13.2. Україна в міжнародних регіональнихорганізаціях

Україна є членом таких регіональних інтеграційних угру-повань: Співдружність Незалежних Держав (СНД), Ор-ганізація Чорноморського економічного співробітництва(ОЧЕС) і ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова).Серед них першою організацією, до якої вступила Україна, бу-ла СНД, яка й досі має неабияке економічне значення для на-шої країни. Проте інтеграційні процеси як в СНД, так і вінших організаціях, відбуваються непросто, через що для Ук-раїни виникають певні проблеми. Розглянемо особливостідіяльності України в цих організаціях.

СпівдружністьНезалежних Держав(СНД)

СНД - організація, до заснуванняякої в 1991 р. причетна Україна. Вжезазначалося, що утворення СНД зу-мовлювалося економічними і

політичними причинами. Поступово політичний фактор по-чав ставати не стимулом, а гальмом інтеграції, оскільки бачен-ня політиками різних членів СНД перспектив інтеграції, трак-тування співвідношення національних і наднаціональнихінститутів в організації - дуже різниться. Якщо Білорусь, Ка-захстан, Киргизія, Таджикистан, Вірменія стоять занайтіснішу інтеграцію з Росією, включаючи політичну йвійськову, то Україна, Грузія, Азербайджан, Туркменія побою-ються, що через механізм наднаціональних органів може бутивстановлено економічний і політичний диктат Росії. Україна,як відомо, не бере участі у військових структурах СНД.

В економічному плані основні розходження містяться на-вколо форми інтеграції, за якої СНД має будувати спільнийекономічний простір. Росія виступає за впровадження вжесьогодні митного союзу чи навіть економічного союзу. Еко-номічний союз уже задекларовано, проте це поки що суто фор-мальний акт, не підкріплений реальними економічними відно-синами. Україна, до речі, вирішила стати лише асоційованимчленом Економічного союзу. Зі свого боку, Україна пропонуєрозпочати інтеграційний процес із утворення вільного еко-номічного простору, що більше відповідає сьогоденним ре-аліям.

Одним з показників інтенсивності процесу інтеграції є ча-стка взаємної торгівлі в межах організації у відсотках до всієїзовнішньої торгівлі країн-членів; чим вона вища, тимуспішніше відбувається інтеграція. Статистичні дані провзаємну торгівлю країн СНД свідчать, що інтеграція йде зтруднощами, бо частка їх взаємної торгівлі знижується. Цевидно на прикладі України (табл. 3.1).

Таблиця 13.1

Динаміка частки експорту та імпорту у зовнішній торгівліУкраїни з членами СНД, %1

 

2000

2001

2002

2003

2004

2005

Експорт

30,9

28,7

24,4

26,2

26,2

31,3

Імпорт

57,6

56,0

52,8

50,0

52,4

47,1

Слід додати, що на початку 90-х років частка країн СНД вукраїнському експорті становила понад 40%, а в імпорті - по-над 60%.

Незважаючи на величезні труднощі, якими супровод-жується співробітництво членів СНД в його межах, ця ор-ганізація має для України важливе значення, принаймні зараз.Для нас економічний простір СНД являє потенційно (і реаль-но) широкий ринок збуту товарів і джерело постачання не-обхідної сировини (особливо енергоносіїв), машин і обладнан-ня, товарів широкого вжитку. На країни СНД припадає понад30% експорту й понад 40% імпорту України; особливо вели-кою є частка Росії. З СНД ми одержуємо увесь імпортованийгаз, майже всю нафту, руди кольорових металів, деревину, ба-вовну, автомобілі. На ринках СНД реалізується переважнакількість нашої продукції чорної металургії, обладнання дляважкої промисловості, продукція агропромислового комплек-су. Збереглося ще чимало виробничих зв'язків міжпідприємствами України і країн СНД. Втратити такий ринок,особливо за таких непростих економічних обставин, у якихопинилась Україна, було б недоречно. Інша річ - треба знайтинайбільш ефективні шляхи економічного співробітництва міжкраїнами СНД, які сприяли б прискоренню інтеграційногопроцесу без утиснення національного суверенітету та інте-ресів кожного члена організації.

Хоч і дуже повільно, але здійснюється просування до ут-ворення вільного економічного простору в межах СНД. Бага-то товарних груп користуються пільговими тарифами.Більшість країн має безвізовий режим, що полегшує вільне пе-ресування робочої сили. До речі, значна частина українцівпрацює в Росії, зокрема на газопромислах і нафтопромислах, ав Україні - чимало мігрантів з республік Закавказзя та з Росії.Налагоджуються на новій, ринковій основі виробничі й ко-мерційні зв'язки між підприємствами країн-членів, розви-вається співробітництво в кредитно-фінансовій сфері.

У межах СНД найважливіше значення мають наші сто-сунки з Росією. У "Концептуальних засадах стратегії еко-номічного та соціального розвитку України на 2002-2011 ро-ки" зазначається, що наші економічні відносини з Росією ор-ганічно узгоджуються з євроінтеграційним курсом нашої дер-жави. Наголошується, що ці стратегічні стосунки мають грун-туватися на принципах добросусідства, партнерства тавзаємної вигоди.

Проте більш успішному просуванню по шляху інтеграціїзаважають причини не тільки політичного, а й економічногопорядку. Однією з них є відсутність єдиних стандартів оподат-кування товарів, у тому числі в процесі експортно-імпортнихоперацій. Часто окремі держави, в порушення досягнутих за-мовлень, в односторонньому порядку підвищують тарифи.Так, Росія застосовує високі експортні тарифи на нафту, якавже на кордоні України стає надто дорогою, і це відчутно нанашій економіці. Зі свого боку, Україна запровадила занадтовисокі тарифи на транзит товарів через свою територію, щопримусило наших торговельних партнерів з СНД шукатиінших шляхів, повз країну. Це, зокрема, боляче відчулося нароботі наших чорноморських портів. Ще однією акцією, нацей раз скоріше політичною, ніж економічною, з боку Росіїстав намір будувати газопровід у Західну Європу, обминаючитериторію України, а також різке підвищення ціни на газ, якийми купуємо в Росії.