10.4. Комунальні платежі та методи управління ними

Підвищення рівня збору платежів є однією з передумов фінансової стабіль­ності у сфері надання комунальних послуг в Україні. В цьому огляді, підготов­леному в рамках Програми "Реформування тарифів і реструктуризація кому­нальних підприємств в Україні", фінансованої Агентством США з міжнародного розвитку, проаналізовано досвід міст України з поліпшення збирання платежів шляхом:

1) застосування санкцій та стимулів з метою погашення заборгованості за жит­лово-комунальні послуги,

2) запровадження економічних стимулів для дисциплінованих платників, які не мають боргів з оплати послуг

3) створення в містах автоматизованих систем збору і обробки платежів. Підсу­мовано основні результати дослідження:

• Заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг в Україні протягом останніх років постійно зростає. Закони та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини надавачів і споживачів послуг, не сприяють формуван­ню платіжної дисципліни. Комунальні підприємства, органи місцевого само­врядування в умовах обмеженого правового поля змушені створювати власні механізми підвищення рівня оплати послуг.

• Малопоширеною є практика укладання та контролю за виконанням договорів між комунальними підприємствами та споживачами, результатом чого є не­чітке визначення та недотримання обома сторонами взаємної відповідаль­ності як за якість наданих послуг, так і за їх своєчасну оплату.

• Встановлення та дотримання договірних відносин між комунальними підприємствами-виробниками послуг та споживачами допоможе усунути таку перешкоду у підвищенні рівня сплати виставлених рахунків, як неба­жання споживачів платити за послуги, які вони не отримують або отримують незадовільної якості.

• Підвищенню рівня збору платежів буде сприяти зняття мораторію на стяг­нення з громадян пені за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг.

• Застосування санкцій (пені, відключення від мережі тепло-, водопостачання, застосування судового порядку стягнення боргів) має сприяти поліпшенню дисципліни споживачів і підвищенню збору платежів.

• У багатьох регіонах набуло поширення застосування економічних стимулів підвищення рівня оплати послуг, наприклад: проведення лотерей серед дис­циплінованих платників, запровадження знижок при погашенні заборгова­ності або передоплаті за житлово-комунальні послуги.

• Реструктуризація боргу споживачів шляхом укладення з комунальними підприємствами договорів на термін 1-5 років не сприяє суттєвому знижен­ню заборгованості — в багатьох випадках боржники продовжують не оплачу­вати поточні платежі.

• З метою поліпшення збору платежів за комунальні послуги до роботи з боржниками залучаються територіальні житлово-експлуатаційні організації, об'єднання співвласників житла, будинкові комітети, житлово-будівельні кооперативи та підприємства, де працюють боржники.

• Інформаційно-роз'яснювальна робота є надзвичайно важливою для підви­щення збору платежів. Звернення до споживачів через засоби масової інфор­мації та за допомогою агітаційних автобусів, розклеювання списків боржників у під'їздах, оприлюднення їх у пресі, вивішування інформаційних плакатів, звернень — усе це сприятиме підвищенню рівня свідомості споживачів щодо необхідності своєчасної оплати.

• Розсилання рахунків на оплату комунальних послуг сприяє поліпшенню платіжної дисципліни. Однак багато комунальних підприємств не розсила­ють платіжні квитанції, заощаджуючи кошти, необхідні для їх друкування та доставки.

• Поквартирний обхід боржників для збору коштів за тепло та гарячу воду, який проводився спеціальними комісіями, що складалися з представників місцевої адміністрації, комунальних підприємств, ЖЕКів, соціальних служб, виявився недостатньо ефективним — лише незначна частина з відвіданих споживачів сплатила за послуги. Однак цей захід сприяє дослідженню пла­тоспроможності населення, причин несплати та якості послуг.

• Усунення житлово-експлуатаційних організацій від виконання функцій по­середників між споживачами послуг та підприємствами-надавачами послуг водо-, теплопостачання та водовідведення значно ускладнило процедуру розрахунків за послуги для населення, оскільки вимагало підтримання сто­сунків замість одного з декількома підприємствами-виробниками послуг.

• З метою поліпшення збору платежів у містах створено загальноміські авто­матизовані системи збору та обробки платежів за житлово-комунальні по­слуги. Завдяки створенню цих систем у ряді міст України отримано такі ре­зультати:

— прискорилася швидкість надходження коштів на рахунки комунальних підприємств у повному обсязі;

— знизилася в деяких випадках вартість робіт з формування, приймання, об­роблення, обліку та контролю платіжних документів;

— завдяки стимулюванню громадян до оплати спожитих послуг зменшився рівень заборгованості. Тепер абоненти можуть оплачувати всі комунальні послуги в одному пункті прийому платежів;

— підвищилися оперативність, повнота та достовірність інформації про ко­мунальні платежі, пільги та житлові субсидії;

— створено умови для планування та формування доходів від реалізації ко­мунальних послуг за рахунок оперативного надходження та оброблення інформації з питань вартості послуг, надання пільг та субсидій.

Досягнення фінансової стабільності к