6.2. Тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі

магниевый скраб beletage

Митний тариф — це основний і найдавніший інструмент зовніш-ньоторговельної політики. Це систематизований звід ставок мита,яким обкладаються товари й інші предмети, ввезені на митну терито-рію країни, чи вивозяться за межі даної території.

Мито, стягнуте митницею, являє собою податок на товари й іншіпредмети, що переміщуються через митний кордон держави.

Мита виконують такі функції:

фіскальну, коли вводяться для того, щоб добути гроші для дер-жави. Ця функція стосується як імпортного, так і експортнихмит;

протекціоністську, коли вводяться для скорочення чи усунен-ня імпорту, тим самим обгороджуючи вітчизняних виробниківвід іноземної конкуренції;

балансувальну, коли вводяться для запобігання небажаногоекспорту товарів, внутрішні ціни на які нижчі від світових.

Існують різні види мит [2; 34, с. 204-206; 81, с. 149-157; 82, с. 299]:

Види мит

1. За способом стягування:

адвалерне (вартісне) (TAV), що нараховується у відсотках домитної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад,30% від митної вартості):

P - P

TAV    ,           (6.1)

гш

де Pd — ціна товару на внутрішньому ринку;

Pi ш — ціна товару, за якою він імпортується.

Як правило, ці мита застосовуються при обкладанні товарів, щомають різні якісні характеристики в межах однієї товарної групи.Адвалерні мита допомагають підтримати однаковий рівень захистувнутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, тобто ав-томатично адаптуються до інфляції. При цьому змінюється тількисума доходу в бюджет. Так, якщо розмір мита дорівнює 30% від цінитовару в 150 дол., то доход бюджету становить 45 дол. Якщо ціна то-вару збільшиться до 200 дол., то сума доходу бюджету зросте до 60дол., а в разі зменшення ціни до 80 дол. доходи становлять 24 дол.Отже, адвалерне мито підвищує ціну імпортного товару на установ-лений відсоток;

специфічне (TS), що нараховується у встановленому грошово-му розмірі на одиницю товарів, які обкладаються митом (на-приклад, 15 дол. за 1 т):

TS = Pd - Pm , (6.2)

де Pd — середня внутрішня ціна товару, який потребує митного за-хисту.

Специфічні мита накладаються, як правило, на стандартизованітовари. Ступінь митного захисту за допомогою специфічного митапрямо залежить від коливання цін. Так, специфічне мито в 100 дол. заодиницю імпортного вентилятора більше обмежує імпорт вентилято-ра ціною 600 дол., тому що становить 16,7% його ціни, ніж вентиля-тора ціною 1000 дол., тому що становить 10% його ціни. Тому рівеньзахисту вітчизняних виробників при використанні специфічних митіз зростанням імпортних цін падає, а зі зменшенням імпортних цінзбільшується. Однак при падінні імпортних цін специфічне мито під-вищує рівень захисту внутрішнього ринку;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладання(наприклад, 30% від митної вартості, але не більше ніж 15 дол.за 1 т).

2. За об'єктом обкладання:

ввізне (імпортне) мито, що нараховується на товари під час їхввезення на митну територію держави. Ввізне мито диференці-йоване. Можуть застосовуватися ставки таких видів:

а)         преференційні ставки, що допускають зниження ставок митачи звільнення від обкладання митом. Вони застосовуються до това-рів, що надходять з держав, які створюють разом з державою, яка стя-гує мито, митний союз чи зону вільної торгівлі, або до товарів, якінадходять із країн, що розвиваються;

б)         пільгові ставки, які застосовуються до товарів, що надходять зкраїни чи економічних союзів, які користуються режимом найбіль-шого сприяння;

в)         повні (загальні) ставки, які застосовуються до всіх інших то-варів.

