Приклади застосування санкцій в містах.

В травні 2002 р. влада м. Луцька виз­начила комплекс заходів, спрямованих на активізацію стягнення боргів за житло­во-комунальні послуги:

1. Вибіркова, з огляду на матеріальне становище боржників, підготовка по­зовних матеріалів та передача їх до суду. Міська влада визначає перелік тих громадян, до яких будуть пред'являтися позови. Загальна кількість лучан із заборгованістю понад 5 тис. грн становить близько 1,5 тис. наймачів (влас­ників) житла. Комунальні підприємства подаватимуть позови до суду з ме­тою примусового стягнення боргів аж до опису майна мешканців. У судових засіданнях буде брати участь представник юридичної служби міськвиконко­му. Існуюча до цього практика самостійної передачі позовів підприємствами виявилася малоефективною, оскільки:

— вимагала попередніх значних витрат для сплати державного мита;

— судді у своїх рішеннях обмежувалися відрахуванням частини зарплати для відшкодування боргів, причому розмір відрахувань був дуже низьким

і розтягував термін відшкодування на довгі роки;

— громадяни, ліквідовуючи борги у примусовому порядку, припиняли спла­чувати поточні платежі за послуги.

2. Надання допомоги малозабезпеченим боржникам щодо погашення бор­гів, наприклад: укладення договорів про реструктуризацію боргів на тер­мін 1-5 років, сприяння в оформленні субсидій, списання боргів у виключ­них випадках (для захисту неповнолітніх).

3. Оприлюднення списків неплатників з найбільшою заборгованістю через пре­су, тиражування листівок, на стендах, встановлених у місцях масового пере­бування лучан.

Економічні стимули та інші заходи щодо збільшення збору платежів

В умовах обмежених правових норм, що регулюють відносини споживачів і на- давачів послуг, органи місцевої влади разом з комунальними підприємствами впро­ваджують різноманітні альтернативні заходи з метою збільшення збору платежів. До таких заходів слід віднести:

— запровадження прямих розрахунків із споживачами;

— створення міських розрахункових центрів по автоматизованому збору пла­тежів;

— впровадження заходів контролю за рухом коштів;

— застосування економічних стимулів з метою збільшення збору платежів;

— інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення.

З метою економічного стимулювання населення в ряді міст запроваджували такі стимули, як знижки при погашенні заборгованості та (або) оплаті за житло­во-комунальні послуги, лотереї серед дисциплінованих платників.

Запровадження знижок при погашенні заборгованості та оплаті житлово-ко­мунальних послуг. Щоправда, при впровадженні програм по наданню знижок вини­кає ряд важливих питань:

• з яких джерела покривати витрати у зв'язку з наданням знижок в оплаті по­слуг;

• як саме вони мають відображатись у фінансовому обліку та податковій звіт­ності.

Знижки не завжди економічно доцільні, особливо за відсутності у підприємства прибутків. Як свідчить досвід міст України, при будь-якому варіанті надання зни­жок показники фінансової діяльності підприємства погіршуються.

Прикладом того, як місцева влада може подбати, щоб у разі запровадження зни­жок перешкодити зростанню чи появі збитків комунальних підприємств, є Жмерин­ка Вінницької області. Згідно з рішенням міської ради, яким запроваджено надання знижок при погашенні заборгованості та поточній оплаті комунальних послуг (водо-, теплопостачання, водовідведення, обслуговування і утримання житла), було передба­чено дотування комунальних підприємств при формуванні бюджету 2002 року.

Слід зазначити, що надання знижок лише щодо погашення заборгованості не­гативно оцінюється дисциплінованими платниками. Крім того, після завершення в містах таких акцій, рівень збору платежів за послуги, як правило, знижується, оскільки споживачі очікують наступного їх повторення.

Проведення лотерей серед дисциплінованих платників. Результати в різних містах неоднакові. Проведення лотерей у Запоріжжі показало, що цей захід неефек­тивний — за час проведення кількох тиражів протягом 4 років сума боргу зросла з 43,7 млн грн майже у 5 разів. А внаслідок проведення розіграшів призів підпри­ємством "Харківкомуночищвод" платежі зросли. Кількість абонентів, у яких немає боргів за каналізацію, збільшилася з 39 тис. у 2000 р. до 124 тис. після проведення другого розіграшу, а в 2002 р. досягла 140 тис. абонентів, що становить третю части­ну споживачів послуг підприємства.

Організаційні заходи щодо погашення заборгованості

Боржникам надається можливість укладати з комунальними підприємствами договори про реструктуризацію боргу на термін 1-5 років, за умови 100% поточної оплати. Якщо між споживачем та надавачем житлово-комунальних послуг договір­них відносин немає, то договір реструктуризації може бути підставою для позову до суду за невиконання споживачем зобов'язань щодо оплати послуг. Однак цей спосіб не завжди сприяє зниженню заборгованості — у багатьох випадках боржники про­довжують не платити за послуги.

Списати заборгованість можна у виключних випадках за рішенням місцевих ор­ганів влади, якщо на те є вагомі підстави, переважно, щоб захистити неповнолітніх.

Для тих громадян, які не мають грошей на