7.10. Горизонтальні фіскальні дисбаланси та їх вирівнювання

Горизонтальна незбалансованість бюджетної системи обумовлена об'єктивни­ми відмінностями розташування територіальних одиниць, внаслідок історичними, географічними, економічними, природними та іншими особливостями розвитку. Горизонтальна незбалансованість проявляється насамперед відмінностями у по­датковому потенціалі територій. З іншого боку, впливають різні потреби в соціаль­них послугах. Як вважають у економічно розвинутих країнах, вирівнювання різких горизонтальних відмінностей важливе само по собі з точки зору справедливості і забезпечення однакових умов життя. В той же час воно має і загальнодержавний економічний ефект, оскільки запобігає економічним втратам, пов'язаним з міграці­єю населення та капіталу. Вирівнювання, таким чином, здійснюється в загальнодер­жавних інтересах і сприяє укріпленню єдності країни.

Головним інструментом горизонтального вирівнювання є спеціальні фонди вирівнювання. Кошти цих фондів у формі універсальних трансфертів розподіля­ються між місцевими бюджетами згідно з певними критеріями потреб у коштах цих бюджетів.

Область, а в перспективі й кожна територіальна громада, що відповідає кри­теріям території, яка потребує або особливо потребує підтримки, може отрима­ти трансферт із такого фонду. Для розрахунку трансферту території, що потребує підтримки, можна скористатися формулою:

Tni = К х [(0,95 х СД) — СДІ ] х Н

де Тш - середній трансферт області, що потребує підтримки в базовому році;

СД - середній доход на душу населення бюджетів усіх областей України;

СДІ - середній доход на душу населення і-тої території;

Н. - чисельність населення і-тої території;

0,95 — знижуючий коефіцієнт (його межі становлять 0,90-0,95);

К — коригуючий коефіцієнт видатків, що дорівнює:

К = 0,95 х СРЛ / СД,  (2)

СРа - середні видатки на душу населення бюджету економічного району, в який входить і-та область.

Знижуючий і коригуючий коефіцієнти застосовуються для підвищення зацікав­леності областей, що мають право на отримання трансфертів, до найбільш повної мобілізації до бюджету власних фінансових ресурсів та раціонального їх викорис­тання.

При цьому область має статус такої, що потребує допомоги, якщо за даними ба­зового року середній доход на душу населення нижчий від середнього по областях України. Але не потрібно ставити за мету "підтягнути" області з низьким податко­вим потенціалом до середнього рівня — підвищення доходів обмежується 90-95% від середнього рівня.

Об'єктивному обчисленню необхідних розмірів дотацій сприятиме становлен­ня інформаційної бази за основними показниками не тільки місцевих бюджетів, а й соціально-економічного розвитку територіальної громади.

У перспективі показник доходів на душу населення повинен бути замінений на суму показників по кожному виду обов'язкових видатків місцевих бюджетів.

Система цих показників має такі модифікуючі коефіцієнти:

1) коефіцієнт економії на масштабах. Застосовується коли збільшення об'єму бюджетної діяльності супроводжується зниженням питомих видатків;

2) коефіцієнт густоти населення. Збільшення густоти, як правило, потребує збільшення видатків;

3) спеціальні коефіцієнти, що коригують економічні, соціальні, інституціональні відмінності в розташуванні територій (території, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо);

4) зонально-кліматичні коефіцієнти (для територій з вірогідністю природних надзвичайних подій, наприклад Закарпаття);

5) коефіцієнти витрат, що мають високий темп зростання разом з чисельністю населення;

6) буферні коефіцієнти, що перешкоджають різкому зниженню об'ємів фінан­сування у випадку значного падіння якого-небудь показника, наприклад чи­сельності населення;

7) коефіцієнти бюджетної доходності територій.

Розраховані за окремими категоріями фінансові потреби надалі сумуються для отримання агрегатного показника потреб кожної території.

Питання для самоконтролю

1. Розробити пропозиції Міністерству фінансів щодо механізму перерахування місцевим бюджетам понадпланові надходження загальнодержавних податків

і зборів.

2. Визначити чинники, що впливають на різницю у витратних потребах з га­лузей освіта та охорона здоров'я. Порівняти з чинниками, що відображенні у формулі розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів.

3. Що враховують коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів бюджетної забезпеченості?

4. Чи включається надходження плати за землю при визначенні індексу відносної податкоспроможності?

5. За якими показниками розраховують індекс відносної податкоспромож­ності?

6. Для чого визначають індекс відносної податкоспроможності?