9.1. Міжнародна система боротьби з незаконним бізнесом : Міжнародні організації : B-ko.com : Книги для студентів

9.1. Міжнародна система боротьби з незаконним бізнесом

Міжнародні економічні відносини інколи супроводжу-ються такими діями, які трактуються як незаконний бізнес.Найчастіше йдеться про корупцію, яка представлена хабар-ництвом і здирництвом, відмивання "брудних грошей", що за-роблені торгівлею наркотиків, нелегальний ігорний бізнес,контрабанда та інші противоправні дії, які в міжнароднійпрактиці вважаються економічним злочином.

В основі хабарництва полягає оплата незаконних послугконсультантів, агентів, посередників і офіційних осіб за кордо-ном. Особа, яка взяла хабаря, сприяє швидкому вирішеннюсправи, як правило, порушуючи закони про чесну конку-ренцію.

Здирництво визначається як незаконне вимагання грошейабо власності шляхом шантажу й залякування офіційних іприватних осіб.

"Відмивання брудних грошей" - легалізація доходів, от-риманих незаконним шляхом. Це сукупність дій, які мають наметі приховання справжнього джерела походження нелегаль-них доходів і надання їм ознак законного походження. Вели-чезні суми нелегальних доходів, які постійно накопичуються всфері організованої злочинності і в тіньовій сфері економіки,настільки ж постійно потребують легалізації. Без такої ле-галізації вся злочинно-корислива діяльність кримінальників ітіньовиків просто втратила б сенс.

Незаконний бізнес підриває як національну економікукраїни, так і міжнародні економічні відносини в цілому. Мож-на визначити такі основні негативні наслідки злочинної діяль-ності в економічній сфері:

Дестабілізується економіка окремих держав.Діяльність могутніх злочинних угруповань, які крутятьмільярдами доларів, може (як це неодноразово траплялося)спричинити розлад валютної і митно-податкової системи дер-жави, падіння обмінного курсу національної валюти. Масовевідмивання нелегальних доходів часто призводить до пору-шення принципів господарської конкуренції, а також до де-формації і перекосів у функціонуванні усієї макроекономічноїсистеми держави. Усе це неминуче супроводжується підкупомі корупцією державної адміністрації, яка бере участь у регла-ментації окремих галузей господарської діяльності. У кінцево-му підсумку, цілі сектори економіки виявляються в руках зло-чинних угруповань.

Відмивання грошей, яке відбувається переважно в кре-дитно-фінансових установах, головним чином у банках, неми-нуче призводить до підриву банківської системи, викликаючив деяких випадках банкрутство ряду банків чи нанесення їмфінансових збитків. Воно породжує явища корупціїбанківських службовців, які здійснюють підозрілі операції, аце саме собою підштовхує їх до прийняття економічно необ-грунтованих рішень, які наносять фінансовий збиток, чи доінших службових зловживань. У підсумку втрачається довіравкладників до кредитної системи в країні.

Відмивання "брудних грошей" додає прискорення зро-станню й розвитку організованої злочинності.

Світова спільнота не може миритися з такими негативни-ми явищами, тому міжнародні зусилля на боротьбу з ними бу-ли спрямовані ще з початку ХХ ст. Напередодні Першої світо-вої війни (в 1912 р.) була укладена Міжнародна конвенція всправах, пов'язаних з торгівлею опіумом, а в 1931 р. вона булазамінена новою Конвенцією, яка вже обмежувала і регулюва-ла виробництво й розподіл у масштабі планети медикаментів,які містять наркотичні речовини.

Після Другої світової війни ініціативу боротьби з незакон-ним бізнесом узяла на себе Організація Об'єднаних Націй. У1961 р. була затверджена Конвенція ООН про одурманюючізасоби. У 1971 р. прийнято Конвенцію про психотропні засо-би, яка значно розширює сферу міжнародного контролю на ве-ликий перелік синтетичних наркотиків. Цей документ ра-тифікували понад 140 держав. У 1988 р. у Відні була скликанаКонференція ООН з боротьби з нелегальним оборотом одур-манюючих і психотропних речовин. Конференція завершила-ся одноголосним ухваленням тексту міжнародного договору,який відомий в усьому світі як Віденська конвенція. До цієїКонвенції приєдналася більшість держав планети, в томучислі й такі постачальники наркотичних речовин, як Аф-ганістан, Пакистан, Індія, Іран, М'янма, Болівія, Колумбія таін. Усі ці країни взяли на себе зобов'язання активно боротисяз виробництвом, транспортуванням і торгівлею наркотиками івсіляко сприяти іншим державам і міжнародним організаціяму боротьбі з цим злом.

У 90-х роках минулого століття Генеральна АсамблеяООН прийняла ще й інші документи щодо боротьбя зі злочин-ним бізнесом. До них належать, зокрема:

Резолюція про боротьбу з корупцією й Міжнароднийкодекс поведінки державних посадових осіб (1996);

Декларація ООН про боротьбу з корупцією та хабар-ництвом у міжнародних комерційних операціях (1996);

Декларація ООН про злочинність і суспільну безпеку(1996).

