10.2. Класифікація та групування витрат ЖКГ

З метою зіставлення планових та звітних даних про витрати при здійсненні пла­нування, обліку і калькулювання виробничої (операційної) собівартості робіт (по­слуг) у наступних параграфах визначено групи витрат, які класифіковані за різними ознаками.

За місцем виникнення витрати на виробництво робіт (послуг) групуються за окремими структурними підрозділами житлово-комунальних підприємств і ор­ганізацій.

Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво по­діляється на основне, допоміжне і обслуговуюче (невиробниче) господарство і рег­ламентується в наказі про облікову політику підприємства.

До основного виробництва належать відокремлені структурні підрозділи під­приємств, які безпосередньо беруть участь у виконанні житлово-комунальних робіт та виробництві, які належать до основного виду операційної діяльності. Допоміжне виробництво призначене для обслуговування підрозділів основного виробництва: виконання робіт по технічному обслуговуванню, ремонту основних фондів, забезпе­чення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними ви­дами енергії, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні це­хи, будівельні дільниці, механічні майстерні, енергетичні, експериментальні та інші підрозділи До невиробничого господарства належать: культурно-побутові заклади, житлово-комунальне господарство, підсобні сільськогосподарські підприємства, науково-дослідні, оздоровчі, спортивні та інші структурні підрозділи, які не беруть участі у здійсненні та забезпечені надання комунальних послуг.

За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями витрат.

За способами віднесення на виробничу собівартість — прямі та непрямі вит­рати. Прямі — це витрати, які можуть бути безпосередньо включені до виробничої собівартості окремих видів робіт (послуг). До непрямих витрат належать витрати, безпосередньо не пов'язані із виконанням житлово-комунальних робіт (послуг). До таких витрат належать загальновиробничі витрати, які включають витрати по управлінню та обслуговуванню виробничого процесу.

За ступенем впливу обсягів виконаних робіт та реалізованих послуг на рівень витрат, витрати поділяються на змінні та постійні.

Змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких змінюється (збіль­шується або зменшується) разом із зміною обсягів робіт (послуг). Зокрема, ви­трати на сировину, матеріали, пально-мастильні матеріали, електроенергію, за­пасні частини і комплектуючі тощо. Постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням або зменшенням обсягів робіт (послуг) істотно не змінюється. До них належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і уп­равлінням виробничих підрозділів, та витрати на забезпечення загальногоспо­дарських потреб.

За складом витрати поділяються на одноелементні, тобто економічно однорідні, та комплексні, які складаються з кількох елементів.

За звітними періодами витрати поділяються на поточні, витрати минулих та майбутніх періодів.

За доцільністю витрати поділяються на продуктивні, непродуктивні та надзви­чайні.

Непродуктивними витратами вважаються витрати, що виникли в результаті не­достатньої організації виробництва і управління, відхилень від технологічних норм, псування матеріальних цінностей. До витрат від надзвичайних подій (втрати від стихійного лиха, від техногенних катастроф та аварій, інші) відносяться як втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов'язаних з запобіган­ням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість вико­ристаних сировини та матеріалів тощо).

Групування витрат за економічними елементами

Групування витрат за економічними елементами здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і грошових коштів. Витрати операційної діяльності групуються за економічними елементами витрат відповідно до п.21 П(С)БО 16 "Витрати" (г0027-00).

До складу елемента "Матеріальні витрати" включаються витрати згідно з п.22 П(С)БО 16 "Витрати" (20027-00). Вартість матеріальних ресурсів залежно від способу їх придбання (отримання) визначається підприємством відповідно до п.п.9-15, а їх оцінка при використанні у виробництво (вибуття) — п.п. 16-23 П(С) БО 9 "Запаси" (20751-99).

Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з доставкою й транспортуванням запасів, у тому числі вантажно-розвантажувальні роботи, включаються до відповід­них елементів витрат і обліковуються відповідно до п.9 абзац 5 П(С)БО 9 "Запаси" (20751-99).

До елемента "Матеріальні витрати" можуть включатися такі витрати.

Витрати на придбання у сторонніх підприємств чи організацій сировини і ма­теріалів, палива, мастил, енергії, шин, малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не належать до основних засобів, молока і продуктів лікувально-профілактично­го харчування та засобів індивідуального захисту у випадках, передбачених законо­давством, інших виробничих запасів або виготовлених власними силами запасних частин і комплектуючих виробів, які використані на:

• виробництво житлово-комунальних послуг (виконання робіт);

• забезпечення технологічного процесу надання послуг (робіт), їх якості та на­дійності;

• проведення всіх видів ремонту, технічного огляду і обслуговування, реконст­рукції, модернізації основних засобів (технологічного обладнання, його агре­гатів і вузлів, будівель, споруд тощо), у тому числі отр