5.1. Організації з регулювання в галузі промисловості

магниевый скраб beletage

й енергетики

До цієї групи належать організації системи ООН(ЮНІДО й МАГАТЕ), системи ОЕСР (МЕА й АЯЕ), а такожсамостійний науково-дослідний центр - ЦЕРН.

ОрГаНі3аціЯ 3 ЮНІДО була заснована рішеннямпромислового розвитку - Генеральної Асамблеї ООН в 1967 р.;ЮШД° (United Nations з 1985 р. має статус спеціального за-IndustrialDevelopment кладу ООН. ПідпорядкованаOrganization - UNIDO) ^ту^глг,      ^f^

ЕКОСОР, свою діяльність узгоджує

з ПРООН. Утворення ЮНІДО пов'язано з необхідністю спри-яння країнам, що розвиваються, подолати труднощі на шляху їхіндустріалізації. Отже, дійсно є зв'язок між метою ЮНІДО йПРООН; але цілі ЮНІДО вужчі й конкретніші: вони охоплю-ють сферу промисловості й спрямовані на індустріалізаціюкраїн.

Головна мета ЮНІДО - координувати зусилля ООН усприянні промислового розвитку й співробітництва в цій га-лузі на глобальному, регіональному й національному рівнях.Організація об'єднує 166 членів, серед яких є й Україна.

Основні цілі ЮНІДО:

індустріалізація країн, що розвиваються, подолання їхтруднощів з ресурсами й інфраструктурою;

сприяння в проведенні реформ країнам з перехідноюекономікою, зокрема в приватизації промисловихпідприємств;

надання технічної допомоги країнам, що розвиваються.

У 90-х роках увага ЮНІДО поширилась і на країни з пе-рехідною економікою, що виявилось у формуванні цілей, алеосновним об'єктом діяльності організації все ж таки залиша-ються країни, що розвиваються, особливо африканські. Середпріоритетів у діяльності ЮНІДО слід назвати:

пріоритетну індустріалізацію країн Африки;

допомогу малим і середнім підприємствам;

надання технічної допомоги країнам, що розвиваються;

промисловий розвиток сільських районів;

поширення промислової інформації, сприяння інвес-тиціям і технічному прогресу;

підвищення конкурентоспроможності промислових то-варів країн, що розвиваються;

сприяння в ефективному використанні національнихприродних ресурсів;

довкілля й енергетика.

Особливої уваги ЮНІДО надає поширенню в країнах, щорозвиваються, сучасних методів виробництва, програмуванняй управління, поширенню інформації. Значні кошти виділя-ються для підготовки національних кадрів у галузі промисло-вості: ЮНІДО надає консультативну допомогу шляхом прове-дення конференцій, нарад; організує зустрічі представниківпромислового бізнесу, профспілок і споживачів. Крім того,консультації здійснюються групами фахівців з окремих галу-зей і конкретних проблем. У рамках ЮНІДО створено Банкпромислової і технічної інформації, який систематизуєтехнічну документацію, особливо з новітніх технологій.

Технічна допомога також полягає в наданні країнам, щорозвиваються, матеріальних і фінансових ресурсів, промисло-вого устаткування, інженерно-консультативних послуг. У ме-жах технічного співробітництва виокремлюються такі блоки:переробна промисловість агропромислового комплексу (хар-чова, шкіряна, текстильна, деревообробна); хімічна промис-ловість (біотехнологія, фармацевтична, органічний синтез);машинобудування (електроніка, металообробка, сільськогос-подарське машинобудування).

Структура ЮНІДО складається з таких органів:

Головні органи:

Генеральна конференція.

Рада з промислового розвитку (РПР).

Секретаріат, Генеральний директор.

Представництва ЮНІДО на місцях.

Допоміжні органи:

Комітет з програм і бюджету.

Технічні комітети.

Генеральна конференція є вищим органом ЮНІДО. Вонаскладається з представників усіх держав-членів і проводитьсвої сесії один раз на два роки. Конференція виробляє стра-тегію ЮНІДО, її політику в найважливіших питаннях, затвер-джує бюджети, здійснює контроль за ефективним використан-ням фінансових ресурсів. Рішення затверджуються більшістюв дві третини голосів, причому кожен представник має одинголос.

