Комплексна автоматизована система розрахунків населення за житло та ко­мунальні послуги у м. Києві.

Головний інформаційно-обчислювальний центр Київ­ської міської державної адміністрації (ГІОЦ) почав впровадження та експлуатацію цієї системи в 1997 р. Система розрахунків населення за житло та комунальні послу­ги є частиною автоматизованої технології управління житлово-комунальним госпо­дарством міста і чудовим прикладом централізованого варіанту вирішення пробле­ми. Головною метою створення системи було прискорення обігу грошових коштів в організаціях житлово-комунального господарства при збереженні єдиної розрахун­кової квитанції, єдиної загальноміської бази даних квартиронаймачів та збереження можливості сплати по квитанції в будь-якій банківській організації м. Києва. У ході реорганізації до центру було передано від ЖЕКів функції по розподілу та перераху­ванню коштів.

• ГІОЦ обслуговує понад 800 тис. особистих рахунків платників за житло та комунальні послуги. База даних підприємств — постачальників комунальних послуг охоплює понад 420 підприємств. Центр співпрацює з 92 банками.

• Створена Центром автоматизована система розрахунків населення за житло та комунальні послуги визнана однією з кращих в Україні. Ця система при­значена для забезпечення централізованого збору платежів населення міста за комунальні послуги через установи банків, щоденне перерахування їх на єдиний транзитний розрахунковий рахунок та щоденне "розщеплення" пла­тежів і перерахування їх усім підприємствам та організаціям — постачальни­кам послуг.

• Система забезпечує також розподіл коштів за призначені субсидії, пільги, які надходять на транзитний рахунок, ведення загальноміської бази даних квартиронаймачів, ведення централізованого міського архіву платіжних до­кументів.

Основні функції серед служб системи розподілено так:

• ГІОЦ здійснює щоденний розподіл та "розщеплення" за послугами та по­стачальниками послуг коштів, що надходять на єдиний транзитний рахунок ГІОЦ як платежі населення, субсидії та відшкодування по пільгах; щоденне перерахування відповідних частин коштів на розрахункові рахунки поста­чальників послуг; формування рахунків на сплату та друкування квитанцій; введення персоніфікованих даних про оплату в базу даних платежів;

• ЖЕО здійснюють нарахування та перерахунок плати за всі житлово-кому­нальні послуги, якими користується квартиронаймач, приймання квартиро­наймачів у бухгалтеріях, виставлення рахунків, доставку квитанцій. ЖЕО на договірних умовах можуть делегувати ГІОЦ повноваження щодо нарахуван­ня плати за послуги;

• установи банків та пошта приймають платежі через пункти приймання опла­ти; щоденне перерахування платежів на єдиний транзитний рахунок ГІОЦ;

• районні відділи соцзахисту здійснюють розрахунок зниження плати за жит­лово-комунальні послуги при призначенні субсидій та нарахування пільг.

Названі функції система виконує з використанням високопродуктивних мере­жевих програмно-технічних та телекомунікаційних засобів на базі оптиковолокон- ного зв'язку. Впровадження та експлуатація системи забезпечили можливість:

• одержувати оперативну, своєчасну й достовірну інформацію про стан нараху­вання та сплати населенням міста за житло та спожиті комунальні послуги;

• спростити процедуру призначення пільг та субсидій;

• прискорити обіг коштів;

• спростити розрахункові операції населення з підприємствами-постачальни- ками послуг та ЖЕО;

• отримувати точну й своєчасну інформацію про надходження коштів для відшкодування пільг та субсидій та про заборгованість населення по сплаті за житло та комунальні послуги;

• значно скоротити час і підвищити якість прийняття рішень з проблем житло­во-комунальної галузі тощо.

Інформаційна мережа для автоматизації процедури оплати комунальних по­слуг і нарахування субсидій у м. Хмельницькому. Створена і впроваджена у м. Хмельницькому інформаційна мережа спрощує процедуру оформлення житлових субсидій і процедуру збирання платежів за надані житлово-комунальні послуги. Усі бази даних формуються і наповнюються в комунальних підприємствах, а Інфор­маційний центр забезпечує тільки обмін даними між підприємством і пунктами приймання. Це сприяє підвищенню відповідальності підприємства при формуванні бази даних, прискорює виявлення неточностей, які історично прижилися в межах одного підприємства.

