Здійснення фінансових операцій за видатками місцевих бюджетів при казна­чейському обслуговуванні має такі особливості:

магниевый скраб beletage

• усі кошти місцевих бюджетів накопичуються на рахунках, що відкривають­ся в територіальних відділеннях Державного казначейства на ім'я розпоряд­ників коштів місцевих бюджетів;

• розпорядники бюджетних коштів позбавлені можливості отримувати бюд­жетне фінансування на банківські рахунки і самостійно вирішувати питання доцільності та обсягу використання наявних державних коштів;

• оплату видатків виконують органи Державного казначейства після одержан­ня від розпорядників коштів розрахункових документів;

• органи Державного казначейства здійснюють контроль за відповідністю ка­сових видатків розпорядників коштів напрямам та обсягу встановлених бюд­жетних призначень, виділеним асигнуванням та прийнятим зобов'язанням;

• органи Державного казначейства здійснюють платіж на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали роботи або надали послуги бюджет­ним установам.

Основне завдання органів Державного казначейства України при казначейсь­кому обслуговуванні місцевих бюджетів полягає в сприянні виконанню бюджетної політики місцевого самоврядування та здійсненні ефективного управління кошта­ми місцевих бюджетів. При цьому основним завданням цієї діяльності повинно бу­ти створення оптимальної системи оперативного управління місцевими фінансами і забезпечення своєчасних розрахунків за зобов'язаннями місцевих органів влади та розв'язання проблеми короткострокової незбалансованості місцевих бюджетів (по­криття касових розривів).

Функціонування казначейської системи за видатками місцевих бюджетів поля­гає в забезпечення того, щоб усі трансакції з бюджетними коштами були належно санкціоновані, задокументовані, зареєстровані в інформаційній системі і, головне, не перевищували обсягів встановлених бюджетних призначень та відповідали їм.

Проблема тимчасової нестачі грошових коштів, яка виникає перед місцевими бюджетами, та покладення на органи Державного казначейства покриття касових розривів у процесі управління грошовими потоками місцевих бюджетів є ключовою при ухваленні рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування. При цьому такі операції мають здійснюватися шляхом використан­ня тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на рахунках Державного казначей­ства замість залучення кредитів на банківському ринку, як це прийнято в усьому світі. Саме функція процесу управління грошовими потоками повинна забезпечу­вати оптимізацію здійснення платежів з видатків у межах асигнувань, передбачених місцевими бюджетами. Роль казначейства полягає не у виконанні окремих видатко­вих повноважень, а, радше, в комплексному обслуговуванні всіх учасників бюджет­ного процесу.

Облік бюджетних зобов'язань та контроль бюджетних повноважень

В органах Державного казначейства з 1 січня 2001 р. запроваджено облік зо­бов'язань розпорядників коштів державного бюджету. Облік зобов'язань розпоряд­ників коштів та контроль за їх дотриманням здійснюється органами Державного казначейства згідно з вимогами "Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства" (далі — Порядок).

Зобов'язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнуван­ня розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, стосов­но яких необхідно виконати платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (п. 8 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Зобов'язання розпорядників поділяються на:

— договори, угоди, контракти тощо, прийняті розпорядниками в межах бюджет­них асигнувань, передбачених їм у відповідному бюджеті на поточний бюд­жетний рік;

— фінансові зобов'язання, а саме: рахунки-фактури, платіжні вимоги, акти ви­конаних робіт тощо, тобто документи, які отримує розпорядник на виконання зареєстрованих зобов'язань (договорів, угод, контрактів тощо).

Основна мета Порядку — здійснювати облік зобов'язань розпорядників коштів бюджету в межах бюджетних асигнувань, одержаних розпорядниками бюджетних коштів відповідно до затвердженого бюджетного розпису, та удосконалювати ме­ханізм використання бюджетних коштів.

Головні розпорядники коштів розподіляють бюджетні асигнування і доводять їх своїм підвідомчим установам, що слугує основою для складання кошторису. Ко­шторис — основний плановий документ установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, тобто взяття зобов'язань на відповідний бюджетний період.

Органи Державного казначейства здійснюють облік зобов'язань розпорядників коштів державного бюджету на рахунках позабалансового обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затверджено­го наказом Державного казначейства України №119.

Відповідно до вимог Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів бюдже­ту в органах Державного казначейства, розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання щодо видатків державного бюджету в межах кош­торисних призначень, виходячи з потреби у забезпеченні виконання пріоритетних заходів та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань за минулі періоди. У разі скорочення бюджетних асигнувань розпорядники повинні вжити за­ходів щодо ліквідації або скорочення обсягу взятих зобов'язань, які перевищують уточнені плани асигнувань. Будь-які зобов'язання, взяті розпорядниками коштів без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановле­них Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Видатки державного бюджету на покрит­тя таких зобов'язань не здійснюються.

