5.1. Теорія технологічного розриву

Теорію технологічного розриву розробив американський еко-номіст Майкл Познер у 1961 р. Застосування в аналізі міжнародноїторгівлі цієї концепції означало відмову від припущення теорії Хек-шера-Оліна щодо використання в усіх країнах однакової технологіївиробництва однойменних товарів. М. Познер виходив з того, щоодна й та сама технологія не завжди одночасно використовується врізних країнах, а її поширення в міжнародних масштабах потребуєпевного часу. Внаслідок цього одна країна може користуватися тієючи іншою новою технологією, тоді як до іншої країни ця інноваціяще не дійшла. Крім того, фірма-інноватор не зацікавлена в тому, щобїї новітні технології якомога швидше ставали загальним надбанням[16, с. 117-119; 70, с. 151].

М. Познер вводить поняття імітаційного лага та лага попиту. Підімітаційним лагом розуміється проміжок часу між моментом появипродукту в країні І та моментом, коли виробники країни ІІ зможутьвипустити його на свій національний ринок. Лаг включає період ви-вчення нової технології та її освоєння, час на придбання необхіднихресурсів, відповідне технічне переозброєння виробництва, сам часвиробництва та випуску товару на ринок.

Імітаційні лаги відрізняються залежно від специфіки галузі, а дляоднойменних галузей у світовому господарстві їхня різниця зумов-люється національними відмінностями виробництва. Визначеннялага належить до сфери виробництва. Під лагом попиту розумієтьсяпроміжок часу між моментом появи нового продукту на ринку країнита тим моментом, коли споживачі визнають цей продукт як товар-за-мінник існуючим виробам або як якісно новий предмет споживання.Він зумовлюється психологічними (вірність споживачів певним то-варам або фірмам-виробникам, інерція в сприйнятті нових техноло-гій та речей тощо), технічними (несвоєчасна та неповна інформаціяпро новий продукт та його споживчі якості, можливі сфери застосу-вання), іншими причинами та може варіювати залежно від галузі танаціональних умов виробництва.

У цій теорії імітаційний лаг порівнюється з лагом попиту. Напри-клад, у випадку, коли імітаційний лаг становить 20 місяців, а лаг по-питу — 10, то чистий лаг становитиме 10 місяців (тобто імітаційнийлаг мінус лаг попиту). Протягом цього періоду країна І активно екс-портуватиме новий товар у країну ІІ. До цього періоду в країні ІІ ре-ального попиту на товар немає. Після його закінчення фірми країни ІІсамі вироблятимуть такий товар та поставлятимуть його на внутріш-ній ринок, що призведе до зменшення експорту з країни І [16, с. 118].

Отже, М. Познер стверджував, що більша частина торгівлі міжрозвинутими країнами ґрунтується на впровадженні нових вироб-ничих процесів та нових продуктів. Фірма, яка вводить новий товар,може користуватися своєю монополією на експорт, поки на ринкуне з'являться фірми-імітатори з подібним товаром. Така тимчасовамонополія найчастіше ґрунтується на патентах та ліцензіях, видачаяких стимулює винаходи та розробку нових технологій. Технологіч-ний відрив однієї компанії дійсно здатний додати нову перевагу кра-їні походження товару.

Ця теорія стверджує, що країна може утримувати позицію про-відного експортера на світовому ринку лише за умови постійної інно-ваційної діяльності. Проте ця модель має деякі недоліки, оскільки непояснює, якими повинні бути масштаби технологічного розриву, яквони виникають і ліквідовуються.