Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціатив§ 2. Виховні можливості громадських об'єднаньу формуванні соціальної активності підлітків : Соціальна педагогіка : B-ko.com : Книги для студентів

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціатив§ 2. Виховні можливості громадських об'єднаньу формуванні соціальної активності підлітків

Проблема пошуків інтегративних форм виховної роботи з під-ростаючим поколінням сьогодні є архіактуальньною. Це поясню-ється тим, що у підлітковому віці помітно скорочується кількістьдітей, котрі задовольняються спілкуванням лише у колі сім'ї, іпри цьому збільшується кількість тих, що прагнуть до спілкуван-ня в інших сферах їх життя: на вулиці, клубах за інтересами, всекціях.

Безперечно, збільшення часу, який підлітки проводять позашколою і поза родиною приводить їх до створення певних рефе-рентних груп, товариств. При цьому їх роль для підлітків є більшзначущою, ніж учителів чи батьків. Ця особливість якраз і спонукаєпідлітків до об'єднань, які іноді є керованими педагогами, а іноді єнеформальними і переважно різновіковими [1]. Це дозволяє ствер-джувати, що створення неформальних об'єднань, які іноді маютьнегативістські тенденції, засвідчує недосконалість і неефективністьвиховної роботи з підлітками.

Неформальні групи - „це не обов'язково об'єднання одноліт-ків, в них можуть бути люди, які хоч і відрізняються за віком, алеоб'єднані системою відносин, вони володіють спільними цінностямиі відокремлені від інших певним принципом відмежованості" [2].

Дослідники Г. Троцко [4], А. Мудрик [2], Ю. Поліщук [3] ви-значили, що близько 83-88% школярів є учасниками груп, якіз'являються спонтанно, але часто існують досить тривалий час. Під-літкові ненацькі об'єднання, на думку дослідників, характеризують-ся достатньо високим рівнем організованості, ефективною саморе-гуляцією, віковою і групповою субкультурою.

Що приваблює підлітків у цих групах?

Вивчення їх діяльності засвідчує, що привабливість полягає, пе-редусім, у можливостях самоврядування і самоствердження підліт-ків у процесі спільної творчої життєдіяльності. Хоча, слід зазначити,що спрямованість цієї життєдіяльності проявляється в досить широ-кому діапазоні. В Україні функціонують групи як з яскраво вираже-ною соціально-значущою спрямованістю чи соціально-прийнятноюорієнтацією, так і групи, які не мають певних видів занять, вони пе-ребувають у режимі вільного спілкування.

Відомий дослідник цієї проблеми І. Кон [1] зазначає, що засоціально-психологічним статусом ці групи можна поділити заприналежністю, в яких підліток реально перебуває (шкільний ко-лектив, різні секції, клуби, гуртки), референтні групи, до яких вінне належить, але на які він орієнтується і на думку яких зважає таспіввідносить свою поведінку і самооцінку. Причому ці групи закількістю поділяються на великі (шкільні організації, вболівальни-ки спортклубу) і малі, в яких взаємовідносини є особистими, - „очів очі". За тривалістю і стабільністю свого існування групи можутьбути постійними, тимчасовими і ситуативними; за просторовимрозміщенням вони можуть бути: дворовими, квартальними, можутьфункціонувати в межах певної установи (школа, клуб, підприєм-ство, бар), або розпорошеними (це підлітки, які живуть далеко одинвід одного, об'єднані спільним хобі, станом здоров'я, видами спор-ту тощо). За типом лідерства вони можуть бути демократичнимиабо авторитарними. За ціннісною спрямованістю - просоціальними(соціально позитивна спрямованість) або асоціальними (соціально-нейтральними) та антисоціальними.

Звичайно, об'єднання, групи ровесників відіграють у житті під-літків досить істотну роль. Часто вони входять у формалізовані і не-формальні групи, спілкування в яких має суттєву різницю.

