2.8. Розвиток місцевого самоврядування в контексті здійснення політики європейської інтеграції україни : Місцеві фінанси : B-ko.com : Книги для студентів

2.8. Розвиток місцевого самоврядування в контексті здійснення політики європейської інтеграції україни

В Україні триває широкомасштабна адміністративна реформа, однією з голо­вних цілей якої є децентралізація державної влади та деконцентрація владних повно­важень, зміцнення організаційної, правової та фінансово-економічної самостійності місцевого самоврядування; формування самодостатніх, дієздатних територіальних громад, забезпечення їх необхідними матеріальними і фінансовими ресурсами; ре­формування адміністративно-територіального устрою країни тощо.

Подальший розвиток місцевої та регіональної демократії, сприятиме більш ак­тивнішому здійсненню пріоритетного курсу інтеграції України до євроатлантичних структур.

Україна стала членом Ради Європи ще у 1995 році. Відповідно до висновку № 190 (1995) Парламентської Асамблеї Ради Європи, нашою державою під час вступу до ради Європи була взята на себе низка зобов'язань, у тому числі:

—  стосовно розвитку та зміцнення місцевого самоврядування,

—  ратифікації Європейської Хартії місцевого самоврядування,

—        приведення національного законодавства у відповідність до європейських стандартів.

15 липня 1997 року Верховна Рада України без застережень ратифікувала Єв­ропейську Хартію місцевого самоврядування. Це означає, що Україна як держава — член Ради Європи взяла на себе зобов'язання дотримуватися положень Європей­ської Хартії місцевого самоврядування в повному обсязі.

За існуючою практикою, Рада Європи постійно відслідковує стан дотримання країнами-членами взятих на себе зобов'язань. Так, 5-ою сесією Конгресу місцевих та регіональних влад Європи у травні 1998 року було розглянуто та ухвалено Ре­комендацію №48 (1998) та Резолюцію № 68 (1998) щодо місцевої та регіональної демократії в Україні.

У цих досить критичних за змістом документах, зокрема, відзначалося наявність законодавчого дефіциту у сфері місцевого самоврядування; наголошувалося на необ­хідності дотримання Україною положень Європейської Хартії місцевого самовряду­вання; здійснення розподілу повноважень між органами державної влади та місцевого самоврядування, налагодження ефективного співробітництва між ними тощо.

Доповідачі Конгресу також звернули увагу на важливості ухвалення законів про міста Києва та Севастополь з метою більш чіткого визначення їх правового статусу, а також модернізації національного законодавства про вибори до органів місцевого самоврядування.

Згідно з рішенням 5-ої сесії Конгресу місцевих та регіональних влад Європи в Україні було приділено належну увагу: відповідні рекомендація та резолюція Конгресу були розглянуті на засіданні Координаційної Ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України, 5 серпня 1998р. видано відповідне до­ручення Президента України з цього питання, а Верховною Радою України 5 листо­пада 1998р. прийнято постанову "Про заходи по реалізації рекомендацій про місце­ву та регіональну демократію в Україні, ухвалених 5-ою сесією Конгресу місцевих та регіональних влад Європи".

У січні 1999 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про столицю України — місто-герой Київ", який визначив спеціальний статус міста Ки­єва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого само­врядування у місті відповідно до Конституції та чинного законодавства України.

Прийняття цього важливого закону певним чином сприяло не тільки стабілі­зації суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації у столиці, але й зміц­ненню правових засад місцевого самоврядування в державі в цілому та поліпшенню іміджу України на міжнародній арені.

Зміцнення самоврядування у місті Києві нерозривно пов'язано із розвитком місцевої та регіональної демократії в цілому у державі. Й за час, що минув, вже бага­то чого вдалося зробити у цій галузі.

30 серпня 2001 р. Президент України видав Указ "Про державну підтримку роз­витку місцевого самоврядування в Україні", в якому розвиток місцевого самовряду­вання визнано одним із найважливіших пріоритетів державної політики України. Затвердження цим Указом Президента Державної програми розвитку місцевого са­моврядування, яку перед тим не вдалося прийняти Верховній Раді України, не тіль­ки надало новий імпульс процесу розвитку місцевого самоврядування, а й сприяло зміцненню позицій України на міжнародній арені.

