13.2. Україна в міжнародних регіональнихорганізаціях

магниевый скраб beletage

Україна є членом таких регіональних інтеграційних угру-повань: Співдружність Незалежних Держав (СНД), Ор-ганізація Чорноморського економічного співробітництва(ОЧЕС) і ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова).Серед них першою організацією, до якої вступила Україна, бу-ла СНД, яка й досі має неабияке економічне значення для на-шої країни. Проте інтеграційні процеси як в СНД, так і вінших організаціях, відбуваються непросто, через що для Ук-раїни виникають певні проблеми. Розглянемо особливостідіяльності України в цих організаціях.

СпівдружністьНезалежних Держав(СНД)

СНД - організація, до заснуванняякої в 1991 р. причетна Україна. Вжезазначалося, що утворення СНД зу-мовлювалося економічними і

політичними причинами. Поступово політичний фактор по-чав ставати не стимулом, а гальмом інтеграції, оскільки бачен-ня політиками різних членів СНД перспектив інтеграції, трак-тування співвідношення національних і наднаціональнихінститутів в організації - дуже різниться. Якщо Білорусь, Ка-захстан, Киргизія, Таджикистан, Вірменія стоять занайтіснішу інтеграцію з Росією, включаючи політичну йвійськову, то Україна, Грузія, Азербайджан, Туркменія побою-ються, що через механізм наднаціональних органів може бутивстановлено економічний і політичний диктат Росії. Україна,як відомо, не бере участі у військових структурах СНД.

В економічному плані основні розходження містяться на-вколо форми інтеграції, за якої СНД має будувати спільнийекономічний простір. Росія виступає за впровадження вжесьогодні митного союзу чи навіть економічного союзу. Еко-номічний союз уже задекларовано, проте це поки що суто фор-мальний акт, не підкріплений реальними економічними відно-синами. Україна, до речі, вирішила стати лише асоційованимчленом Економічного союзу. Зі свого боку, Україна пропонуєрозпочати інтеграційний процес із утворення вільного еко-номічного простору, що більше відповідає сьогоденним ре-аліям.

Одним з показників інтенсивності процесу інтеграції є ча-стка взаємної торгівлі в межах організації у відсотках до всієїзовнішньої торгівлі країн-членів; чим вона вища, тимуспішніше відбувається інтеграція. Статистичні дані провзаємну торгівлю країн СНД свідчать, що інтеграція йде зтруднощами, бо частка їх взаємної торгівлі знижується. Цевидно на прикладі України (табл. 3.1).

Таблиця 13.1

Динаміка частки експорту та імпорту у зовнішній торгівліУкраїни з членами СНД, %1

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Експорт

30,9

28,7

24,4

26,2

26,2

31,3

Імпорт

57,6

56,0

52,8

50,0

52,4

47,1

Слід додати, що на початку 90-х років частка країн СНД вукраїнському експорті становила понад 40%, а в імпорті - по-над 60%.

Незважаючи на величезні труднощі, якими супровод-жується співробітництво членів СНД в його межах, ця ор-ганізація має для України важливе значення, принаймні зараз.Для нас економічний простір СНД являє потенційно (і реаль-но) широкий ринок збуту товарів і джерело постачання не-обхідної сировини (особливо енергоносіїв), машин і обладнан-ня, товарів широкого вжитку. На країни СНД припадає понад30% експорту й понад 40% імпорту України; особливо вели-кою є частка Росії. З СНД ми одержуємо увесь імпортованийгаз, майже всю нафту, руди кольорових металів, деревину, ба-вовну, автомобілі. На ринках СНД реалізується переважнакількість нашої продукції чорної металургії, обладнання дляважкої промисловості, продукція агропромислового комплек-су. Збереглося ще чимало виробничих зв'язків міжпідприємствами України і країн СНД. Втратити такий ринок,особливо за таких непростих економічних обставин, у якихопинилась Україна, було б недоречно. Інша річ - треба знайтинайбільш ефективні шляхи економічного співробітництва міжкраїнами СНД, які сприяли б прискоренню інтеграційногопроцесу без утиснення національного суверенітету та інте-ресів кожного члена організації.

Хоч і дуже повільно, але здійснюється просування до ут-ворення вільного економічного простору в межах СНД. Бага-то товарних груп користуються пільговими тарифами.Більшість країн має безвізовий режим, що полегшує вільне пе-ресування робочої сили. До речі, значна частина українцівпрацює в Росії, зокрема на газопромислах і нафтопромислах, ав Україні - чимало мігрантів з республік Закавказзя та з Росії.Налагоджуються на новій, ринковій основі виробничі й ко-мерційні зв'язки між підприємствами країн-членів, розви-вається співробітництво в кредитно-фінансовій сфері.

У межах СНД найважливіше значення мають наші сто-сунки з Росією. У "Концептуальних засадах стратегії еко-номічного та соціального розвитку України на 2002-2011 ро-ки" зазначається, що наші економічні відносини з Росією ор-ганічно узгоджуються з євроінтеграційним курсом нашої дер-жави. Наголошується, що ці стратегічні стосунки мають грун-туватися на принципах добросусідства, партнерства тавзаємної вигоди.