Причому, як зазначає А. Мудрик [2], основні механізми соці-ального виховання у формалізованих об'єднаннях - це інструмен-тальний міжособистісний, а у неформальних - стилізований і між-особистісний. Саме у неформальних взаємовідносинах підлітківпростежується часто емоційна насиченість міжособистісних контак-тів, оскільки прагнення проявити себе як особистість, індивідуалізу-ватися в референтній групі потребує від них пошуків нових каналівтрансляції своєї особистості, що, на їх думку, забезпечує можливостідля самовираження і самоутвердження.

Практика дозволила виявити один парадокс: майже всі громад-ські рухи виростають із стихійних, набуваючи певних організацій-них форм. При цьому, як стверджує відомий дослідник цієї про-блеми Ю. Й. Поліщук, мотивом (предметом потреби), що сприяєпояві соціально-педагогічної установки щодо необхідності створен-ня і функціонування об'єднання, є палке бажання (життєва необ-хідність) в об'єднанні за інтересами, у самодіяльній і незалежній віддержавних інституцій, школи (вищого навчального закладу), бать-ків діяльності та спілкуванні [3, С. 96].

Зважаючи на те, що основним новоутворенням у свідомості під-літків (І. Булах) є поява відчуття дорослості, яке проявляється у ба-жанні бути і вважатися дорослими. Сьогодні, коли простежуєтьсязменшення ролі школи у процесі виховання, а на сім'ю в її кризовомустані сподівання невелике, то саме підліткові громадські об'єднанняможуть стати джерелом потреби саморозвитку і середовищем йогореалізації.

Цілком закономірно, що у зв'язку з цим зростають соціально-педагогічні функції різних дитячих і молодіжних об'єднань, які єспецифічними, індивідуалізованими соціально-виховними систе-мами. Сучасна ситуація в громадських рухах надає підлітку правопошуку і вибору прийнятного і привабливого для нього за метою імасштабами діяльності об'єднання.

Цілком очевидним є те, що підлітки у всі часи прагнуть, шука-ють і створюють писані і неписані закони і правила, за якими вонихочуть жити, спілкуватись, самовиражатись, самореалізовуватись.Адже реформування політичної системи нашої держави докоріннозмінило характер і структуру дитячого руху, який завжди був одниміз факторів розвитку особистості.

Сьогодні науковці і практики повинні заново осмислити фе-номен дитячого руху, визначити місце в межах підліткового віку,виявити можливості у вирішенні як соціальних, так і виховних за-вдань стосовно підліткового покоління. Вкрай необхідна розробкапринципів і технологій роботи в дитячому русі, адекватних його су-часному стану і перспективним можливостям.

Останні роки кінці ХХ початку ХХІ ст. можна відзначити синх-ронними процесами диференціації і консолідації, появою однихформувань і припинення діяльності інших, долання труднощів рос-ту і прояву, багатогранністю реформованих, відроджених і „новона-роджених" організаційних структур, різними соціальними орієнти-рами.

Такими показниками і пояснюється той факт, що сучасні під-літкові об'єднання набули визнання не лише як явище педагогічне,яке є самостійним фактором розвитку особистості, але й як явищесоціальне, що відображає всі інноваційні процеси, які відбуваютьсяв житті нашого суспільства. Так, скажімо, якщо в суспільній свідо-мості українців сьогодні акцентується увага на цінностях окремоїособистості, самооцінці людини, значущості її прав і свобод, то дляпідліткових об'єднань це означає поворот від пріоритету необхід-

Соціальна педагогіканості суспільству і державі до необхідності, передусім, самим дітям іпідліткам. Підлітки, незалежно від змін у суспільстві, об'єднуються,прагнучи задовольнити потребу у спільній діяльності, спілкуванні,самоствердженні.

Без сумніву, нині існує в Україні чимало соціальних громад-ських утворень, які відіграють важливу роль у розвитку підлітків,але вони не в змозі вичерпати всю багатогранність життя нашого по-коління і його потреб.

