5.3. Теорія представницького попиту : Міжнародна торгівля : B-ko.com : Книги для студентів

5.3. Теорія представницького попиту

Теорію представницького попиту розробив шведський економістСтефан Ліндер у 1961 р. У ній він намагався пояснити структуру тор-гівлі окремо взятої країни, будуючи свій аналіз міжнародної торгівлівиключно навколо проблеми попиту [16, с. 122-124; 52, с. 118-119;68, с. 130].

За основу С. Ліндер взяв обсяг обміну подібними товарами міжкраїни із зіставленим рівнем розвитку, відкидаючи теорію Хекшера-Оліна, вихідним моментом якої була пропозиція товарів на світовійринок. Новий підхід спирався на такі принципи:

умови виробництва залежать від умов попиту. Ефективністьвиробництва тим вища, чим більший попит;

умови вітчизняного виробництва залежать переважно від вну-трішнього попиту. Саме вітчизняний представницький попит єопорою виробництва і необхідною, але недостатньою умовою,щоб товар можна було експортувати;

зовнішній ринок — це всього лише продовження внутрішньогоринку, а міжнародний обмін — тільки продовження міжрегіо-нального.

С. Ліндер вважає, що смаки споживачів, як правило, зумовлюють-ся рівнем їхніх доходів, однак обмежує аналіз лише промисловимивиробами. Смаки та уподобання споживачів певної країни визнача-ють структуру попиту, яка змушує відповідно реагувати виробників.Країни з високими доходами на особу потребуватимуть споживчихтоварів високої якості та складних товарів промислового призначен-ня, тоді як країни з низькими доходами потребуватимуть споживчихтоварів першої необхідності низької якості та менш складних товарівпромислового призначення. Так здійснюється зв'язок між доходомна душу населення та структурою виробництва окремих товарів. Та-кий товарний асортимент і визначає експорт країни.

Отже, відмінності в доходах є потенційною перешкодою для між-народної торгівлі. Багата країна знаходить експортні ринки в іншихбагатих країнах, населення яких потребує високоякісних, прогресив-них товарів, а не в бідних країнах, де попит завжди залишається ма-лим. Бідні країни знаходять ринки збуту своїх товарів в інших кра-їнах з аналогічною структурою попиту. Звідси робиться висновок:міжнародна торгівля промисловими виробами буде інтенсивнішоюміж країнами з близькими рівнями доходу на особу порівняно з то-варообігом між країнами з різними рівнями доходу, причому обмінздійснюється порівнювальними чи близькими товарами. Наближе-ність країн за рівнем розвитку потребує від них порівнювальної якос-ті товарів. Нескінченна різноманітність товарів уможливлює успіш-ну торгівлю товаром, який у принципі вважається тим самим.

Однак теорія Ліндера не пояснює, які специфічні промислові то-вари країна буде експортувати, а які — імпортувати.