4.1. Організація економічного співробітництва йрозвитку (ОЕСР) — Organization for EconomicCooperation and Development (OECD) : Міжнародні організації : B-ko.com : Книги для студентів

4.1. Організація економічного співробітництва йрозвитку (ОЕСР) — Organization for EconomicCooperation and Development (OECD)

Свою назву й сучасну цілеспрямованість ОЕСР здобула в1960 р. Вона стала спадкоємицею Організації європейськогоекономічного співробітництва (ОЄЕС), що була утворена в1948 р. для сприяння реалізації "плану Маршалла". Нага-даємо, що цей план був спрямований на економічну допомогуСША країнам Європи, що постраждали внаслідок світовоївійни. За відомих політичних обставин "планом Маршалла"були охоплені тільки західноєвропейські країни. Вже до сере-дини 50-х років план практично було виконано, Західна Євро-па не тільки відновила зруйноване господарство, а й перевер-шила довоєнний рівень. Більше того, найбільші країни цьогорегіону - ФРН, Франція, Велика Британія, Італія - за дея-кими економічними показниками наблизилися до США і немали вже колишньої потреби в допомозі з боку США й Кана-ди. Вони вже самі були здатні на економічну допомогу меншрозвинутим країнам.

В цих умовах мета організації змінилася. Із регіональноїорганізації, якою, по суті, була ОЄЕС, нове об'єднання пере-творилося на організацію глобального типу, яке об'єднує най-могутніші в економічному (та й у політичному) відношеннікраїни світу. Нині ОЕСР - своєрідний клуб найбагатших дер-жав. "Перепусткою" до цього клубу є: розвинуті ринкові відно-сини, високий рівень життя, демократизація країни. Якщо но-ва країна входить до ОЕСР, то це означає, що вона вже нале-жить до типу економічно розвинутих країн. Правда, ставитизнак тотожності між ОЕСР і групою розвинутих країн, мабуть,не зовсім варто, бо є винятки, проякі йтиметься трохи нижче.ОЕСР складається з 29 країн-членів:

США

Швейцарія

Австрія

Японія

Нідерланди

Фінляндія

Німеччина

Бельгія

Нова Зеландія

Франція

Люксембург

Туреччина

Велика Британія

Португалія

Мексика

Італія

Греція

Республіка Корея

Іспанія

Норвегія

Польща

Канада

Данія

Угорщина

Австралія

Ірландія

Чехія

Швеція

Ісландія

 

У роботі ОЕСР бере участь також Європейський Союз направах колективного члена.

Деякі пояснення щодо складу організації. Усі західноєвро-пейські країни (включаючи Туреччину) стали її членами якотримувачі допомоги за "планом Маршалла". США, Канада,Австралія й Нова Зеландія за цим самим планом виступали як"донори". Японія увійшла до "клубу" згодом як високорозви-нута держава. Щодо Мексики й Республіки Корея, то це, за ти-пологією, поки що нові індустріальні держави, правда, з висо-кими темпами розвитку. Польща, Угорщина й Чехія сталичленами ОЕСР наприкінці 90-х років як країни, що виявилинайвищий рівень економічних перетворень серед країн з пе-рехідною економікою. Останні шість країн у наведеному спис-ку поступаються за рівнем економічного розвитку рештічленів ОЕСР; ось чому їх поки ще не можна повністю зараху-вати до типологічної групи розвинутих держав. Але їх членст-во в ОЕСР визначає перспективу подальшого розвитку. Роз-ширення складу членів ОЕСР означає, що поступово ця ор-ганізація втрачає свою напівзакритість і стає дійсно глобаль-ною. Участь в ОЕСР відкриває для країни-члена великі мож-ливості для рівного співробітництва з найбагатшими держава-ми.

Основна мета ОЕСР:

сприяння стійкому розвитку світової економіки;

забезпечення високого рівня економічного зростання,зайнятості й добробуту в країнах-членах;

забезпечення фінансової стабільності як у країнах-чле-нах, так і в усьому світі;

сприяння розширенню світової торгівлі на багатосто-ронній недискримінаційній основі згідно з міжнарод-ними обов'язками;

лібералізація руху капіталів;

сприяння ефективному використанню економічних ре-сурсів;

заохочення досліджень і професійної підготовки в га-лузі науки й техніки;

сприяння економічному розвитку країн, що розвива-ються.

Ми бачимо, що цілі ОЕСР виходять за суто корпоративнімежі й мають глобальну спрямованість. Це означає, що метоюзасновників ОЕСР є організація, яка координує й регулюєміжнародні зв'язки на великому світовому просторі. Такимчином, ОЕСР набуває рис ООН, дублює її функції в сфері еко-номіки. Проте дієвість її заходів вища, враховуючи політичнумонолітність країн-членів і потужні важелі економічноговпливу. Рішення, що приймає ОЕСР, беруться до уваги прирозгляданні відповідних проблем економічними органамиООН.

Організаційно-функціональна структура. ОЕСР скла-дається з п'яти головних органів, двох автономних органів(агентств), Центру досліджень у галузі освіти й Центру роз-витку ОЕСР, а також численних комітетів, робочих груп та ек-спертних комісій (їх понад 200).

Головні органи ОЕСР:

Рада.

Виконавчий комітет.

Комітет сприяння розвитку (КСР).

Секретаріат.

Центр із співробітництва з європейськими країнами зперехідною економікою.

