Розділ 7 МІЖНАРОДНІ ОРГАНЗАЦІЇ У СФЕРІРЕГУЛЮВАННЯ СВІТОВОЇ ТОРГІВЛІ

магниевый скраб beletage

Ключові поняття: Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ);Світова організація торгівлі (СОТ); протекціонізм і фритредерство;принцип найбільшого сприяння; принцип національного режиму вміжнародній торгівлі; принцип захисту національної промисловості;принцип сприяння справедливій конкуренції; Конференція ООН зторгівлі й розвитку (ЮНКТАД); Міжнародний торговельний центр(МТЦ); Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ);міжнародні організації з урегулювання світових товарних ринків; ор-ганізація країн-експортерів нафти (ОПЕК); Арабський союз чавунута сталі (АСЧС).

Нині світова торгівля - одна з найактивніших формміжнародних економічних відносин. Поглиблення процесуміжнародного територіального поділу праці з другої половиниХХ ст. зумовило надзвичайне прискорення темпів зростанняміжнародної торгівлі. Якщо за 40 років до Другої світовоївійни обсяг міжнародної торгівлі зріс у два рази, то за 50післявоєнних років - більше ніж у 30 разів[13]. За іншими підра-хунками, тільки з 1960 по 1997 р. обсяг світової торгівлізбільшився в 41 раз (у поточних цінах) і досяг майже 11 трлндол.[14]

При цьому середньорічні темпи зростання обсягів товаро-обігу протягом усього періоду перевищували темпи зростаннясвітового виробництва.

Така сама тенденція зберігається й на початку новогостоліття. Темпи зростання міжнародної торгівлі, за виняткомокремих років, вищі від темпів зростання світового валовогопродукту, про що свідчить табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Щорічні темпи приросту міжнародної торгівлі й світовоговалового продукту, %1

Міжнароднаторгівля

Пересічно за1991-2000 рр.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

6,5

0,1

3,1

4,5

6,8

6,6

Світовийваловийпродукт

2,0

2,2

4,2

5,1

4,9

4,7

1 WTO: World Trade Report 2005; World Development indicators data-base, World Bank, 2005.

Такий швидкий розвиток світової торгівлі не в абиякіймірі залежить від утворення в другій половині ХХ ст. світовоїсистеми регулювання торгівлі, основою якої стали міжнародніекономічні організації. Ще до війни робилися спроби створи-ти механізм, який упорядкував би національні норми й прави-ла міжнародної торгівлі, призвів їх до єдиного стандарту з тим,щоб усунути тарифні й нетарифні перепони на шляху міжна-родного руху товарів. Протекціонізм у міжнародній торго-вельній політиці був пануючою формою. Навіть наприкінці40-х - початку 50-х років тарифні ставки становили 40%.Спроби пом'якшити протекціоністські бар'єри робилисяЛігою Націй та окремими угрупованнями країн, але всі вонизакінчилися невдачею.

Тільки починаючи з другого етапу розвитку системиміжнародних організацій (з кінця 40-х років) вдалося розро-бити й реалізувати досить ефективний механізм регулюваннясвітової торгівлі. Досить сказати, що середня ставка мита натовари знизилася з 40% до 3 % на початок 2000 р. Найваж-ливішу роль у цьому процесі відіграли організації ГАТТ/СОТ,ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ, регіональні економічні комісії ООН,Міжнародна торговельна палата. Важливе місце в системі ре-гулювання світової торгівлі посідають також міжурядові ор-ганізації з регулювання окремих ринків (ОПЕК та ін.). Успіхпроцесу міжнародних торговельних відносин багато в чому за-лежить від того, що проблеми торговельної політики постійнознаходяться в центрі уваги Організації Об'єднаних Націй.Найавторитетніші організації цієї сфери (СОТ, ЮНКТАД іЮНСІТРАЛ) входять до системи ООН, а МТП підтримує знею тісні стосунки.

У цьому розділі розглядаються організації: Світова ор-ганізація торгівлі (СОТ); Конференція ООН з торгівлі й роз-витку (ЮНКТАД); Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі(ЮНСІТРАЛ); міжурядові організації з регулювання товар-них ринків; Всесвітня організація інтелектуальної власності(ВОІВ). Щодо Міжнародної торговельної палати (МТП), то їїяк неурядову організацію буде розглянуто у розділі 12.