Проте за наявності найбільш досконалих педагогічних техноло-гій підліток у цих об'єднаннях є об'єктом навчання, турботи і впли-ву. Тут його діяльність регламентується цілями, окресленими ззов-ні, програмами, складеними для нього і визначеними для виконаннябез його активної участі.

За межами організованої діяльності існує інша сфера життєді-яльності підлітків. Вони включаються в неї під впливом потребижити в реальному житті і своїми діями творити власне життя, усві-домлювати свою цінність у суспільстві, а своїми вчинками доводитисвоє право бути повноцінним громадянином. Можна з впевненістюсказати, що саме особистісна орієнтованість, відмежованість віддержавних органів, динамічність і певна незалежність є стимуломдля підлітків при входженні в те чи інше об'єднання.

У зв'язку з цим можна назвати об'єднання, які з'являютьсяна основі психологічних особливостей конкретної соціально-демографічної групи, діяльність яких пов'язана з бажанням підліт-ків пізнати світ і утвердитися в ньому; об'єднання, орієнтовані нарізні конкретні інтереси підлітків (релігійного, політичного, еконо-мічного спрямування).

Привертає увагу той факт, що останнім часом активізуваласьпотреба підлітків у захисті від несправедливих дій дорослих, учи-телів, батьків, від жорстокості ровесників. Поява таких об'єднань як„Дитячий парламент", „Ти не один", „Волонтери", „Рука підтримки",„Справедливість" та ін. викликають інтерес у підлітків.

Активне залучення підлітка до громадських об'єднань дозволяєйому достатньою мірою задовольняти чимало соціальних потреб, ре-алізувати інтереси. Такі об'єднання виконують компенсаторну роль,сприяють підвищенню рівня самооцінки, підтримують комфортнийсоціальний статус, є соціально-педагогічною умовою захисту під-літків, заповнюють життя подіями. У громадських об'єднаннях єбільше гарантій для реалізації прав і прояву власних поглядів і по-

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативзицій. Водночас, такі об'єднання мають унікальні можливості дляполітичної соціалізації і формування у підлітків навичок життя вдемократичному суспільстві.

Розглядаючи громадські об'єднання як своєрідну соціально-педагогічну систему, В. Головенько [5], М. Перепелиця [6] наго-лошують на важливості об'єктивно визначених цілей цієї системи,принципів (самореалізації, самодіяльності, самоуправління, соціаль-ної реальності, активна дія підлітків).

Водночас, підліткове об'єднання можна розглядати як гуманіс-тичну виховну систему, що створюється під певну категорію дітей,підлітків, і яка відповідальним чином проектує засоби, форми ор-ганізації виховної діяльності, забезпечуючи їхній саморозвиток. Затаких умов можна за рівнем саморозвитку особистості визначитиефективність цієї системи: особистість виступає своєрідним крите-рієм якості виховної системи, мірилом її зрілості.

Говорячи про соціальну значущість громадських об'єднань,можна сказати, що ядром будь-якого громадського об'єднання чиорганізації є діяльність, спрямована на реальну допомогу товари-шам; турботу про них. Якщо об'єднання і його члени турбуютьсяпро те, щоб їхні справи і підготовка останніх давали змогу кожномурозкрити свої здібності, проявити соціальну активність, розкріпачу-вали внутрішні сили, то воно сприяє моральному розвитку особис-тості в широкому розумінні слова.

На сучасному етапі розвитку дитячих об'єднань особливою по-пулярністю користуються ті, в основі діяльності яких є особистіс-но орієнтований підхід. Підлітки вступають в об'єднання, виходя-чи з власних інтересів, маючи на меті проявити свою активність,а докласти ці зусилля підліток може лише в гуманно-орієнтванихоб'єднаннях. При цьому для підлітків добровільне об'єднання мож-ливе лише тоді, коли вони бачать в ньому перспективу цікавогожиття, можливість задоволення своїх інтересів. Але дуже важливо,щоб об'єднання посилювало соціальну значущість їхньої діяльності,робило їх дорослішими. Це, своєю чергою, сприяє прояву баченняпідлітків виконувати соціальні функції в суспільстві.

