§ 4. Теоретичні засади формування здоровогоспособу життя

Питання здоров'я та здорового способу життя, розвитку та ста-новлення особистості дитини і підлітка розглядаються багатьма до-слідниками: виховна робота в школі засобами фізичної культури(А. Д. Дубогай, Г. І. Власюк, А. Л. Турчак); психологічні, мораль-ні особливості виховання особистості (І. Д. Бех, Н. Ю. Максимо-ва, С. К. Масгутова, І. В. Нікітіна, Р. Ф. Пасічняк, І. М. Романи-шин; формування ціннісних орієнтацій підлітків (С. В. Лапаєнко,С. О. Свириденко, О. Ф. Турянська); становлення соціальної актив-ності підлітків (К. М. Власова, О. И. Карпухін, О. А. Кузьменко),загально-філософський підхід (Л. П. Сущенко).

Науковці визначають, три етапи діяльності світової спільноти внапрямку відвернення загрози здоров'ю людства:

Перший етап 1977-1986 рр. визначив ідеологію досягненняздоров'я для всіх, основні принципи і шляхи цієї діяльності. Осно-вні документи - Концепція ВООЗ «Здоров'я для всіх» (1977 р.),Алма-Атинська Декларація „Концепція досягнення здоров'я длявсіх" (1978 р.), звіт Лалонда (1974 р.).

Другий етап 1986-1997рр. ствердив ФЗСЖ як засіб досягненняздоров'я для всіх і загальновизнаної в світі системи дій зі своєю теорією,методикою і практикою. Основні документи - Отавська Хартія (1986р.), Аделаїдські рекомендації (1988 р.), Сундсвальська заява (1991 р.).

Третій етап історії ФЗСЖ починається з 1997року. Основні до-кументи - Джакартська декларація за формування здорового спосо-бу життя в XXI сторіччі (1997 р.), Всесвітня декларація з охорониздоров'я, "Здоров'я-21: Основи політики досягнення здоров'я длявсіх в Європейському регіоні ВООЗ" (1998 р.).

Таким чином, Європейське регіональне бюро ВООЗ спрямовуєсвою діяльність на сприяння тому, щоб політика кожної європей-ської країни з питань охорони здоров'я якомога тісніше була узго-джена з політикою "Здоров'я-21".

Особливу увагу привертає відоме визначення поняття здоров'яв Статуті Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ, 1946 р.):«Здоров'я - це стан повного фізичного, душевного і соціального бла-гополуччя, а не лише відсутність хвороб та фізичних дефектів», щовизначає чотири складові здоров'я: фізичне, психічне, духовне, со-ціальне. Ці складові тісно взаємопов'язані, вони в сукупності визна-чають стан здоров'я людини.

Показниками фізичного здоров'я є індивідуальні особливостіанатомічної будови тіла, досконале (за нормою) фізіологічне функ-ціонування організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, гене-тичної спадщини, рівень фізичного розвитку органів і систем орга-нізму.

Показники психічного здоров'я - індивідуальні особливості пси-хічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудженість,емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з ці-лей, потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, уяви, почуттівтощо. Психічне здоров'я пов'язане з особливостями мислення, ха-рактеру, здібностей людини.

Показниками духовного здоров'я є духовний світ особистості,сприйняття духовної культури людства, освіти, науки, мистецтва,релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життє-ва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізаціївласних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і сві-тогляду - все це обумовлює стан духовного здоров'я індивіда.

Соціальнездоров'я пов'язане з економічними чинниками, стосун-ками індивіда зі структурними одиницями соціуму (сім'єю, органі-заціями), з якими створюються соціальні зв'язки: праця, відпочинок,побут, соціальний захист, охорона здоров'я, безпека існування тощо.В загальному вигляді соціальне здоров'я детерміноване характеромі рівнем розвитку, які притаманні головним сферам суспільногожиття в певному середовищі - економічній, політичній, соціальній,духовній. Ці складові тісно взаємопов'язані, вони в сукупності ви-значають стан здоров'я людини. В реальному житті майже завждиспостерігається інтегрований вплив цих складових.

Соціальна педагогікаСучасні теорія і практика формування здорового способу життя,прийняті в країнах-лідерах, що ініціюють піднесення проблематикиздоров'я на загально планетарний рівень, розрізняють шість рівнівздоров'я світової спільноти, структурованих за кількісною ознакою- від окремого індивіда до людства загалом.

