3.3. місцеві позики в україні

Міністерство фінансів України може надавати за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України в межах бюджетного періоду короткотерміно­ві безвідсоткові позики місцевим бюджетам за умови їх використання виключно для проведення видатків загального фонду відповідного бюджету у разі виникнення ко­роткотермінових касових розривів. Місцевий фінансовий орган може надавати по­зички іншим місцевим бюджетам в межах відповідної території на таких же умовах за рахунок коштів загального фонду відповідного бюджету.

Запозичення до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів місцевого самоврядування здійснюються на визначену мету і підлягають обов'язковому по­верненню. Запозичення відповідних бюджетів можуть бути здійснені лише до бю­джету розвитку. Використання запозичень для здійснення поточних видатків забо­роняється і не може бути джерелом погашення основної суми боргу відповідного бюджету. Держава не несе відповідальності по зобов'язаннях за запозиченнями бю­джету Автономної Республіки Крим та бюджетів місцевого самоврядування. Пла­тежі з обслуговування боргу здійснюється з видатків поточного бюджету. Місцева рада може прийняти рішення про запозичення до відповідного бюджету за умови, що видатки на обслуговування боргу бюджету Автономної Республіки Крим та бю­джету місцевого самоврядування щорічно не перевищуватимуть 10 відсотків видат­ків поточного бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування боргу. Якщо у процесі сплати основної суми боргу та відсотків по його обслуговуванню, обумовленої договором між кредитором та позичальником, має місце порушення графіку сплати з вини позичальника, відповідна рада не має права здійснювати нові запозичення протягом 5 наступних років.

Порядок здійснення запозичень до бюджету Автономної Республіки Крим та бю­джетів місцевого самоврядування встановлюється спільним рішенням Міністерства фінансів України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Розглянемо практику випуску комунальних позик в окремих містах Укра­їни в 1990-1996 роках. Рішення про випуск внутрішньої місцевої позики на суму 5 трлн 132 млрд. крб. у 1995 році ухвалила Київська міська рада. Емітентом був комітет економіки міськвиконкому під гарантії фінансового управління цього вико­навчого комітету. Випуск позики здійснювався в безготівковій формі. Номінальна вартість однієї облігації — 50 млн. крб. Термін випуску облігацій встановлювався з 1 липня 1995 р. по 1 липня 1996 р. Облігації розміщувалися серед юридичних осіб. Погашення їх здійснювалося через 3-6 місяців. У міськвиконкомі створили комісію з питань цінних паперів. Отримані від позики кошти місто планувало спрямувати на житлове будівництво та будівництво метрополітену. Муніципальну позику до кінця не було реалізовано через конфліктну ситуацію, що склалася між головою міської ради та самою радою. З 1 липня 1995 року свої цільові житлові облігації (ЦЖО) почала випускати Київська державна комунальна будівельна корпорація "Київміськбуд". Обсяг емісії становить 1 трлн 388 млрд. крб. Власники облігацій у період 1 лип­ня 1996 р. — 15 березня 1997 р. стали власниками житла. Київський міськвиконком затвердив Положення про порядок передачі власникам житлових облігацій квартир, споруджених корпорацією "Київміськбуд". Договір купівлі-продажу укладається в разі володіння 100% акцій, необхідних для купівлі відповідної квартири. Вартість загальної площі житла було оцінено в ЗО млн. крб. за 1 м2. Вартість однієї акції до­рівнювала вартості 0,1 м2 загальної житлової площі. Відсотки за облігаціями не ви­плачувалися. За отримані внаслідок позики кошти планувалося збудувати 6 будин­ків загальною площею 46 273 м2. У Дніпропетровську в 1995 році було випущено першу в місті муніципальну позику на 2 трлн 100 млрд. крб. Емітент — міськрада. Термін позики — зі липня 1995 р. до ЗО червня 1998 р. Позика розміщувалася під гарантію приватизації об'єктів комунальної власності. По суті, це був новий спосіб приватизації. Випуск облігацій здійснювався номіналом 1, 10 і 100 млн. крб. Об­лігації випускалися у безготівковій формі. Власниками їх могли бути юридичні та фізичні особи. Приватизація об'єктів комунальної власності проводиться лише в