Сьогоднішньому юному поколінню доведеться жити у світі,який відрізняється від того, в якому жили їхні батьки. Орієнтації їхвсе помітніше розходяться з традиційними, які притаманні значноюмірою старшому поколінню. Тому нові умови вплинули також напроцеси формування у підлітків соціального досвіду.

А це спонукає соціальних педагогів відмовитися від низки форм іметодів виховної роботи в нових умовах, хоча соціальна активність під-літків, їх ініціативність і самостійність використовуються ще не цілком.

Без сумніву, в роботі соціального педагога постійно наявне праг-нення наповнити інтереси підлітків соціально-значущим змістом,який базується на досвіді попередніх поколінь, допомогти їм пере-осмислити, оцінити і використати цей досвід, перетворюючи навко-лишнє життя на краще, що сприяє соціалізації особистості.

Розглядаючи соціально-виховну функцію підлітковогооб'єднання як провідну, істотну, було б неправильно розглядатиособистість лише як пасивного об'єкта, на який здійснюється впливззовні, котрий мусить бути обов'язковою складовою продукції ко-лективного впливу. Справа в тому, що кожна особистість з усім їїбагатством і багатогранністю її соціальних і характерологічнихвластивостей і якостей є активним суб'єктом власного розвитку,який здійснюється в умовах колективної діяльності. Підлітковийколектив і особистість поєднують спільність інтересів і цілей з кон-кретних питань їхнього життя. І, як стверджує Б. Вульфов, соціаль-на активність колективу по вихованню особистості, поєднуючись зактивністю особистості щодо самовиховання, є основою цілісного ієдиного виховного процесу [8]. Включення особистості в діяльністьколективу не знімає, а, навпаки, передбачає творчу активність осо-бистості підлітка, його ініціативність, здатність самостійно обиратилінію поведінки, здійснювати самоконтроль за виконуваними спра-вами.

Соціально-виховна робота з підлітковим колективом передба-чає цілеспрямовану організацію спільної діяльності підлітків, зба-гачення і розвиток складної системи відносин. Створення умов длясамовираження, самоутвердження, самореалізації підлітків у соці-альному просторі об'єднання можна розглядати і реалізовувати якможливість підвищення статусу підлітка в цьому об'єднанні. Аналі-зуючи практику функціонування підліткових об'єднань, слід зазна-чити, що процес гармонізації особистісних і громадських цілей тіснопов'язаний з усвідомленням кожним підлітком своєї ролі в цьомуоб'єднанні і формуванням його потреби „бути потрібним іншим",„бути необхідним" цьому об'єднанню.

Таким чином, сутність потенціалу підліткової громадської ор-ганізації проявляється як системне утворення, яке інтегрує якіснонові, авангардні соціальні цінності, ініціативи, експерименти юного

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативпокоління, молодіжну субкультуру, орієнтовану, з одного боку, назадоволенні індивідуальних творчих потреб, устремлінь особистос-ті, яка прагне до самовизначення, суспільного визнання, а з іншого,на істотне перетворення навколишньої дійсності, удосконалення,модернізацію усталених, стереотипних суспільних відносин, щоприховують, на думку підліткового максималізму, чимало неспра-ведливості, корисливості, брехні і лицемірства, зла та інших проявівлюдства, проти яких однозначно потрібно боротись.

З точки зору соціальної педагогіки, сутність дитячої організа-ції, об'єднання може бути представлена як інтегрована сукупністьспеціально створених умов соціального середовища, що забезпечуєстійкі соціально-педагогічні взаємовідносини підлітків і дорослихяк рівноправних партнерів з різним соціальним статусом, спрямо-ваних на оптимізацію їх соціального взаємо-розвитку і вдоскона-лення життєвого простору. Тому педагогічна сутність підлітковихоб'єднань може бути визначена не просто як певний соціальний, асаме як соціально-виховний потенціал.

