3.3. Теорія порівняльних переваг

магниевый скраб beletage

Правило міжнародної спеціалізації залежно від абсолютних пере-ваг виключало з міжнародної торгівлі країни, які таких не мали. Д.Рікардо в праці «Принципи політичної економії й оподаткування»(1817) розвинув теорію абсолютних переваг і довів, що наявність аб-солютних переваг у національному виробництві того чи іншого то-вару не є необхідною умовою для розвитку міжнародної торгівлі —міжнародний обмін можливий та бажаний за наявності порівняльнихпереваг.

Теорія міжнародної торгівлі Д. Рікардо ґрунтується на таких пе-редумовах:

вільна торгівля;

постійні витрати виробництва;

відсутність міжнародної мобільності робочої сили;

відсутність транспортних витрат;

відсутність технічного прогресу;

повна зайнятість;

існує один чинник виробництва (праця) [52, с. 53].

Теорія порівняльних переваг говорить, що якщо країни спеціалі-зуються на виробництві тих товарів, які вони виробляють з відноснонижчими витратами порівняно з іншими країнами, то торгівля будевзаємовигідною для обох країн, незалежно від того, чи буде виробни-цтво в однієї з них абсолютно більш ефективнішим, ніж в іншій.

!ншими словами: підставою для виникнення і розвитку міжна-родної торгівлі може слугувати винятково різниця у відносних ви-тратах виробництва цих товарів незалежно від абсолютної величиницих витрат. Принцип порівняльних переваг є орієнтиром для спеціа-лізації країни: сукупний обсяг випуску буде найбільшим, коли кож-ний товар вироблятиме та країна, де нижчі відносні, тобто альтерна-тивні, витрати (відносна, тобто альтернативна, ціна).

Відносні (альтернативні) витрати — це робочий час, необхіднийдля вироблення одиниці одного товару, виражений через робочийчас, необхідний для вироблення одиниці іншого товару. Так, у ви-падку, якщо відносні витрати (а) на випуск одних і тих самих двохтоварів (I і II) у країні А нижчі, ніж у країні В, то має місце відноснаперевага:

A В /    А „А)

або < aL

Ця відносна перевага свідчить, що витрати на вироблення товару І,виражені через витрати на вироблення товару ІІ у країні А, нижчі,ніж відносні витрати на випуск цього товару в країні В. Порівняльнаперевага залежить від співвідношення продуктивності праці в країніА і В.

Розглянемо приклад принципу порівняльної переваги.

Візьмемо такі країни, як Англія і Португалія, і припустимо, щовони торгують одна з одною. Оскільки дві економіки не взаємодіють,то можна очікувати, що ціни на одні й ті самі товари в Англії і Пор-тугалії різні. Цю різницю в цінах Д. Рікардо пояснював неоднаковоюпродуктивністю праці в цих країнах. Крім того, наслідком неоднако-вої продуктивності праці була також і різниця в доходах, бо трудовівитрати повинні компенсуватися, виходячи з їхньої продуктивності.

a, a,

А В

au au

Припустимо, що кожна країна може вибирати, куди направлятисвої трудові ресурси: на вироблення пива, зерна або якихось поєд-нань цих товарів. Час, необхідний для їхнього вироблення, і час, якийє в наявності, показано в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Принцип порівняльної переваги

Показники

Англія

Португалія

Час, необхідний для вироблення 1

6

7,5

галона пива, год

 

 

Час, необхідний для вироблення 1

4

10

фунта зерна, год

 

 

Час, що є в наявності, год

36

60

Зауважимо, що Португалія менш ефективна у виробленні якпива, так і зерна. Ця нижча продуктивність і впливає на те, що пор-тугальці бідніші за британців: англійський робітник може виготови-ти 1 галон за 6 год, а португальський — за 7,5 год. Висловлюючисьекономічною мовою, Англія має абсолютну перевагу у виробленніобох товарів. Відносні ціни на товари в обох країнах можна легко під-рахувати. Витрати на вироблення 1 галона пива в Англії у 1,5 разувищі, ніж витрати на вироблення 1 фунта зерна. Отже, 1 фунт зерна

коштуватиме 0,66 галона пива. Так само в Португалії відносна цінафунта зерна відповідає 1,33 галона пива. Виробничі можливості і до-ходи кожної країни відображені на рис. 3.1.

0

Англія

9

П 8И 7В 6О 543

2-

\\

 

\

 

А \

 

X \С,

 

\

\

 

С\ \

 

\

 

\\

 

Х\ В

- 2 3 4 5 6 7 8 9зерно

перед початком торгівліпісля торгівлі

Рис. 3.1. Ілюстрація виграшу від торгівлі за моделлю Д. Рікардо

Англія може задіяти всі свої трудові ресурси на виготовленні пиваі спожити потім 6 галонів пива, але залишитися без зерна (точка А).Навпаки, всю працю можна спрямувати на виробництво 9 фунтівзерна (точка В). Англія може також виробити і спожити будь-яке по-єднання пива і зерна, що показано на лінії АВ. Припустимо, що такепоєднання вибрано: сукупне вироблення і споживання становить 4галони пива і 3 фунти зерна (точка С). Зазначимо, що ніяка точка, щолежить праворуч від лінії АСВ, не може бути досягнута, оскільки Ан-глія просто неспроможна виробити більше через брак додаткового ро-бочого часу. Будь-яка точка, що лежить ліворуч від лінії АСВ, означає,що не всі трудові ресурси будуть використані. З іншого боку, Порту-галія може виробити і спожити 8 галонів пива (точка X) і 6 фунтівзерна (точка Z) або будь-яку комбінацію цих товарів, яка знаходитьсяна лінії XZ: припустимо, 2,66 галона пива і 4 фунти зерна (точка У).

