8.1. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів : Місцеві фінанси : B-ko.com : Книги для студентів

8.1. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів

У цьому параграфі посібника розглядається загальна інформація для ознайом­лення з основними положеннями переходу на казначейське обслуговування місце­вих бюджетів, при цьому особливий акцент робиться на такі питання:

— призначення та необхідність переходу на казначейське обслуговування місцевих бюджетів відповідно до положень Бюджетного кодексу;

— опис операційних і функціональних казначейських процедур, які покладено в основу здійснення органами Державного казначейства операцій з коштами місцевих бюджетів на підставі інструктивних матеріалів Державного казна­чейства.

У 1995 р. створено Державне казначейство України — державний інститут, який раніше існував у системі органів виконавчої влади до радянських часів. Створення Дер­жавного казначейства обумовлено необхідністю мати систему належного контролю за рухом та використанням бюджетних ресурсів на заміну системи касового виконання бюджету органами Національного банку та уповноважених комерційних банків.

Відповідно до статті 78 Бюджетного кодексу, виконання місцевих бюджетів здійснюється фінансовими органами виконавчих органів місцевого самоврядуван­ня (в областях і районах — фінансовими органами держадміністрацій), на які по­кладено загальну організацію і управління виконанням відповідного місцевого бюд­жету та координацію діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Для забезпечення органів місцевого самоврядування моніторингом і контролем за виконанням усіх трансакцій з коштами місцевих бюджетів в Україні впроваджено казначейську систему обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальни­ми органами казначейства в межах функцій, визначених статею 48 Бюджетного ко­дексу, зокрема:

• здійснення касових операції з коштами місцевих бюджетів;

• розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

• бухгалтерський облік та складання звітності про виконання місцевих бюджетів.

Запровадження казначейської системи обслуговування місцевих бюджетів, від­повідно до положень Бюджетного кодексу, стало важливим кроком у напрямі:

• створення єдиного механізму для впровадження засад реформування міжбю- джетних відносин;

• формалізації єдиних процедур управління видатками на всіх стадіях вико­нання бюджету;

• посилення поточного контролю за дотриманням фінансової дисципліни та запобігання нецільовому використанню коштів на стадії прийняття зо­бов'язань та здійсненні платежу;

• запровадження єдиного механізму управління коштами державного та місце­вих бюджетів.

Відповідно до вимог Бюджетного кодексу, всі місцеві бюджети України перей­шли на казначейське обслуговування місцевих бюджетів. В основу типової моделі казначейського обслуговування місцевих бюджетів було закладений напрацьований досвід у ході проведення експерименту в Дніпропетровській та Черкаській областях з деякими доповненнями та уточненнями.

Основні відмінності моделі казначейського обслуговування місцевих бюд­жетів:

— доходи всіх місцевих бюджетів зараховуються на єдиний кореспондентсь­кий рахунок обласного управління Державного казначейства в розрізі видів місцевих бюджетів з наступним їх перерахуванням на рахунки, відкриті на ім'я місцевого бюджету в територіальному відділенні казначейства;

— виконання місцевих бюджетів за видатками поєднує традиційну модель фінансування розпорядника коштів місцевого бюджету з впровадженням си­стеми оплати рахунків розпорядників коштів на користь третіх осіб, що при­вело до централізації в системі казначейства всіх бюджетних коштів місце­вих бюджетів;

— органи Державного казначейства здійснюють бухгалтерський облік усіх фінансових операцій щодо коштів місцевих бюджетів і складають фінансову звітність про виконання місцевих бюджетів;

— між органами Державного казначейства і фінансовими органами місце­вих бюджетів розроблено та впроваджено новий розподіл функціональних обов'язків і процедури документообігу між сторонами бюджетного процесу, але вони були не достатньо чітко регламентовані і формалізовані.

Модель казначейського обслуговування місцевих бюджетів має такі практичні результати:

— прозорість руху бюджетних коштів з виконанням контрольних функцій за їх цільовим направленням, згідно з бюджетними призначеннями;

— єдиний підхід до бухгалтерського обліку та складання звітності про виконан­ня місцевих бюджетів;

— акумуляція коштів розпорядників коштів місцевих бюджетів на єдиних каз­начейських рахунках управлінь Державного казначейства;

— можливість мати щоденні дані про залишки коштів на рахунках усіх рівнів бюджетів та на рахунках бюджетних установ (до впровадження експеримен­ту з казначейського обслуговування місцевих бюджетів ці дані можна було дістати лише один раз на місяць — при отриманні звіту про виконання бюд­жету та виписок банку);

— оперативність в управлінні коштами;

— оперативність у вирішенні питань під час проведення міжбюджетних розра­хунків.

Триває робота над удосконаленням механізму казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами Державного казначейства в межах розробки єдиного порядку для всіх місцевих бюджетів.