Рада з промислового розвитку (РПР) виконує опера-тивні функції: слідкує за виконанням затверджених програмроботи, виконанням бюджетів, рішень Конференції. Радаскладається з 53 членів, які розподіляються за таким принци-пом: 33 від країн, що розвиваються; 15 - від розвинутих країн;5 - від країн з перехідною економікою. Рада має досить вели-ку вагу в системі ЮНІДО; по суті, вона, разом з Комітетом зпрограм і бюджету, визначає основні програми допомоги йрозробляє бюджети, які потім лише затверджуються Конфе-ренцією. РПР готує й надає на розгляд Генеральній Асамблеї

ООН (через ЕКОСОР) щорічну доповідь про діяльність усієїЮНІДО.

Секретаріат здійснює організаційну роботу. Він скла-дається з шести департаментів (програми по країнах й з фінан-сування; досліджень і публікацій; людських ресурсів іпідприємництва; промисловості й охорони довкілля; інвес-тицій і технологічного розвитку; адміністративний. Кожнийдепартамент здійснює оперативні функції в певній вузькій га-лузі. Секретаріат очолює Генеральний директор, який є голо-вним адміністративним керівником ЮНІДО. Він представляєОрганізацію на офіційних форумах.

Комітет з програм і бюджету надає Раді рекомендації зрозробки бюджету, квотам внесків, по програмам роботиЮНІДО. Комітет складається з 27 членів, які обираються запринципом географічної справедливості. Хоч комітет є до-поміжним органом, його роль у вирішенні фінансових питаньдосить велика. Жодна фінансова програма або бюджет не бу-дуть затверджені Конференцією, якщо вони попередньо не бу-ли погоджені Комітетом та Радою.

Технічні комітети утворюються Конференцією або Радоюв разі необхідності вирішення тих або інших проблем щодо на-дання технічної допомоги.

Важливе значення в діяльності ЮНІДО має розробленняй реалізація програм індустріалізації й соціально-економічно-го розвитку країн, що розвиваються. Серед них необхідно на-звати:

Друге десятиліття промислового розвитку Африки(1993-2002 р.);

Спеціальні програми промислового розвитку в арабсь-ких країнах і країнах Азіатсько-Тихоокеанськогорегіону;

Регіональна програма співробітництва для промисло-вого розвитку країн Латинської Америки й Карибсько-го басейну;

Програма індустріалізації 47 найменш розвинутихкраїн;

Програма інтеграції жінок у процеси промисловогорозвитку.

Як уже згадувалось, у своїй діяльності ЮНІДО активноспівробітничає з ПРООН. У країнах, що розвиваються, пред-ставники - резиденти ПРООН виконують водночас функціїпредставників ЮНІДО. їх заступниками є директориЮНІДО з програм по країнах. Ці директори також є старши-ми радниками урядів країн, що розвиваються, з питань про-мислового розвитку.

Діяльність ЮНІДО супроводжується значними фінансо-вими витратами на цілі розвитку. Кошти для фінансуванняскладаються з декількох джерел. Головним є кошти ПРООН.Іншими джерелами є обов'язкові внески членів ЮНІДО та до-бровільні внески членів ЮНІДО. Витрати, що здійснюютьсяза рахунок обов'язкових внесків, називаються регулярнимибюджетами. Витрати з добровільних внесків мають назву опе-ративного бюджету. Регулярний бюджет призначено наадміністративну й науково-дослідну діяльність ЮНІДО. Ко-шти оперативного бюджету йдуть на фінансування технічноїдопомоги. За рахунок оперативного бюджету формуєтьсяФонд промислового розвитку; він призначений для оператив-ного, швидкого покриття фінансових потреб країн, що розви-ваються, в цілях індустріалізації.

Штаб-квартира ЮНІДО знаходиться у Відні (Австрія).Організація надає інформацію з питань промисловості, бізне-су й технологій через мережу INTIBNET, що об'єднується зБанком промисловості і технічної інформації ЮНІДО(ІНТІБ).

МАГАТЕ заснована в 1956 р. Це ав-Міжнародна агенція з          ^

атомної енергії МАГАТЕ тономна організація в системі ООН.

(International Atomic Автономний статус надає МАГАТЕEnergy Agency - IAEA) певної самостійності у вирішенні за-вдань, що постають перед нею.

Головна мета МАГАТЕ складається з двох аспектів:

сприяння широкому використанню атомної енергії вмирних цілях;

протидія використанню атомної енергії у військовихцілях.