Кабінетом Міністрів України ухвалено план заходів з реалізації цієї Програми, працює робоча група з підготовки пропозицій щодо дальшого розвитку місцевого самоврядування. На виконання Указу Президента України "Про Концепцію дер­жавної регіональної політики"(2001р.), Кабінет Міністрів України затвердив заходи щодо реалізації державної регіональної політики. Координацію дій усіх органів дер­жавної влади з реалізації державної регіональної політики покладено на Міністер­ство економіки та з питань європейської інтеграції України. У 2001 році Верховна Рада України ухвалила Закони України "Про органи самоорганізації населення", Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про державно-правовий експе­римент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області", а також Земельний та Бюджетний Ко­декси.

У виробленні спільних підходів органів державної влади, місцевого самовря­дування та громадських організацій до реалізації державної регіональної політики ефективно діють Національна Рада з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування та Міжвідомча комісія з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів Україні.

Усе це дає підстави констатувати, що в Україні є політична воля та бажання більшості керівників органів державної влади та місцевого самоврядування спільно працювати та ефективно вирішувати існуючі проблеми.

Поряд з досягнутими позитивними результатами чинне законодавство Украї­ни, яке регламентує статус міста Києва, організацію системи управління, має певні недоліки та недосконалості. На це ще раз звернули увагу доповідачі Конгресу міс­цевих та регіональних влад Європи у доповіді щодо стану місцевої та регіональної демократії в Україні. Так, у пункті 12 G Резолюції 102 (2001), ухваленої на міні-сесії Конгресу восени 2001 року, зазначається, що прийняття окремих законів про міста Київ та Севастополь не повинно позбавити їх управління та повноцінної системи самоврядування, викладених у Європейській Хартії місцевого самоврядування. А у пункті 12 F згаданої Резолюції також підкреслюється, що міські ради Києва та Севастополя як і всі інші представницькі органи місцевого самоврядування пови­нні мати свої власні, політично підзвітні виконавчі органи та адміністрації. Це буде представляти собою реальну імплементацію на практиці статей 3.2 та 6.1 Європей­ської Хартії місцевого самоврядування.

Усе це зумовлює необхідність спільної роботи представників законодавчої та виконавчої гілок влади, органів місцевого самоврядування, щодо модернізації та удосконалення чинного законодавства України, приведення його у відповідність до основних європейських стандартів та норм, імплементації у вітчизняну практику положень Європейської Хартії місцевого самоврядування. Удосконалення управ­ління містом Києвом з урахуванням принципів Європейської хартії місцевого само­врядування, безперечно, потребуватиме внесення необхідних змін до чинного зако­нодавства, що було б можливим в рамках здійснення широкомасштабної реформи політичної системи

Насамперед необхідно розмежувати повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у столиці, яке відсутнє у чинній редак­ції закону "Про місто-герой Київ". Нині функції виконавчого органу у місті Києві виконує Київська міська державна адміністрація, що не повністю відповідає самій суті місцевого самоврядування як права територіальної громади сіл, селищ та міст самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Уточнення статусу Київської міської ради та Київської міської державної ад­міністрації усуне проблеми небезпеки двовладдя у столиці, чітко розмежує функції місцевого самоврядування та державного управління. За цих умов підвищиться від­повідальність і легітимність діяльності органів місцевого самоврядування, значно розшириться їх самостійність у місцевих справах, а також у повній мірі буде реалі­зований визначений Конституцією та Законом України "Про місцеві державні адмі­ністрації" статус місцевих державних адміністрацій як місцевих органів виконавчої влади, які входять до загальнодержавної системи органів виконавчої влади.

Київській міській раді слід якнайшвидше прийняти найближчим часом відпо­відні рішення щодо визначення територіальних кордонів міста та укласти відповідні угоди з цього питання з відповідними населеними пунктами Київської області. Все це сприятиме не тільки більш динамічному розвитку всього столичного регіону, але й слугуватиме ефективному здійсненню реформи адміністративно-територіального устрою всієї держави.

Зрозуміло, що від розвитку столиці багато в чому залежить розвиток всієї дер­жави. На рівні столиці чітко віддзеркалюється суспільно-політична та соціально- економічна ситуація в усій державі, що з великою зацікавленістю вивчається всією європейською ті світовою спільнотою.

Ось чому так важливо,щоб управління нашою столицею здійснювалося на за­садах Європейської Хартії місцевого самоврядування, з урахуванням найкращого зарубіжного досвіду задля більш ефективного вирішення проблем киян.