Напрямки політики і програм, викладені у інструкціях до бюджету, як правило, поділяються принаймні на три категорії:

Загальна політика та пріоритети. Дана категорія включає великі нові програми або суттєві зміни існуючих програм. Вона також включає сфери особливої уваги, які головні розпорядники повинні вважати пріоритетними.

Адміністративна і фінансова політика. Ця категорія включає такі питання, як зміни заробітної плати та додаткових виплат працівникам, обмеження працевла­штування, обмеження щодо капіталовкладень, розпорядження певними невикорис­таними коштами, тощо.

Особливі напрямки програм. Ці напрямки належать до функцій і діяльності лише одного чи кількох розпорядників, що є важливою частиною інструкцій до бю­джету. У зв'язку з його спеціальним характером він часто визначається у спеціально­му листі до кожного розпорядника. Такий напрямок, наприклад, може передбачати визначення сфер, яким слід приділяти особливу увагу в рамках певної програми, або визначати нормативні припущення для обчислення потреб у капіталовкладеннях.

основні вимоги до інформації, що надається у бюджетних запитах

Процес розробки бюджетних запитів дає головним розпорядникам бюджетних коштів можливість поліпшити планування своєї роботи. Крім того, що цей процес зосереджується на фінансових питаннях, він дає можливість обговорити з органом влади основні питання стосовно подальшої діяльності.

• Якщо між наданою фінансовою інформацією та конкретними видами діяль­ності, які планується здійснювати, не існує чіткого зв'язку, тоді процес за­знав невдачі в одному з суттєвих аспектів складання бюджету.

• Надто багато інформації може зашкодити процесу розробки бюджетних за­питів так само, як і недостатня кількість інформації.

Основні моменти, на які звертають увагу головних розпорядників бюджетних коштів під час розробки бюджетних запитів:

• Визначення граничних обсягів для галузевих управлінь і програм

• Фінансування нових програм

• Перерозподіл коштів між існуючими програмами згідно з пріоритетами

• Збільшення чи зменшення фінансування існуючих функцій чи програм

• Скорочення чи припинення програм або видів діяльності

• Коригування потреб у фінансування залежно від змін нормативних критеріїв

• Оцінка впливу інфляції

• Визначення засобів вимірювання результатів (системи складання бюджету з огляду на результати)

• Визначення основних питань, на які не виділено фінансування

• Заходи з задоволення вимог щодо економності

• Фінансування послуг громадянам

• Бюджет розвитку

□ Інформація та форми бюджетних запитів на рівні головних розпорядників бюджетних коштів (галузевих управлінь і відділів), як правило, узагальню­ють фінансові дані та передбачають співставлення інформації різних про­грам і галузевих управлінь.

□ Галузеві управління можуть складати доволі детальні буклети з пояснення своєї діяльності та програм на наступний бюджетний період, які називають­ся оцінками або обґрунтуваннями. Після прийняття рішень до цих оцінок або обґрунтувань вносяться відповідні зміни, і потім вони використовуються протягом усього бюджетного процесу.

• Фінансова інформація, що надається всіма структурами виконавчої влади, повинна бути послідовною за своєю формою та змістом для того, щоб можна було здійснювати її аналіз і приймати свідомі рішення.

• Бюджетні пропозиції повинні мати адекватне пояснення для того, щоб мож­на було оцінити, наскільки ефективно витрачаються бюджетні кошти на до­сягнення чітко поставлених цілей.

• Начальники управлінь повинні мати змогу звертати увагу на серйозні по­треби, що не фінансуються, але необґрунтовані бюджетні пропозиції не слу­гують жодній корисній меті.

• Якщо бюджетна пропозиція отримує бюджетне фінансування, це слід роз­глядати як договір між розпорядником та органом влади, у якому обидві сторони, а також представницький орган, розуміють, для чого витрачаються бюджетні кошти і яких результатів можна очікувати.

• Підзвітність організацій по програмах і видатках повинна бути абсолютно чіткою.

• Дані мають представлятись в адекватній формі, що полегшить діяльність з виконання і контролю бюджету після того, як бюджет буде прийнято.

• Максимальне використання сучасної інформаційної технології значно під­вищить здатність аналізувати бюджетні дані та складати надійний бюджет.

Основна бюджетна пропозиція головного розпорядника (управління) подається відповідно до типових форм, затверджених Міністерством фінансів, які додаються до інструкцій. Найбільш детальною формою планування бюджетного запиту, зазви­чай, є форма "за програмами" або "за функціями", хоча деякі програми можуть пода­ватися більш детально (за видами діяльності або за під-функціями). Часто існують скорочені форми документів для кожного підпорядкованого підрозділу, а також для розпорядника в цілому.