рівень

рівень

рівень

рівень

рівень

Індивід

Група індивідів

Організація

Громада

Країна

Світ

рівень

Рис. 9.1. Структуровані рівні здоров'я світової спільноти

Перший рівень - індивідуальний, тобто здоров'я окремої людини.Другий рівень визначається як рівень здоров'я певної групи людей - їїсім'я, родичі, друзі, знайомі, з якими вона повсякденно спілкуєть-ся. Третій рівень - рівень організації. Зважаючи на те, що переваж-на більшість людей взаємодіє з різними організаціями суспільства(сфери виробництва, послуг, науки, культури, релігії, правові і соці-альні інституції тощо) і тим самим впливає на здоров'я працівників(як і в зворотному напрямку організація впливає на здоров'я окре-мої людини), цей рівень структурований окремо. Четвертий рівеньздоров'я - здоров'я громади, тобто той найближчий соціум, де люди-на перебуває тривалий час свого життя. Наступний, п'ятий рівень- рівень певної країни, як влада ставиться до громадського здоров'ясвоєї країни, чи відповідає чинне законодавство світовим поглядамз питань здоров'я. І останній, шостий - рівень всього світу, на якомупозначаються проблеми всього людства у планетарному масштабі.

Таке структурування рівнів здоров'я дозволяє мати уявленнясвітової спільноти щодо зв'язку індивідуального і громадськогоздоров'я, яке визначає взаємозалежність усіх рівнів. Така залеж-

Розділ 9. Соціально-педагогічна підтримка молодіжних ініціативність і взаємообумовленість рівнів здоров'я визначає позицію, якапроголошується країнами світової цивілізації:

кожна людина особисто відповідальна за здоров'я всього люд-ства;

усе людство відповідальне за здоров'я кожної людини.Узагальнюючи міркування провідних вчених щодо визначення

поняття «здоровий спосіб життя», "здоров'я", можна сказати, щоздоровий спосіб життя - це все в людській діяльності, що має відно-шення до збереження і зміцнення здоров'я, все, що сприяє виконан-ню людиною своїх людських функцій завдяки організації діяльностіщодо оздоровлення умов життя - праці, відпочинку, побуту.

Складові здорового способу життя мають елементи, які стосу-ються всіх аспектів здоров'я - фізичного, психічного, соціального ідуховного. Найважливіші з цих елементів - це:

усвідомлення цінності здоров'я (домінуючий у світогляді люди-ни духовний пріоритет і відповідна психічна установка);

відсутність шкідливих звичок, (тютюнової, алкогольної, нарко-тичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);

доступ до раціонального харчування (в тому числі якісної питноїводи, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів,жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів і харчових добавок);

умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активноговідпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки на територіїжиттєдіяльності);

умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й у психічномуаспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку);

рухова активність (використання засобів фізичної культури іспорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих напідвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, віднов-лення після фізичних і психічних навантажень).

Взагалі світовою спільнотою «формування здорового способужиття» визначається як процес запровадження зусиль для спри-яння поліпшенню здоров'я і благополуччя взагалі, зокрема ефектив-них програм, послуг, політики, які можуть підтримати та поліпшитиіснуючі рівні здоров'я, дати людям змогу посилити контроль надвласним здоров'ям і покращити його.

Для поліпшення здоров'я, індивідуального чи суспільного, необ-хідна також наявність певних передумов. Основними з таких пере-думов є Всесвітня організація охорони здоров'я визначає такі:

Наявність миру, яка розуміється не лише як відсутність війни зіншою державою або групою держав, але й як відсутність мир-них стосунків у сім'ї, конфліктів з найближчим оточенням, нароботі, конфлікти всередині спільноти або між ними, які теж несприяють здоров'ю.

Наявність даху над головою. Це визначення не звужується до по-няття домівки. Оскільки це і певний рівень побутового комфор-ту, і майнові правові відносини, інші науково-технічні і соціаль-ні чинники, що створюють відчуття впевненості в майбутньомущодо захисту власного майна від можливих негараздів природ-ного або суспільного походження.

Прояв соціальної справедливості, рівн