Порядок розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів

З метою забезпечення контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи Державного казначейства України в процесі розрахунково-касового обслу­говування розпорядників бюджетних коштів здійснюють контроль:

— на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, у тому числі фінансових;

— на етапі здійснення оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

Здійснення касових видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів відповідно до кошторисів доходів і видатків, планів асигнувань або планів викорис­тання бюджетних коштів проводиться органами Державного казначейства України з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів (одержувачів) шляхом проведення платежів з цих рахунків, відкритих в ор­ганах Державного казначейства України. Відповідно до покладених завдань, Дер­жавне казначейство контролює цільове направлення бюджетних коштів на стадії проведення платежу на підставі підтвердних документів, наданих розпорядниками бюджетних коштів. Відповідальність за цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів (рис. 9).

Документи на здійснення видатків приймаються органами Державного казна­чейства від:

— розпорядників бюджетних коштів:

• за видатками загального фонду та іншими коштами спеціального фон­ду відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зо­бов'язань, згідно з кошторисними призначеннями та помісячними пла­нами асигнувань, у межах залишку коштів на рахунку за певним кодом економічної класифікації видатків;

• за спеціальним фондом (крім інших коштів спеціального фонду) відпо­відно до кошторисних призначень та в межах загального залишку коштів на спеціальному реєстраційному рахунку.

— одержувачів бюджетних коштів — відповідно до зареєстрованих в органах Державного казначейства зобов'язань і згідно з планом використання бюд­жетних коштів у межах залишків наявних на рахунку коштів.

Перевірка підтвердних документів на оплату рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється в органах Державного казначейства за наявності:

— зареєстрованих зобов'язань;

 

 

Реєстраційні рахунки

Особові рахунки розпорядників коштів II ст.

Реєстраційний рахунок

розпорядників коштів III ст.

 

Реєстраційні рахунки розпорядників коштів II ст.

Рахунки

одержувачів

коштів

Рахунки

одержувачів

коштів

Рахунки

одержувачів

коштів

Реєстраційні рахунки розпорядників коштів III ст.

 

Рахунки

одержувачів

коштів

Оплата рахунків

(перерахування коштів за надані послуги, виконані роботи безпосередньо суб'єктам господарської діяльності)

Рис. 9. Схема здійснення видатків при казначейському обслуговуванні бюджетів

— залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів еко­номічної класифікації видатків за загальним фондом відповідного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом відповідного бюджету;

— відповідвості зміст у операцій, представлених підтвердними документами, ко­дам економічної класифікації видатків, зазначеним у призначенні платежу.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних доку­ментів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення шіатежів, відповідність платежів вимогам обліку- і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахунковихдокуаентів .

Підставою для здійснення платежу розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є платіжні доручення, підготовлені власниками рахунків, та підтвердні до­кументи, які пооверджують цільове направлення коштів (ртвунки, рахунки-факту- ри, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, вкговори на виконання робіт, акти виконаних: робіт, звіти про результати здійснення процедур завупівель товарів, робіт і послут за державні кошти тощо). Пс-ядок оформлення і подання цих документів дн органів Державнаго казначейства реаламентуєтьсв вимогами що­до обліку зобов'яз ань, згідно з якими розпорядник коштів бюджету як споживач має сплатити належну суму оононавцю робіт та послуг або постачальнику товарів за умнаи виконання догокірних умов.

Платіжні доручення подаються до органів Державного казначейства в двох примірниках або в кількост і приміунитів, потрібній двя всіх учксників без готівко­вих розрахунків, за встановленою Національним банком України формою. В окре­мих випадках, за погодженням з Державним казначейством України, платіжне дору­чення подається у довільній формі за умови обов'язкового забезпечення наявності та графічного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів платіжних доручень.

Крім того, подані в органи Держказначейства від розпорядників та одержу­вачів бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються казначеями на пра­вильність заповнення реквізитів та відповідність зразкам підписів і відбитка пе­чатки.

При невиконанні будь-якої з цих вимог орган Державного казначейства Ук­раїни відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

В оплаті рахунків розпорядників бюджетних коштів може бути відмовлено:

— за відсутності затверджених та взятих на облік кошторисів видатків та пла­нів асигнувань;

— за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках бюджетних установ чи організацій та/або бюджетних чи кошторисних призначень, крім установлених випадків;

— у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що визначаються чинними нормативно-правовими актами;

— при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

— при недотриманні або порушенні встановленого порядку використання ко­штів загального та/або спеціального фондів бюджету;

— за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих розпо­рядниками бюджетних коштів зобов'язань;

— якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не по­тверджують цільового направлення коштів;

— у разі неподання розпорядниками бюджетних коштів фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів.

В оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів може бути відмовлено:

— за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджет­них коштів;

— за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержу­вачів, крім установлених випадків;

— у разі обмежень здійснення бюджетних видатків, що встановлюються чинни­ми нормативно-правовими актами;

— при неподанні необхідних підтвердних документів для оплати рахунків;

— якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не по­тверджують цільового направлення коштів;

— у разі неподання одержувачами бюджетних коштів фінансової звітності про використання бюджетних коштів;

— за відсутності в бухгалтерському обліку виконання бюджетів взятих одержу­вачами бюджетних коштів зобов'язань.