Тоді як Англія більш ефективна у виробленні обох товарів, цінина пиво по відношенню до зерна менші в Португалії. Англія має аб-солютну перевагу у виробленні зерна і пива, але Португалія володієпорівняльною перевагою у випуску пива.

Результат аналізу Д. Рікардо такий: торгівля принесе вигоду обомкраїнам, навіть незважаючи на те, що Англія має абсолютну перевагуу виробленні цих товарів. Якщо Англія і Португалія почнуть торгу-вати, то Англія платитиме не більше, ніж 1,5 фунта зерна за кожнийгалон пива, оскільки це ціна внутрішнього ринку, а Португалія —не більше 1,33 галона пива за кожний фунт зерна. Припустимо, щовплив попиту і пропозиції встановив рівноважну ціну 1 галона пиваза 1 фунт зерна. Кожна країна спеціалізуватиметься на виробленніпорівняно дешевшого товару.

Отже, оскільки в Англії відносно дешевше виробляти зерно ніжпиво, то всю працю краще спрямувати на виробництво 9 фунтів зер-на. В Португалії порівняно дешевше виробляти пиво. Якщо вона спе-ціалізуватиметься на ньому, то виробить 8 галонів пива. Вже за нови-ми цінами британці за свої 9 фунтів зерна отримають 9 галонів пива,тоді як до торгівлі з Португалією кожний фунт зерна міг бути прода-ний лише за 0,66 галона. Так само в Португалії тепер буде дешевшимзерно. Новий рівень споживання показано на малюнку штриховоюлінією. У британців нова точка споживання — С1 , а у португальців —У1. Спеціалізація завдяки порівняльним перевагам підвищила добро-бут обох країн.

Таким чином, для того щоб обидві країни отримали виграш відторгівлі, вони повинні імпортувати товар відносно дешевий, ніж колиб він був вироблений усередині країни, та експортувати товар за від-носно вищою ціною, ніж його можна було б продати всередині країнв умовах автаркії (табл. 3.4).

Кожна країна, беручи участь у міжнародній торгівлі, може відо-кремити споживання від виробництва, що забезпечить вищий рівеньзадоволення потреб споживачів.

У результаті міжнародної спеціалізації кожна країна отримує по-зитивний економічний ефект (виграш від торгівлі), який реалізуєть-ся у формі зростання випуску (виробничий ефект) і збільшення об-сягів споживання (споживчий ефект).

Таблиця 3.4

Відносна перевага та вигоди від торгівлі

 

Виробленняі споживанняза відсутностіторгівлі

Вироблення

за умовиспеціалізації

Споживанняпісля прода-жу Англією5 ф. зерна тазакупівлі внеї 5 г. пива

Збільшенняспоживаннязавдяки спе-ціалізації таторгівлі

Зерно

Пиво

Зерно

Пиво

Зерно

Пиво

Зерно(гр.6-гр.2)

Пиво(гр.7-гр.3)

Англія

3

4

9

0

4

5

1

1

Португалія

4

2,66

0

8

5

3

1

0,34

Загальнийобсяг виро-бництва

7

6,66

9

8

 

 

 

 

У моделі Д. Рікардо внутрішні ціни визначаються лише вартістю,тобто умовами пропозиції. Але світові ціни можуть також установ-люватися умовами світового попиту, що довів англійський економістДж. Стюарт Міль. У праці «Принципи політичної економії» він по-казав, за якою ціною здійснюється обмін товарами між країнами.

В умовах вільної торгівлі товари будуть обмінюватися за такимспіввідношенням цін, що встановлюється десь у проміжку між існу-ючими усередині кожної з країн відносними цінами на товари, якимивони торгують. Точний кінцевий рівень цін, тобто світових цін, вза-ємної торгівлі залежатиме від обсягу світового попиту та пропозиціїна кожний з цих товарів.

Відповідно до розробленої теорії (теорії взаємного попиту), цінаімпортного товару визначається через ціну товару, який потрібноекспортувати, щоб оплатити імпорт. Тому кінцеве співвідношенняцін під час торгівлі визначається внутрішнім попитом на товари вкожній з торгуючих країн [34, с. 88-89; 39, с. 37].

Отже, світова ціна встановлюється на основі співвідношення по-питу та пропозиції, і її рівень повинен бути таким, щоб дохід від су-купного експорту країни дав їй можливість оплатити імпорт. Однак,аналізуючи порівняльні переваги, досліджується не ринок окремоготовару, а відношення між ринками двох товарів, які виробляютьсяодночасно в двох країнах. Тому слід розглядати не абсолютні обсягипопиту та пропозиції товарів І і ІІ, а їхні відносні обсяги попиту тапропозиції (рис. 3.2).