Ядром системи "Мережа" є Інформаційно-обчислювальний центр міської ради. Тут з баз даних комунальних підприємств щомісячно формується єдина база даних нарахувань за надані послуги і передається в усі пункти приймання платежів.

Інформаційно-обчислювальний центр щоденно:

• отримує з пунктів приймання платежів бази даних про сплату за послуги;

• формує єдину базу даних про сплату за послуги;

• здійснює розподіл бази про сплату за комунальними підприємствами — на- давачами послуг та передачу до кожного підприємства.

Характерною особливістю і відмінною рисою цієї мережі є те, що вона забезпе­чує можливість платити за вибором та незалежно від місця проживання. Пошук ор­ганізований за адресою, ідентифікаційним кодом або прізвищем платника. На пунк­ті приймання оплати за комунальні послуги мешканець отримує повну інформацію про стан сплати за комунальні послуги та наявну заборгованість. Квитанції про сплату роздруковуються під час оплати в пункті приймання платежів, що дозволяє уникнути операцій доставки квитанцій громадянам за місцем проживання та обро­блення корінців оплачених квитанцій. Мешканці мають можливість платити за по­слуги по декількох лічильниках (теплової та електричної енергії, води тощо).

Ще однією перевагою такої мережі є те, що вона забезпечує обмін інфор­мацією між пунктами приймання оплати за комунальні послуги і комунальними підприємствами. Обмін відбувається щоденно в автоматичному режимі за допомо­гою каналів зв'язку загального доступу.

Крім того, система значно спрощує роботу працівників ЖЕКів при підготовці різноманітної звітності інформаційного плану. Втричі скорочуються затрати часу для видачі довідок про склад сім'ї та стан оплати за комунальні послуги. За ліче­ні хвилини можна отримати інформацію про рівень заборгованості за квартплату, список боржників та пільговиків, зробити перерахунки квартплати, скласти списки квартир, де квартплата з тих чи інших причин не нараховується тощо.

Централізована автоматизована система збору житлово-комунальних платежів у м. Луцьку. Луцька система збирання житлово-комунальних платежів (система зби­рання та обліку даних про оплату послуг) бере свій відлік з травня 1995 р. Її суть по­лягає в об'єднанні всіх інформаційних потоків, від яких залежать нарахування грома­дянам за житлово-комунальні послуги. Запровадження цієї системи дало змогу:

• звільнити населення від необхідності відвідувати комунальні служби для проведення перерахунків у зв'язку із змінами тарифів, складу сім'ї, пільг, площі, комунальних приладів тощо;

• уникнути операцій сортування і оброблення корінців квитанцій, що прово­дяться банками і комунальними службами;

• спростити процедуру нарахування і перерахування субсидій населенню;

• скоротити терміни проходження інформації та коштів;

• зменшити заборгованість в оплаті комунальних послуг;

• щомісячно надавати громадськості, міській владі та комунальним службам інформацію про стан оплати комунальних послуг.

Ядром луцької системи є міський Обчислювальний центр, який забезпечує ство­рення і супровід загальноміської бази даних про споживачів комунальних послуг; збір інформації про нарахування субсидій, про переміщення громадян, зміни в умовах проживання; проведення розрахунків вартості комунальних послуг; нарахування суб­сидій і їх перерахування при будь-яких змінах; реєстрація та облік пільг з оплати жит­лово-комунальних послуг; забезпечення пунктів приймання платежів інформацією про нарахування комунальних послуг і розмір субсидій; оброблення даних про фак­тичну оплату послуг; формування звітів про стан оплати комунальних послуг.

Вперше в Україні проведено персоніфікований облік пільгових категорій гро­мадян, створено загальноміську базу даних пільговиків, на основі якої здійснюється розрахунок вартості надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг.

Центр надає міській владі змогу оперативно отримувати інформацію про стан заборгованості за послуги та інші статистичні дані, визначати категорії неплатників залежно від доходу. Підприємства міста за запитами можуть отримати списки своїх працівників, які мають борги.

