7.5. Міжнародні організації з урегулювання світовихтоварних ринків

Міжнародні організації з урегулювання світових товарнихринків мають за мету нормалізацію ситуації на ринках товарів,в основному ринків сировини й сільськогосподарської про-дукції. Основні цілі таких організацій:

регулювання цін на товари з тим, щоб уникнути їхрізких коливань;

запобігання затворюванню на ринках відповідних то-варів;

встановлення справедливого співвідношення між ціна-ми на сировинні та промислові товари;

усунення надмірної конкуренції між товаровиробника-ми за рахунок розподілу ринків учасниками організації;

забезпечення стабільних поставок товару на світовіринки.

Форми міжнародного регулювання товарних ринків до-сить різноманітні. Це - міжурядові угоди, що діють під егідоюЮНКТАД; міжурядові угоди, що об'єднують країни-експорте-ри та країни-імпортери товару; організації країн-експортерів.Міжурядові угоди, розроблені в системі ЮНКТАД, реалізу-ються на основі Міжнародних товарних угод (МТУ) і діяль-ності Міжнародних дослідних груп (МДГ).

Міжнародні товарні угоди спрямовані на стабілізацію цінна світових товарних ринках шляхом встановлення раціональ-ного співвідношення між попитом і пропозицією. Для цьогоЮНКТАД прийняла Інтеграційну програму для сировиннихтоварів (1976) і заснувала Спільний фонд для сировиних то-варів. МТУ - це угоди в системі ЮНКТАД, і вони, по суті, неє організаціями. Щодо міжнародних організацій, то вониподіляються на такі групи:

багатосторонні товарні організації;

міждержавні організації виробників та експортерів си-ровини.

Багатосторонні організації складаються з експортерів си-ровиних і сільськогосподарських товарів та їх найважливішихімпортерів. Вони також поділяються на окремі групи: міжна-родні організації; міжнародні ради; міжнародні консульта-тивні комітети; міжнародні дослідні групи. Багатосторонні ор-ганізації діють в системі ООН.

Міжнародні організації головною метою вважають за-побігання різних коливань цін на товар - як у бік підвищення,так і в бік падіння. Вони регулюють такі ринки:

какао;

кава;

натуральний каучук;

цукор;

зерно;

тропічна деревина;

джут.

Міжнародні ради складаються в рамках міжнародних то-варних угод. їх метою є урегулювання відносин між учасника-ми угод шляхом надання інформації про стан і розвиток пев-них товарних ринків і узгодження світових цін. Міжнародніради контролюють ринки маслинової олії, олова й зерна.

Міжнародні консультативні комітети також надають учас-никам угод інформацію про кон'юнктуру ринку, обговорюютьпроблеми співвідношення виробництва й експорту товарів,сприяють врегулюванню цін. Відомі два комітети: Міжнарод-ний комітет з бавовни й Комітет ЮНКТАД з вольфраму.

Міжнародні дослідні групи з сировинних товарів працю-ють під егідою ЮНКТАД. Вони здійснюють аналіз тенденційна сировинних ринках і надають відповідні рекомендаціїкраїнам-учасникам. Комітети аналізують ринки: натуральногокаучуку, свинцю й цинку, нікелю, міді.

Міждержавні організації країн - виробників і експортерівсировини складаються тільки з виробників та експортерів і невключають нетто-споживачів сировини. Вони представленіоб'єднаннями країн, що розвиваються (за незначними винят-ками). Утворення організацій цього типу стало спробою про-тистояти диктату споживачів, якими є переважно високороз-винуті країни. Значною мірою цієї мети вдалося досягти. Ча-стка товарних асоціацій у поставках на світовий ринок сиро-вини й продовольства сягає 55%, а по деяких товарах - навіть80-90%1 Так, організація ОПЕК постачає 80% нафти,Асоціація країн-виробників олова - 90% цього металу,Асоціація країн-виробників натурального каучуку - 95% кау-чуку від всього обсягу відповідного ринку.