Проте більш успішному просуванню по шляху інтеграціїзаважають причини не тільки політичного, а й економічногопорядку. Однією з них є відсутність єдиних стандартів оподат-кування товарів, у тому числі в процесі експортно-імпортнихоперацій. Часто окремі держави, в порушення досягнутих за-мовлень, в односторонньому порядку підвищують тарифи.Так, Росія застосовує високі експортні тарифи на нафту, якавже на кордоні України стає надто дорогою, і це відчутно нанашій економіці. Зі свого боку, Україна запровадила занадтовисокі тарифи на транзит товарів через свою територію, щопримусило наших торговельних партнерів з СНД шукатиінших шляхів, повз країну. Це, зокрема, боляче відчулося нароботі наших чорноморських портів. Ще однією акцією, нацей раз скоріше політичною, ніж економічною, з боку Росіїстав намір будувати газопровід у Західну Європу, обминаючитериторію України, а також різке підвищення ціни на газ, якийми купуємо в Росії.

Росія є головним постачальником енергоносіїв в Україну,насамперед, нафти й газу. Український уряд відшукує альтер-нативні джерела забезпечення країни енергетичними ресурса-ми, щоб зменшити залежність від Росії, яка є майже моно-полістом на українському енергетичному ринку. Проте у най-ближчому часі роль Росії як головного поставника енерго-носіїв в Україну залишиться. Рсія також є потенційно вели-ким ринком для українських товарів та послуг (зокрема,транспортних послуг). Через ці обставини економічні зв'язкиміж нашими країнами ослаблювати було б недоречно.

Зовнішньоекономічна діяльність України з країнами СНДрегулюється Постановою Кабінету Міністрів України "Поло-ження про порядок поставок і митного оформлення продукціїза виробничою кооперацією підприємств і галузей держав -учасниць СНД". Це положення розроблено згідно з Угодоюпро загальні умови й механізми підтримки розвитку виробни-чої кооперації підприємств і галузей держав - учасниць СНД.

Це положення регулює поставки продукції (сировини, ма-теріалів, деталей, вузлів) для спільного виготовлення кінцевоїпродукції. Визначається перелік підприємств і організацій, якіберуть участь у кооперації; ці данні реєструються вМіністерстві економіки України. Між підприємствами заклю-чаються договори, на основі яких здійснюється митне оформ-лення продукції. Ця продукція звільнюється від обкладенняввізним або експортним митом, акцизним збором та іншимиподатками.

Це положення не поширюються на торгівлю спеціальнимикомплектуючими виробами, призначених для виробництва оз-броєння, а також на експорт деяких товарів (брухт чорних і ко-льорових металів) і на імпорт деяких товарів (окремі сільсько-господарські товари, товари харчової промисловості, легкоїпромисловості). Продукція, що постачається за договорамивиробничої кооперації, не підлягає реекспорту в треті країни[51].

Очевидно, що СНД потребує серйозного реформування.Ті цілі, які ставилися в момент її заснування, не в усьомувідповідають сьогоднішнім реаліям. Ще більше це стосуєтьсямеханізму функціонування організації. Головна мета рефор-мування - перетворення СНД з переважно політичної ор-ганізації, якою вона є, на організацію, яка активно б працюва-ла у напрямі поглиблення економічної інтеграції між країна-ми-членами. В такому разі участь України в СНД була бдоцільною і ефективною.

ОЧЕС також була заснована за без-

Організація     посередньої участі України, яка в

Чорноморського . „„„ ...

економІчного 1992 році, в числі 11 держав, підпи-

співробітництва (ОЧЕС) сала Стамбульську декларацію. Дек-ларацією передбачалося багатосто-роннє й двостороннє співробітництво чорноморських державу різних галузях економіки - промисловості, сільському гос-подарстві, транспорті, торгівлі, туризму, телекомунікаціях.Однією зі сфер співробітництва визначено екологію Чорногоморя.

Механізм інтеграції в межах ОЧЕС передбачає безподат-кову торгівлю, вільний рух капіталів та послуг, створеннявільних економічних зон, обмін інформацією комерційногохарактеру, підтримка приватного бізнесу[52].

У 1998 р. в Ялті на черговому саміті високих посадовихосіб було підписано Статут ОЧЕС, який вже юридичнопосвідчив про народження нової регіональної організації. От-же, певною мірою Україну можна вважати "батьківщиною"

ОЧЕС. В Ялті також була прийнята Декларація, в якій окрес-лено конкретні напрями подальшої діяльності ОЧЕС.

Чорноморське економічне співробітництво знаходитьсяпоки що на початковій стадії інтеграційного процесу. Пробле-му створює велика неоднорідність його членів, і не тільки зарозмірами території та економічним потенціалом. Вони нале-жать до різних політичних і економічних угруповань. Шість зних є членами СНД; Греція входить в ЄС і в НАТО; Туреччи-на стане членом ЄС у найближчі часи і також є членом НАТО;Албанія, Румунія й Болгарія входять до блоку держав Цент-ральної і Східної Європи. Ринкові механізми в Греції та Ту-реччині розвинуті раніше і краще, ніж в інших членах ОЧЕС.

Незважаючи на це, учасники ОЧЕС вбачають реальні пер-спективи для плідного співробітництва. Вже зараз воноздійснюється в таких галузях, як енергетика, транспорт,зв'язок, екологія. Найперспективнішими напрямками інтег-рації є: об'єднання електромереж в єдиній системі Чорно-морського кільця, утворення регіональних транспортних ко-ридорів; прокладення ліній оптиковолоконного зв'язку; про-грами з охорони Чорного моря.

