6.7. виконання бюджету капіталовкладень

Виконання бюджету більше стосується поточних послуг. Важливо, що бюджет­ний календар поєднує поточне і капітальне планування та виконання. Це запобігає фінансуванню непотрібних проектів і нестачі коштів на проведення і завершення важливих проектів. Більшість країн — членів ОЕСР поєднує поточне і капітальне бюджетування як на етапах планування, так і виконання бюджетного циклу.

До виконання бюджету розвитку залучається як поточний бюджет, так і капіталь­ний. Обслуговування боргу (основної суми і відсотків) має оплачуватися з метою фінансування капітальних проектів, у деяких випадках навіть після їх завершення і передачі до поточного бюджету. Платежі на оплату праці відбиваються у капітально­му бюджеті (персонал проектів) і в поточному бюджеті (державна служба). Бюджетні управління в західних країнах мають можливість консолідувати обидві лінії оплати праці в одну для цілей бюджетного контролю. Видатки з капітального бюджету та­кож зазнають впливу зменшення надходжень (для захисту видатків на оплату праці насамперед урізаються інвестиційні проекти). Недонадходження означає скорочення сум у розписах установ на проекти та асигнування в цих установах. Капітальний бю­джет або бюджет розвитку складається з портфеля проектів, які фінансуються за ра­хунок позик, грантів та загального фонду. Що стосується позик, то невдале складання бюджету з огляду на споріднені фонди може перешкоджати донорським внескам.

Ці фактори впливають на тривалість і послідовність виконання капітального бюджету. Тому вони у непрямий спосіб чинять вплив на зростання і розвиток місце­вої економіки. Надзвичайно важливо, щоб системи звітності й моніторингу надава­ли місцевим фінансовим органам інформацію, необхідну для:

1) відповідної класифікації видатків бюджету;

2) моніторингу фіскального і фактичного розвитку проектів через етапи: оцін­ки, затвердження, початку (нових проектів), продовження і переведення до поточного бюджету.

Класифікація капітальних бюджетів

В Україні загальні і спеціальні фонди бюджетів поділяються на поточні і капі­тальні бюджетні частини. Капітальні операції враховують зобов'язання і видатки на затрати в державному секторі, які триватимуть більше одного бюджетного циклу. Як приклад можна навести купівлю меблів, будинків, обладнання і їх обслуговуван­ня. Система класифікації видатків має чітко розділяти регулярне повсякденне об­слуговування (прибирання приміщень) і обслуговування капітальних активів. Лише видатки на обслуговування капітальних активів мають включатись до капітального бюджету. Більшість країн не роблять чіткого розділення, що призводить до капіта­лізації поточних видатків, які приховують видатки в капітальному бюджеті, що, в свою чергу, занижує розмір операційного дефіциту.

Капітальні бюджети є частиною структури класифікації загального місцевого бюджету. Відповідно до методики Міжнародного валютного фонду, капітальні опе­рації фіксують зобов'язання і витрати на придбання меблів, механічного обладнан­ня, його відновлення чи капітальний ремонт. Для порівняння і дисперсійного аналі­зу важливо, щоб інформація про ці предмети була наявною за минулий, поточний і бюджетний роки. За структурою видатків мають відрізнятись режимне (регулярне) обслуговування від капітального ремонту, наприклад, 400 = обслуговування, 500 = капітальне поліпшення і обладнання.

Поточний і капітальний (бюджет розвитку) бюджети повинні бути якомога відокремленими один від одного для забезпечення ясності потреб витрат коштів, діяльності відомств чи реалізації програм, а також спрощення процесу прийняття рішень. Так, у загальному бюджеті може бути важко визначити суму грошей, яка необхідна для придбання капітальних товарів, їх утримання і інших операційних потреб відомств чи програм. Прийняття рішень про пріоритети та з інших суміжних питань може ускладнитись, якщо кошти змішані, а капітальні товари можуть тяжіти до "витіснення" некапітальних товарів, коли необхідно урізати бюджет. Відокрем­лення бюджету розвитку від поточного допоможе тим, хто приймає рішення, більш повно і збалансовано визначити виділення ресурсів.

Моніторинг фіскального і реального прогресу

Фіскальний прогрес

Моніторинг капітального бюджету може здійснюватися на двох рівнях:

1) загального керівництва;

2) проектів за організаціями або програмами.

У кожному з цих випадків проекти є:

1) новими (що розпочинаються);

2) продовжуваними;

3) завершеними (готовими до переведення до поточного бюджету).

Загальний рівень капітальних видатків має зазначатися в багаторічній перспек­тиві і пов'язуватися з джерелами надходжень. Отже, бюджет капітального розвитку має включати такі колонки:

1) пропоновані видатки на бюджетний рік (БР), затверджені в бюджеті;

2) затверджений бюджет поточного року (ПР);

3) різниця між двома попередніми показниками в гривнях.;

4) фактичні видатки за минулий рік (МР);

5) фактичні видатки за минулий МР+1. В ідеалі капітальний бюджет також має включати БР +1 і БР +2 разом з пропонованими видатками на сервіс і обслу­говування боргу (основної суми і відсотків) за ті майбутні роки.

Бюджет також має включати джерела надходжень для цілей моніторингу. Будь-які зменшення в межах цих джерел надходжень впливають на загальну ста­більність капітального бюджету. Місцеві органи влади мають розподіляти доходи на капітальні інвестиції до фондів з: