не залучені до реалізації соціального проекту, ізсередини - самими учасниками проекту (чи програми). Результа-ти цих оцінок зорієнтовані на вирішення одних завдань, але можутьвідрізнятися за рівнем об'єктивності та компетентності. Оцінюван-ня соціально-педагогічної роботи в системі державних центрів со-ціальних служб та спеціалізованих центрів з проблем дітей, сім'ї тамолоді найчастіше проводиться самими учасниками проектів.

Не можна обійти ще одне питання, яке постає у практичній ро-боті - методи оцінювання.

У практиці соціально-педагогічної роботи відомо чимало різнихметодів збору інформації для оцінювання ефективності конкретнихсоціальних проектів (чи програм). Немає „кращого" або „гіршого"методу, оскільки кожен із них має своє призначення. Нижче пропо-нуються кількісні та якісні методи оцінювання.Якісні методи:

фокус-групи;

поглиблені інтерв'ю;

інформація із щоденників спеціалістів, які ведуть індивідуаль-ний прийом клієнтів.

Кількісні методи:

стандартизовані опитування;

статистичний аналіз стандартизованих форм реєстрації процесу;

безпосередні вимірювання змін показників здоров'я або поведінкиклієнта (наприклад, зріст, вага, зловживання алкоголем тощо).

Ці методи отримання інформації описані у соціологічній танауково-методичній літературі.

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботиЗ метою оцінювання ефективності соціальної роботи всі проек-ти та напрямки діяльності доцільно поділити на дві групи: наданнясоціальних послуг та превентивна робота.

Для розробки критеріїв оцінювання ефективності програм щодонадання соціальних послуг необхідно обов'язково враховувати спе-цифіку об'єктів соціально-педагогічної роботи. В такому випадкуможна виокремити такі проблемні групи клієнтів:

ВІЛ-інфіковані діти та молодь, хворі на СНІД.

Діти, які перебувають у стані бездоглядності.

Діти, які зазнали від насильства.

Діти-інваліди.

Діти ДБСТ.

Жінки, які зазнали насильства.

Неповнолітні, які перебувають у місцях позбавлення волі.

Молоді наркомани.

Неповнолітні, які мають умовне засудження.

Молодь, яка повернулася з місць позбавлення волі, за зверненням.

Різного типу сім'ї, які опинилися у складних життєвих ситуаціях.

Жінки, що збираються відмовитись від дітей.

З метою об'єктивного оцінювання кожної із груп клієнтів скла-дається окрема програма, повинна мати такі складові: кількісні таякісні критерії, форми зняття інформації, інструкції для проведенняоцінювання, описання методики обробки результатів, основні алго-ритми аналізу результатів та оформлення висновків.

Для оцінювання ефективності соціально-педагогічної роботи з надан-ня послуг конкретним категоріям клієнтів у кожній державній соціальнійслужбі у справах сім'ї, дітей та молоді фахівці повинні користуватися ти-повою програмою дослідження, за необхідності, адаптувати її, робити ана-ліз та висновки щодо ефективності проектів чи видів діяльності.

Більшість превентивних соціальних проектів базується на мето-дах інформування та формування у дітей, молоді і дорослих пози-тивно орієнтованих навичок поведінки.

Як відомо, вплив інформації на індивіда здійснюється за кіль-кома стадіями: усвідомлення ним інформації, знання, ставлення, го-товність до дії, прояв уміння і поведінка клієнта.

Щоб здійснити, наприклад, оцінювання ефективності превен-тивного соціального проекту, необхідно виявити, які зміни відбули-ся у поведінці клієнта на кожній стадії потенційного проходженняінформації.

Усвідомлення проблеми, на яку сфокусована програма, є показ-ником результативності будь-якого превентивного проекту. Як при-клад візьмемо програму формування здоров'я: важливо, щоб молодалюдина зрозуміла, наскільки є актуальною проблема здоров'я длянеї, наскільки є важливими окремі її складові, які за певних умовможуть бути факторами ризику для здоров'я. Усвідомлення про-блеми спонукає молодих людей шукати можливі варіанти і шляхивирішення цієї проблеми.

Зміна усвідомлення та критичної оцінки щодо тієї чи іншої про-блеми легко визначається завдяки застосуванню пакету соціологіч-них індикаторів.

Знання є спонукальним фактором для людини у вирішенні кон-кретних проблем. Саме знання дозволяють приймати адекватне рі-шення щодо того, який саме спосіб життя повинна вести конкретнамолода людина. При цьому важливе значення мають не стільки зна-ння про бажану поведінку, скільки інформація про шкоду небажа-ної поведінки чи шкідливих звичок.