Утворення організації й визначення її головної мети прий-шлося на час, коли атомна зброя та її застосування стали вже ре-альністю. Світ побачив, якою жахливою, руйнівною силою мо-же стати атом. Водночас виявилася практична можливість ви-користати його в мирних цілях; в 1954 р. було збудовано першув світі атомну електростанцію (в м. Обнінськ). МАГАТЕ взялана себе функції контролю за розповсюдженням атомної сирови-ни й матеріалів за їх цільовим призначенням.

Головна мета МАГАТЕ визначає її основні цілі та функції:

гарантії недопущення того, щоб допомога МАГАТЕ (увигляді атомної сировини, матеріалів та інформації)використовувались у військових цілях;

сприяння розвитку атомної енергетики в мирних цілях,відповідна матеріальна й технічна допомога країнам,які мають у цьому потребу;

здійснення системи контролю за нерозповсюдженнямядерної зброї;

сприяння науково-дослідним роботам в галузі ядерноїенергетики й практичному її застосуванні в мирнихцілях;

надання інформації з усіх аспектів ядерної науки йтехніки;

здійснення консультацій з проблем ядерної технології впрактичних ситуаціях;

підготовка фахівців по використанню атомної енергії вмирних цілях.

Членами МАГАТЕ є 123 держави, також і Україна.Керівництво Агенції міститься у Відні.

Організаційно-функціональна структура МАГАТЕ:

Генеральна конференція;

Рада керуючих;

Секретаріат;

Науково-консультативний комітет.

Генеральна конференція - вищий орган МАГАТЕ. Вонаскладається з представників усіх держав-членів. Конференціяздійснює загальне керівництво політикою і програмоюАгенції. На її щорічній сесії розглядаються найактуальнішіпитання з проблем використання атомної енергії. Конфе-ренція також затверджує бюджет і приймає до організації но-вих членів.

Рада керуючих є виконавчим органом і здійснює опера-тивну роботу. Вона складається з представників 35 держав; зних 22 обираються Генеральною конференцією за принципомгеографічної справедливості, а 13 призначаються Радою з чис-ла країн, найбільш розвинутих у галузі ядерної технології. Ра-да має два постійні комітети: з адміністративних і бюджетнихпитань; з технічної допомоги. Рада аналізує програму Агенції,розробляє проект бюджету, готує звіти про роботу. Вона та-кож затверджує угоди про гарантії безпеки й публікує стан-дарти безпеки.

Секретаріат здійснює адміністративно-технічнекерівництво організацією. Його очолює генеральний дирек-тор, якого призначає Рада, а затверджує Конференція. Гене-ральний директор є вищою адміністративною посадовою осо-бою, він відповідає за здійснення програм і заходів, схваленихіншими органами Агенції. Протягом останніх років МАГАТЕочолює Мохамед Ель-Барадеї.

Науково-консультативний комітет є допоміжним орга-ном. Він складається з 15 найавторитетніших вчених у галузіатомної енергії. Комітет розробляє рекомендації з науково-технічних програм для генерального директора.

Одна з головних функцій МАГАТЕ полягає в застосуваннісистеми гарантій для забезпечення того, щоб ядерні матеріали,призначені для мирних цілей, не використались для озб-роєння. Система гарантій складається з трьох блоків:

звітність про використання атомних матеріалів;

технічні засоби контролю за контейнерним зберіганнямматеріалів;

інспекції.

Прийняття гарантій є добровільною справою. Але якщодержава підписала угоду про гарантії, то вона повинна надава-ти Агенції всю інформацію про використання атомної енергіїй науково-практичні роботи в цій галузі, а також допускатиінспекторів МАГАТЕ для перевірки. Гарантії розповсюджу-ються як на ядерні, так і на неядерні держави, які використо-вують атомні матеріали в мирних цілях (наприклад, маютьатомні електростанції, що працюють на довізній сировині).

Інспектуванню підлягають усі держави-члени МАГАТЕ,за винятком великих держав. Але в добровільному порядкуСША, Росія, Китай, Франція й Велика Британія також поста-вили деякі свої ядерні установи під гарантії Агенції. Угоду прогарантії повинні укладати з МАГАТЕ держави, що не маютьзброї, але є учасниками Договору про нерозповсюдженняядерної зброї (ДНЯЗ), Договору про заборону ядерних випро-бувань у Латинській Америці (Договір Тлателолко) або Дого-вору про утворення без'ядерної зони в південній частині Тихо-го океану (Договір Раротонга).