Багато надій покладається на Чорноморський банкторгівлі та розвитку (ЧБТР), який розпочав діяльність у 1999р. Його функціями є кредитування зовнішньоторговельнихоперацій та підтримка фінансових систем країн-членів. Доречі, двоє з членів ОЧЕС - Росія та Туреччина входять у де-сятку найбільших торговельних партнерів України. КвотиБанку серед членів ОЧЕС розподіляються так ( %)1:

Албанія           2,0

Азербайджан 2,0

Вірменія          2,0

Болгарія          13,5

Грузія  2,0

Греція 16,5

Молдова         2,0

Румунія           13,5

Росія    16,5

Туреччина      16,5

Україна           13,5

Такий розклад дає приблизну уяву про економічнеспіввідношення країн-членів та їх вплив у ОЧЕС.

В рамках ОЧЕС утворені Міжнародний центр чорно-морських досліджень, Науковий центр ОЧЕС.

Пріоритетні для України програми ОЧЕС спрямовані нарозвиток інфраструктури регіонального економічногоспівробітнитцва, проекти створення спільної транспортної ме-режі країн - членів ОЧЕС, поєднання електроенергетичних ме-реж, прокладання ліній оптико-волоконного зв'язку. Україназацікавлена в реалізації в рамках ОЧЕС проектів щодо мо-дернізації нафтопереробних заводів, створення нових потужно-стей, зокрема терміналів на берегах Чорного моря для прийнят-тя нафти й газу, здійснення наукових досліджень спільно з іно-земними фірмами щодо використання нетрадиційних джереленергії, технічного переозброєння металургійних підприємствта багатосторонньої програми виробництва електронної технікидля різних галузей народного господарства1.

Велике значення надається створенню єдиної транспорт-ної мережі в просторі ОЧЕС, а також розвитку системи"транспортних коридорів": Трансєвразійського "TRACEKA"і Крітських коридорів. Для України особливо важливіКрітські коридори (угоду про їх створення було підписано в1994 р. на острові Кріт). З одинадцяти цих коридорів чотирипройдуть по території України:

транспортний коридор № 3: Берлін - Вроцлав - Львів- Київ;

транспортний коридор № 5: Трієст - Любляна - Буда-пешт - Братислава - Львів;

транспортний коридор № 7: Дунайський від Кельхаймадо Суліни;

транспортний коридор № 9: Гельсінкі - Київ - Одеса -Димитровград - Александруполіс.

У 1997 р. в Гельсінкі відбулася третя Пан'європейськатранспортна конференція, на якій Україна запропонувала роз-ширити систему міжнародних транспортних коридорів ще чо-тирма лініями:

Балтика - Чорне море (Гданськ - Варшава - Ковель -Одеса);

Європа - Азія (Франкфурт - Краків - Львів - Дніпро-петровськ - Алмати);

Євроазійський (Ашгабат - Баку - Тбілісі - Чорно-морські порти України);

ЧЕС (Анкара - Єреван - Тбілісі - Ростов-на-Дону -Донецьк - Одеса - Бухарест - Димитровград - Стам-бул).

Ланками майбутньої єдиної транспортної мережі ОЧЕС єпаромна магістраль Батумі - Одеса - Варна, а також запроек-тована система транспортування нафти з Азербайджану черезгрузинське місто Супса на м. Южне і далі по нафтопроводу дозахідного кордону України.

Чорноморське економічне співробітництво розглядаєтьсяйого членами як важливий щабель у просуванні до єдиноїЄвропи. Це було зафіксовано в Ялтинській Декларації. З та-ких позицій країни ОЧЕС природно прагнуть доякнайтіснішого співробітництва з Європейським Союзом. Підчас наради міністрів закордонних справ країн ОЧЕС у Тбілісібуло прийнято Платформу про співробітництво між ОЧЕС таЄС. Платформа визначила напрями реалізації стратегічнихцілей ОЧЕС, які полягають в інтеграції до Європи з кінцевоюметою входження до спільної економічної зони ЄС - ОЧЕС[53].

Україна активно співробітничає в ОЧЕС. Вона запропо-нувала створити єдиний інвестиційний простір і спільний ри-нок інвестиційних проектів. Фахівці з Міністерства зовнішніхекономічних зв'язків України розробляють плани заходів що-до створення зони вільної торгівлі ОЧЕС.

У вирішенні проблем транспортування нафти й газу зЦентральної Азії й Закавказзя через територію України бага-то сподівань покладається на організацію ГУАМ. Україна вцій організації є державою з найбільшим економічним по-тенціалом. ГУАМ розглядається певною мірою як альтернати-ва СНД, в якій домінуючу роль відіграє Росія.

Одним з головних завдань ГУАМ є будівництво потужно-го транспортного коридору "Схід-Захід", своєрідне відрод-ження "Великого шовкового шляху". Але не тільки нафтоюживе економічна співдружність ГУАМ. Перспективи для роз-ширення економічних відносин між країнами регіону не обме-жуються транспортуванням енергоносіїв, вони значно ширші.Дружні стосунки, які стали особливо тісними, між Україною іГрузією, дають підстави для сподівання на новий імпульс урозвитку ГУАМ. До того ж ця організація відкрита й дляінших країн, які поділяли б її цілі й принципи.

13.3. Європейський вибір України

Стратегічною метою України є вступ до ЄвропейськогоСоюзу. Модель Європейського розвитку є для нас найближ-чою і зрозумілою. Залучення до Європейської спільнотивідкрило б для України великі можливості щодо прискоренняекономічного розвитку і підвищення добробуту населення на-шої країни.