Ввізні мита є переважною формою мит, які застосовують усі кра-їни світу для захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції;

вивізне (експортне) мито, що нараховується на товари при їх-ньому вивезенні за межі митної території країни. Експортнийтариф, як правило, є адвалерним. Цю форму мит застосовуютьрідко — у випадках великих розходжень між внутрішніми і сві-товими цінами на певні види товарів; їхня мета — скоротитиекспорт і поповнити бюджет країни. Ставка експортного мита(Т) дорівнює відсотковому перевищенню експортної (світової)ціни товару РС над ціною, за якою він продається на внутріш-ньому ринку:

P - P

T = ї-р .           (6.3)

Pd

3. За характером:

сезонне (ввізне і вивізне) мито, що нараховується на сезоннітовари для оперативного регулювання міжнародної торгівлі.Термін його дії не перевищує декількох місяців на рік (в Украї-ні — до чотирьох місяців з моменту встановлення);

спеціальне мито, що застосовується державою в таких випад-ках:

а)         як захисне, якщо товари ввозяться на митну територію країнив таких кількостях чи на таких умовах, що наносять або загрожуютьзавдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньоконкуруючих товарів;

б)         як запобіжний захід стосовно учасників зовнішньоекономічноїдіяльності, що порушують державні інтереси в певній галузі, а такожяк захід для припинення несумлінної конкуренції;

в)         як захід у відповідь на дискримінаційні і (чи) недружні дії збоку іноземних держав, а також у відповідь на дії окремих країн, щообмежують здійснення законних прав суб'єктів зовнішньоекономіч-ної діяльності держави.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному випадку.Це мито сплачується імпортером товару незалежно від інших подат-ків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборіві т.п. Спеціальне мито сплачується готівкою чи в безготівковій формі,або ж вноситься сума мита на депозит чи оформлюється згідно з бор-говим зобов'язанням.

Сплачені суми спеціального мита можуть бути повернуті імпор-терові за рішенням спеціальних органів (в Україні — Міжвідомчоюкомісією з міжнародної торгівлі);

антидемпінгове мито, що застосовується при ввезенні на мит-ну територію країни товарів за ціною, істотно нижчою, ніж україні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезеннязавдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникамподібних або конкуруючих товарів, або перешкоджає організа-ції чи розширенню виробництва таких товарів. Антидемпінго-ве мито нараховується на товари, що є об'єктом застосуванняантидемпінгових заходів є тимчасовим збором для компенсаціївтрати від товарного демпінгу. Таке мито нараховується тількипісля проведення антидемпінгового розслідування й одержан-ня об'єктивних доказів нанесення збитку чи погрози нанесеннязбитку вітчизняній економіці.

Розмір ставки антидемпінгового мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидем-пінгового розслідування;

або різницею між мінімальною ціною і митною вартістю товару(як різниця між цінами товару на внутрішньому і зовнішньомуринках). Під мінімальною ціною розуміють ціну зазначеноготовару, за якої його продаж не заподіює збитку національномутоваровиробникові.

Ставка антидемпінгового мита не повинна перевищувати різниціміж конкурентною оптовою ціною об'єкта демпінгу в країні експортуі заявленою ціною при його ввезенні на митну територію імпортуючоїкраїни, чи різницю між ціною об'єкта демпінгу в імпортуючій країніі середньою ціною експортованих цією країною подібних чи безпо-середньо конкуруючих товарів.

Антидемпінгові мита встановлюються імпортуючою країною зметою протидії демпінгу, для вирівнювання цін до рівня, що вважа-ється нормальним. Нормальна вартість — це еквівалент ціни товаруна внутрішньому ринку. Вона, як правило, визначається на підставіцін, установлених при здійсненні звичайних торгових операцій міжнезалежними покупцями в країні експорту;

компенсаційне мито, що застосовується при ввезенні на мит-ну територію країни товарів, при виробництві чи експорті якихпрямо або побічно використовувалася субсидія, якщо таке вве-зення завдає чи загрожує завдати шкоди національним вироб-никам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів, абоперешкоджає організації чи розширенню виробництва такихтоварів.

Компенсаційне мито нараховується після проведення розсліду-вання й одержання об'єктивних доказів нанесення істотного збиткунаціональній економіці.

Розмір ставки компенсаційного мита визначається:

у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антисубси-диційного розслідування;

або різницею між мінімальною ціною і митною вартістю зазна-ченого товару.

Ставка компенсаційного мита не повинна перевищувати встанов-леного розміру субсидій.

Введення компенсаційних мит дає змогу вирівнювати умови тор-гівлі.

