§ 3. Роль соціального педагога в організаціїмолодіжного дозвілля : Соціальна педагогіка : B-ko.com : Книги для студентів

§ 3. Роль соціального педагога в організаціїмолодіжного дозвілля

В Україні усталеним є поняття «культурно-дозвіллєва сфера»,що вказує на використання людиною свого вільного часу для розви-тку своїх творчих здібностей, культури, вмінь та навичок. Натомістьв зарубіжних країнах «культурно-дозвіллєва сфера» набула іншихназв: «індустрія дозвілля», «дозвіллєво-рекреаційна сфера» (США,Велика Британія), «сфера вільного часу» (Німеччина), «анімація»(Італія, Туреччина, Франція). Такі назви утвердилися не випадково- вони історично зумовлені і залежать від соціальної, культурної,економічної політики конкретної країни.

Загалом, у європейському суспільстві, починаючи з другої по-ловини 20-го століття, сформувалися концепції, що розглядають до-звілля як складову часового простору, як вид людської життєдіяль-ності, як психологічний стан людини, як ознаку цілісного способужиття.

Дозвілля як складова часового простору (кількісна концепція до-звілля) передбачає розподіл бюджету часу людини на робочий танеробочий. Відповідно до цієї концепції, дозвілля ототожнюєтьсяз позаробочим часом, вивчається як вільний час людини і набуваєхарактерних ознак вільного часу людини загалом; розглядається якістотна складова вільного часу, що звільняє людину від усіх побуто-вих, робочих та сімейних обов'язків, має рекреаційне та розважаль-не наповнення. Відповідно до кількісної концепції, дозвіллєвий часвикористовується людиною за її власним бажанням.

Соціальна педагогікаДозвілля як окремий вид життєдіяльності людини - це діяль-ність: творча, конструктивна або ж безцільна та асоціальна. Дозвіл-лєва діяльність відрізняється від інших видів життєдіяльності лю-дини тим, що здійснюється відповідно до потреб індивіда, з метоюотримання задоволення. З точки зору прибічників діяльнісної кон-цепції, роль дозвілля полягає у відновленні психічних та фізичнихсил людини, підвищенні її освітнього та духовного рівня, здійсненнілише тих занять у вільний час, що відповідають потребам та бажан-ням людини і приносять їй задоволення у процесі самої діяльності.

Дозвілля як психоічний стан людини розглядається крізь емо-ційне сприйняття людиною дозвіллєвих занять. Згідно з цією кон-цепцією, дозвіллєвими вважаються лише ті види діяльності, щосприймаються людиною позитивно. Дозвілля є істотною складовоюемоційної сфери життя, а тому залежить від якості цього життя, рів-ня його задоволення, дозвіллєвих можливостей та пропозицій, їхдоступності.

Інтеграційною вважається концепція цілісного способу життя.Її сутність полягає в тому, що всі сфери людського життя мають до-звіллєвий потенціал, тобто, можливості для творчості, саморозвит-ку та самовдосконалення мають різні види людської життєдіяльнос-ті (сім'я, навчання, робота, релігія тощо).

Дозвілля характеризується специфічними ознаками, пріоритет-ними серед яких є:

свобода вибору дозвіллєвої діяльності, свобода від обов'язків;

добровільна участь у дозвіллєвій діяльності;

бажання отримати радість та задоволення;

самодостатність та самоцінність;

компенсаційність дозвілля.

Головною ознакою дозвілля вважається свобода від обов'язківта добровільність участі. Фундаментальними ознаками дозвіллявважаються також: отримання задоволення, розваги та відпочинок,урізноманітнення життя.

Вперше відпочинок, розваги та розвиток особистості як пріо-ритетні функції дозвілля були визначені французьким вченим ^К.Дюмазедьє на IV Міжнародному соціологічному конгресі в Мілані1959 року. Людина обирає конкретний вид дозвіллєвої діяльностіз різних причин: прагне набути нового досвіду, поспілкуватися здрузями, відпочити від роботи, поглибити свої знання, принести ко-ристь суспільству, зміцнити здоров'я, розвинути вміння та здібнос-

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативті. Та в будь-якому випадку вона бажає отримати задоволення відобраного виду дозвілля.