Рада - вищий орган ОЕСР. Вона складається з представ-ників країн-членів. На своїх засіданнях Рада розглядає карди-нальні питання економічної політики. Залежно від змісту пи-тання, що обговорюється, Рада збирається раз на рік на рівніміністрів фінансів або економіки, торгівлі, закордонних справ.Звичайні засідання відбуваються двічі на місяць на рівніпостійних представників. Рішення приймаються консенсусом,вони обов'язкові для держав-членів. До речі, це відрізняєОЕСР від економічних органів ООН, де рішення здебільшогорекомендаційні. Обов'язковість виконання рішень підвищуєдієвість ОЕСР.

Виконавчий комітет здійснює оперативні й контролюючіфункції, готує засідання Ради. Він складається із 14 членів. Зних 7 - постійні члени (від США, Японії, Німеччини, Франції,Великої Британії, Італії, Канади), а 7 щороку призначаютьсяза ротаційним принципом. Для обговорення питань утворенотакож Виконавчий комітет в особливому складі, до якого вхо-дять вищі посадові особи держав-членів.

Комітет сприяння розвитку (КСР) розробляє програмирозвитку країн-членів ОЕСР, а також допомоги країнам, щорозвиваються, й країнам з перехідною економікою. Він визна-чає обсяг ресурсів, необхідних для підйому економіки, бороть-би із злиденністю в найменш розвинутих країнах. У 1993 р.Комітет прийняв рішення, згідно з якими допомога, що вхо-дить до поняття "офіційна допомога розвитку", поширюєтьсяй на країни Центральної та Східної Європи.

Центр із співробітництва з європейськими країнами з пе-рехідною економікою було засновано в 1990 р., коли карди-нальні соціально-економічні зрушення в соціалістичнихкраїнах ставали реальністю. Метф Центру: координуватиспівробітництво ОЕСР з цією групою країн у галузі еко-номічної й соціальної політики; надавати технічну допомогу;

організовувати програми розвитку й контролювати їх вико-нання.

Країни, що співробітничають із Центром, поділяються надві групи. Перша група складається з Албанії, Болгарії, Казах-стану, Латвії, Литви, Естонії, Румунії, Словаччини, Словенії,Монголії, Росії та України. Для цієї групи діє регулярна про-грама допомоги. Друга група складається із країн (переважноЦентральної Європи), які швидше всього йдуть шляхом ре-формування економіки. З цієї групи три держави (Польща,Чехія й Угорщина) вже стали членами ОЕСР.

Центр здійснює підготовку фахівців з таких галузей: кон-куренція, ринок праці, соціальна політика, банківська справа,фінансова система, оподаткування, торгівля, інвестиції, про-мисловість, сільське господарство, енергетика, освіта, навко-лишнє середовище, статистика[12]. Форма підготовки кадрів -семінари, практикуми, технічні місії та ін. Фахівці, що одержа-ли підготовку через Центр, краще адаптуються до нових еко-номічних реалій і здатні ефективніше здійснювати реформу-вання національної економіки.

Секретаріат ОЕСР складається з 13 директоратів, щовідають основними комітетами: економіка; статистика; навко-лишнє середовище; співробітництво в галузі розвитку;торгівля; фінанси; податки й підприємництво; наука, техно-логія й промисловість; інформатика й комунікація; бюджет іфінанси; адміністрація й персонал.

Секретаріат очолює генеральний секретар, якого призна-чає Рада на 5 років. Секретаріат виконує повсякденну опера-тивну роботу, забезпечує діяльність Ради й Виконавчогокомітету.

До складу ОЕСР входять комітети, що здійснюють коор-динаційну роботу в широкому діапазоні економічних проблем.Вони утворені за галузевим принципом (схема 4.1). Ось лишедеякі з них:

з морського транспорту;

з міжнародних інвестицій та багатонаціональнихпідприємств;

з енергетичної політики;

з промисловості;

з наукової й технічної політики;

з політики в галузі інформації;

в справах освіти;

з питань робочої сили й соціальної політики;

з питань державного управління;

з охорони довкілля;

із сільського господарства та ін.

Склад комітетів відповідає аналогічним міністерствам івідомствам, які є в урядових структурах держав-членів.

Система ОЕСР включає два автономні органи - Міжна-родну енергетичну агенцію (МЕА) та Агенцію з ядерноїенергії (АЯЕ). Ці агенції є форумом для обговорення енерге-тичних проблем, що постають перед членами ОЕСР. До-кладніше про їх діяльність йдеться в розділі 5.

Серед допоміжних органів ОЕСР слід виокремити два на-уково-дослідні центри.

Центр досліджень і новацій у галузі освіти (ЦДНО) утво-рено в 1968 р. для сприяння науковим дослідженням у сферіосвіти з метою її програмного розвитку. Центр розробляє й ап-робує нові методи й моделі освіти, розповсюджує інформаціюпро новітні системи навчання.

Центр розвитку ОЕСР аналізує й узагальнює досвід пророзробку й впровадження в життя економічних ідей, еко-номічної політики з метою підвищення ефективності уп-равління економікою, надання нового імпульсу розвитку на-родного господарства країн-членів. Цей досвід і знання Центрнадає в розпорядження також країнам, що розвиваються.Центр має бібліотеку, яка містить роботи з економічних ісоціальних проблем країн, що розвиваються.