Останніми роками представники МАГАТЕ ретельно пе-ревіряли наявність ядерної зброї в Іраку (напередодні озб-роєного втручання в цю країну низки держав), але не знайшлиїї. У 2006 р. виник конфлікт навколо атомних програм Ірану, йМАГАТЕ зайняла рішучу позицію недопущення процесу зба-гачення атомної сировини в цій крїні, бо це об'єктивно ство-рює умови для виготовлення ядерної зброї.

Технічна допомога - інший важливий напрям діяльностіМАГАТЕ. Вона призначена для становлення й розвиткунаціональних систем ядерної енергетики для мирних цілей.Технічна допомога включає:

надання послуг експертів;

підготовку національних кадрів у галузі атомної енер-гетики;

поставку обладнання для АЕС та наукових лабора-торій.

Технічне співробітництво фінансується Фондом технічноїдопомоги й співробітництва, а також коштами ПРООН.

Серед функцій МАГАТЕ є також: розробка планів ядерноїбезпеки; знешкодження діяльності атомних установок;радіаційний захист; використання атомних матеріалів (ізото-пи тощо) в медицині, фармацевтиці, сільському господарстві;теоретичні дослідження в галузі ядерної фізики, радіобіологіїта ін. МАГАТЕ є спонсором Міжнародного центру теоретич-ної фізики в Трієсті (Італія), має Лабораторію морського сере-довища в Монако. Агенція поширює інформацію про можли-вості використання атомної енергії в мирних цілях. Зокремаразом з АЯЕ, вона публікує "Червону книгу" з інформацієюпро ресурси, виробництво урану й попит на нього. МАГАТЕпропонує також цілу серію програм та послуг по заходам без-пеки на АЕС1. Ці програми набувають особливого значенняпісля Чорнобильської катастрофи.

АЯЕ входить до системи ОЕСР, за-

Агенція з ядерної енергії -

АЯЕ (Nuclear Energy снована в 1958 р. Спочатку мала на-

Agency - NEA) зву Європейської агенції з ядерноїенергії; в 1972 р. з регіональної ор-ганізації перетворилась на глобальну. Існування ще однієїагенції, поряд з МАГАТЕ, має рацію, оскільки частка країнОЕСР у виробництві енергії на атомних електростанціях сягає80%. До того ж, на відміну від МАГАТЕ, Агенція з ядерноїенергії контролює увагу саме на раціональному використанніатомної енергії в мирних цілях; до її функцій не входить кон-троль за військовим використанням ядерної сировини й ма-теріалів.

Головна мета АЯЕ - сприяння співробітництву країнОЕСР у використанні ядерної енергії. Висхідною ідеєю прицьому є погляд на атомні електростанції як на ефективне йекономічно безпечне джерело енергії. Цілями Агенції є:

координація й регулювання політики використанняатомної енергії в країнах-членах;

аналіз положення атомної енергетики в світовій енерге-тичній системі;

сприяння обміну науково-технічною інформацією в га-лузі атомної енергетики;

організація міжнародних досліджень і наукових про-грам.

Членами АЯЕ є всі члени ОЕСР (за винятком Нової Зе-ландії).

Функціональна структура Агенції складається з трьохблоків:

Рада ОЕСР;

Виконавчий комітет з ядерної енергії (складається зпредставників країн-членів);

Постійні Комітети.

Основними напрямами діяльності АЯЕ є: дослідженнятенденцій у розвитку атомної енергії; безпека функціонуванняобладнання АЕС; захист від радіації; утилізація ядерних за-лишків; правові аспекти експлуатації ядерних установ; роз-робка інформаційних програм у галузі атомної енергетики длядержав-нечленів.

Агенція співробітничає з МАГАТЕ і Європейськоюкомісією ЄС.

Постійні комітети АЯЕ є допоміжними органами. Вонирозробляють програми для Виконавчого комітету, спеціалізу-ючись по таких напрямах: розвиток ядерної енергії й палив-ний цикл; регулювання діяльності в галузі ядерної енергії; без-пека ядерного обладнання; захист від радіації й охорона здо-ров'я.