Аналіз змісту дозвілля як соціально-культурного явища в кон-тексті людської життєдіяльності дозволяє розглядати його за осно-вними параметрами:

Сімейний параметр охоплює широке коло людських потреб, зо-крема, виховання дітей, облаштування сімейного життя, участьв різноманітних формах «колективного побуту» (як святково-обрядового, так і утилітарного). Такі аспекти дозвіллєвої ді-яльності, як сімейно-побутові установки чи інтереси вказуютьна зростаючу потребу родини як мікросоціуму піднести власнікультурні стандарти до певного рівня.

Освітній параметр характеризує дозвіллєву діяльність якоб'єктивно необхідну й усвідомлену потребу багатьох людейздобути знання та набути вмінь для успішної виробничої діяль-ності, для підвищення виробничої культури (суб'єктивний ас-пект) та культури виробництва (об'єктивний аспект). Це спри-чинено, передусім, глобальною інтенсифікацією виробництва тажорсткою конкуренцією на ринку праці.

Політичні інтереси людини проявляються в її бажанні долучи-тися до політичного життя, до певної політичної діяльності, щовідображається в намаганні брати участь у політичних заходах,заняттях, акціях, публічно висловлювати свою громадянськупозицію, активно формувати громадську думку, бути причет-ним до вирішення партійних чи загальнонаціональних проблем,не стояти осторонь життя країни, етносу, нації.

Моральний параметр дозвілля відтворює відповідну установку назадоволення морально-етичних потреб особистості у процесі до-звіллєвих заходів. Необхідно зазначити специфіку цього параметру,який не має такої чіткої визначеності як політичний чи сімейний.

Естетичні параметри виражають потребу особистості в естетич-них переживаннях, в естетичній практиці. Головною особливіс-тю естетичних концепцій дозвілля є його змістове наповнення.Дозвілля розглядається як сфера розвитку особистісної та соці-альної культури, формування громадянської позиції, розкриттядуховного потенціалу людини, відродження та збереження на-ціональних традицій, культурної спадщини народу.

Науково-технічні параметри дозвіллєвої діяльності є наслідкомнауково-технічної революції і пов'язані, здебільшого, з гострими

Соціальна педагогікапотребами людей у природничонауковій інформації, у знаннях зтехнологій, технічної організації виробництва. Дозвіллєва прак-тика останніх десятиліть свідчить про значне зростання потребу знаннях з екології, в гармонізації відносин людини і природи.

Спортивні параметри подібні до попередніх (науково-технічнихта естетичних) і свідчать про глибоке усвідомлення людиноюсвоєї незахищеності у жорстокому світі. Дозвілля вивчаєтьсяяк засіб оздоровлення, зміцнення здоров'я, адаптації людини дозмінюваних соціальних та природних умов, зменшення психо-логічної напруги особистості.

Соціальні параметри дозвілля проявляються у потребі людинипристосовуватись не тільки до природного світу, а власне, й досуспільства. Саме дозвілля багатьма практиками та керівникамивизначається як основний фактор «соціального зв'язку» міжрізноманітними соціальними інститутами: сім'єю, роботою, на-вчальними закладами, мистецькими установами.

Економічні параметри дозвілля передбачають поєднання інтер-есів дозвіллєвої та економічної сфер. Дозвілля у дослідженняхкінця XX ст. розглядається як один з основних елементів довго-строкової економічної стратегії. З'явилися нові форми коопера-ції між дозвіллєвою сферою та економікою. Це простежуєтьсяу відкритті в дозвіллєвих закладах прибуткових творчих май-стерень, у наданні комерційних послуг, виконанні дозвіллєвихзаходів на замовлення, у створенні великої кількості робочихмісць шляхом відкриття дозвіллєвих центрів з їх розгалуженоюінфраструктурою.

Головними соціальними функціями дозвілля є рекреаційна, ко-мунікативна, соціальна, творча, ціннісно-орієнтаційна, пізнавальната виховна.