а

а

п

QA + QI

Відносна світова цінатовару І, Рі/Рц

На рис. 3.2 розглядаються відносні світовий попит і світова про-позиція товару І. При цьому припускається, що країна А має відносні

А В

переваги у виробництві товару І (—<—В ). Відносна світова ціна

аІІ аІІ

товару І, яка виражається за допомогою визначеної кількості това-ру ІІ, становить Р/Рп. Крива відносного попиту позначена як RD, акрива відносної пропозиції — RS. Відносна світова ціна визначаєтьсяточкою перетину кривих RD і RS, тому що для досягнення загально-світової рівноваги необхідно, щоб відносний попит дорівнював від-носно пропозиції.

Крива RS являє собою два горизонтальних відрізки, які з'єдну-ються вертикальним відрізком прямої.

На горизонтальних відрізках відносна світова ціна дорівнює від-

Р аА

носним цінам у країнах А і В (тобто в країні А: —^ = , а в країні В:

Р аА

іі иІІ

Рі аВ

—— = — ). За таких значень відносної світової ціни кожна країнаРІІ аІІ

вироблятиме обидва товари в будь-яких співвідношеннях, оскількиі за товар І і за товар ІІ робітники країни А і В отримують однаковуціну. Країнам стає однаково, який з двох товарів виробляти, і томуповної спеціалізації на виробництві товару І або товару ІІ в країнахне буде.

Якщо < Ор, то товар І не вироблятиме. Крива RS показуєРІІ аІАІ

відсутність пропозиції товару І. Країни А і В почнуть спеціалізувати-ся на виробництві товару ІІ.Р аВ

Якщо —->—В, то обидві країни будуть спеціалізуватися наРІІ аІВІ

виробленні тільки товару І. При цьому випуск товару ІІ припинить-ся, тому відносна пропозиція товару І стане безконечно великою.

Крива відносного попиту (RD) відображає ефект заміщення това-ру І товаром ІІ. Із зростанням ціни товару І споживачі все менше йогокупують і перевагу віддають товару ІІ. У випадку пересічення кривихвідносного попиту та відносної пропозиції на вертикальному відріз-ку RS в точці К значення відносної світової ціни буде знаходитисяміж відносною ціною товару І в країні А і відносною ціною товару Ів країні В, які існували до початку торгівлі. Тоді кожна країна будеспеціалізуватися на товарі, по якому вона має порівняльну перевагу:країна А випускає тільки товар І, а країна В — товар ІІ.

Однак є й інші варіанти. Якщо, наприклад, вихідна крива віднос-ного попиту RD займає положення RD', то точка перетину RS і RD'(К') лежатиме на нижньому горизонтальному відрізку RS. В точці К'

відносна світова ціна товару І дорівнює його альтернативним витра-

А

там ( —А ) в країні А. Це означає, що економіка країни А не потребуєаІІ

спеціалізації ні на товарі І, ні на товарі ІІ.

Таким чином, ця теорія є основою визначення ціни товару з ура-хуванням порівняльних переваг.

Однак її недоліком є те, що вона може застосовуватися тільки повідношенню до майже однакових країн за розмірами, коли внутріш-ній попит в одній із них може вплинути на рівень цін в іншій.

За умов спеціалізації країн на торгівлі товарами, у виробленніяких вони мають відносні переваги, країни можуть одержати виграшвід торгівлі (економічний ефект).

Виграш від торгівлі виникає внаслідок того, що країна здатнаодержати за свої товари більше необхідних їй іноземних товарів із-за кордону, ніж у себе на внутрішньому ринку. Виграш від торгівліодержується як з боку економії витрат праці, так і з боку зростанняспоживання.

Значення теорії порівняльних переваг полягає в такому:

вперше описано баланс сукупного попиту та сукупної пропози-ції. Вартість товару визначається співвідношенням сукупногопопиту та пропозиції на нього, пропонованих як усередині кра-їни, так і з-за кордону;

теорія справедлива стосовно будь-якої кількості товару і будь-якої кількості країн, а також для аналізу торгівлі між різнимиїї суб'єктами. У цьому випадку спеціалізація країн на тих чиінших товарах залежить від співвідношення рівнів зарплатні вкожній з країн;

теорія обґрунтувала існування виграшу від торгівлі для всіхкраїн, що беруть участь у ній;

з'явилася можливість будувати зовнішньоекономічну політикуна науковому фундаменті [34, с. 96; 52, с. 59].

Обмеженість теорії порівняльних переваг полягає в тих вихіднихпередумовах, на яких вона будується. Вона не враховує впливу зо-внішньої торгівлі на розподіл доходів усередині країни, коливанняцін і заробітної плати, міжнародного руху капіталу, не пояснює тор-гівлі між майже однаковими країнами, жодна з яких не має відносноїпереваги перед іншою, бере до уваги тільки один чинник виробни-цтва — працю.