3.3. Теорія порівняльних переваг

Правило міжнародної спеціалізації залежно від абсолютних пере-ваг виключало з міжнародної торгівлі країни, які таких не мали. Д.Рікардо в праці «Принципи політичної економії й оподаткування»(1817) розвинув теорію абсолютних переваг і довів, що наявність аб-солютних переваг у національному виробництві того чи іншого то-вару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі —міжнародний обмін можливий та бажаний за наявності порівняльнихпереваг.

Теорія міжнародної торгівлі Д. Рікардо ґрунтується на таких пе-редумовах:

вільна торгівля;

постійні витрати виробництва;

відсутність міжнародної мобільності робочої сили;

відсутність транспортних витрат;

відсутність технічного прогресу;

повна зайнятість;

існує один чинник виробництва (праця) [52, с. 53].

Теорія порівняльних переваг говорить, що якщо країни спеціалі-зуються на виробництві тих товарів, які вони виробляють з відноснонижчими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля будевзаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи буде виробни-цтво в однієї з них абсолютно більш ефективнішим, ніж в іншій.

!ншими словами: підставою для виникнення і розвитку міжна-родної торгівлі може слугувати винятково різниця у відносних ви-тратах виробництва цих товарів незалежно від абсолютної величиницих витрат. Принцип порівняльних переваг є орієнтиром для спеціа-лізації країни: сукупний обсяг випуску буде найбільшим, коли кож-ний товар вироблятиме та країна, де нижчі відносні, тобто альтерна-тивні, витрати (відносна, тобто альтернативна, ціна).

Відносні (альтернативні) витрати — це робочий час, необхіднийдля вироблення одиниці одного товару, виражений через робочийчас, необхідний для вироблення одиниці іншого товару. Так, у ви-падку, якщо відносні витрати (а) на випуск одних і тих самих двохтоварів (I і II) у країні А нижчі, ніж у країні В, то має місце відноснаперевага:

A В /    А „А)

або < aL

Ця відносна перевага свідчить, що витрати на вироблення товару І,виражені через витрати на вироблення товару ІІ у країні А, нижчі,ніж відносні витрати на випуск цього товару в країні В. Порівняльнаперевага залежить від співвідношення продуктивності праці в країніА і В.

Розглянемо приклад принципу порівняльної переваги.

Візьмемо такі країни, як Англія і Португалія, і припустимо, щовони торгують одна з одною. Оскільки дві економіки не взаємодіють,то можна очікувати, що ціни на одні й ті самі товари в Англії і Пор-тугалії різні. Цю різницю в цінах Д. Рікардо пояснював неоднаковоюпродуктивністю праці в цих країнах. Крім того, наслідком неоднако-вої продуктивності праці була також і різниця в доходах, бо трудовівитрати повинні компенсуватися, виходячи з їхньої продуктивності.

a, a,

А В

au au

Припустимо, що кожна країна може вибирати, куди направлятисвої трудові ресурси: на вироблення пива, зерна або якихось поєд-нань цих товарів. Час, необхідний для їхнього вироблення, і час, якийє в наявності, показано в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Принцип порівняльної переваги

Показники

Англія

Португалія

Час, необхідний для вироблення 1

6

7,5

галона пива, год

 

 

Час, необхідний для вироблення 1

4

10

фунта зерна, год

 

 

Час, що є в наявності, год

36

60

Зауважимо, що Португалія менш ефективна у виробленні якпива, так і зерна. Ця нижча продуктивність і впливає на те, що пор-тугальці бідніші за британців: англійський робітник може виготови-ти 1 галон за 6 год, а португальський — за 7,5 год. Висловлюючисьекономічною мовою, Англія має абсолютну перевагу у виробленніобох товарів. Відносні ціни на товари в обох країнах можна легко під-рахувати. Витрати на вироблення 1 галона пива в Англії у 1,5 разувищі, ніж витрати на вироблення 1 фунта зерна. Отже, 1 фунт зерна

коштуватиме 0,66 галона пива. Так само в Португалії відносна цінафунта зерна відповідає 1,33 галона пива. Виробничі можливості і до-ходи кожної країни відображені на рис. 3.1.

0

Англія

9

П 8И 7В 6О 543

2-

\\

 

\

 

А \

 

X \С,