Міжнародні організації експортерів сировини нарахову-ють майже три десятки. Найбільш відомі й впливові:

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК);

Асоціація країн-експортерів залізної руди (АІЕК);

Арабський союз чавуну і сталі (АСЧС);

Асоціація країн-виробників олова (АТПК);

Асоціація країн-виробників натурального каучуку(АНРПК);

Рада виробників какао-бобів;

Організація з кави;

Міжафриканська організація з кави (ІАКО);

Федерація кави Америки;

Міжнародна асоціація країн-виробників і експортерів чаю;

Союз країн-експортерів бананів (УПЕБ);

Група країн-експортерів цукру Латинської Америки й Ка-рибського басейну (ГЕПЛАСЕА);

Організація країн-експортерів джуту.

Найвпливовішою й дієвішою з цих організацій є ОПЕК.Розглянемо її докладніше.

Ця організація утворена в 1960 р. Її

Організаціякраін- агаували країни, що переважно на-експортерів нафти - ОПЕК J       1 .        ґ ..

(Organization of the лежать до регіону Перської затоки,

Petroleum Exporting який має найбільші розвідані покла-

Countries - OPEC) ди нафти у світі (Іран, Ірак, Кувейт,Саудівська Аравія, а також Лівія йВенесуела). Згодом до організації приєдналися Алжир, Ґабон,Індонезія, Катар, Ніґерія, Об'єднані Арабські Емірати. Такимчином, ОПЕК складається з 12 країн-членів. Штаб-квартиразнаходиться у Відні.

ОПЕК з'явилась як відповідь на необмежене пануваннятранснаціональних нафтових компаній (Брітіш пертолеум,Галф ойл, Стандарт ойл оф Каліфорнія та ін.) на світовомуринку нафти. Вони диктували ціни, обсяги видобутку й про-даж нафти. Узгоджені дії країн ОПЕК лишили ці компанії їхмонополістичного положення й самі почали встановлюватирозміри видобутку нафти та її експорту, що істотно впливає націни. Фактично зараз ОПЕК виступає колективним моно-полістом, що контролює значну частину нафтового ринку.Найсильнішою акцією ОПЕК було різке підняття цін (майжев 10 разів) напочатку 70-х років, що викликало енергетичнукризу в світі. Особливо постраждали країни, що не маютьенергетичних ресурсів; відчули "нафтовий шок" також великіімпортери нафти серед розвинених країн (Японія, США,Італія, Франція). Високі ціни на нафту стимулювали розвитокенергозберігаючих технологій. Згодом ціни впали, але все жтаки вони значно вищі, ніж до початку 70-х років.

Головна мета ОПЕК - стабілізація світових цін на нафтуна рівні, який забезпечує інтереси країн-членів.

Цілі:

координація нафтової політики країн-членів;

забезпечення стійких прибутків;

регулярне постачання нафти споживачам;

охорона довкілля.

Головним механізмом регулювання нафтового ринкуОПЕК вважає визначення загального граничного обсягу видо-бутку нафти й розподіл в його межах між країнами-членами.Якщо ціни стоять занадто високо, обсяг видобутку й продажурозширюється; коли ціни падають, приймаються колективнізаходи до скорочення видобутку. Ця процедура непроста, вонаускладнюється економічними й політичними моментами.Кожна країна хоче мати більшу квоту (зараз найбільша квотау Саудівської Аравії); до того ж, визначення компромісногорішення ускладнюється політичними суперечками (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Квоти на видобуток нафти деякими країнами -членами ОПЕК(млн. бареллей на добу, 2005 р.)1

Країна

Квота

Алжир

0,894

Індонезія

1,451

Іран

4,110

Кувейт

2,247

Лівія

1,500

Нігерія

2,306

Катар

0,726

Саудівська Аравія

9,099

ОАЕ

2,444

Венесуела

3,223

1 "Зеркало недели", 2006, №22 .

Організаційна структура ОПЕК:

Конференція.

Рада керуючих.

Секретаріат.

Економічна комісія ОПЕК.