Наше бажання стати членом ЄС досі не реалізувалося че-рез невідповідність економічного механізму України нормам івимогам Європейського Союзу. Керівництво ЄС неодноразо-во заявляє, що двері Європи для України не зачинені, протенаша країна має пройти ще довгий шлях економічних перетво-рень.

Відносини України з ЄС грунтуються на конкретних уго-дах та програмах партнерства. В 1994 р. була підписана Угодапро партнерство та співробітництво між ЄС та Україною (на-було чинності в 1998 р.). Основними цілями Угоди визначено:

розвиток тісних політичних стосунків шляхомпостійного діалогу з політичних питань;

сприяння торгівлі та інвестиціям, гармонійним еко-номічним стосункам;

забезпечення основ для взаємовигідного економічного,соціального, фінансового, науково-технічного та куль-турного співробітництва;

підтримка України в її зусиллях зміцнювати демо-кратію та завершенні переходу до ринкової економіки.

У грудні 1999 р. на саміті в Гельсінкі Європейська Рада за-значила, що стратегічне партнерство між ЄС та Україною, якегрунтується на спільних цінностях та інтересах, є факторомзміцнення миру, стабільності та процвітання в Європі. Тоді жбула прийнята "Спільна стратегія Європейського Союзу що-до України". Ця програма містить такі цілі[54]:

робити внесок у виникнення стабільної, відкритої, плю-ралістичної та правової демократії в Україні таукріплення стабільно функціонуючої ринкової еко-номіки на користь усьому народові України;

співробітничати з Україною в царині збереженнястабільності та безпеки в Європі й усьому світі, знахо-дячи ефективні відповіді на спільні проблеми, з якимистикається континент;

розширювати економічне, політичне та культурнеспівробітництво з Україною, а також співпрацювати вгалузі юстиції та внутрішніх справ.

Угода про партнерство й співробітництво (УПС) визначи-ла 28 галузей економічного співробітництва ЄС з Україною.Серед них: захист та заохочення інвестицій, сертифікація,освіта, монетарна політика, наука, сільське господарство та ін.

Європейська Асоціація бізнесу, що є в структурі ЄС, пред-ставляє і захищає інтереси українських економічних ісуспільних організацій у питаннях фіскальної політики, рин-кової економіки, інформації й зв'язку, регіонального розвитку,культури.

Одним з найефективніших напрямів співробітництва єпрограма TACIS - Технічна допомога країнам СНД (TechnicalAssistance to the Commonwealth of Independent States). Це ду-же розгалужена програма підтримки реформи в країнах СНД,в тому числі і в Україні. На економічні реформи в Українівиділено гранти для 32 проектів. Серед них - пілотні проектиз реструктуризації сільського господарства, сприяння розвит-ку фінансових ринків в Україні, підтримка фінансовихзв'язків підприємств та ін.[55] З метою підвищення ефективностіспівробітництва України з ЄС створюється спільний Ук-раїнсько-Європейський консультативний комітет з питань за-конодавства на кошти, виділені для реалізації програмиTACIS.

TACIS передає ноу-хау, яким володіють державні й при-ватні організації найширшого спектра, що дозволяєпоєднувати досвід з професійними знаннями і навичками намісцях. Ноу-хау надається у формі консультативного сприян-ня в питаннях управління, прямування груп експертів.Пріоритетними напрямами програми TACIS є: реорганізаціяприватного сектора, створення ефективної системи вироб-ництва, переробки і розподілу продукції, розвиток ядерноїбезпеки, охорона довкілля, забезпечення реформи системидержавного управління, соціального захисту й освіти.Технічна допомога TACIS забезпечується тільки тим проек-там, які вписуються в програму реконструкції і реструктури-зації, що підтримується урядом країни та ЄвропейськоюКомісією. Кожна країна сама визначає пріоритетні сектори,які відіграють найзначнішу роль у процесі реформ.

У структурі TACIS є так звані спеціалізовані підпрограми,що охоплюють переважно гуманітарний сектор. Серед них:

програми консультування з питань політики;

програми побудови громадянського суспільства;

програми в галузі освіти й професійної підготовки;

програми підтримки підприємств;

програми, пов'язані з міжнародними стандартами йобов'язками.

Україна бере участь практично в усіх спеціалізованихпідпрограмах TACIS.

Європейський Союз надав Україні додаткову позику в 150млн євро на підтримку платіжного балансу. ЄС обіцяє сприя-ти прийняттю України до Світової організації торгівлі (СОТ).

Надаючи допомогу Україні в проведенні економічних ісоціальних реформ, ЄС водночас вимагає застосування ук-раїнським урядом більш рішучих заходів для їх здійснення.Серед таких заходів, зокрема, ЄС пропонує: визначення та за-безпечення майнових прав; подальша приватизація; лібе-ралізація цін; збільшення квартирної плати й тарифів на кому-нальні послуги; реструктуризація бізнесу та підтримка малихй середніх підприємств. Отже, умови досить нелегкі; їх вико-нання може загострити соціальну ситуацію в країні. Та якщоми хочемо вступити до ЄС, то мусимо прийняти його вимоги,але реалізовувати ці заходи обережно, з урахуванням усіхможливих економічних і соціальних наслідків.