Органи Державного казначейства України повідомляють своїх клієнтів про відмову в оплаті у письмовій формі. Платіжне доручення, не прийняте до виконання у зв'язку з неправильним заповненням реквізитів (якщо не заповнено хоча б один із реквізитів, відсутні підтвердні документи, щодо яких передбачено подання разом із платіжним дорученням), органи Державного казначейства повертають розпоряд­нику коштів без виконання в день його отримання. На зворотному боці платіжного доручення робиться запис про причину повернення без виконання та зазначається дата його повернення за підписами головного бухгалтера або його заступника та ви­конавця з проставленням штампу органу Державного казначейства. Платіжне дору­чення та всі підтвердні документи, подані разом із ним і не прийняті до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертаються розпорядникам бюджетних ко­штів (одержувачам, іншим клієнтам), від яких вони надійшли.

Вимоги щодо заповнення розрахункових документів, що подаються органам Державного казначейства, аналогічні вимогам, установленим для установ банків і визначеним Правилами заповнення розрахункових документів на паперових носі­ях, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива (додаток № 8 до Інструкції про без­готівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України.

Розпорядники і одержувачі бюджетних коштів відповідають за правильність за­повнення розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації та достовірність да­них у підтвердних документах, які є підставою для здійснення платежу органами Державного казначейства.

Після проведення всіх контрольних операцій на відповідність платіжного зо­бов'язання бюджетним призначенням на першому примірнику прийнятих пла­тіжних доручень ставиться відмітка про дозвіл на проведення платежу з рахунків бюджету у вигляді відбитка штампа казначея "Підлягає оплаті". Після здійснення платежу на платіжних дорученнях та підтвердних документах, за якими проведено оплату, ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено".

Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в органі Державного казначейства, а з розрахункових документів у електронному вигляді — на підставі розрахункового документа з доданням примірника на паперових носіях.

розрахункові документи повинні подаватися як у паперовій формі, так і у еле­ктронному вигляді. Реквізити розрахункового документа в електронному вигляді повинні повністю відповідати реквізитам документа у паперовій формі.

При здійсненні видатків шляхом проведення платежів з рахунків розпоряд­ників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів орган Державного казна­чейства надає розпоряднику, одержувачу бюджетних коштів або іншому клієнту ви­писки за результатами попереднього операційного дня.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допо­моги, видатків на службові відрядження та інших коштів, призначених на видат­ки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники бюджетних коштів, одержувачі коштів бюджету та інші клієнти подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки.

Заявки подаються органам Державного казначейства в двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику бюджетних коштів, одержува­чу коштів державного бюджету або іншим клієнтам з відповідним відбитком штам­па казначея, зберігається як обов'язковий документ і є додатком до бухгалтерських регістрів, що підтверджують обсяг та цільове направлення бюджетних коштів.

При отриманні заробітної плати та прирівняних до неї платежів разом із заяв­кою на видачу готівки розпорядники бюджетних коштів та одержувачі коштів бюд­жету повинні подавати платіжні доручення на одночасне перерахування платежів, утримуваних із заробітної плати працівників та нараховуваних на фонд оплати пра­ці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або документально підтверджувати їх попередню сплату.

крім того, у інформації до цього реквізиту зазначається, що податки до бюджету та збори до державних цільових фондів, утримані із заробітної плати та нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перера­ховуються пропорційно сумі виплаченої заробітної плати. Відповідальність за дані, зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу", несе платник.

Після отримання матеріальних цінностей, придбаних за готівку, до органів Дер­жавного казначейства України подаються документи, які підтверджують здійснені видатки та взяття на облік (за потреби) матеріальних цінностей (акт придбання ма­теріальних цінностей, прибуткова накладна, роздавальна відомість з підписами осіб, що одержали матеріальні цінності тощо).

Залишок невикористаних готівкових коштів повертається уповноваженими особами розпорядників бюджетних коштів безпосередньо на цей самий рахунок за відповідними документами, при заповненні яких обов'язково вказується номер реєстраційного (спеціального реєстраційного) рахунку, на який повинні бути зара­ховані кошти. Органи Державного казначейства перераховують зазначені кошти на рахунки їх власників.

При застосуванні системи безготівкової виплати заробітної плати кошти пере­раховуються (за згодою працівників установ та організацій) на вкладні рахунки (ра­хунки фізичних осіб, відкриті в установах банків). Обслуговування таких операцій здійснюється за окремим порядком, визначеним відповідним органом Державного казначейства України та погодженим з банком (який обслуговує ці операції). При цьому до органів Державного казначейства подаються платіжні доручення, до яких додається реєстр з переліком номерів рахунків фізичних осіб.

При перерахуванні коштів на рахунки групи 257 "Кошти до виплати" Плану рахунків комерційних банків України або вкладні рахунки кошти, обов'язкові до перерахування з утримання із заробітної плати і прирівняних до неї платежів (при­бутковий податок з громадян, збір на обов'язкове пенсійне страхування, обов'язкове соціальне страхування тощо), перераховуються органами Державного казначейства на підставі платіжних доручень, які подаються розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами коштів державного бюджету та іншими клієнтами.