3.3. Планування концепції проекту

магниевый скраб beletage

Розробка проекту починається з формування його концепції.Для великих компаній процес розробки концепції будь-якогопроекту зазвичай пов'язаний з складанням інвестиційної програ-ми на декілька років вперед.

Розробка концепції проекту передбачає виконання наступ-них основних пунктів:

^ обґрунтування мети проекту на основі вивчення ринку іаналізу виробничих резервів;

^ попередня оцінка капітальних затрат на проект і прогноззбільшення оборотного капіталу;

оцінка тривалості інвестиційного процесу і власне будівни-цтва, строку початку експлуатації;

прогноз збільшення капіталу від реалізації проекту;

визначення джерел (інвесторів вкладників капіталу) і розмі-рів фінансування;

визначення основних характеристик проекту.

Таким чином, розробка концепції проекту - це перший етаппланування роботи над ним.

Формування концепції проекту, як правило, не входить вобов'язки менеджера проекту і його робочої групи. Вказані фун-кції виконуються групами управління проекту зі сторони замов-ника:

^ групою по маркетингу, яка повинна знайти відповідь назапитання, скільки можна продати кінцевої продукції і за якоюціною;

^ виробничою групою, яка оцінює імовірність вартості ви-робу і вимоги до сировини, яка буде використовуватись для йоговиробництва;

фінансовою групою, яка оцінює затрати на проект, ви-значає джерела і розміри фінансування;

іншими групами, які збирають інформацію про стан на-вколо проекту, законодавчих актах, податках, а також інші дані,які мають відношення до конкретного проекту.

Процес розробки концепції проекту можна поділити на на-ступні стадії:

Формування потреб і можливостей, які визначають інте-рес до роботи над проектом.

Формування попередніх альтернативних варіантів (сце-нарії розвитку проекту), які задовольняють вихідні вимоги.

Вибір варіантів розвитку проектів, які є оптимальними зточки зору строків та інших умов.

Формування потреб відбувається в процесі відкриття новихсфер ділової активності, що є головним рушієм для інвесторівстосовно пріоритетів капіталовкладення.

Інвестори повинні бути впевнені, що на продукцію, яка є ре-зультатом функціонування проекту, протягом всього строку інве-стицій буде стабільний попит, достатній для встановлення такоїціни, яка б забезпечувала покриття витрат на експлуатацію і об-слуговування виробничих об'єктів проекту, виплату заборгова-ностей і задовільну окупність капіталовкладень.

Для вирішення вказаних питань замовник на першій стадіїрозробки концепції проекту доручає, як правило, незалежній кон-сультаційній фірмі підготовку економічного обґрунтування, вякому аналізується попит на продукцію з оцінкою поточних і по-тенційних джерел отримання аналогічного продукту, а такожпрогнозуються ціни, з огляду на наведених вище вимог.

Проте, здійснення техніко-економічного обґрунтування(ТЕО) - тривалий та дорогий процес. Тому, перш, ніж витрачатизначні кошти, потрібно провести попереднє ТЕО (ПТЕО). Основ-на його мета полягає у визначенні того, чи виконуються наступнівимоги:

Всі можливі альтернативи проекту розглянуті.

Концепція проекту свідчить про потребу проведення дета-льного аналізу в ТЕО.

Всі аспекти проекту мають важливе значення та потребуютьвивчення шляхом функціональних досліджень.

Екологічна ситуація та можливий вплив на неї відповідаютьнаціональним стандартам.

За результатами попереднього техніко-економічного дослі-дження робляться такі висновки:

інвестування настільки ефективне, що остаточне рішеннястосовно його доцільності може бути прийняте вже на даномуетапі;

^ інформації достатньо для висновку про те, що проект нежиттєздатний;

концепція реалізації проекту свідчить про необхідність про-ведення більш поглибленого аналізу та подальшої розробки тех-ніко-економічного обґрунтування.

Подальший процес розробки концепцій проекту передбачаєаналіз кожного варіанту розвитку проекту з точки зору здійснен-ня, а також розробки критеріїв, які дозволяли б провести вибірнайбільш оптимальних альтернатив.

Всі варіанти, як правило, розрізняються стратегією розши-реного виробництва, яка передбачає:

значні капітальні витрати, спрямовані на швидке збільшеннякапіталу фірми;

використання обмежених резервів фірми і незначні капіта-льні витрати у майбутньому при появі додаткових можливостей;

основними критеріями прийняття варіантів проекту до розг-ляду і співставлення з іншими варіантами є його вартість, строкивиконання і ріст капіталу від реалізації.

Крім того, спеціальному аналізу вже на цій стадії роботи надпроектом повинні піддаватись його різноманітні аспекти, які вмайбутньому будуть детально розроблятись:

прийняті законодавчі положення і дії уряду;

^ інфраструктура і джерела забезпечення сировиною;

> наявні запаси природних ресурсів і т.п.

Для оцінки альтернативних варіантів за критеріями вартостіпроектів, строків їх реалізації і росту капіталу застосовується по-няття „життєздатності проекту". Ця оцінка є попередньою і уточ-нюється на наступних етапах роботи над проектом.

Діючі законодавчі акти і позиція уряду, від яких залежитьуспіх проекту, є найбільш важливими аспектами альтернативнихваріантів розвитку проекту, які піддаються аналізу разом з основ-ними факторами. Інвестори, як правило, наполягають, щоб всі за-конодавчі положення, тарифи та інші нормативні акти, які пред-ставляють першопочаткове значення для успішного здійсненняпроекту, були зобов'язуючими.