Зі свого боку, Україна розробила національну програмуінтеграції в ЄС. У 1998 р. вийшов Указ Президента про затвер-дження "Стратегії інтеграції України до Європейського Со-юзу". Програма передбачає 17 напрямів, які необхідно ре-алізувати в три етапи: перший припадає на 2000 рік, другий -на 2001-2001, третій - на 2004-2007 роки. Отже, до 2007 р.Україна планувала виконати умови вступу до ЄС. Проте ЄСне визначає конкретного терміну прийняття України до своїхлав і не говорить про можливість асоційованого членства[56].

Процес інтегрування України до ЄС - непростий і тривалий.Але логіка розвитку міжнародного поділу праці, соціально-політичні зрушення в Європі неминуче приведуть до інтегро-ваного економічного утворення в межах усієї Європи.

У грудні 1999 р. Європейською Радою була схваленаСпільна стратегія ЄС щодо України. Спільна стратегія ЄС пе-редбачає підтримку процесу демократичних та економічнихперетворень в Україні, вирішення спільних проблем щодопідтримання стабільності та безпеки на Європейському кон-тиненті. У вересні 2000 р. відбувся Паризький саміт "Україна- ЄС", який засвідчив європейську перспективу України,стратегічний курс на інтеграцію України до ЄС. У 2001 р. бу-ло прийнято "План дій ЄС у галузі юстиції та внутрішніхсправ в Україні". В 2002 р. в Копенгагені відбувся черговийсаміт "Україна - ЄС", на якому було визнано прогрес Україниу виконанні вимог та стандартів ОБСЄ і Ради Європи, у за-провадженні економічних реформ, позитивні зрушення в ук-раїнській економіці. Була підкреслена необхідність розвиватий надалі стратегічне партнерство між Україною та ЄС.

У зв'язку з розширенням у 2004 р. складу ЄС Україна ста-ла безпосередньо контактувати з ним кордонами, що надалонового аспекту у взаємозв'язках нашої країни з ЄвропейськимСоюзом. Врахування цієї ситуації знайшло вираження у доку-менті "Європейська політика сусідства", який прийнято врамках Угоди "План дій Україна - Європейський Союз" (До-даток 5). Цей план розрахований на три роки. Він передбачаєінтенсифікацію політичних, безпекових, економічних та куль-турних відносин між сторонами. Згідно з Планом, інтеграціяУкраїни в Європейський Союз в оглядовому періоді будездійснена у формі Зони вільної торгівлі ЄС - Україна післявступу України до СОТ. Європейський Союз визнає євро-пейські прагнення України та вітає її європейський вибір.

Європейська політика сусідства відкриває нові перспек-тиви для партнерства, економічної інтеграції таспівробітництва:

♦ підвищується рівень інтеграції, включаючи участь Ук-раїни у внутрішньому ринку ЄС;

розширюється політичне співробітництво;

збільшується фінансова підтримка України з боку ЄС;через Європейський інвестиційний банк надаватиметь-ся підтримка проектам, що потребують інвестиції вінфраструктуру;

будуть розширені можливості для участі України в пев-них програмах ЄС, що сприятиме розвитку культур-них, освітніх, технічних, наукових зв'язків, а такожспівробітництву у сфері охорони довкілля;

буде надана підтримка в адаптації законодавства Ук-раїни до норм і стандартів ЄС;

поглибляться торговельні та економічні відносини,особливо після вступу України до СОТ.

План дій Україна - Європейський Союз визначає пріори-тети діяльності. Серед них виокремлюються такі[57]:

зміцнення демократичних основ в Україні, забезпечен-ня свободи засобів масової інформації та свободи слова;

посилення співробітництва з питань спільної сусідськоїта регіональної безпеки;

вступ України до СОТ;

покращення інвестиційного клімату в Україні шляхомзапровадження недискримінаційних, прозорих і перед-бачуваних умов ведення бізнесу, спрощенняадміністративних процедур та боротьби з корупцією;

зміцнення податкової реформи в Україні;

спрощення візового режиму між Україною та ЄС;

поступове наближення законодавства, норм та стан-дартів України до законодавства, норм та стандартівЄвропейського Союзу;

усунення дискримінаційного ставлення допрацівників-мігрантів.

План дій конкретизує заходи щодо співробітництва міжУкраїною та ЄС за окремими напрямами та галузями. Особли-ве значення приділяється взаємозв'язкам в економічній сфері.

Умовою інтеграції України до ЄС визначається подаль-ший прогрес у створенні повністю функціонуючої ринковоїекономіки, включаючи ціноутворення, контроль за державноюдопомогою, законодавче середовище, яке забезпечує чеснуконкуренцію між суб'єктами господарювання.

У галузі макроекономічної політики відзначається,насамперед. необхідність посилити незалежність Національ-ного банку України, а також зміцнити стабільність фіскальноїсистеми, в тому числі шляхом проведення податкової рефор-ми та реалізації заходів у пенсійній системі. Наголошується нанеобхідності зменшення участі держави у ціноутворенні з ме-тою запобігання погіршення умов торгівлі та функціонуванняекономіки.

Вважається за необхідне покращити умови для іноземнихінвесторів; зокрема, рекомендується скасувати існуючі обме-ження, закріплені Земельним кодексом України, на володінняземельними ділянками несільськогосподарського призначен-ня українськими юридичними особами із часткою іноземногокапіталу, включаючи ті, в яких іноземний капітал становить100%.

У соціальній сфері наголос робиться на зменшеннябідності та збільшення зайнятості. Необхідно посилитисоціальну інтеграцію, включаючи стабільну систему освіти,охорони здоров'я, інших соціальних послуг.

