7.1. поняття та принципи бюджетного унітаризму

Повернутися на початок книги
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101

Бюджетний унітаризм — це така форма внутрішніх міжурядових фінансових відносин, основні принципи організації яких визначаються центральною владою. Місцевій та регіональній владі при цьому, як правило, відводиться досить пасивна роль. У рамках бюджетного унітаризму центральна влада здійснює активну політи­ку забезпечення єдиних стандартів громадських послуг по всій території країни, ви­рівнює фіскальні дисбаланси. Таке визначення бюджетного унітаризму в узагальне­ному вигляді.

Кожна унітарна держава сформувала індивідуальну, властиву тільки їй мо­дель внутрішніх міжурядових фінансових відносин. Цей процес названо децентра­лізацією. Децентралізація охопила й фінансово-бюджетну сферу та сферу міжуря­дових фінансових відносин.

У багатьох унітарних країнах у сфері внутрішніх міжурядових фінансових відносин активно почали застосовувати окремі принципи бюджетного федералізму. Це стосується розмежування між різними рівнями влади видатків та компетенції щодо здійснення їх. Центральною владою широко почав використовуватися ме­ханізм консультацій з місцевою та регіональною владами через відповідні асоціації. Розширилася фіскальна автономія місцевої та регіональної влади. Таким чином, економічна й фінансова децентралізація, нині характерна для більшості зарубіжних унітарних країн, привела до формування нового змішаного типу внутрішніх міжу­рядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного уніта­ризму, так і бюджетного федералізму.