8.4. Регіональні банки розвитку

магниевый скраб beletage

Розпад колоніальної системи і поява великої групи неза-лежних держав утворили нову ситуацію на світовому валют-но-кредитному ринку. Практично кожна країна, що розви-вається, поставила собі за найважливішу мету проведестиіндустріалізацію, причому в якомога короткі строки. Ідея при-скорення індустріалізації захопила й ті держави, які вже булинезалежними до середини ХХ ст., але затримались на аграрнійстадії розвитку, наприклад, латиноамериканські країни.

Для проведення індустріалізації і створення необхідноїінфраструктури необхідні були кошти, які навіть МВФ і МБРРнадати не могли в достатньому обсязі. Для вирішення проблемибули створені регіональні банки, які охоплюють великукількість країн, розташованих на одному з континентів. Най-численніші за складом учасників і найбільші за розмірами опе-рацій: Міжамериканський банк розвитку, Азіатський банк роз-витку, Африканський банк розвитку, Ісламський банк розвит-ку. Є й інші банки розвитку, які вирішують більш локальні цілі.

Характерною рисою регіональних банків розвитку єучасть у них не тільки країн, що розвиваються, а й розвинутихкраїн; остання група країн виконує функції фондів.

Для сприяння соціально-економічним перебудовам упостсоціалістичних країнах, що розташовані на великомурегіональному просторі колишнього СРСР, і Центрально-Європейських держав, було утворено Європейський банк ре-конструкції й розвитку (ЄБРР).

Європейський банк Банк 6ув заснований у 1990 р^ р°з-реконструкції і розвитку - почав діяльність у 1991 р. До цьогоЄБРР (The European Bank часу належить початок важливих

for Reconstruction and соціально-економічних і політичнихDevelopment - EBRD)

зрушень у країнах Східної Європи.У громадських і урядових колах цих країн визріло розуміннянеобхідності переходу до ринкової економіки. Але перебудовавсієї структури соціалістичної економіки потребувала неабия-ких коштів. Для їх поповнення, для стимулювання реформ ібуло створено ЄБРР.

До складу ЄБРР увійшли всі європейські країни, а такожнизка неєвропейських країн - Австралія, Єгипет, Ізраїль,Кіпр, Марокко, Мексика, Нова Зеландія, Республіка Корея,США, Японія. Крім того, як нащадки СРСР членами банкустали всі азіатські республіки СНД. Всього учасниками ЄБРРє 60 країн. За статутом ЄБРР його членами можуть стати якєвропейські, так і неєвропейські країни, але всі вони мають бу-ти членами МВФ.

Управління Банку знаходиться в Лондоні.

Основні цілі ЄБРР:

сприяти економічному розвитку і реконструкції країнЦентральної і Східної Європи (ЦСЄ), які заявили просвою прихильність демократичним принципам;

надавати допомогу країнам ЦСЄ в модернізації вироб-ничої бази, в організації конкурентноспроможноїпідприємницької діяльності в приватному секторі;

сприяти в залученні інвестицій у виробництво, сферупослуг і фінансовий сектор;

стимулювати великі економічно обгрунтовані проекти;

надавати технічну допомогу в реалізації проектів;

сприяти формуванню ринку капіталів;

сприяти у вирішенні екологічних проблем.

Звертає на себе увагу той факт, що серед найважливішихцілей міжнародного банку вперше виявились екологічні про-блеми.

ЄБРР здійснює проектне фінансування банків,підприємств і компаній шляхом інвестування коштів як у новівиробництва, так і в діючі фірми. Він також працює з держав-ними компаніями з метою підтримки процесів приватизації таїх структурної реорганізації. ЄБРР фінансує конкретні проек-ти переважно приватного сектора. Основними отримувачамикредитів банку є спільні підприємства за участю іноземнихспонсорів. Банк фінансує до 35% витрат по проекту. ЄБРР ненадає фінансування підприємствам оборонної, тютюновоїпромисловості, виробництву засобів, що заборонені міжнарод-ним правом, ігорному бізнесу, а також проектам, які можутьнегативно впливати на довкілля.