Значна увага в Плані дій приділяється торгівлі й реформіринкових відносин. Згідно з Планом, поступово будуть скасо-вані усі експортні та імпортні обмеження. Буде здійснено по-ступове скасування експортного мита на брухт чорних металіввідповідно до двосторонньої угоди між Україною та ЄС. Не-обхідно здійснити митну реформу з метою спрощення прохо-дження товарів через митницю й усунення бюрократичних пе-репон. Поступово будуть усунені кількісні обмеження імпор-ту, його ліцензування.

План дій передбачає створення сприятливих умов для ру-ху капіталу. При заснуванні компаній необхідно забезпечитиповне дотримання режиму найбільшого сприяння танаціонального режиму. Дискримінаційні заходи, що вплива-ють на діяльність компаній ЄС та України, мають бути скасо-вані. Дочірні компанії або філії ЄС, а також України, маютьдіяти в умовах, не менш сприятливих, ніж ті, в яких діютьнаціональні компанії. Поступово скасовуються обмеженнящодо заснування компаній.

План дій декларує необхідність забезпечення вільного ру-ху капіталу, пов'язаного з прямими та іншими інвестиціями,гарантування захисту іноземних інвестицій, а також ліквідаціїабо репатріації капіталовкладень або прибутку з них.

У сфері транспорту вважається необхідним розробити івпровадити національну транспортну стратегію, яка включалаб розвиток національної транспортної інфраструктури. Перед-бачається продовження участі у спільному розвиткутранс'європейських коридорів, а також у програмі ТРАСЕКА.Буде розвиватися співробітництво у сфері супутниковоїнавігації. Учасники Плану дій візьмуть активну участь у спри-янні розвитку Дунаю з метою повного використання його по-тенціалу як однієї з головних складових європейськоговнутрішнього водного транспорту.

У галузі енергетики передбачається затвердженняспільної енергетичної політики України та ЄС. Розглядаєтьсяможливість участі України в Європейській енергетичній про-грамі. Вважається за доцільне диверсифікувати постачаннянафти й газу в Україну; в цьому відношенні приділяється ува-га нафтопроводу Одеса-Броди-Польща. Важливе значеннямає впровадження реструктуризації українських вугільнихшахт, безпеці їх експлуатації.

План дій передбачає також заходи щодо охорони навко-лишнього середовища. Зокрема, йдеться про впровадженняположення Кіотського протоколу та Рамкової конвенції ООНзі зміни клімату, а також про активізацію участі України в ро-бочій групі Дунай - Чорне море.

Особливого значення надається співробітництву у сферінауки, технологій та освіти. Передусім вважається за не-обхідне зміцнити людський, матеріальний та інституціональ-ний потенціал України з метою покращення можливостейфізичних та юридичних осіб, задіяних у науково-технічній таінноваційних сферах. Передбачається обмін науковим персо-налом у рамках спільних проектів та сприяння участі ук-раїнських науковців у міжнародних конференціях та форумах.

Реформування освіти в Україні буде здійснюватися в на-прямі наближення до європейських стандартів у рамках Бо-лонського процесу. Будуть розширені молодіжні обміни таспівробітництво у сфері неформальної освіти молоді, поси-литься міжкультурний діалог через програму "Молодь"(YOUTH).

У Плані дій звертається увага на розширення контактів таспівробітництва на транскордонному та регіональному рівняхз сусідніми новими державами - членами ЄС. Вважається занеобхідне забезпечити підтримку регіонів у підготовці тавпровадженні "Програми сусідства" за участю України.

Ефективною формою прискорення інтеграційних про-цесів є міжрегіональне співробітництво, тобто співпрацякраїн на рівні суміжних адміністративних регіонів. Така фор-ма має успішне поширення в Європі, де міжрегіональні інтег-раційні об'єднання одержали назву "Єврорегіонів". Першийєврорегіон був заснований у 1959 р. на базі суміжних тери-торій ФРН і Нідерландів. Нині в Європі діє понад 50 євро-регіонів.

В межах єврорегіонів здійснюється транскордоннеспівробітництво між сусідніми країнами. Основними напрям-ами співробітництва є торгівля, спільне підприємництво, еко-логія і культура. Успіху розвитку зв'язків у межах євро-регіонів сприяє те, що прикордонні території, якими межуютькраїни, часто мають багато спільного в природних умовах,історії, культурі і навіть в етнічному відношенні.

Україна бере участь у чотирьох єврорегіонах: "Буг" (Во-линська область і прикордонні регіони Польщі); "Карпатськийєврорегіон" (Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська,Чернівецька області та суміжні території Польщі, Словаччина,Угорщини та Румунії); "Нижній Дунай" (Одеська область ісуміжні території Молдови й Румунії); "Верхній Прут"(Чернівецька область та суміжні території Молдови й Ру-мунії).

Розглянемо особливості функціонування єврорегіонів наприкладі єврорегіону "Нижній Дунай".

"Нижній Дунай" було засновано в 1998 р. До ньогоувійшла Одеська область, три райони Молдови (Вулканешти,Кагул, Кантемір) і три повіти Румунії (Ґалац, Бреїла, Тульча).В 2000 р. розглядалась можливість приєднання до "НижньогоДунаю" відповідних регіонів Болгарії. Нормативно-правовоюбазою для створення єврорегіону "Нижній Дунай" стали:Європейська рамкова Конвенція по прикордонномуспівробітництву (1980), Договір про добросусідство іспівробітництво між Україною і Румунією, Угода між уряда-ми України і Республіки Молдова про співробітництво нашихприкордонних адміністративно-територіальних одиниць.