За походженням:

автономні — мита, що вводяться на підставі односторонніх рі-шень органів державної влади країни;

договірні — мита, установлювані на базі двосторонньої чи бага-тосторонньої угоди;

преференційні — мита з нижчими ставками порівняно з діючимтарифом; вони накладаються на підставі багатосторонніх угодна товари, які походять з країн, що розвиваються, чи країн, щостворюють разом з даною країною митний союз чи зону вільноїторгівлі або утворюються в прикордонній торгівлі.

За типом ставок:

постійні — це ставки митного тарифу, встановлені органамидержавної влади, що не можуть змінюватися залежно від об-ставин;

змінні — це ставки митного тарифу, що можуть змінюватись увстановлених органами державної влади випадках.

За способом обчислення:

номінальні — митні ставки, зазначені в митному тарифі;

ефективні (дійсні) — реальний рівень митних ставок на кінцевітовари, обчислені з урахуванням рівня мит, накладених на ім-портні вузли і деталі цих товарів. Тобто це розмір ставки, якийреально та ефективно захищає внутрішній ринок або регулюєекспорт і транзит.

Країна іноді імпортує сировину безмитно або вводить нижчі та-рифні ставки на імпорт виробничого ресурсу, ніж на імпорт кінце-вого продукту, у виробництві якого був застосований цей ресурс. Церобиться для заохочування національних товаровиробників оброб-ної промисловості та підвищення рівня зайнятості. У цьому випадкуефективна тарифна ставка, яку розраховують на базі внутрішньої до-даної вартості або вартості перероблення всередині країни, переви-щуватиме номінальну тарифну ставку, яку розраховують на підставівартості кінцевого продукту. Внутрішня додана вартість дорівнюєціні кінцевого продукту за мінусом витрат на імпорт виробничих ре-сурсів, які використовуються для виробництва товару.

Номінальна тарифна ставка показує, наскільки зросла ціна кінце-вого продукту внаслідок тарифу і тому важлива для споживачів.

Ефективна тарифна ставка показує, наскільки забезпечується за-хист внутрішнім галузям, які виробляють товар, що конкурує з ім-портом, і тому вона є важливою для виробників.

Ефективну тарифну ставку (Т) обчислюють за формулою:

  • T - K T

T =-n   гш,       (6.4)

е 1 - K V 7

де Т — номінальна тарифна ставка на кінцеву продукцію;

Т.ш — номінальна тарифна ставка на імпортовані компоненти;

К — частка вартості імпортних компонентів у вартості кінцевогопродукту.

Формула свідчить про те, що:

ставка ефективного тарифу на кінцевий продукт дорівнює но-мінальній тарифній ставці (Т = Тп), якщо номінальний рівеньтарифу на імпортні компоненти дорівнює номінальному рівнютарифу на кінцеву продукцію або якщо у виробництві кінцевоїпродукції не використовуються імпортні компоненти (К = 0);

ефективна тарифна ставка на кінцевий товар буде більшою но-мінальної (Г>Г ), якщо номінальна тарифна ставка більша відставки тарифу на імпортні компоненти (Т>Тш), і навпаки;

із зростанням ставки тарифу на імпортні компоненти ефектив-на тарифна ставка знижується, і навпаки;

із збільшенням коефіцієнта К ефективна тарифна ставка зрос-татиме.

Номінальна тарифна ставка може бути тільки позитивною, аефективна — як позитивною, так і негативною, якщо тариф на ім-портні компоненти значно вищий від тарифу на кінцеву продукцію[34, с. 210; 70, с. 207-211].

Країни іноді використовують тарифну квоту, що являє собоюрізновид перемінних митних податків, ставки яких залежать від об-сягу імпорту товару. При імпорті в межах визначених кількостей то-вар обкладається за базовою внутрішньоквотовою ставкою тарифу,а якщо обсяг імпорту перевищується — за вищою понадквотовоюставкою тарифу. Використанням цього інструмента торгової полі-тики дещо долається протиріччя, що виникає між інтересами націо-нальних виробників і введенням імпортної квоти, тому що, з одногобоку, товаровиробники зацікавлені в тарифі, що обмежує їх від іно-земної конкуренції, а з іншого — вони як споживачі не зацікавлені вньому, оскільки тариф позбавляє їх можливості одержувати дешевшіімпортні товари.