Організаційна структура ЄБРР:

Рада керуючих;

Директорат;

Президент і віце-президенти;

Консультативна рада з питань довкілля.

Рада керуючих є вищим органом ЄБРР. Кожна країна вРаді представлена керуючим і його заступником. Рада керую-чих вирішує кардинальні; стратегічні питання діяльностіЄБРР. До її компетенції належить приймання нових членів,виключення з членів Банку, зміни розміру уставного капіталу,обрання директорів і президента Банку та ін. Рада має праводавати вказівки Директорату щодо виконання тих або іншихзавдань.

Директорат складається з 23 членів. З них 11 обираютьсякеруючими, що представляють Бельгію, Велику Британію,Німеччину, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксем-бург, Нідерланди, Португалію, Францію, а також ЄС і Євро-пейський інвестиційний банк (ЄІБ). Решта 12 керуючих пред-ставляють інші країни, поділені на групи: 4 - від країн ЦСЄ;4 - від решти європейських країн; 4 - від неєвропейськихкраїн. Директорат здійснює загальне керівництво діяльністюБанку, визначає основні принципи його політики увідповідності з вказівками Ради керуючих, підсумковуєрічний баланс, затверджує бюджет.

Президент керує поточними справами Банку. Він єофіційним представником ЄБРР на міжнародних форумах.Президент здійснює організаційну роботу, в тому числі най-мання й звільнення службовців банку. Він головує в Директо-раті, але участі в голосуванні звичайно не приймає.

Функціонально ЄБРР поділено на департаменти, які зна-ходяться під безпосереднім управлінням Президента і віце-президентів:

банківські операції;

фінанси;

проектна експертиза;

відомство головного економіста;

комунікації;

персонал;

адміністрація.

Департамент банківських операцій, що координує ко-мерційну діяльність країн ЦСЄ, поділяється на два підрозділиза регіональним принципом - "північні країни" і "південнікраїни". Україна входить до групи південних країн.

Консультативна рада з питань довкілля складається з 17фахівців у галузі екології. Вони консультують Банк з еко-логічних аспектів проектів, що реалізуються.

Штаб-квартира Банку знаходиться в Лондоні.Організаційна структура Банку включає і процедуру прий-няття рішень. У багатьох випадках при голосуванні досить про-стої більшості. Але при обговоренні найважливіших питань вРаді керуючих або в Директораті необхідна кваліфікованабільшість (2/3 або 85% голосів). Кожна країна має кількість го-лосів, пропорційну своїй квоті в уставному капіталі. Найбільшіквоти мають США - 10%, Італія, Німеччина, Франція, ВеликаБританія і Японія - по 8,5%. Таким чином, жодна країна само-тужки не може заблокувати рішення, навіть якщо при голосу-ванні потрібна кваліфікована більшість.

Формування ресурсів. При утворенні ЄБРР його капіталформувався шляхом випуску акцій на суму 10 млрд екю.Потім капітал значно збільшився (в 1996 р. подвоївся). Накінець 2004 р. кількість акцій становила 1,9 млн на загальнусуму понад 19 млрд євро1. Квоти в уставному капіталі роз-поділяються таким чином (в %):

країни - члени ЄС, ЄІБ і власне ЄС            51

країни ЦСЄ    13

решта європейських країн    12

неєвропейські країни            24

Отже, країнам Європейського Союзу належить вирішаль-ний вплив в ЄБРР.

Фінансові ресурси Банку формуються також за рахунок по-зичкових коштів, коштів, одержаних в погашення позик, за ра-хунок виручки від реалізації інвестицій в акціонерний капітал.

ЄБРР заснував спеціальні фонди на кошти з доходів,одержаних від інвестицій. Ці фонди призначені для підготов-ки інвестиційних проектів і здійснення інвестицій в країни-члени. Кошти фондів використовуються для кредитуваннянизькорентабельних галузей соціальної інфраструктури.