Все це, на думку В. Андрєєва, „не зникає безслідно, особливо,що стосується саморозвитку громадянських якостей особистості,серед яких, насамперед, можна виокремити громадянську позиціюяк якість особистості, що характеризує громадянську причетністьдо всього того, в чому юний громадянин бере безпосередню або опо-середковану участь" [10, С. 216].

Справді, високорозвинене почуття громадянського обов'язку,відповідальності за свої права і вчинки, активне засвоєння соці-альних ролей і відносин, ініціатива і творчість при виконанні со-ціозначущих доручень і конкретних справ створюють атмосферудотичності підлітків до всього, що є предметом їх захоплення й ін-тересів. При цьому не можна протиставити внутрішню і зовнішнюактивність, оскільки активність є проявом як внутрішньої, так і зо-внішньої активності. Адже, беручи участь у соціально значущій ді-яльності, кожна людина, в тому числі і підліток керується певнимимотивами, розмірковує над тим, що він робить.

Така єдність зовнішнього і внутрішнього відображення у показ-никах, які дозволяють судити про сформованість соціальної позиціїкожного підлітка у колективній діяльності конкретного об'єднання.Ці показники, зокрема, містять:

- позитивне ставлення підлітка до справи та ініціатив колективу,готовність реалізувати;

наявність досвіду участі в них, пов'язане з виконанням конкрет-них обов'язків та соціальних ролей;

наявність певного рівня умінь, оптимального для певного віку;

усвідомлення відповідальності за свою роботу перед колекти-вом;

комфортний стан підлітка в діловому і міжособистісному спіл-куванні, адекватна оцінка свого становища.

Усі зазначені показники взаємодіють, вони перебувають увзаємозв'язку між собою і можуть бути позитивними, що засвідчуєефективність організаційної і соціально-педагогічної роботи з під-літками в громадських об'єднаннях і підтверджується в результатісоціально значущої діяльності.

Отже, вплив діяльності і формування соціально активного під-літка може здійснюватись у результаті організації соціально спря-мованої діяльності підлітка у взаємодії з соціальним педагогом.Причому мотиви діяльності підлітка мають реалізовуватись добро-вільно, а його соціальне виховання відбувається завдяки особистіс-ній зацікавленості, ініціативності і бажання самореалізовуватись ісамоутверджуватись як соціальна особистість, ідентифікована з ро-весниками.

Можна вести мову на майбутнє про необхідність пошуків но-вих, більш широких підходів до постановки і вирішення пробле-ми з позиції психолого-педагогіного бачення і з позиції організаціїсоціально-педагогічного змісту виховання підлітків. Це в загаломдасть більш повне уявлення про підліткові об'єднання як факторвиховного впливу на особистість, її соціальне становлення.

Питання і завдання для самостійної роботи

Розкрити суть і особливості підліткових об'єднань як соціально-педагогічного чинника впливу на особистість.

Охарактеризувати спільне і відмінне у характеристиці формаль-них і неформальних об'єднань.

Окреслити сутність особистісного орієнтованого підходу в орга-нізації діяльності підліткових об'єднань.

Обґрунтувати роль особистості у соціально-виховному процесів підлітковому об'єднанні.

Скласти таблицю типології підліткових об'єднань за різнимипоказниками.

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативЛітература

Кон И. С. Ребенок и общество. - М.: Наука, 1988.

Мудрик А. В. Введение в социальную педагогику: Учеб. пособ.для студ. - М.: Академия, 1997.

Поліщук Ю. Й. Соціально-педагогічна діяльність сучасних гро-мадських молодіжних об'єднань в Україні. - Т.: ТНПУ, 2005.

Троцко Г. В., Труба віна І. М, Хлєбнікова Т. М. Українські дитячіта молодіжні громадські організації. - Х.: ХДПУ, 1999.

Головатенко В. А. Український молодіжний рух у ХХ ст. - К.:А.Л.Д., 1997.

Перепелиця М. П. Державна молодіжна політика в Україні. - К.:Укр. ін-т соц. досліджень, 2001.