6.1. Міжнародна організація праці — МОП(International Labor Organization — ILO)

МОП була утворена в 1919 р. як автономна організація вскладі Ліги Націй; з 1946 р. стала спеціалізованим закладомООН. До неї входять 170 країн-членів, у тому числі Україна.Штаб-квартира знаходиться в Женеві. Особливістю МОП,яка відрізняє її від інших міжнародних організацій, є те, щопредставництво кожної країни-члена складається з трьохсоціальних верств: урядовців, підприємців, трудівників.

Головна мета МОП - сприяти встановленню соціальноїсправедливості в сфері праці, захищати інтереси трудящих напідставі соціального партнерства, поліпшувати умови праці.

Після Другої світової війни основні цілі й принципи МОПзнайшли підтвердження й розширення у Філадельфійськійдекларації, в якій наголос робився на широку співпрацю зкраїнами, що розвиваються.

У 1946 р. МОП стала першим спеціалізованим закладом усистемі ООН. У 1969 р. у зв'язку з 50-ю річницею МОП їй бу-ло присуджено Нобелівську премію миру.

МОП має чотири головні стратегічні цілі:

розвиток та реалізація норм і принципів у сфері праці;

створення ширших можливостей для жінок і чоловіківщодо забезпечення достойної зайнятості;

розширення охоплення й підвищення ефективностісоціального захисту для всіх;

зміцнення тристоронньої структури й підтримкасоціального діалогу.

Функції: нормативна діяльність; технічнеспівробітництво; підготовка досліджень і публікацій.

Нормативна діяльність полягає в розробленні міжнарод-них Конвенцій і рекомендацій з регулювання умов праці, зай-нятості, прибутків, соціального забезпечення й основних правлюдини та управління працею. Розроблення нормативів є го-ловним напрямом діяльності МОП. Держава-член зобов'язанарегулярно надсилати до Організації звіти про виконання їїКонвенцій, а також інформацію про відповідність національ-ного законодавства нормативам МОП. Серед конвенцій важ-ливе місце посідають питання заробітної плати, тривалості ро-бочого дня, соціального страхування, відпусток, що оплачу-ються, служби найму робочої сили, робітничої інспекції. Кон-венції й рекомендації МОП складають "Міжнародний трудо-вий кодекс", що є основою регулювання трудових відносин українах-членах.

Конвенції й рекомендації МОП - акти міжнародно-право-вого регулювання праці. Вони не є міжнародними договорамий не потребують ратифікації. Конвенції й рекомендації явля-ють собою звернення до держав з побажанням включитивідповідні норми до національного законодавства.

Конвенції й рекомендації МОП охоплюють практично всіпитання у сфері праці. До них належать деякі основні правалюдини, зокрема свобода об'єднання, право на створення ор-ганізації, трудові відносини, політика в галузі зайнятості, умо-ви праці, соціальне забезпечення, техніка безпеки й охоронипраці, зайнятість і права мігрантів.

Положення мігрантів взагалі є однією з центральних про-блем, що знаходиться в сфері уваги МОП. Ще на першій сесіїГенеральної конференції МОП у 1919 р. була прийнята реко-мендація "Про взаємність у сфері відносин до трудящих-іно-земців". Права мігрантів забезпечуються Конвенцією №97"Про трудящих-мігрантів". Згідно з цим документом, країни-члени МОП зобов'язуються діяти без дискримінації заознакою національності, раси, релігії або статі і надавати неменш сприятливі, ніж для власних громадян, умови в за-робітній платі, тривалості робочого часу, соціальній забезпече-ності. Мігранти мають бути забезпечені житлом, мають правобрати участь у колективних договорах. Послуги, що роблятьсямігрантам державними службами працевлаштування, нада-ються безкоштовно.

У Конвенції №43 (прийнята в 1975) наголошується, щокраїни-члени МОП зобов'язані розробляти й здійснюватинаціональну політику, спрямовану на сприяння й гарантіюрівності можливостей у відношенні праці і зайнятості,соціального забезпечення для осіб, що перебувають на закон-них підставах, як мігрантам, так і членам їхніх родин.

Технічне співробітництво полягає в розробленні й втілен-ні в життя проектів з різних аспектів трудових відносин українах-членах. Найактуальнішими темами проектів є: підго-товка кадрів; зайнятість і розвиток; планування робочої сили;ринок праці; умови праці й виробниче середовище; соціальнезабезпечення; трудові відносини; робітнича освіта; права тру-дящих-мігрантів; МОП і міжнародний профспілковий рух.

Для реалізації технічних проектів МОП відряджує експертівта місії у відповідні країни.

Дослідницька діяльність МОП виявляється в підготовціоглядів ситуації в сфері праці в окремих країнах і регіонах, ваналізі галузевих і регіональних проблем праці; в оцінюваннітенденцій соціально-економічного розвитку. МОП публікуєогляди, видає бюлетені з питань трудових відносин.

Організаційна структура:

Міжнародна конференція праці;

Адміністративна рада;

Міжнародне бюро праці (секретаріат).

Міжнародна конференція праці - вищий орган. Кожна

країна на її сесіях представлена чотирма делегатами: два - відуряду, один - від підприємців, один - від трудівників. Конфе-ренція розробляє конвенції й рекомендації з питань праці; впорядку контролю розглядає доповіді держав про застосуван-ня ратифікованих конвенцій; затверджує програму й бюджеторганізації.

В межах тристоронньої структури представників робото-давці й трудящі є соціальними партнерами; МОП сприяєсоціальному діалогу між профспілками й роботодавцями прирозробленні національної політики із соціальних та еко-номічних питань.

Кожні два роки Конференція приймає дворічну програмудіяльності й бюджет МОП, який фінансується державами-членами. Конференція є також міжнародним форумом, на яко-му обговорюються трудові й соціальні проблеми, що маютьсвітове значення.

Адміністративна рада - виконавчий орган. Вона скла-дається з 56 членів (28 - представники урядів, по 14 - відпідприємців і трудівників). Із загальної кількості 10 місць вурядовій групі резервується для десяти найрозвинутішихкраїн (серед них і Росія).

Міжнародне бюро праці готує документацію, збирає й по-ширює інформацію, здійснює дослідження, організує наради.

Секретаріат МОП, дослідницький центр і видавництвознаходяться в Женеві. Адміністрація й управління здійсню-ються через регіональні, обласні й галузеві бюро, які існують убільше ніж у 40 країнах. Адміністративній раді і Бюро допомо-гають тристоронні комітети, які охоплюють основні галузіпромисловості. Рада і Бюро користуються також послугамикомітетів експертів з таких питань:

професійна підготовка;

розвиток управління;

техніка безпеки й охорона праці;

трудові відносини;

навчання трудящих.

Держави-члени МОП періодично проводять регіональнінаради для вивчення питань з регулювання трудових відносину тих чи інших регіонах.