Кредитно-інвестиційна політика ЄБРР. Відповідно з ос-новними цілями Банку його політика спрямована насампередна підйом і структурну перебудову країн Центральної іСхідної Європи. Діяльність ЄБРР в цьому напрямі доситьрізноманітна і перспективна. Вона включає: надання кредитівна розвиток виробництва; інвестування в капітал; гарантованерозміщення цінних паперів; надання позик під реконструкціюй розвиток інфраструктури. Пріоритетні сфери кредитування:фінансовий сектор, енергетика, телекомунікації, транспорт іагробізнес.

Станом на 2004 р. ЄБРР фінансував 129 проектів загаль-ною сумою 12,9 млрд євро; з них власних коштів банку буловиділено 4,1 млрд й залучених - 8,8 млрд євро. За 1991-2004рр. було профінансовано 1140 проектів на загальну суму 78,5млрд євро.

У галузевому розрізі фінансування ЄБРР становило(2004 р., %)1:

видобувна промисловість - 5,2;

комунальне господарство - 2,0;

муніціпальна сфера - 4,4;

первинні галузі - 3,0;

переробна промисловість - 15,4;

зв'язок - 7,6;

торгівля й туризм - 3,2;

транспорт і будівництво - 12,1;

фінанси - 40,1;

енергетика - 7,0.

ЄБРР перетворився на значного інвестора в країнах ЦСЄ:на нього припадає 15% усіх прямих капіталовкладень врегіоні; переважна їх більшість йде у приватний сектор.

У 2004 р. в економіку України ЄБРР інвестував коштів на267 млн євро, а усього з початку діяльності - 1519 млн євро.Основні сфери інвестування: транспорт, АПК, банки, обробнапромисловість. Зокрема, ЄБРР здійснив інвестування у стале-ливарний комбінат у Донецьку, в "Укрзалізницю" (для вве-дення в експлуатацію ліній швидкісних поїздів), у Рубіжансь-кий картонно-тарний комбінат, продуктову фірму "Чумак" (у2004 р. фірма отримала від ЄБРР довгостроковий кредит урозмірі 10 млн дол.).

Для підтримки малих і середніх підприємств ЄБРР надаєкошти вітчизняним фінансовим посередникам (комерційнимбанкам), які кредитують такі підприємства. Для України Банкзатвердив нову програму фінансування середнього, малого ймікробізнесу на суму 200 млн доларів. Відкриті кредитні лініїдля банків "Ажіо" і "Форум". Крім того, ЄБРР відкрив своюпершу іпотечну кредитну лінію українському банку "Аваль"1.

ЄБРР здійснює великі програми з охорони навколишньо-го середовища по регіону Балтійського моря, дельті Дунаю,водному середовищу Чорного моря.

Міжамериканський банк Банк утворено в 1959 р. Місцезнахо-розвитку - МаБР (Inter - дження його - м.Вашингтон. В ньогоAmerican Development входять 26 латиноамериканськихBank - IDB)       держав, США, Канада, Японія й 14

країн Західної Європи та ще деякі азіатські країни; заразкількість акціонерів МаБР дорівнює 47.

Основною метою МаБР є фінансування проектівтехнічного й економічного характеру в країнах, що розвива-ються, цього регіону. Для цього банк надає кредити і гарантії.

Ресурси Банку складаються із внесків країн-членів і пози-чених коштів. Сплачена частка статутного капіталу становить10%. Капітал банка поділяється на ординарні кошти, поза-регіональні кошти і спеціальні фонди.

Ординарний капітал утворюють країни регіону; вінстановить майже половину загальних коштів. Поза-регіональні кошти утворюються за рахунок країн, що не нале-жать до цього регіону. Банк має також численні фонди, най-важливіший з яких - Фонд для спеціальних операцій.

У відповідності з квотами у статутному капіталі Банкурозподіляється число голосів. Кожна країна має 135 базиснихголосів плюс 1 голос на кожну акцію своєї частки в капіталібанку. Понад третина голосів належить США.

