10.1. Особливості еволюції інтеграційних процесів у Європі

З розвитком міжнародних інтеграційних процесів усебільшого значення набувають формування макрорегіональнихінтеграційних об'єднань. На сьогоднішній день існує п'ятьрівнів регіональної інтеграції: зона преференційної торгівлі;зона вільної торгівлі; митний союз; спільний ринок; еко-номічний і валютний союз. У світі нараховуються десятки ма-крорегіональних об'єднань різного рівня інтеграції. Середнайвпливовіших та найцікавіших за складом учасників є такіорганізації: Європейський Союз (ЄС); Північноамерикансь-ка угода про вільну торгівлю (НАФТА); Азіатсько-Тихооке-анське економічне співробітництво (АТЕС); Асоціація державПівденно-Східної Азії (АСЕАН); Південний спільний ринок(МЕРКОСУР); Латино-Американська асоціація інтеграції(ЛААІ); Співдружність Незалежних Держав (СНД); Ор-ганізація Чорноморського економічного співробітництва(ОЧЕС).

Окремі показники, що характеризують потенціал деякихрегіональних об'єднань, наведені в табл. 10.1.

Таблиця 10.1.

Основні економічні показники деяких регіональних інтег-раційних угруповань1

Регіон

Населення,млн чол.,2005 р.

ВВП (за

ПКС),млрд дол.,2005 р.

ВВП на

душунаселення,тис. дол.

Експорттоварів та

послуг,млрд дол.,2005 р.

ЄС (25 країн)

460,7

12180

26,5

4713

СНД (12 країн)

278,7

2307

8,3

295

НАФТА (3країни)

435,7

14541

33,4

1710

МЕРКОСУР (4країни)

232,4

2136

9,2

153

АСЕАН (10країн)

555,5

2653

4,8

637

1 Складено за даними: http://www.demoscope.ru/weekly/app/world2005;www.cia.gov./cia/publications/fastbook;www.wto.org.

Утворення регіональних об'єднань як форми інтег-раційної взаємодії держав започатковано в Європі. Інтег-раційні процеси в Європі досягли найвищого рівня у зістав-ленні з іншими регіонами світу. Саме тут діє угруповання, щопройшло всі відомі стадії інтеграції, - Європейський Союз.ЄС може розглядатись як класичний приклад послідовної еко-номічної інтеграції на регіональному рівні. І дійсно, ця ор-ганізація багато в чому є взірцем при утворенні регіональнихекономічних угруповань на різних континентах. ВодночасЄвропа показала приклади заснування таких організацій, якіне витримали випробування часом (Рада Економічної Взаємо-допомоги - РЕВ) або зазнали істотної реорганізації в пошукахпідвищення ефективності діяльності (Європейська АсоціаціяВільної Торгівлі - ЄАВТ).

Історично першою регіональною економічною ор-ганізацією стала РЕВ, яка була заснована в 1949 р. З євро-пейських країн до неї входили СРСР, НДР (Східна Німеччи-на), Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія,Албанія (припинила членство з 1962 р.); у деяких структурахбрала участь Югославія. Метою РЕВ було сприяння поглиб-ленню й удосконаленню співробітництва між соціалістичнимикраїнами, розвитку соціалістичної економічної інтеграції, пла-номірному розвиткові народного господарства, прискореннюекономічного й технічного прогресу. Діяльність РЕВгрунтувалась на довгострокових програмах у сфері економіки;однією з останніх була Комплексна програма соціалістичноїекономічної інтеграції (1971).

Згідно зі Статутом, Рада Економічної Взаємодопомоги бу-ла відкрита для будь-якої іншої країни, яка побажає до неївступити; але поповнилась вона лише іншими соціалістични-ми країнами за межами Європи (Монголія, В'єтнам, Куба).Жодна європейська несоціалістична країна не тільки нехотіла, а й не змогла б стати членом РЕВ через несумісністьпринципів ринкової та адміністративно-командного варіантусоціалістичної економіки.

У межах Ради Економічної Взаємодопомоги соціалістич-ним країнам вдалося досягнути певної координації зовнішньо-економічної діяльності. На РЕВ припадала переважаюча част-ка зовнішньої торгівлі кожної з країн, було споруджено чима-ло спільних об'єктів народного господарства. Проте в ціломуефективність РЕВ була невисокою. Обсяги взаємної торгівлікраїн - членів РЕВ значно поступалися показниками країнЄвропейського економічного співробітництва (ЄЕС); щеменш ефективною була інтеграція у валютно-кредитній сфері,в русі трудових ресурсів. Справа в тому, що РЕВ являла собоюнасамперед політичну організацію. Економічна інтеграція роз-глядалась як підпорядкований процес, що має сприяти досяг-ненню політичних цілей. Крім того, в умовах жорсткого цент-ралізованого планування інтеграційний процес набував не-природності і, по суті, гальмувався. З розпадом соціалістичноїсистеми як політичної сили припинила існування і РЕВ, щопродемонструвало її штучний характер.

Інакше розвивались інтеграційні процеси в ЗахіднійЄвропі. Правда, на перших порах, від