У статті 1 останьої Декларації говориться: "Держави-чле-ни прагнуть захищати безпеку й добробут своїх громадян і всіхосіб, що знаходяться під їх юрисдикцією, шляхом прийняттяефективних національних заходів до боротьби з небезпечноютранснаціональною, в тому числі організованою злочинністю,незаконним оборотом наркотиків і зброї, контрабандою іншихнезаконних товарів, організованою торгівлею людьми, терори-стичними злочинами й відмиванням доходів від небезпечнихзлочинів, а також приймають на себе зобов'язання взаємноспівпрацювати в цих зусиллях"1.

У структурі ООН завдання боротьби з корупцією покла-дено насамперед на Генеральну Асамблею, Генерального сек-ретаря та ЕКОСОР. Генеральна Асамблея приймає резолюціїпро боротьбу з корупцією та документи про відповідні заходи.Генеральний секретар готує доповіді про положення у світі зцим злочином і накреслює основні напрями боротьби з ним.ЕКОСОР розробляє проекти резолюцій про боротьбу з ко-рупцією й конкретизує необхідні заходи. ЕКОСОР взаємодієз Комісією з попередження злочинності й кримінального пра-восуддя. Комісія особливу увагу приділяє фактам про хабар-ництво серед державних посадових осіб у ході здійсненняміжнародних комерційних операцій.

Роль основного координатора в економічній протидіїміжнародній злочинності відіграє створена під егідою ООНспеціалізована організація з назвою Програма ООН з контро-лю над наркотиками (United Nations Drug Control Programme- UNDCP) зі штаб-квартирою у Відні. Вона розробила влас-ний план дій у галузі боротьби з відмиванням грошей, а такожконфіскації доходів, які надходять від торгівлі наркотиками.UNDCP надає спеціалізовану допомогу всім, хто до неї звер-тається. Форми цієї допомоги різноманітні:

організація навчання для політиків, працівників право-охоронних органів, які займаються розшуком учас-ників наркобізнесу;

надання юридичної допомоги тим державам, які післяратифікації Віденської Конвенції повинні провестискладну і трудомістку роботу з пристосування своїх за-конодавчих систем до її вимог;

♦ надання рекомендацій щодо запобігання використанняфінансових установ для відмивання "брудних грошей".

Ще одна організація системи ООН - Відділ запобіганнязлочинам і карного судочинства Віденського бюро ООН. Вінзаймається різного виду науковими дослідженнями, які при-вернули б увагу урядів ряду країн до величезних масштабівявища відмивання грошей, що надходять від усіх видів зло-чинів, крім торгівлі наркотиків, а також до масштабів загрози,яка виходить від зростання організованої злочинності.

Крім системи ООН, боротьбою з незаконним бізнесомзаймаються й інші міжнародні організації, зокрема, Рада Євро-пи, Світова організація торгівлі, Організація економічногоспівробітництва й розвитку (ОЕСР) та ін. Так у документі"Провідні принципи ОЕСР для багатонаціональних корпо-рацій" міститься вимога не платити хабаря державним служ-бовцям або керівникам громадських організацій, не робитивнесків кандидатам на громадські пости, якщо це не дозволенозаконом.

У Раді Європи для боротьби з корупцією створена Багато-профільна група з питань корупції (Multidisciplinary Group onCorruption - GMC).

У 1990 р. Рада Європи прийняла Конвенцію з проблемвідмивання доходів, які надходять від злочинів, їхнього відшу-ку, вилучення і конфіскації; вона набрала чинності в 1993 р.Конвенція - це міжнародна угода з проблем кримінальногоправа, яка носить обов'язковий характер для його учасників.Особливістю Конвенції є те, що вона не обмежує відмиваннягрошей тільки наркобізнесом. Кримінальному покараннюпідлягає злочин відмивання нелегальних доходів, накопиче-них у результаті усіх тяжких злочинів.

Конвенція Ради Європи зобов'язує сторони проводитиідентифікацію і розшукувати майно, яке підлягає конфіскаціїі вживати заходів з метою недопущення його підміни перед ви-дачею розпорядження про конфіскацію. Особлива увага звер-тається на моніторинг банківських рахунків, на спостережен-ня, прослуховування телефонних розмов, одержання доступудо комп'ютерних систем, а також на обов'язок надання не-обхідних документів.

У 1995 р. GMC підготувала документ "Програма заходівборотьби проти корупції", в якій конкретизовано поняття ко-рупції й методи боротьби з нею.

Міжнародна торговельна палата (МТП) ще в 1977 р. опри-люднила "Правила ведення боротьби зі здирництвом і хабар-ництвом". Ці правила декларують етику підприємців у відно-синах з партнерами; вони рекомендовані підприємствам і при-ватним особам в якості зразка коректної торговельної практи-ки[28].

Активну участь у боротьбі з кримінальним бізнесом бе-руть також Інтерпол і Світова митна організація.