Для захисту національних виробників готової продукції і стиму-лювання ввезення сировини і напівфабрикатів використовується та-рифна ескалація.

Тарифна ескалація — це підвищення рівня митного обкладаннятоварів у міру зростання ступеня їхнього оброблення.

Чим вища відсоткова ставка імпортного тарифу в міру просуван-ня від сировини до готової продукції, тим вищий ступінь захисту ви-робників готової продукції від зовнішньої конкуренції. Так, у СШАрівень митного обкладання товарів зі шкіри, вибудованих за прин-ципом виробничого ланцюжка (шкура — шкіра — продукти зі шкі-ри), зростає в міру зростання ступеня оброблення шкури і становить0,8-3,7-9,2% [34, с. 211].

Економічні наслідки введення мита

Економічні наслідки введення мита різні: вони впливають на ви-робництво, споживання, товарообіг і добробут країни, що ввела ім-портний тариф, та її партнерів по торгівлі [34, с. 212-218; 39, с. 222—223; 52, с. 130-135; 70, с. 203-216].

Введення імпортного тарифу для захисту національних виробни-ків, що несуть збитки через наплив більш дешевого товару, впливаєна економіку як малої, так і великої країни. Країна вважається малою,якщо зміна попиту з її боку на імпортні товари не приводить до змі-ни світових цін, і великою — якщо зміна попиту на імпортні товариспричинює зміну світових цін.

Вплив тарифу на економіку малої країни показано на рис. 6.1.

Ціна, Р

Споживачі у вітчизняних виробників по світовій ціні Рс можутьпридбати тільки Q1 певного товару. Незадоволений попит дорівнюєQ1Q2 і може бути покритий імпортом. Країна вводить мито на імпортодиниці товару в розмірі t, що призводить до збільшення ціни імпор-тованого товару з Рс до Р+t. Таким чином, внутрішня ціна збільшу-ється, а світова ціна зберігається на попередньому рівні. Внаслідокцього в країні:

скорочується загальний обсяг попиту (з Q2 до Q4), що відбува-ється за рахунок споживачів, які за вищою ціною не зможутькупувати цей товар;

зменшується обсяг імпорту, що відбувається внаслідок збіль-шення внутрішнього виробництва і скорочення попиту;

збільшується внутрішнє виробництво товару, оскільки за зрос-лою ціною національні виробники товару, що конкурує з ім-портним, зможуть поставити на ринок більшу кількість товарів(не Q, а Q3 товару);

зростають її економічні втрати, що виникають через необхід-ність внутрішнього виробництва під захистом тарифу додат-кової кількості товарів за більших витрат. Чим більше зростаєзахист внутрішнього ринку за допомогою ввізних тарифів, тимбільшу кількість ресурсів, не призначених спеціально для ви-пуску даного товару, доводиться використовувати для його ви-робництва. Країна могла б не зазнавати збитків, якби купувалатовари за нижчою ціною в іноземного продавця. На внутріш-ньому ринку відбувається заміна ефективних, з погляду витрат,іноземних товарів, менш ефективними у виробництві вітчизня-ними товарами. Збиток для країни в цілому дорівнює сумі, якавідповідає площам трикутників CJM та NHB (рис. 6.1).

Таким чином, при введенні імпортного тарифу виникають такіекономічні ефекти:

ефект державного доходу, тобто держава отримує додатковийдоход, що дорівнює добутку ставки тарифу на обсяг імпорту(MJHN);

торговельний ефект, тобто зниження імпорту (BN+CM);

споживчий ефект, тобто скорочення внутрішнього споживання(BN). Добробут споживачів знижується, оскільки споживаннятовару пов'язано із зростанням його ціни на внутрішньому ринку;

виробничий ефект, тобто розширення внутрішнього виробни-цтва (СМ).

Отже, при введенні імпортного тарифу малою країною світовіціни не змінюються, і її умови торгівлі не настільки поліпшуються,щоб компенсувати негативний вплив тарифу на економіку.

Наслідки введення імпортного тарифу великою країною майжетакі самі, як і в малій країні. Однак він зумовлює зниження рівня сві-тових цін та здешевлення імпорту.