Організаційна структура Єврорегіону "Нижній Дунай"складається з таких органів:

Рада Єврорегіону - вищий орган;

Голова Єврорегіону;

Віце-голови Єврорегіону;

Комісії по сферах діяльності;

Координаційний центр - адміністративний орган.

У рамках "Нижнього Дунаю" сформовано 9 комісій: зрегіонального розвитку; з економіки, торгівлі й туризму; з гар-монізації нормативних документів, що відносяться до місцевоїкомпетенції; з транспорту й комунікацій; з демографії; з навко-лишнього середовища; з освіти, науки, досліджень, культури,охорони здоров'я, спорту; з фінансового аудиту; з ліквідаціїнаслідків стихійних лих і боротьби з організованою зло-чинністю.

Комісіями розробляються відповідні проектиспівробітництва, деякі з них вже реалізуються. Назвемонайцікавіші проекти:

Розглядається створення спільного транскордонногозаповідника в дельті Дунаю.

Вивчається можливість відкриття в прикордоннихрегіонах Румунії центрів торгівлі та послуг Одеськоїобласті.

В рамках "Нижнього Дунаю" проведено фестивалікультур національних меншин прикордонних регіонів.

Проводяться виставки товарів, вироблених у прикор-донних регіонах.

В рамках єврорегіону реалізується програма TACIS повідновленню екологічної рівноваги придунайськихозер Одеської області.

Також за програмою TACIS "Малі проекти з прикордон-ного співробітництва" передбачається створення регіонально-го Центру по координації діяльності єврорегіону "Нижній Ду-най".

Розробляється концепція створення міжнародної вільноїекономічної зони на просторі "Нижнього Дунаю". Спочаткубудуть створені локальні вільні економічні зони, які згодомзіллються в єдиний простір.

Підводячи підсумок, можна зазначити, що Україна прагнедо активної участі як у глобальних, так і в регіональних ор-ганізаціях. Реальний внесок, який надає своєю діяльністю Ук-раїна в міжнародні організації, підвищує її авторитет у світовоїспільноти. Але не заради одних тільки політичних дивідендіввступає наша країна до міжнародних об'єднань. Нині важливовикористати міжнародне співробітництво з максимальною ко-ристю для економіки України і участь у міжнародних інститу-тах сприяє вирішенню цієї задачі.

Питання для самоконтролю

У яких важливих економічних організаціях глобально-го типу Україна бере участь?

У яких важливих міжнародних організаціях Українаучасті не бере?

Яке значення для України має співробітництво зМіжнародним валютним фондом?

На які проекти, що реалізуються в Україні, ідуть креди-ти Всесвітнього банку?

Яку роль відіграє ЄБРР серед міжнародних кредиторівУкраїни?

Які позитивні наслідки очікує Україна від вступу доСвітової організації торгівлі?

У яких регіональних інтеграційних угрупуваннях Ук-раїна бере участь?

Яку позицію займає Україна щодо розвитку інтег-раційних процесів в межах СНД?

Які цілі вважає Україна для себе пріоритетними в ме-жах ОЧЕС?

Які міжнародні транспортні коридори проходять тери-торією України?

Яку роль відіграє Україна в організації ГУАМ?

Які етапи реформування пройшла Україна в напрям-і руху до ЄС?

Тести

Україна стала членом ООН у:

а) 1945 р.;б) 1960 р.;в) 1991 р.;г) 1994 р.

Квота України в МВФ становить:

а) 0,2%;           б) 0,5%;в) 0,7%;г) 1,2%.

Кредити МВФ призначені для:

а)         інвестиції у виробництво;

б)         регулювання платіжного балансу країни.

Україна стала членом Всесвітнього банку в:

а) 1945 р.;б) 1991 р.;в) 1992 р.;г) 1994 р.

Кредити Всесвітнього банку призначені переважно для:

а)         інвестиції у виробництво;

б)         регулювання платіжного балансу країни.

Україна подала заявку про вступ до СОТ в:

а) 1991 р.;б) 1993 р.;в) 1994 р.;г) 2001 р.

Україна приєдналася до СНД у:

а) 1991 р.;б) 1994 р.;в) 2001 р.;г) 2003 р.

Договір про утворення Єдиного економічного просторупідписали країни:

а)         Росія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан;

б)         Росія, Білорусь, Казахстан, Узбекистан;

в)         Росія, Білорусь, Україна, Казахстан;

г)         Росія, Україна, Білорусь, Молдова.

Членами ГУАМ є:

а)         Грузія, Узбекистан, Азербайджан, Молдова;

б)         Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова;

в)         Греція, Україна, Албанія, Македонія.

Організація Чорноморського економічного співробіт-ництва складається з:

а)         4 держав;

б)         8 держав;

в)         11 держав;

г)         12 держав.

Квота України в ЧБТР становить:

а) 2,0%;           б) 13,5%;в) 16,5%.

Документ, на основі якого почалося співробітництво Ук-раїни та ЄС, має назву:

а)         Угода про партнерство та співробітництво між ЄС та Ук-раїною;

б)         Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України;

в)         Стратегія інтеграції України в ЄС;

г)         План дій Україна - ЄС.

