5.2. Теорія життєвого циклу продукції : Міжнародна торгівля : B-ko.com : Книги для студентів

5.2. Теорія життєвого циклу продукції

Основні положення теорії життєвого циклу продукції розробивРеймонд Вернон у 1966 р. Вона розвиває модель технологічногорозриву та ґрунтується на концепції життєвого циклу продукції, за-пропонованої на початку 60-х років фахівцями Гарвардської школибізнесу, яка стверджувала, що продаж продукції і прибуток від неїзмінюються з часом. Ця концепція, що стосується аналізу запізненняпередачі нових технологій у міжнародних масштабах, наближаєтьсядо реальних процесів, які визначають динаміку та структуру торго-вельних потоків [16, с. 119-121; 70, с. 152].

Товар проходить через чотири стадії життєвого циклу:

На стадії появи нового продукту на ринку рівень продаж низь-кий. Через витрати щодо впровадження цього продукту прибуткитеж низькі.

Стадія зростання характеризується збільшенням прибутків ізростанням продаж.

На стадії зрілості через розвиток конкуренції і насичення рин-ку продаж і прибутки стабілізуються.

На стадії спаду рівень продаж і прибутків падає.

Отже, на першій стадії товар насичений технологією, потім йогорозвиток та масове виробництво потребують значної насиченості ка-піталом (інвестиціями), і на останніх двох стадіях він перетворюєть-ся на звичайний продукт, насичений низькокваліфікованою працею,який поступово стає застарілим.

Кожна стадія життєвого циклу товару відповідає етапу міжнарод-ного обміну.

Перша стадія не веде до міжнародного обміну: товар виробляєть-ся та споживається в країні, де був винайдений. Це пояснюється тим,що якісні характеристики продукту, обсяги й технології його випус-ку ще не є сталими, бо фірми лише освоюють виробництво товару таринок, на якому він реалізується. Крім того, країна-виробник має на-селення з досить високими доходами, щоб придбати новий продукт; їївнутрішній ринок більше підходить до випробування нового товару,оскільки його поява відповідає очікування споживачів цієї країни.Національне виробництво залежить насамперед від внутрішньогопопиту, який відображає настрій та потенційні закупки вітчизнянихспоживачів. Таким чином, на стадії появи нового продукту більшістьпродаж відбувається на внутрішньому ринку.

На стадії зростання попит на продукти виникає в інших розви-нутих країнах зі схожими смаками та перевагами, тобто виникає тазбільшується експорт із країни-інноватора в інші розвинуті країни.Це пояснюється тим, що товар стабілізується за рівнем технології,його ціна знижується (економіка на масштабах виробництва) і ви-робник намагається розширити свій ринок збуту, що здійснюєтьсяза рахунок інших розвинутих країн; компанія-інноватор намагаєтьсяпродовжувати свою тимчасову монополію, першою освоюючи зару-біжні ринки, оскільки на своїй території її ринок уже атакують імі-татори.

Стадія зрілості продовжує стадію зростання і характеризуєтьсястабілізацією прибутків. Однак успіх продукту може спричинитиконкуренцію з боку іноземних виробників, у яких з'являються пе-реваги перед експортерами. По-перше, на продаж товарів усерединікраїни не поширюються квоти та тарифи. По-друге, знижуються зна-чні транспортні витрати з доставки продукції від виробника до спо-живача. Коли тиск конкуренції стає сильнішим, відбувається перехіддо стадії спаду.

На стадії спаду країна-інноватор стає імпортером, а розвинутікраїни-імітатори — експортерам. Це пояснюється тим, що товар стаєзвичайним, компанія-винахідник поступово відмовляється від ньогона користь нових товарів, національний попит насичується, а рештапопиту задовольняється імпортом, при цьому з'являється новий по-пит на товари нового покоління; звичайний товар насичується низь-кокваліфікованою робочою силою, а витрати виробництва відіграютьголовну роль на ринку активної конкуренції, тобто фірми змушенідосягати мінімального рівня витрат виробництва. З'являється сти-мул перемістити виробництво певного товару в країни, що розвива-ються, де низька вартість праці.

Таким чином, Р.Вернон доводить, що у встановленні торговель-них зв'язків між країнами важливу роль відіграють технології і до-слідження, що в промислово розвинутих країнах набагато більшетехнологічних і науково-дослідних можливостей, необхідних длярозроблення нового продукту. Це припускає, що в таких країнах, якСША, компанії можуть мати порівняльну перевагу в науці і техніці,що приведе їх до переваги у створенні нових товарів. Щоб розтягтифазу зростання життєвого циклу їхньої продукції, ці фірми, імовір-ніше, будуть експортувати розроблені ними товари. З іншого боку, вамериканському імпорті буде спостерігатися тенденція переваги то-варів, виробництво яких не дуже залежить від технології чи науковихдосліджень.

Теорія життєвого циклу продукції характеризує динамічний ас-пект порівняльних переваг, який полягає в тому, що протягом життє-вого циклу товару відбувається послідовна зміна його постачальни-ків на світовий ринок.