Конференція - вищий орган ОПЕК. Вона складається зделегатів усіх країн-членів, звичайно це міністри нафти. Кон-ференція визначає основні напрями політики організації,приймає рішення, затверджує обсяги видобутку нафти, пере-глядає квоти, обирає президента Конференції. Рішення прий-маються одностайним голосуванням. Допоміжними органами,на які спирається конференція, є комітети.

Рада керуючих є виконавчим органом. Вона відповідає завтілення в життя резолюцій, прийнятих Конференцією, роз-робляє бюджет організації, готує доповіді й рекомендації длярозгляду на Конференції.

Секретаріат підпорядкований Раді керуючих. На чолі йо-го стоїть генеральний секретар, який є вищою посадовою осо-бою ОПЕК. До структури Секретаріату входить досліднийвідділ, що складається з трьох департаментів: енергетичнихдосліджень, економіки й фінансів, банку даних.

Економічна комісія є спеціалізованим органом у системіОПЕК. Вона розробляє заходи по стабілізації міжнароднихринків нафти, слідкує за рівнем цін.

Для підтримки країн, що розвиваються, ОПЕК утворилаФонд міжнародного розвитку ОПЕК (1979). Фонд надає цимкраїнам пільгові позики для здійснення проектів розвитку,програм і регулювання платіжного балансу. Ресурси Фондускладаються з добровільних внесків держав-членів ОПЕК, атакож з прибутків, одержаних від інвестиційних і кредитнихоперацій.

Членами Фонду є ті самі держави, що й в ОПЕК, але уп-равління Фондом й ОПЕК роздільне, оскільки їх основніфункції неоднакові: ОПЕК займається регулюванням нафто-вих ринків, а Фонд надає допомогу країнам, що розвиваються.Допомогу Фонду може отримати будь-яка країна цієї групи, завинятком самих членів ОПЕК. Позики можуть надаватись та-кож міжнародним інститутам, які сприяють країнам, що роз-виваються.

ОПЕК намагається встановити ділові стосунки з іншимиорганізаціями - із системою ООН, з Європейським Союзом.Проте між ОПЕК і розвинутими країнами, що є найбільшимиімпортерами нафти, напруження не зникає: їх інтереси діамет-рально протилежні.

Арабський Союз чавуну і АСЧС заснований у 1971 р. Союзсталі - АСЧС (Arabian Iron налічує понад 85 компаній з 14and Steel Union - AISU) арабських країн, які виробляють

продукцію чорної металургії й зай-маються активною маркетинговою політикою. До АСЧС вхо-дять: Алжир, Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йорданія, Кувейт, Ліван,Марокко, Катар, Саудівська Аравія, Сирія, Туніс, Мавританія.Штаб-квартира Союзу знаходиться в Аль-Джазаїрі (Алжир),регіональні офіси є в Дамаску і Каїрі.

Компанії - члени АСЧС виробляють близько 90% усьоговиробництва сталі в арабських країнах, яке в 2005 р. становило19 млн т, і готової металопродукції - 19 млн т. ДіяльністьАСЧС орієнтована на широкий діапазон виробництва металу(залізо, сталь, ферросплави, чавунні болванки, металевастружка та ін.).

АСЧС поєднує в собі компанії із широким спектром діяль-ності:

постачальники залізної руди та металобрухту;

виробники металопродукції;

кінцеві споживачі;

постачальники допоміжних матеріалів;

дистриб'юторські компанії та металотрейдери.

Союз встановлює активні зв'язки як з арабськими так іміжнародними організаціями:

Арабською організацією по промисловому розвитку;

Країнами Перської затоки з промислової і консульта-тивної взаємодії;

Програмою розвитку ООН (ПРООН);

Асоціаціями з експорту сталі;

ЮНІДО;

Міжнародним інститутом чавуну і сталі.

Арабський союз чавуну і сталі ставить перед собою такі

цілі:

розширення виробництва продукції;

широка диверсифікація продуктів; якщо ранішебільшість компаній виробляла лише один вид про-дукції (переважно арматурну сталь), то тепер асорти-мент виробництва розширюється;

залучення інвестицій; до початку 90-х років сталели-варна промисловість була підконтрольна державі, з пе-реходом же до приватної власності до галузі пішли іно-земні інвестиції;

впровадження нових технологій;

експортна орієнтація;

перехід від стратегії захисту до стратегії конкуренції;компанії почали вести торгівлю на відкритих ринках,які підпадають під вплив попиту та пропозиції, а не суб-сидіарної та протекціоністської політики.