Зміну обсягу набутих знань можна визначити за допомогою тес-тування до початку і після завершення превентивної соціальної про-грами.

Знання можуть впливати на поведінку молодих людей або, на-впаки, можуть не впливати. Як відомо, про шкоду тютюнопаліннябільше знають самі курці. Тому можна говорити, що знання є необ-хідним, але недостатнім фактором у визначенні поведінки молодоїлюдини.

Ставлення. Ставлення людини до власного життя, здоров'яможе впливати як на пошук інформації щодо конкретної проблеми,так і на поведінку людини щодо власного життя та здоров'я.

Вимір зміни ставлення людини до тієї чи іншої складової життята здоров'я також здійснюється соціологічними методами.

Готовність до дії - це прояв людиною готовності змінювати своюповедінку під впливом різних соціально-економічних та психолого-педагогічних чинників. Зміна цієї готовності визначається також задопомогою соціологічних методів.

Уміння. Для того, щоб зміцнити поведінку (наприклад, кину-ти палити) чи дотримуватись оптимально визначеної стосовноздоров'я поведінки, необхідно володіти певними уміннями. Відпо-відний „пакет" умінь, що допомагають молоді вести здоровий спосібжиття, зазвичай, містять всі превентивні проекти.

Розділ 8. Технологічний аспектсоціально-педагогічної роботиВиміряти наявність чи відсутність тих чи інших умінь можнаяк теоретично, шляхом використання конкретних контрольних за-вдань, так і шляхом проведення практичних занять, у ході яких ціуміння проявляються.

Поведінка. Зміна поведінки молоді після їхньої участі у пре-вентивному соціальному проекті є важливим показником його ре-зультативності, але складним щодо її досягнення. Тому міжнароднапрактика досить рідко використовує показник зміни в поведінці клі-єнта як показник ефективності превентивних заходів. Хоча, на нашудумку, вимір змін у поведінці індивіда також можна визначати задопомогою соціологічних методів: вхідним та вихідним анкетуван-ням, проведенням фокус-груп з учасниками соціальних проектів.

Отже, можна зробити такий висновок: оцінювання превентив-них проектів соціально-педагогічної роботи слід проводити за допо-могою методу соціологічних опитувань до початку дії конкретнихпрограм та після їх завершення.

З метою організації проведення оцінки ефективності превентивнихсоціальних проектів фахівцям необхідно розробити типові інструмен-тарії, які повинні мати запитання та тести за такою тематикою:

профілактика правопорушень дітей та молоді;

профілактика ЗППШ та ВІЛ/СНІД;

профілактика паління;

профілактика вживання алкоголю;

профілактика вживання легких наркотиків;

профілактика вживання легких наркотиків;

сексуальне виховання молоді;

підвищення фізичної активності дітей та молоді;

підтримка психічного здоров'я дітей та молоді;

інші можливі проблеми.

Для оцінювання ефективності дії превентивних соціальних про-ектів у кожній державній соціальній службі чи центрах спеціалістиповинні користуватися типовою програмою дослідження, адаптува-ти її, а за необхідності, робити висновки щодо ефективності соціаль-ної роботи загалом.

Питання і завдання для самостійної роботи

Дати характеристику основних напрямків оцінювання ефектив-ності соціальної роботи.

Визначити види оцінювання і розкрити їх суть.

Розкрити основні принципи, на яких базується оцінюваннясоціально-педагогічної роботи.

Виявити складові, що характеризують і стимулюють зміну по-ведінки дітей та молоді.

Література

Антипина Г. С. Теоретико-методологические проблеми иссле-дования малих социальних групп. - Л., 1982.

Бургос М. История жизни. Рассказивание и поиск себя //Вопроси социологии. - 1992. - Т. 1. - № 2.

Бутенко И. А. Использование нових технологий при опросах //Социол. исслед. - 2000. - № 10. С. 118-124.

Журавлев В. Ф. Анализ коммуникации в качественном інтервью// Соціологія: М. - 1996. - № 7.

Как провести социологическое исследование / Под ред. М. К. Горш-кова, Ф. ^. Шереги. - М.: Политиздат, 1994. - №3. - С. 110-116.

Оценка с привлечением к участию: Метод. реком. - К.: Межд.Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2001.

Паніна Н. В. Технологія соціального дослідження. - К.: Науковадумка, 1996.

Соціальна робота: Короткий енциклопедичний словник. - К.:ДЦССМ, 2002. - 536 с //Соціальна робота. - Книга 4.

РОЗДІЛ 9. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНАПІДТРИМКА МОЛОДІЖНИХ ІНІЦІАТИВ