Автоматизована система фірми "ВАС" у м. Кременчук. Наприкінці 1996 р. за рішенням виконкому Кременчуцької міськради проводився експеримент із введен­ня в дію автоматизованої системи, розробленої фірмою "ВАС", на правобережній частині Кременчука. Починаючи з червня 1997 р., система діє на території всього міста. Вона обслуговує понад 120 тис. абонентів, більше як 50 різних комунальних служб. До системи підключились 7 банків, у яких створено 50 автоматизованих ро­бочих місць по прийманню платежів. У 1998 р. фірма "ВАС" впровадила таку саму систему в м. Суми та в м. Куп'янську Харківської області.

Саме в Кременчуці створено систему, яка дійсно працює в режимі реального часу, коли дані про нарахування, сплату, надходять до відповідних баз даних через кілька секунд. Учасниками автоматизованої системи є банки, комунальні служби, відділи субсидій та розрахунковий центр. Автоматизовано процедуру обміну інфор­мацією між усіма учасниками системи. Уся інформація про нарахування, пільги, субсидії передається розрахунковим центром до автоматизованих пунктів прийман­ня платежів. Розрахунковий центр отримує всю інформацію про оплату послуг. До розрахункового центру також передається інформація про зміни в нарахуваннях за будь-яким видом послуг від конкретного виконавця послуг. Всі комунальні служ­би мають можливість переглянути картку з нарахуваннями по кожному абоненту та отримати будь-які необхідні форми, але тільки за "своєю" послугою.

Для отримання субсидій абонентам необхідно звернутися тільки до відділу суб­сидій, які мають інформацію про нарахування та платежі даного абонента. Будь-які зміни, внесені відділом субсидій, відразу надходять до розрахункового центру та до пунктів приймання. Грошові кошти рухаються безпосередньо від платника (спожи­вача) через банк на рахунок підприємства — надавача послуг.

Єдина система обліку оплати населенням спожитих житлово-комунальних послуг та енергоносіїв у м. Харків. Єдина система обліку оплати населенням жит­лово-комунальних послуг та спожитих енергоносіїв була розроблена та впровадже­на в м. Харкові банком "Мегабанк".

Взаємовідносини між учасниками єдиної системи нарахування та оплати по­слуг регулюються:

• угодами між усіма установами, що приймають платежі (Ощадним банком України, іншими банками та організаціями, які приймають платежі від насе­лення) та Єдиним розрахунковим центром (ЄрЦ) "Мегабанку";

• угодами між постачальниками послуг та ЄРЦ "Мегабанку" про ведення єдиного реєстру платників і зарахування платежів на рахунки постачальників послуг;

• угодами між відділами субсидій та ЄРЦ "Мегабанку" про обмін інфор­мацією.

Банк об'єднує в цій системі грошові та інформаційні потоки, прискорює про­ходження коштів. Створено єдину базу даних платників житлово-комунальних по­слуг, розроблено уніфіковану систему сплати. Банк створив і обладнав 40 пунктів приймання платежів, де роботу повністю автоматизовано. До них регулярно пере­дається повна база нарахувань, тому при зверненні до пункту приймання кожен гро­мадянин може отримати повну інформацію про нарахування послуг, заборгованість, призначені субсидії; він може сплатити потрібну суму, інформація про яку щоденно передається до Центральної бази даних і зараховується на відповідні рахунки на- давачів послуг. Цими пунктами охоплено 30% населення Харкова, решта користу­ються традиційними способами оплати — через відділення Ощадбанку, Укрпошти, пункти приймання інших банків та установ. Увесь цей масив платежів (70% насе­лення) обробляється вручну: квитанції про сплату доставляються до ЄРЦ, де опера­тори вносять їх до бази даних про нарахування і сплату послуг.

Харківський Єдиний розрахунковий центр виконує лише функцію "розщеп­лення" платежів та забезпечує перерахування на рахунки надавачів послуг, вико­ристовуючи бази даних нарахувань житлово-комунальних підприємств та бази да­них субсидій. Всі підприємства-надавачі послуг зобов'язані регулярно передавати до "Мегабанку" бази даних про нарахування. Установи, які приймають платежі від населення, повинні перераховувати кошти на рахунок "Мегабанку" і передавати до "Мегабанку" квитанції про сплату.

Аналогічні Єдині розрахункові центри відкрито в містах Чернігові, Полтаві та Кіровограді.