Учасники проекту повинні взяти на себе відповідальністьстосовно того, що в процесі його використання будуть виконува-тись всі вимоги і положення. Необхідно також забезпечити стра-хування основних видів ризику пов'язаних з викидом шкідливихвідходів, витоку нафти чи забрудненням повітряного басейну, узв'язку з експлуатацією проекту.

Для міжнародних проектів в кожному окремому випадкуповинні бути обговорені принципи перерозподілу між учасника-ми, третіми сторонами і інвесторами таких ризиків, як експропрі-ація, право уряду на участь в прибутковому проекті, не конверто-ваності валюти. У випадку, коли існує значне занепокоєння від-носно політичного клімату в якому створюється проект, деякіуряди і урядові агентства можуть надавати гарантії захисту відризику політичного характеру.

Дослідження часто проводиться багато разів, повторюєтьсяз введенням додаткових змінних параметрів. Якщо отримані ре-зультати свідчать про недостатню ефективність проекту, доціль-но здійснити подальше коригування окремих параметрів, особли-во у виробничій частині програми, а також матеріальних чинни-ків виробництва, внести зміни до проекту з метою підвищенняйого ефективності. Якщо при повторному аналізі проект залиша-ється нерентабельним, робиться остаточний висновок щодо не-доцільності його реалізації.

Дослідницьке забезпечення проекту часто називають функ-ціональним дослідженням. Воно охоплює аспекти проекту тазабезпечує проведення ПТЕО та ТЕО. Особливого значення цейкрок набуває для широкомасштабних проектів.

Зміст таких досліджень залежить від виду та характеру прое-кту. їх висновки мають бути максимально ясними та слугуватиосновою для подальших стадій підготовки проекту. Здійснюють-ся як до, так і разом з ПТЕО і ТЕО, а також на інших фазах жит-тєвого циклу, коли в процесі здійснення проекту була виявленатака потреба.

Ступінь впевненості учасників проекту, в першу чергу йогоінвесторів, в успішному проведенні і закінченню робіт по йогореалізації визначаються „життєздатністю проекту".

Динаміка потоку інвестицій, необхідних для безперервногофінансування проекту, здійснює вирішальну роль на можливістьподальшої його реалізації. Адже, якщо виникає дефіцит інвести-цій, то це може стати основною причиною порушення календар-ного плану виконання проекту та призведе до появи великих зби-тків і в кінцевому результаті відмови від проекту.

Іншою обов'язковою умовою життєздатності проекту є вико-нання обов'язків перед інвесторами. Тому життєздатність проек-ту характеризується:

можливістю забезпечити потрібну динаміку інвестицій;

здатністю проекту генерувати потоки доходів, які достатнідля компенсації його інвестора вкладених ними ресурсів і взятогона себе ризику.

Аналіз життєздатності проекту проводиться в два етапи:

З альтернативних варіантів вибирається найбільш життєзда-тний.

Для вибраного варіанту проекту підбираються методи фі-нансування і структура інвестицій, які забезпечують максимальнужиттєздатність проекту.

Як правило, концепція проекту містить альтернативні варіа-нти розширення виробництва, які відрізняються територіальнимрозташуванням потужностей, технологією виробництва і страте-гією маркетингу. Попередні оцінки економічної ефективностіальтернативних варіантів не можуть бути основою вибору життє-здатного проекту. Тільки на основі порівняльних економічнихоцінок потоків доходів від реалізації кожного альтернативноговаріанту можна вибрати стратегію, яка змогла б забезпечити всумі всім потенційним інвесторам реальний приріст вартості ка-піталу за рахунок максимальних потоків доходів від реалізаціїпроекту, розподілених з найменшим ризиком.

В якості бази порівняння потоків доходів як при наявностібагатьох альтернативних варіантів, так і одного варіанту розши-рення виробництва приймається прогнозний потік доходів функ-ціонуючого підприємства, на якому не передбачаються значні ка-пітальні затрати і розширення виробництва.

На другому етапі аналізу життєздатності проекту необхіднооцінити можливість боргового фінансування проекту (в додатокдо акціонерного) і оптимізувати потоки інвестицій так, щоб збі-льшити доходи і зменшити ризик для одного чи декількох учас-ників проекту (як правило, акціонерів).

Оцінка можливостей проекту по погашенню заборгованостіпроводиться на основі двох показників:^ коефіцієнту покриття боргу;^ коефіцієнту покриття процентної ставки.

Коефіцієнт покриття боргу характеризує здатність проектугенерувати в поточний період достатню кількість грошових кош-тів для виконання боргових зобов'язань. Грошові кошти можутьвключати резерви і інші надлишкові фонди, нагромаджені за по-передні роки.

Коефіцієнт покриття боргу розраховується, як відношеннясуми грошових коштів, вільних для покриття заборгованості, всумі грошових коштів, спрямованих на це покриття. Значення ко-ефіцієнта, менше або рівне одиниці, означає, що потік прибутківє недостатній для покриття заборгованості. Чим більше значеннякоефіцієнту, тим спокійніше почувають себе кредитори і гарантипроекту.

Коефіцієнт покриття процентної ставки відображає здат-ність проекту генерувати потоки доходів для виплати процентнихставок (не основних боргових сум), тому всі коментарі відноснокоефіцієнту покриття боргу однаково відносяться і до коефіцієн-ту покриття процентної ставки.

Після визначення загальної здатності проекту до погашеннязаборгованості розраховуються оптимальні інвестиційні потоки іпотоки доходів для всіх учасників проекту, які достатні для ком-пенсації вкладених ними ресурсів і взятого на себе ризику.

Всі основні рішення набуті в процесі аналізу життєздатностіпроекту використовуються при розробці плану фінансуванняпроекту і підготовки контракту.