АБРЕВІАТУРИ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ

АВФ - Арабський валютний фонд (AMF - Arab MonetaryFund).

АзБР - Азіатський банк розвитку (AsDB - Asian DevelopmentBank).

АСЕАН - Асоціація держав Південно-Східної Азії ( ASEAN -Association of South East Asian Nations).

АСЧС - Арабський Союз чавуну та сталі (AISU - Arabian Ironand Steel Union).

АПЕК - Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво^РЕС - Asia-Pacific Economic Cooperation).

АфБР - Африканський банк розвитку (ADB - AfricanDevelopment Bank).

АФЕСР - Арабський фонд економічного і соціального розвит-ку (AFESD - Arab Fund for Economic and Social Development).

АЯЕ - Агенція з ядерної енергетики (NEA - Nuclear EnergyAgency).

БАГІ - Багатостороння агенція з гарантій інвестицій (MIGA -Multilateral Investment Guarantee Agency).

БМР - Банк міжнародних розрахунків (BIS - Bank forInternational Settlements)

ВБ - Всесвітній банк (WB - World Bank).

ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності(WIPO - World Intellectual Property Organization).

ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я (WHO -World Health Organization).

ВПП - Всесвітня продовольча програма (WFP - World FoodProgramm).

ВПС - Всесвітній поштовий союз (UPU - Universal PostalUnion).

ВТО - Всесвітня туристська організація (WTO - WorldTourism Organization).

ГАТТ - Генеральна угода з тарифів і торгівлі (GATT - GeneralAgreement on Tariffs and Trade).

ЕВС - Економічний і валютний союз (EMU - Economic andMonetary Union).

ЕКА - Економічна комісія ООН для Африки ( EMU - UNEconomic Commission for Africa).

ЕКЛАК - Економічна комісія ООН для Латинської Америки(ECLAC - UN Economic Commission for Latin America and theCaribbean).

ЕКОВАС - Економічне співтовариство держав Західної Афри-ки (ECOWAS - Economic Community of West African States).

ЕКОСОР - Економічна і соціальна рада ООН (ECOSOC -Economic and Social Council).

ЕСКАТО - Економічна і соціальна комісія ООН для Азії і Ти-хого океану (ESCAP - UN Economic and Social Commission for Asiaand the Pacific).

ЕСКЗА - Економічна і соціальна комісія ООН для Західної Азії(ESKWA-UN Economic and Social Commission for Western Asia).

ЄАВТ - Європейська асоціація вільної торгівлі (EFTA -European Free Trade Association).

ЄБРР - Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD -European Bank for Reconstruction and Development).

ЄВС - Європейська валютна система (EMS - EuropeanMonetary System).

ЄВРОКОНТРОЛ - Європейська організація з безпеки повітря-ної організації (EUROCONTROL - European Organization for theSafety of Air Navigation).

ЄЕК - Європейська економічна комісія ООН (ECE - UNEconomic Commission for Europe).

ЄІБ - Європейський інвестиційний банк (EIB - EuropeanInvestment Bank).

ЄКА - Європейська космічна агенція (ESO - European SpaceAgency).

ЄКАК - Європейська конференція цивільної авіації (ECAC -European Civil Aviation Conference).

ЄПО - Європейська патентна організація (EPO - EuropeanPatent Organization).

ЄОВС - Європейське об'єднання вугілля та сталі (EUCS -European Unity of Coal and Steel).

ЄС - Європейський союз (EU - European Union).

ЄФР - Європейський фонд розвитку (EDF - EuropeanDevelopment Fund).

ЄФРР - Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF -European Regional Development Fund).

ЄЦБ - Європейський Центральний Банк (ECB - EuropeanCentral Bank).

ІБР - Ісламський банк розвитку (ISDB - Islamic DevelopmentBank).

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO -International Civil Aviation Organization).

ІМО - Міжнародна морська організація (IMO - InternationalMaritime Organization).

КАРИКОМ - Карибське співтовариство і Карибськийспільний ринок (CARICOM - Caribbean Community and CommonMarket).

КАТТПП - Конфедерація Азіатсько-Тихоокеанських торго-вельно-промислових палат (CACCI - Confederation of Asia-PacificChambers of Commerce and Industry).

КРМЕСА - Спільний ринок Східної та Південної Африки(COMESA - Common Market for Eastern and Southern Africa).

КПТО - Комісія для країн Південної частини Тихого океану(SPC - South Pacific Commission).

ЛААІ (ЛАІ) - Латиноамериканська асоціація інтеграцій (ALAI -Asociacion Latinoamericana de Integracion).

ЛАД - Ліга арабських держав (ACL - Arabian CountriesLeague).

ЛАЕС - Латиноамериканська економічна система (SELA -Sistema Economica Latinoamericana).

МаБР - Міжамериканський банк розвитку (IDB - Inter -American Development Bank).

МАГАТЕ - Міжнародна агенція з атомної енергії (IAEA -International Atomic Energy Agency).

МАР - Міжнародна асоціація розвитку (IDA - InternationalDevelopment Association).

МБРР - Міжнародний банк реконструкції й розвитку (IBRD -International Bank for Reconstruction and Development).

МВФ - Міжнародний валютний фонд (IMF - InternationalMonetary Fund).

МЕА - Міжнародна енергетична агенція (IEA - InternationalEnergy Agency).

МЕРКОСУР - Південний спільний ринок, Спільний риноккраїн Південного Конуса (MERCOSUR - Mercado Comun del Sur).

МОП - Міжнарод