Організаційна структура. Керівним органом Банку є Радакеруючих, яка складається з представників країн-членів. Радакеруючих делегує поточну роботу Раді директорів, яка скла-дається з 14 директорів, що обираються Радою керуючихтерміном на 3 роки. Рада директорів здійснює поточнудіяльність Банку, затверджує проекти, встановлює відсотковіставки, заверджує бюджет. Раду директорів очолює президент,якого призначають на 5 років.

Кредитна діяльність. Банк надає позики для фінансуван-ня будівництва народногосподарських об'єктів; позика прицьому становить половину загальної вартості об'єкта.Відсоткова ставка за кредитами ординарного і позарегіональ-ного капіталу дорівнює в середньому 10%, строк кредитів - від10 до 15 років. Ставка кредитів із спеціального фонду коли-вається в межах 1-4%, строк - від 20 до 40 років.

Банк надає кредити двох видів: "жорсткі", які надаютьсяна ринкових умовах, і "м'які" - пільгові позики зі спеціально-го фонду під невисокий відсоток. Банк може надавати креди-ти як державним, так і приватним позичальникам. Приватнимпозичальникам позики надаються під відповідні гарантії.

Кредити МаБР мають цільове призначення; основна їх ча-стина йде в енергетику, сільське господарство і рибальство.Найбільшу кількість коштів одержали нові індустріальнікраїни регіону - Бразилія, Мексика і Аргентина. Створенофілію МаБР - Міжамериканську інвестиційну корпорацію.

Інвестиційна діяльність МаБР досить інтенсивна. До 2005

р. сумарний обсяг інвестицій становив 326 млрд дол. Для

фінансування проектів використовуються кредити й гранти.

Гранти обмежені й надаються переважно приватним

підприємствам. Банк допомагає своїм членам отримати доступ

до міжнародних фінансових ринків, надаючи їм гарантії.

Банк заснований у 1964 р. До йогоАфриканський банк    .

розвитку - АфБР (African членів входять 53 африканськіDevel0pment Bank - ADB) країни і 24 неафриканські. Місцез-находження його - м. Абіджан (Кот-д'Івуар). Спочатку, згідно зі Статутом Банку, його членамимали бути лише африканські держави. Але гостра нестачакоштів змусила залучити до формування капіталу й деякі роз-винуті країни. В 1973 р. було створено Африканський фондрозвитку, формально незалежний, але по суті він є складовоючистиною структури АфБР. Членами фонду стали високороз-винуті держави (США, Японія, Канада, деякі західноєвро-пейські держави), а також Саудівська Аравія і Кувейт.

Мета банку - сприяти економічному й соціальному про-гресу африканських країн.

Основні цілі АфБР:

фінансувати інвестиційні програми і проекти;

сприяти державним і приватним інвестиціям;

організовувати спільне фінансування (з іншими міжна-родними організаціями розвитку);

надавати технічну допомогу країнам - членам регіону впідготовці проектів розвитку.

Організаційна структура. Вищим органом є Рада керую-чих, яка складається з міністрів або інших високопосадовцівекономічних та фінансових інститутів країн-членів. Кожнакраїна має один голос у доповнення до кількості голосів, про-порційних числу акцій. Жодна країна не має права вето. Радакеруючих збирається один раз на рік і вирішує стратегічні пи-тання розвитку Банку.

Рада директорів виконує поточну роботу Банку. Вонаскладається з 18 директорів (12 - представники країн регіонуі 6 - нерегіональних держав). При Раді директорів сформова-но такі комітети: Комітет з трудових ресурсів, Фінансовийкомітет, Комітет з розвитку, Комітет з адміністративнихсправ, Бюджетний комітет.

Ресурси банку складаються із внесків, переважну частинуяких дають розвинуті країни. За розмірами капіталу АфБР -найбільший серед регіональних банків розвитку. Найбільшаквота в уставному капіталі АфБР - у США (17,0%); Японіямає 14,0 %, Німеччина - 10,5 , Франція й Канада - по 9,0%.

Кредитна діяльність. Кредити надаються тільки афри-канським країнам. Звичайний кредит надається строком на12-20 років з рахунку 9,5% щорічних плюс комісія в розмірі1%[26]. За пільговий кредит стягується збирання в 0,75%, періодпільги - від 3 до 5 років.