АСЧС публікує журнал "Arab Steel" арабською таанглійською мовами; це єдиний арабський журнал, якийвисвітлює проблеми в галузі чорної металургії. АСЧС прово-дить конференції з проблем у галузі чорної металургії таспоріднених галузей, таких як виробництво труб. ТакожАСЧС організує щорічні симпозіуми та виставки з різно-манітних питань у галузі чорної металургії.

Україна активно розвиває співробітництво в галузі чорноїметалургії з арабськими країнами, в тому числі із членамиАСЧС. Серед найбільших імпортерів металевої продукції зУкраїни - Єгипет, Сирія, Алжир, Йорданія, СаудівськаАравія, Туніс, Марокко, Ліван.

Питання для самоконтролю

Яка роль міжнародної торгівлі в міжнародних еко-номічних відносинах?

З чого складається механізм регулювання світовоїторгівлі?

Як еволюціонувала структура Світової організаціїторгівлі?

У чому полягає різниця між ГАТТ і СОТ?

У чому полягають функції СОТ?

В чому суть принципу "найбільшого сприяння вторгівлі"?

Назвіть головні органи керівництва СОТ.

Що потрібно для вступу до СОТ?

У чому полягає головна мета ЮНКТАД?

Як розрізняються СОТ і ЮНКТАД за своїми цілями?

Для чого утворено Міжнародний торговельний центр?

Назвіть основні конвенції ЮНСІТРАЛ.

На які групи поділяються міжнародні організації з уре-гулювання світових товарних ринків?

За якими принципами визначаються обсяги видобуткунафти і квоти в ОПЕК?

Які цілі визначив Арабський союз чавуну й сталі?

Тести

До якого типу організацій відноситься СОТ?

а)         універсальна;

б)         спеціалізована.

Чи є Україна членом СОТ?

а)         так;

б)         ні.

Вкажіть на суттєву різницю між ГАТТ і СОТ:

а)         ГАТТ не була членом ООН, а СОТ - є;

б)         ГАТТ об'єднувала розвинуті країни, а СОТ - також і такі, щорозвиваються;

в)         правила ГАТТ поширювалися тільки на торгівлю товарами, аСОТ - також і на послуги.

Принцип "найбільшого сприяння в торгівлі" означає:

а)         скорочення митних тарифів у торгівлі між країнами;

б)         надання країні-партнеру з торгівлі таких самих пільг, які на-дані будь-якій іншій країні;

в)

надання країні-партнеру з торгівлі валютних пільг.

5.

До якого типу організацій відноситься

ЮНКТАД?

а)

відкрита;

 

б)

закрита.

 

6.

З ініциативи яких країн була утворена

ЮНКТАД?

а)

розвинутих;

 

б)

таких, що розвиваються.

 

7.

Рішення ЮНКТАД мають:

 

а)

обов'язковий характер;

 

б)

рекомендаційний характер.

 

8.

Чи є Україна членом ЮНКТАД?

 

а)

так;

 

б)

ні.

 

Яка організація дієво підтримує гасло "нового еко-номічного порядку"?

а)         СОТ;

б)         ЮНКТАД;

в)         ЮНСІТРАЛ.

Основною метою ЮНСІТРАЛ є:

а)         рівноправне і всебічне торговельне співробітництво міжкраїнами;

б)         розширення світової торгівлі;

в)         зміцнення співробітництва країн, що розвиваються, в сферіміжнародної торгівлі;

г)         координація роботи міжнародних організацій з питань праваміжнародної торгівлі.

Основним регулятором в політиці ОПЕК на міжнародномуринку є:

а)         тарифи;

б)         квоти;

в)         демпінг.

До якого типу організацій відноситься ОПЕК?

а)         відкрита;

б)         закрита.