5.5. Теорія внутрішньогалузевої торгівлі

Міжнародна торгівля в умовах монополістичної конкуренції зточки зору диференціації номенклатури продукції складається з двохпотоків: міжгалузевої та внутрішньогалузевої торгівлі [16, с. 135-142;34, с. 181-186; 39, с. 165-172; 70, с. 143-151].

Міжгалузева торгівля — це експорт та імпорт товарів, які нале-жать до різних товарних груп. Міжгалузева торгівля відображає по-рівняльні переваги країн у виробництві товарів, розвивається в умо-вах різної забезпеченості факторами виробництва, внаслідок чогозростають доходи на відносно надлишкові фактори виробництва тазнижуються на відносно недостатні. Торгівля здійснюється, як пра-вило, між розвинутими країнами та країнами, що розвиваються, пе-реважно готовими виробами та однорідними товарами між великимигалузями (наприклад, промисловістю та сільським господарством).Міжгалузевий обмін можна пояснити теорією Хекшера-Оліна.

Внутрішньогалузева торгівля — це експорт та імпорт товарів, щоналежать до однієї й тієї самої товарної групи.

Внутрішньогалузевий обмін не відображає наявності конкурент-них переваг. Його розвиток стимулюється за допомогою економії відмасштабу та виробництва диференційованої продукції. Торгівля роз-вивається в умовах однакової чи подібної забезпеченості факторамивиробництва та веде до зростання доходів на всі фактори виробни-цтва. Вона здійснюється, як правило, між розвинутими країнами чикраїнами приблизно однакового розміру. Торгують країни деталями,компонентами продукції, диференційованими товарами галузей, щовипускають промислові вироби.

На внутрішньогалузеву торгівлю припадає значна частина світо-вих торговельних потоків. Її обсяг між країнами визначають за допо-могою індексу внутрішньогалузевої торгівлі (U), який розраховуєть-ся за формулою, аналогічною формулі 2.22:

U . 1 -ІХ-МІ,   (5.8)

Х + ІМ

де Х — обсяг експорту окремої галузі та товарної групи;

ІМ — обсяг імпорту окремої галузі та товарної групи.

Значення U змінюється від 0 до 1. Якщо U = 0, то в цьому ви-падку країна або тільки експортує, або тільки імпортує товар (вну-трішньогалузева торгівля відсутня). Якщо U = 1, то обсяги експортута імпорту збігаються і внутрішньогалузева торгівля здійснюється вмаксимальному обсязі. Отже, чим індекс U ближчий до 1, тим більшіобсяги внутрішньогалузевої торгівлі.

Однак використовувати індекс U для визначення частини вну-трішньогалузевої торгівлі складно, оскільки на його значення впли-ває, як визначається галузь або товарна група. Чим більший масштабгалузі, тим вище значення U і тим більша ймовірність того, що кра-їна експортуватиме одні варіанти диференційованого товару, а іншіімпортуватиме. Використання індексу U має велике значення привизначенні відмінностей у внутрішньогалузевій торгівлі окремих га-лузей, а також для пояснення змін у внутрішньогалузевому обміні вмежах однієї галузі.

Модель внутрішньогалузевої торгівлі проілюстровано на рис. 5.3.

Ця модель являє собою розвиток моделі монополістичної конку-ренції. Лінія D є кривою попиту фірми на диференційований товар,який вона випускає. На ринку цього товару велика кількість фірм,які продають аналогічну продукцію, і незначна зміна в ціні спри-чинює значні зміни в обсягах продажу фірми. В умовах монополіс-тичної конкуренції фірма повинна знизити ціну на одиницю товару,щоб збільшити обсяг продажу. Тому крива граничного доходу фір-ми (MR) розташована нижче від кривої попиту і через це MR<Р. На-приклад, фірма може продати дві одиниці товару за ціною Р=4,5 дол.(точка В) і мати загальний доход у 9 дол., або продати три одиниці то-вару за ціною 4 дол. (точка А) і одержати доход у 12 дол., незважаючина те, що зміна в загальному доході (граничному доході MR) менша(12 — 9=3) порівняно з ціною Р = 4 дол. за третю одиницю проданоготовару [70, с. 148-149].

Фірма спеціалізується на одній різновидності товару і діє в умо-вах зростаючої віддачі від масштабу. Крива середніх витрат АС свід-чить про зменшення витрат у міру зростання обсягів виробництва,внаслідок чого крива граничних витрат лежить нижче від кривої се-редніх витрат АС. Це означає, що при зниженні АС граничні витра-ти повинні бути менші від середніх витрат. Оптимальний обсяг ви-робництва для фірми становить три одиниці (точка Е). Якщо фірмавипускатиме менший обсяг продукції, то граничний дохід MR будебільший від граничних витрат МС. Це означає, що доходи переви-щують витрати на виробництво, і фірма має резерви для розширеннявиробництва. Якщо виробляється більше ніж три одиниці продукції,то MR<МС і фірма буде скорочувати виробництво, оскільки витрачаєбільше, ніж одержує. Таким чином, оптимальний обсяг виробництвадорівнює трьом одиницям, кожну з яких фірма може продати за 4дол. (точка А). Галузь стає прибутковою і притягує до себе нові фір-ми, поки не установиться рівновага. У разі рівноваги крива середніхвитрат АС проходить через точку А і показує, що фірма одержує лишесередній прибуток (ЕА).

Зв'язок між внутрішньогалузевою та міжгалузевою торгівлею де-монструє такий приклад [70, с. 150]. Існує дві країни — А та В. Кра-їна А, маючи надлишок трудових ресурсів, виробляє трудомісткийпродукт І. Країна В, маючи відносний надлишок капіталу, виробляєпродукт ІІ. Товари І та ІІ однорідні і тому, відповідно до теорії Хек-шера-Оліна, країна А експортує товар І та імпорту товар ІІ, а краї-на В експортує товар ІІ та імпортує товар І. Цей приклад ілюструєміжгалузеву торгівлю, яка ґрунтується на відносних перевагах. Якщотовари І та ІІ неоднорідні і мають декілька різновидів (є диферен-ційованими продуктами), то країна А продовжуватиме експортуватитовар І (у межах міжгалузевої торгівлі, що ґрунтується на порівняль-них перевагах), але одночасно імпортуватиме з країни В деякі варі-анти товару І внаслідок диференціації товару І між двома країнами.Аналогічно країна В експортуватиме товар ІІ, але й імпортуватимедеякі його різновиди з країни А. Це відбувається в межах внутріш-ньогалузевої торгівлі, яка ґрунтується на економії від масштабу.

Таким чином, міжгалузева торгівля здійснюється тільки однорід-ними товарами, а при диференціації продукції виникає як міжгалу-зева, так і внутрішньогалузева торгівля. Чим більше країни подібні взабезпеченості ресурсами, технологіями, тим більша частка між нимивнутрішньогалузевою торгівлі.