Імпортний тариф, введений великою країною, не тільки захищаєринок від іноземної конкуренції, а й є засобом поліпшення своїх умовторгівлі із зовнішнім світом. Велика країна є великим імпортером то-варів на світовому ринку. Тому якщо вона обмежує свій імпорт ввіз-ними тарифами, то це істотно знижує сукупний попит на даний то-вар. Внаслідок цього продавці товару змушені знижувати ціни. Принезмінному рівні цін на експортні товари і зниженні цін на імпортніумови торгівлі країни поліпшуються. Введення імпортного тарифуприведе до позитивних результатів тільки в тому випадку, якщо вонине будуть перекриті негативними економічними втратами для країничерез його нарахування. Іншими словами, позитивний ефект тарифудосягається у випадку, якщо ефект умов торгівлі у вартісному вира-женні більший, ніж сума втрат, що виникають у результаті меншоїефективності внутрішнього виробництва порівняно зі світовим і ско-рочення внутрішнього споживання товару.

Оптимальний тариф

При введенні тарифу великою країною обсяг її торгівлі знижуєть-ся, але умови торгівлі поліпшуються. Однак, з одного боку, зменшен-ня обсягу торгівлі призводить до зниження добробуту, а з другого —поліпшення умов торгівлі зумовлює підвищення добробуту країни.Тому виникає проблема знаходження оптимального рівня тарифу.

Оптимальним тарифом є така тарифна ставка, яка забезпечуємаксимальну вигоду від поліпшення умов торгівлі за мінусом нега-тивного ефекту внаслідок скорочення обсягів торгівлі (рис. 6.2) [34,с. 119; 52, с. 135; 70, с. 218-220].

Митний тариф можна установити в широкому діапазоні від 0 (вумовах вільної торгівлі) до заборонного рівня (ввезення товару в кра-їну припиняється). При Т=0 добробут країни відповідає рівню Е. Вміру переходу країни від умов вільної торгівлі до підвищення тариф-ної ставки її добробут зростає до максимального рівня Е2 (оптималь-ний тариф), а потім знижується, як тільки тарифна ставка перевищуєоптимальний рівень. Економічні витрати починають все більше пере-кривати одержаний виграш до того часу, поки рівень тарифу не станезаборонним і країна не опиниться в умовах автаркії. Через відсутністьдешевого імпорту економічний добробут країни впаде до рівня Е3.

Тз

0

То

Ставка тарифу, ТОптимальний Забороненийтариф          тариф

Рис. 6.2. Оптимальний тарифОптимальний тариф розраховують за формулою

T1 - У a гг

TO = n. y"n ,    (6.5)

1 -ya„

T'

T1

n

ТІ

де 0 — оптимальна тарифна ставка в j-тій галузі;

номінальна тарифна ставка в 1-тій галузі;

номінальна тарифна ставка в г-тій галузі;atj — частка продукції г-тої галузі в обсязі виробництва j-тої галузіза цінами вільної торгівлі.

Оптимальна тарифна ставка завжди порівняно невелика, пози-тивна (Т0>0) та менше заборонної тарифної ставки (Г<Г). Країна,установлюючи оптимальний тариф, поліпшує свої умови торгівлі, алевони погіршуються в її торговельного партнера. Добробут країни-торговельного партнера знижується, коли одночасно скорочуєтьсяобсяг торгівлі та погіршуються умови торгівлі, і тоді він може ввестисвій власний оптимальний тариф. Таким чином, виграш великої кра-їни виникає за рахунок її торговельних партнерів, внаслідок перероз-поділу доходів. Одночасно це призводить до втрат світового госпо-дарства, де нераціонально використовуються фактори виробництва.

Економісти підрахували додаткові витрати споживачів, пов'язаніз тарифними методами захисту торгівлі. Так, середній японськийспоживач щорічно витрачає на 890 дол. більше через торгові обме-ження на харчові продукти, косметику і продукцію хімічної промис-ловості. Підраховано, що в США тарифи в 21 галузі виробництва єпричиною щорічних витрат у 10,2 млрд дол., чи 40,8 дол. на одногоспоживача. Потенційний доход споживачів від скасування всіх тари-фів і кількісних обмежень становив би близько 70 млрд дол., чи 1,3%ВВП [46, с. 99].