. . „ ,     Банк засновано в 1965 р. Місцезна-

Азіатський банк

розвитку - А3БР (Asian ходження його - м. Маніла (Філіп-Development Bank - ADB) піни). Членами Банку є 64 держави,

в тому числі 18 неазіатських (напри-клад, Австралія).

Головна мета - сприяння економічному прогресу азіатсь-ких країн, що розвиваються.

Організаційна структура Банку. Вищим органом АзБР єРада керуючих, до якої входять по одному представникові зкожної країни-члена (усього 64 представники: 46 з Африки і18 - з країн Європи та Америки). Рада визначає Президентабанка терміном на 5 років.

Рада директорів складається з 12 осіб. Директори слідку-ють за фінансовою звітністю Банку, затверджують бюджет, до-кументи, що стосуються політики Банку.

Банк має 26 регіональних відділень в різних країнах.Найбільшими регіональними відделеннями є:

Субрегіон "Великий Меконг" (Камбоджа, Лаос, М'ян-ма, Таїланд, В'єтнам, Китай);

Центральноазіатське Регіональне ЕкономічнеСпівробітництво (Афганістан, Азербайджан, Казах-стан, Киргизстан, Монголія, Таджикистан, Узбекис-тан);

"Трикутник росту" (Індонезія, Малайзія, Таїланд);

Регіон зростання Східної частини АСЕАН (Бруней,Індонезія, Малайзія, Філіппіни).

Ресурси Банку формується за рахунок внесків, переважнорозвинутих країн. Найбільша квота в уставному капіталі нале-жить Японії - 26%; Австралія має 11%. Частка неазіатськихдержав (крім Австралії) становить 33%. Таким чином, на всікраїни, що розвиваються, припадає лише 30% від усієї квоти.Станом на 2006 р. капітал АзБР дорівнював 3,5 млрд дол.

Кредитна діяльність. АзБР здійснює довгострокове кре-дитування. З 1995 р. практикує надання часткових гарантій понекомерційним ризикам. Пріоритетним об'єктом кредитуван-ня є енергетика.

У 1973 р. Банк заснував Азіатський фонд розвитку(АФР), призначений для надання безпроцентних кредитівнайбіднішим азіатським країнам на строк до 40 років з випла-тою комісії в 1% щороку.

В 1995 р. Банк виділив кредит Казахстану на суму 120 млндоларів, залучаючи, таким чином, в свою сферу азіатські рес-публіки колишнього СРСР[27]. Найбільшу суму кредитів за весьчас існування Банку одержали Індонезія, Республіка Корея,Філіппіни, Пакистан і Таїланд, тобто країни, щовідзначаються динамізмом розвитку. На кінець 2005 р.найбільшим боржником АзБР став Китай (15 млрд дол.).

У 2005 р. АзБР надав під різні проекти й програми 5,8 млрддол. Значна частина цих коштів призначена для розвиткусільського господарства та соціальної інфраструктури.

„ ,         ІБР заснований у 1975 р. Місцезна-

Ісламський банк        „ J        ^ .

розвитку - ІБР (Islamic ходження його - м. Джідда (Са-Development Bank - IDB) удівська Аравія). Банк утворено за

рішенням Організації Ісламськаконференція, яка нараховує 51 державу.

Мета ІБР - сприяти економічному розвитку ісламськихдержав і мусульманських громад в інших державах.

Кредитна діяльність. Банк надає ресурси для фінансуван-ня зовнішньоторговельних операцій і проектів в інших сферахекономіки. Особливістю банку є те, що він не стягує відсотківза наданий кредит, оскільки це суперечить принципамшаріату, який забороняє одержувати прибуток, який незароблений власною працею. Позики надаються безпроцент-но, лише за обслуговування встановлена деяка винагорода.Водночас Банк здійснює інвестиції в об'єкти промислового ісільськогосподарського призначення, від чого одержуєвідповідний прибуток.