Агенція проводить широку просвітницько-інформаційнуроботу. Вона організує семінари, симпозіуми, конференції зпроблем мирного використання атомної енергії. В її рамках дієБанк даних з питань атомної енергетики. АЯЕ організує регу-лярні науково-технічні публікації.

Це автономний орган ОЕСР. Засно-

Міжнародна енергетична вана в 1974 р. як засіб подолання

агенція - МЕА енергетичної кризи, що вибухнула(International Energy

Agency - IEA)  на початку 70-х років. На відміну від

АЯЕ, Міжнародна енергетична

агенція поширює увагу на всі види енергетики, а не тільки наатомну.

Головною метою МЕА є регулювання енергетичного рин-ку країн-членів, забезпечення його стабільності й запобіганняенергетичних криз. Основні цілі Агенції:

поліпшення структури балансу попиту й пропозицій насвітовому ринку енергоносіїв;

економічна безпека експлуатації енергетичних установ;

забезпечення оперативної інформації про ринок нафтита інших енергоносіїв;

співробітництво з країнами-нечленами й міжнародни-ми організаціями для вирішення енергетичних проблемглобального характеру.

Значна увага приділяється використанню різноманітнихенергоносіїв, пошуку і втіленню в практику альтернативних,екологічно безпечних джерел енергії. МЕА проводитьдослідження по ефективному використанню палива з метоюскорочення частки нафти в світовому енергобалансі, оскількиїї запаси обмежені.

Організаційно-функціональна структура МЕА:

Керівна рада;

Постійні групи й спеціальні комітети;

Секретаріат.

Керівна рада складається з високих посадових осіб країн-членів, які є відповідальними за національну енергетику; час-то це міністри енергетики. Це вищий орган МЕА, якийвирішує кардинальні питання енергетичної політики.

Постійні групи й спеціальні комітети є оперативними ор-ганами; вони спеціалізуються на певних напрямах діяльностіМЕА: співробітництво країн-членів у проведенні спільноїенергетичної політики; енергетика, дослідження й технології;надзвичайні ситуації; ринки нафти; зв'язки з державами-не-членами.

Секретаріат виконує повсякденну роботу. Він очолюєтьсявиконавчим директором, має штат експертів з питань енерге-тики.

Європейська організація Організація утворена в 1954 р. Це -ядерних досліджень - науково-дослідна організація, якаЦЕРН (European тісно пов'язана з розвитком атомної

organization for Nuclear енергетики. Абревіатура CERN по-

Research - CERN)       . ..        ...

ходить з первісної назви організації

французькою мовою: Conseil Europeen pour la RechercheNukleare. До складу організації входять 19 країн Західної іЦентральної Європи. З СНД тут поки що нікого немає; Росіямає статус спостерігача.

Головною метою ЦЕРН є співробітництво європейськихкраїн у галузі ядерних досліджень. Наголос робиться на фун-даментальні дослідження. Ця мета визначає подальші цілі Ор-ганізації:

відмова від будь-якої діяльності в цілях ядерних озб-роєнь;

створення й експлуатація міжнародних лабораторійдля дослідження часток високих енергій;

публікації й забезпечення доступу до результатів експе-риментальних і торговельних праць.

В основному ЦЕРН займається проблемами ядерної фізи-ки. Він має великий протонний прискорювач на територіїФранції й Швейцарії для здійснення необхідних дослідів.ЦЕРН організовує семінари, курси лекцій, готує фахівців у га-лузі ядерної фізики. У його розпорядженні є Школа з вивчен-ня прискорювачів, Обчислювальна школа, Європейська шко-ла фізики.

Організаційна структура ЦЕРН складається з Ради,комітетів і Генерального директора.

Рада - вищий керівний орган. До неї входять по два пред-ставники від кожної держави-члена; один з них - урядовийпредставник, а другий - вчений. Рада визначає загальнуполітику ЦЕРН, основні напрями наукових досліджень, за-тверджує бюджет. Бюджет фінансується за рахунок внесківдержав-членів.

Допоміжними органами є комітети: Комітет Ради, Комітетнаукової політики й Фінансовий комітет.

Генеральний директор є вищим адміністративнимкерівником та офіційним представником ЦЕРН. Йому підпо-рядковані директорати: досліджень, адміністрації йкоординації.