До основних завдань переходу на казначейське обслуговування місцевих бюд­жетів належить підвищення ефективності управління бюджетними коштами, зок­рема:

• забезпечення своєчасності розрахунків відповідно до взятих зобов'язань;

• скорочення термінів проходження платежів від розпорядника до отримувача зобов'язання;

• зменшення залишків бюджетних коштів на рахунках місцевих бюджетів;

• забезпечення збалансованості в часі між обсягами надходжень та видатками.

Казначейська система не позбавляє місцеві органи влади прав, гарантованих їм

Конституцією та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а на­впаки, за її допомогою створюються умови для ефективного виконання покладених на них повноважень. Це відбувається завдяки посиленню контролю за витрачанням коштів місцевих бюджетів, отриманню від органів Державного казначейства повної та оперативної інформації про фінансові операції з коштами місцевого бюджету і поліпшенню управління бюджетними зобов'язаннями.

Тільки службовці органів місцевого самоврядування мають право приймати рішення в процесі виконання місцевого бюджету. До повноважень державних служ­бовців органів казначейства входить забезпечення та контроль за реалізацією цих рішень з боку розпорядників бюджетних коштів місцевого бюджету. Таким чином, діє принцип розподілу влади на тих, хто приймає рішення при проведенні бюджет­ної політики, і тих, хто забезпечує їх виконання, при цьому кожен відповідає за по­ставлені перед ним завдання.

Крім того, ключовою умовою функціонування положень Бюджетного кодексу щодо формування прямих фінансових відносин між Державним бюджетом України і бюджетами міст обласного значення і районів було відкриття поточних рахунків місцевих бюджетів у казначейській системі для оперативного здійснення міжбюд- жетних розрахунків та надання необхідної інформації Міністерству фінансів Ук­раїни.

Створення системи "єдиного казначейства" ставить місцеві органи влади в рівні умови, оскільки перерахування міжбюджетних трансфертів здійснюється органами Держказначейства відповідно до встановлених нормативів щоденних перерахувань від обсягу надходжень доходів державного бюджету на регіональні рахунки казна­чейства. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Державного казначейства на безоплатній та договірній основі.

За час, що минув, завершено процес становлення казначейської системи Ук­раїни:

• створено мережу територіальних органів і повністю сформовано ор­ганізаційну структуру Державного казначейства;

• розпорядників бюджетних коштів державного бюджету переведено на опе­раційно-касове обслуговування в Держказначействі, при цьому здійснення платежів з бюджету відбувається через оплату рахунків розпорядників бюд­жетних коштів на користь постачальників товарів, робіт та послуг;

• з 1999 р. розпочато залучення до казначейської системи позабюджетних ра­хунків бюджетних установ;

• з 2000 р. в системі управління грошовими потоками Держказначейством впроваджено систему Єдиного казначейського рахунку, створено внутріш­ню платіжну систему, яка забезпечила надання Держказначейству України статусу учасника системи електронних платежів НБУ;

• з 2001 року Державним казначейством запроваджено систему обліку та кон­тролю за бюджетними зобов'язаннями розпорядників коштів.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України №482, передбачається за­провадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів.

— з 1 січня 2002 р. запроваджено казначейське обслуговування місцевих бюд­жетів за доходами та міжбюджетними трансфертами;

— з 1 липня 2002 р. переведено на казначейське обслуговування місцеві бюд­жети за видатками.

Обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюд- жетних трансфертів проводиться відповідно до "Порядку казначейського обслуго­вування місцевих бюджетів за доходами та перерахуванням міжбюджетних транс­фертів", затвердженого наказом Державного казначейства №17.

Для виконання належних функцій у центральному апараті Державного казна­чейства та в територіальних відділеннях діють необхідні програмно-технічні ком­плекси, засоби захисту інформації, електронні ідентифікатори та коди для обміну електронними розрахунковими документами з СЕП.

У структурі центрального апарату та територіальних відділеннях Державного казначейства створено підрозділи, що виконують функції "казначейського банку" та Розрахункової палати обласного управління Державного казначейства (РПДК). Для РПДК відкрито єдиний кореспондентський рахунок в установі Національного банку та присвоєно відповідний код МФО.

Створена Державним казначейством внутрішня платіжна система має 28 коре­спондентських рахунків, які відповідають обласному рівню адміністративного уст­рою, що забезпечує більш прозорий і ефективний механізм управління грошовими потоками в бюджетний системі України.

Відповідно до організації внутрішньої платіжної системи, всі надходження до державного і місцевих бюджетів зараховуються на кореспондентські рахунки Держ- казначейства, відкриті на центральному та обласних рівнях НБУ. Платники податків перераховують податки та збори на відповідні аналітичні рахунки доходів бюджетів.

Районні та міські відділення Державного казначейства мають коди МФО, але, не будучи безпосередніми учасниками СЕП НБУ, передають та отримують інфор­мацію про здійснення платежів засобами Внутрішньої платіжної системи Держ- казначейства. Усі рахунки з обліку доходів та видатків районних відділень Дер­жавного казначейства відкриваються в РПДК згідно з існуючими вимогами. В РПДК встановлюються певні модулі програмного забезпечення "Операційний день банку".