11.1.2. Асоціація держав Південно-Східної Азії — АСЕАН(Association of South East Asian Nations — ASEAN)

магниевый скраб beletage

Заснована в 1967 р. Складається з 10 членів: Бруней, В'єтнам, Ін-донезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Філіппіни, Сінгапур, Та-їланд. Населення країн—членів АСЕАН становить близько 500 млнчол., загальна площа 4,5 млн км.кв, їх сукупний ВВП досягає близько737 млрд дол. США.

Особливістю цієї організації є співробітництво з деякими інши-ми країнами за ієрархічним принципом (за ступенем значимості);визначаються партнери по діалогу, партнери по консультації і спо-стерігачі.

Партнери по діалогу — Австралія, Європейський Союз, Канада,Нова Зеландія, Республіка Корея, США, Японія. Партнери по кон-сультації — Росія й Китай.

Місцезнаходження керівних органів АСЕАН — м. Джакарта (Ін-донезія).

Головною метою АСЕАН є прискорення економічного зростанняі соціального прогресу країн регіону. Шляхом досягнення цієї метиє тісне співробітництво і взаємодопомога в економічній, соціальній,культурній і науково-технічній сферах.

Конкретизуючою ціллю є утворення зони спільної торгівлі.

До складу АСЕАН входять як країни з динамічною економікою(НІК) — Таїланд, Сінгапур, Філіппіни, Індонезія, — так і країни, якітільки виходять з глибокої економічної кризи, — Камбоджа, Лаос,В'єтнам. Це призводить до певних труднощів у процесі інтеграції. Дляйого прискорення розроблено спеціальний механізм зони вільної тор-гівлі — АФТА (ASEAN Free Trade Association — AFTA). Згідно з цимпередбачалося, що вже до 2000 р. товари (понад 90% обсягу взаємноїторгівлі) мали обкладатися митом за ставками, які не перевищують5%. Контроль за дотриманням цієї політики здійснює спеціальна радана рівні міністрів.

Головним інструментом домовленостей по АФТА була угода проєдині існуючі пільгові тарифи країн АСЕАН. Згідно йому, щорокувизначаються чотири списки:

товари, тарифи на які підлягають безумовному скороченню;

товари, тарифи на які офіційно затверджені до скорочення,але вступ у силу цієї угоди відкладається на певний строк;

тарифи на товари, що обговорюються, уводяться в дію на піз-ніші строки через неоднозначність інтересів країн-членів уцьому питанні;

тарифи, що повністю виключаються з процесу лібералізації(наприклад, на продукцію сільського господарства).

Список товарів затверджується на щорічних нарадах міністрівекономіки країн АСЕАН, а поточною роботою по узгодженнютоварних списків займається Рада АФТА. Проблемою є виключенняз процесу лібералізації сільськогосподарської продукції, а такожпродукції автомобільної промисловості.

Країни АСЕАН докладають зусиль щодо залучення іноземнихінвестицій до регіону. Розроблено план Асеановської інвестиційноїзони, який передбачає усунення до 2010 р. внутрішніх перешкод дляінвестицій. Інші країни будуть користуватися пільговим режимом з2020 р. Головна мета — створення єдиного ринка капіталу в АСЕАН.Всі інвестори з країн організації одержують однаковий статус знаціональними компаніями.

Спільними зусиллями країн АСЕАН розроблено програмурозвитку потенціалу басейну річки Меконг, що має надзвичайнезначення для розвитку економіки Лаосу, Камбоджі і В'єтнаму.

Співробітництво країн АСЕАН не замикається лише на економіцій соціальний сфері. Воно поширюється на культуру, освіту, науку. Так,11 університетів країн регіону утворили спеціальну університетськумережу АСЕАН.

Поки що політичне співробітництво країн АСЕАН розвиваєтьсябільш успішно, ніж економічне. Преференційні пільги мало стиму-люють взаємну торгівлю; торгівля орієнтується переважно на країни,що лежать за межами АСЕАН (Японія, США, ЄС).

Азіатська фінансова криза 1997 р. дуже негативно відбиласяна економіці країн АСЕАН. Знецінилися національні валюти (ма-лайзійський рингіт — на 40%, індонезійська рупія — на 80%). Доходинаселення у душовому підрахунку скоротилися удвічі. Приток іно-земних інвестицій у 1997 р. скоротився на 40%.

У відповідь на цю кризу на саміті в Куала-Лумпурі в грудні1997 р. було прийнято документ «Бачення АСЕАН 2020 року». Вньому зазначалося, що до 2020 р. АСЕАН перетвориться на відкритийдля діалогу з усіма країнами світу, стабільний і процвітаючий союз,пов'язаний партнерством у динамічному розвитку і гуманними прин-ципами. Реалізації цього плану певною мірою перешкодила еконо-мічна криза 2008—2009 рр.

У політичних і економічних колах розглядається перспектива набазі АСЕАН утворення широкого Східно-Азіатського економічногоспівтовариства за рахунок залучення до АСЕАН Китаю, Японії таРеспубліки Корея.

11.1.3. «План Коломбо» зі спільного економічного і соціальногорозвитку в Азії й Тихому океані — «план Коломбо» (The ColomboPlan for Cooperative Economic and Social Development in Asia andPacific «Colombo Plan»)

Ця організація була утворена в 1950 р. на основі британськогоплану допомоги колишнім колоніям. Угоду про її заснування булопідписано в столиці Шрі-Ланки м. Коломбо, звідти й назва плану. Доорганізації увійшли не тільки колишні колонії Британії, а й інші в ми-нулому залежні держави. Згодом організація поширилась і на деякінезалежні держави Південної Азії.

«План Коломбо» об'єднує дві групи держав: донори — США,Японія, Австралія, Нова Зеландія; одержувачі допомоги: Індія, Па-кистан, Шрі-Ланка, Афганістан, Іран, Непал, М'янма, МальдівськаРеспубліка, Бутан, Бангладеш, Лаос, Камбоджа, Малайзія, Таїланд,Сінгапур, Папуа — Нова Гвінея, Індонезія, Філіппіни, Фіджі, Респу-бліка Корея. Всього організація налічує 26 членів.

Цілі «плану Коломбо»: сприяння економічній і соціальній допо-мозі країнам—членам Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва;координація надання технічної і фінансової допомоги цим країнам;обговорення проблем економічного розвитку країн регіону.

Функціональною особливістю «плану Коломбо» є специфічниймеханізм розподілу допомоги. Спільного фонду допомоги немає: кож-на країна-член з групи, що розвиваються, визначає свої потреби в до-помозі й веде переговори на двосторонній основі з країною-донором.Але ці переговори здійснюються в рамках основної політики «плануКоломбо» й координуються відповідними органами.

Допомога за «планом Коломбо» поділяється на такі види:

економічна допомога (продовольчі товари, сировина);

фінансова допомога (фінансування національних проектів);

технічна допомога (послуги, експертиза, добровольці);

консультації (семінари і практикуми для високопосадових ке-рівників, удосконалення систем національної освіти).

«План Коломбо» передбачає підтримку підприємництва, осо-бливо малих і середніх підприємців; підготовку національних кадрів;оптимізацію управління; екологічну допомогу. Особлива увага при-діляється боротьбі з наркотиками в регіоні.