ВСТУП

Навчальний посібник "Місцеві фінанси України" — одне з перших видань тако­го змісту. Він написаний на основі узагальнення великого масиву теоретичного та фактичного матеріалу щодо формування системи місцевих фінансів в Україні. По­ява цього посібника зумовлена потребами практики, необхідністю підготовки сту­дентів вищих навчальних закладів, перепідготовки працівників фінансової сфери, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, народних депутатів і депутатів місцевих влад, а також проблемами широкого загалу для роботи в умовах застосування норм Бюджетного Кодексу України.

Сучасні трансформаційні процеси в Україні визначають нові підходи до форму­вання взаємовідносин у системі державного і місцевих бюджетів. Зміни, що відбу­ваються у вітчизняній економіці, характеризуються демократизацією суспільного життя та необхідністю формування такої концепції державної регіональної фінан­сової політики, яка стала б чинником виходу країни з фінансової кризи. Це, насам­перед, зумовлює перенесення значного обсягу здійснюваних витрат (насамперед соціальних) на рівень адміністративно-територіальних одиниць, вирішення яких потребує наявності стійких доходів місцевих бюджетів.

Наука про місцеві фінанси формується в досить складних умовах. Незабезпе­чення фінансової автономії місцевого самоврядування, а саме — нестача фінансових ресурсів та нестабільність у них доходних джерел, стали проблемою загальнодер­жавної ваги. Питання формування доходів місцевих бюджетів та побудови системи бюджетного вирівнювання за умов проведення державної регіональної фінансової політики відповідно до Європейської хартії про місцеве самоврядування, дослідже­ні ще не досить повно. У процесі побудови бюджетної системи в країні мало вико­ристовується зарубіжний досвід, а при визначенні доходних баз місцевих бюджетів майже не застосовуються ефективні економіко-математичні моделі. Проведені дослідження спрямовані на вирішення тих нагальних проблем, внаслідок яких на місцях не вирішуються найболючіші соціально-економічні проблеми, занепадають місцеве господарство, соціально-культурна сфера: освіта, охорона здоров'я тощо. З урахуванням цього в Україні необхідно запроваджувати найсучасніші підходи до формування та розподілу доходів місцевих бюджетів, зокрема нові засоби автомати­зації, адже успіх економічного розвитку значною мірою залежить від створення оп­тимального розміру місцевих бюджетів та форм бюджетних взаємовідносин, чіткого механізму вирівнювання горизонтальних і вертикальних дисбалансів у бюджетах усіх рівнів.

Додаткових досліджень також потребують науково-практичні проблеми фор­мування доходів місцевих бюджетів в умовах підписання та ратифікації в 1996 р. Верховною Радою України Європейської хартії про місцеве самоврядування. У цьо­му аспекті недостатньо узгоджені питання про фінансування місцевими органами влади власних та делегованих повноважень, не визначено економічного ефекту для проведення Україною політики бюджетної децентралізації. Доповнення та уточнен­ня потребують шляхи вдосконалення процесу фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування.

У забезпеченні економічного та політичного розвитку країни важлива роль відводиться місцевому самоврядуванню. Основою фінансового забезпечення діяль­ності представницьких та виконавчих органів місцевого самоврядування є бюджет. З даного джерела фінансуються заходи щодо соціального і економічного розвитку відповідної території, здійснюється перерозподіл національного доходу, створеного в межах території.

Основним джерелом формування бюджетів різних рівнів є розподіл держав­них податків і зборів та закріплення їх конкретних видів за державним та місцевими бюджетами на тривалий час. Це забезпечує не тільки самостійність бюджетів, але й активізує їх роль у проведенні державної політики, дає можливість суб'єктам місце­вого самоврядування без втручання центральних органів влади формувати власні фінансові ресурси та складати довготермінові перспективні прогнози соціально-еко­номічного розвитку територіальних громад.

Проблема забезпеченості органів місцевого самоврядування необхідними фінансовими ресурсами в даний час набуває надзвичайно важливе теоретичне та практичне значення. Це пов'язано насамперед із децентралізацією влади, вступом України до Ради Європи та ратифікацією Європейської хартії про місцеве самовря­дування.

Ефективність місцевого самоврядування набагато залежить від того, які бюд­жетні ресурси отримують у своє розпорядження самоврядні органи.

Так, достатнє фінансове забезпечення виконання завдань місцевого самовряду­вання та пов'язані з ним проблеми визначають актуальність цієї праці. Конкретно, вони виражаються в наведених нижче твердженнях.

По перше, в Україні, поки що органи місцевого самоврядування не мають до­статньо самостійного з економічної точки зору бюджету, таким чином не мають мож­ливості з максимальною ефективністю здійснювати свої повноваження. Фінансова основа життєдіяльності на місцях формується в такій ситуації, як і в минулі часи, тобто "зверху". Для подолання ситуації, що склалася, необхідно налагодити та вве­сти в дію новий механізм бюджетних взаємовідносин, на який спиралась би цілісна в масштабах усієї країни система. Про це, зокрема, наголосив Президент України у своєму виступі на урочистих зборах Асоціації міст України з нагоди 10-ї річниці прийняття Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Він, зокрема, зазначив, що достатнє економічне та фінансове забезпечення системи місцевого са­моврядування неможливе без повномасштабної бюджетної реформи.

По-друге, сьогодні мова повинна йти про фінансове забезпечення самостійності бюджету на рівні місцевого самоврядування, про створення доходів кожного рівня управління. І з цього погляду необхідно враховувати, що податки як основне джере­ло надходжень до бюджету виконують не тільки фіскальну функцію, а й стимулюю­чу. Податкова система повинна будуватися не механічно, виходити не тільки з того, кому і скільки потрібно отримати доходів, а насамперед виходити з того, які податки і на якому рівні будуть працювати ефективніше.

Місцеві бюджети до прийняття законів, які визначатимуть порядок їх форму­вання відповідно до Конституції України та Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" формуються в порядку, встановленому Законами про бюджетну та подат­кову системи.

По-третє, реорганізація бюджетного устрою не обмежується вдосконаленням бюджетних взаємовідносин між центром та суб'єктами самоврядування. Головним напрямом демократизації бюджетного устрою України повинно стати розмежу­вання фінансових потоків між державою та місцевим самоврядуванням. Надання широких бюджетних прав органам місцевого самоврядування та підвищення їх фінансової самостійності дасть можливість вирішувати завдання місцевого рівня, не відволікаючи значних коштів з державного бюджету, що важливо для створення бездефіцитної бюджетної системи.

Перебудова системи господарських відносин, що здійснюється в Україні, по­требує активізації діяльності місцевих органів влади у вирішенні економічних і соціальних проблем, у розвитку місцевого господарства. У державному секторі дже­рела надходження коштів у кожному році точно відомі і визначені. Останніми рока­ми надходження з цих джерел не гарантовані, ставки, бази оподаткування та поря­док обчислення податків змінюються, і органи місцевого самоврядування не завжди своєчасно мають інформацію про структуру та рівень місцевих доходів. В результаті посилюється соціально-економічне напруження в регіонах, а бюджети складаються в умовах економічної невизначеності.

Успішний розвиток процесу становлення місцевих фінансів в Україні можли­вий лише за проведення в країні широкомасштабної адміністративної реформи. Ав­тор сподівається, що посібник "Місцеві фінанси України" сприятиме швидшому і конструктивнішому роз'язанню цих проблем на користь зміцнення як місцевого са­моврядування, так і державної влади.