Рекреаційна функція спрямована на зняття виробничої перевтоми,психологічної перенапруги, відтворення фізичних, інтелектуальних,емоційних сил людини; на зміцнення здоров'я шляхом здійсненнядозвіллєвим об'єднанням ігрових, оздоровчих, розважальних, спор-тивних, туристично-екскурсійних програм, проведення вечорів від-починку, видовищних заходів, театралізованих вистав, масових свят.Рекреаційна функція є однією з провідних для сучасних дозвіллєвихзакладів, її мета - сприяти відпочинку, неформальному спілкуванню.

Комунікативна функція дозволяє розширити можливості дляспілкування, подолання самотності, знаходження нових друзів.

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативВона яскраво виявляється в таких формах дозвілля, як диспути,дискусії, вечори відпочинку, конференції, конкурсні та розважальніпрограми, просвітницькі акції тощо.

Соціальна функція дозвілля сприяє тому, щоб кожна особистістьмала власну гідність, розуміла зміст свого існування, сприяє інте-грації людини в суспільство, задовольняє можливість самоіденти-фікації, дозволяє відчути свою приналежність до певної спільноти.Вона поєднує, на нашу думку, функції адаптації, соціалізації, пси-хологічної профілактики і пов'язана з соціально-культурними, ре-креаційними, дозвіллєвими проектами для інвалідів, осіб похилоговіку, представників етноменшин, «важких» підлітків.

Творча функція спрямована на створення умов для прояву й розви-тку творчого потенціалу особистості за межами професійно-трудової тасімейно-побутової діяльності шляхом участі особистості у виставках,творчих вечорах, в різноманітних гуртках, хобі-групах, у роботі майсте-рень, літературних, музичних, народознавчих віталень, художніх салонів.

У своїй пізнавальній функції дозвілля постає складовим компо-нентом неперервної освіти, підкреслюючи важливість самовдоскона-лення й самоосвіти, духовного збагачення особистості. Пізнавальнафункція дозволяє задовольнити потреби в додатковій інформації, впоширенні та набутті нових знань.

Ціннісно-орієнтаційна функція полягає у формуванні системи цін-нісних уявлень та орієнтацій особистості, мотивів, ідеалів, переконань,життєвої позиції і виявляється у ставленні індивіда до навколишньогосередовища, до інших людей, до самого себе. Сприймаючи певні події,факти, предмети, наукові концепції, поведінку інших людей, навколиш-ній світ, людина завжди оцінює та формує певне ставлення до них.Функції дозвілля визначають його рівні:

пасивний відпочинок як найпростіший рівень дозвілля, що не маєперспективних цілей, дозволяє, звільнитися від виробничої пе-ревтоми, побути у спокої, психологічно розслабитися; пасивнедозвілля є складовою життя людини;

розважальне дозвілля поєднує прогулянки, спортивні та ви-довищні шоу, відвідування театрів, ігри, рекреаційні заходи ісприяє емоційній та фізичній розрядці; розважальне дозвіллявимагає від людини певної підготовки, вольових зусиль, засто-сування фізичних та психічних сил;

пізнавальне дозвілля передбачає активну участь людини у до-звіллєвій діяльності, спілкування в хобі-групах, з однодумцями,

формує світогляд людини, розвиває її духовний світ, соціальнізв'язки та творчі уподобання;

творче дозвілля характеризується духовною насиченістю, соці-альною активністю, сприяє культурному збагаченню, створен-ню нових духовних цінностей.

Закономірності дозвілля полягають в тому, що:

дозвіллєва діяльність здійснюється у вільний для людини час, на-дає свободу вибору дозвіллєвих занять та участі в них, зміст до-звіллєвої діяльності нерегламентований і не запрограмований;

багатоманітність видів дозвіллєвої діяльності, синтетичність тавеликий діапазон, дозволяють інтегрувати різні види дозвіллєвоїдіяльності, створюють підвищені (порівнянно з іншими складо-вими соціально-культурної діяльності) можливості для вияву йрозвитку творчого потенціалу людини, залучення до кращих до-сягнень світової культури;

міжособистісне культурне спілкування на дозвіллі посилюєпривабливість дозвіллєвої діяльності для людини і відкриваєможливості для розвитку культури особистості;

