9.5. порядок складання, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів комунальних підприємств

Кошторис бюджетних установ (комунальних підприємств) є основним плано­вим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відпо­відно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення — повноваження, надане головному розпоряднику бюд­жетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет Ук­раїни або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Кошторис має дві складові:

• загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюдже­ту та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою (далі — установа) основних функцій;

• спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фон­ду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною кла­сифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням устано­вою основних функцій.

План асигнувань із загального фонду бюджету — це помісячний розподіл асиг­нувань, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протя­гом року.

Бюджетне асигнування — повноваження, надане розпоряднику бюджетних ко­штів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом із цим кошторисом. Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном. Установа незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізова­ною бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кош­ториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною программою (функцією).

Зведені кошториси і зведені плани асигнувань — це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства. Зведені кошториси не затверджуються.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверд­жених кошторисів і планів асигнувань. Установи мають право брати бюджетні зо­бов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердже­ними кошторисами і планами асигнувань.

Бюджетне зобов'язання — будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асиг­нування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпоряд­ників коштів бюджету та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керів­ників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодек­су України та затверджуються законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня (далі — розпорядник нижчого рівня) — розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному голо­вному розпорядникові та (або) діяльність якого координується через нього.

Розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать інші розпо­рядники нижчого рівня, в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують до них положення цього Порядку, визначені для головних розпорядників.

Одержувачі бюджетних коштів (далі — одержувачі) — це підприємства і гос­прозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бю­джетної установи, які одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.

Типова форма плану використання бюджетних коштів, яка встановлюється Мінфіном, у разі потреби на вимогу розпорядника може бути доповнена іншими показниками.

Порядок складання проектів кошторисів: Мінфін, Міністерство фінансів Авто­номної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпоряд­ників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідно­го бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із скл