самодіяльна й ініціативна основа дозвіллєвої діяльності перед-бачає активну участь особистості в дозвіллєвих заходах; якщозміст дозвіллєвої діяльності неадекватний інтересам та потребамособистості, можливості дозвілля лишаються нереалізованими іне впливають на творче розкриття особистості;

дозвілля створює умови для духовного розвитку особистості,обміну, засвоєння та створення нових духовних цінностей;

дозвілля є засобом соціалізації особистості; завдяки участі удозвіллєвій діяльності особистість засвоює досвід суспільства,його цінності, накопичує соціальні знання та норми поведінки.Принципи дозвілля становлять теоретичні, соціальні, культурні,

політичні, організаційні засади, на яких ґрунтується дозвіллєва діяль-ність. Вчені визначають такі загальні принципи дозвіллєвої діяльності:системність, добровільність, диференціація, доступність та якісністьдозвіллєвих послуг, відповідність дозвіллєвих послуг місцевим умовам.

У сучасному суспільстві не знаходить реального підтвердженнядумка про те, що формування особистості є справою лише педагогіч-них закладів. Актуальним сьогодні є розвиток дозвіллєвих центрів,що охоплюють різні вікові категорії населення, різні суспільні струк-тури (сім'ю, вулицю, любительські об'єднання, підліткові групи).

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативЗміст виховання особистості у дозвіллєвій сфері залежить відорієнтації людини у вільний час. На характер проведення людиноюсвого часу впливає багато чинників, найголовнішими серед них єсоціальне становище, національні традиції, психічні та фізіологічнізміни, ціннісні орієнтації, притаманні конкретному віковому стану.

Виховання гармонійної особистості передбачає цілісний підхід додитини, що полягає у створенні спільними зусиллями викладачів, бать-ків, вихователів гуманного педагогічного середовища для кожної дитини.Натомість, життя сучасної людини з самого дитинства характеризуєтьсягострими суперечностями та вкрай суперечливими цінностями, що про-понуються дитині школою, сім'єю, вулицею, засобами масової інформа-ції. І саме дозвіллєва діяльність як педагогічний процес здатна усунутибар'єри між школою, сім'єю та внутрішнім життям дитини.

Актуальність дозвіллєвої діяльності особливо підвищується підчас шкільних канікул. Канікули у сфері дозвілля повинні бути наси-ченими заходами різнопланового характеру для повноцінного відпо-чинку школярів. Форми роботи у цей період можуть бути найрізно-манітнішими. В період осінніх, зимових і весняних канікул можутьбути запропоновані такі види дозвіллєвих заходів: творчі тижні (літе-ратурні, музичні, театральні, кінотижні); конкурсно-ігрові програми;рекреативний відпочинок (туристичні походи); екскурсійна робота(відвідування музеїв, пам'яток історії та архітектури тощо); влашту-вання концертів, виставок, фестивалів самодіяльних колективів.

Під час літніх канікул головна увага організатора звертаєтьсяна сезонні особливості відпочинку: екскурсійні подорожі та туризм,організацію дитячих ігрових майданчиків і підліткових клубів за ін-тересами і т.п.

Питання і завдання для самостійної роботи

Підібрати можливі форми дозвілля молоді відповідно до кон-цепцій, що сформувалися у другій половині 20-го століття.

Охарактеризуйте алгоритм діяльності соціального педагога,орієнтуючись на фундаментальну ознаку дозвілля: урізноманіт-нення життя.

Створити авторську картотеку ігор для дітей з особливими по-требами за обраною вами тематикою.

Розробити систему оформлення ігротеки (стенди, інформаційніматеріали, допоміжні засоби, ігрові майданчики та ін.), орієнту-ючись на відповідну групу клієнтів.

Література

Воловик А., Воловик В. Педагогіка дозвілля: Підручник. - Х.:ХДАК, 1999.

Киселева Т.Г., Красильников Ю.Д. Основи социально-культурнойдеятельности. - М., 1995.

Молодь і дозвілля: Теорія і практика роботи з підлітками та мо-лоддю за місцем проживання. - Вип. 2. - К., 1996.

Петрова І. В. Дозвілля в зарубіжних країнах: Підручник. - К.:Кондор, 2005.