6.5. Особливості розвитку митно-тарифногорегулювання в Україні : Міжнародна торгівля : B-ko.com : Книги для студентів

6.5. Особливості розвитку митно-тарифногорегулювання в Україні

Митно-тарифне регулювання ЗЕД в Україні почало розвиватисяз 1991 р. Правовою основою його став Закон України «Про Єдиниймитний тариф», прийнятий 5 лютого 1992 р. [2].

Період 1991-1993 рр. характеризується досить ліберальним зо-внішньоторговельним режимом. На більшість товарних позицій ім-портні тарифи були на рівні 0-10%. Тільки на незначну частину то-варів накладалася ставка 15-30%, а максимальний рівень становить50% (алкогольні і тютюнові вироби). Рівень ставок ввізного мита ви-значався залежно від ступеня оброблення й економічної доцільностіввезення того чи іншого товару. На товари, імпортовані з країн, щорозвиваються, не накладалися мита, а на товари з промислово розви-нутих країн, з якими Україна мала угоду про РНС, оподатковуванняздійснювалося за пільговими ставками.

Поступово починає підсилюватися орієнтація митно-тарифногорегулювання на підтримку розвитку експорту.

Період 1994-1995 рр. характеризується ліберальною експортноюй імпортною політикою. У 1994 р. кількісні експортні обмеження забагатьма видами товарів були скасовані. Винятками були товари, щопідлягають «добровільним» експортним обмеженням у рамках між-народних угод (текстиль, сталь), а також деякі стратегічні товари,внесені до списку «спеціального» експортного режиму (сталь, вугіл-ля, нафтопродукти, електроенергія, дорогоцінні метали і коштовнікамені). У той же час ставки ввізного мита були значно підвищені уфіскальних цілях на високоліквідну продукцію і підакцизні товари.Таким чином, механізм регулювання був спрямований насамперед наодержання податкових надходжень і, в другу чергу — на захист націо-нального виробника. Значна кількість пільг, наданих законодавствомокремим суб'єктам ЗЕД, створила неоднакові умови конкуренції навнутрішньому ринку.

Знижуються ставки на енергоносії і сировину. Закладаються ос-нови для проведення погодженої митно-тарифної політики: створю-ється Митно-тарифна рада при Кабінеті Міністрів України і прийма-ється перша постанова щодо зміни ставок ввізного мита.

Починає діяти режим вільної торгівлі з Російською Федерацією іРеспублікою Білорусь.

Період 1996-1998 рр. характеризується протекціоністською полі-тикою захисту національного товаровиробника. Посилення протек-ціонізму відбувається поряд із заходами для зміни системи митно-та-рифного регулювання у зв'язку з переговорним процесом про вступУкраїни до СОТ. Скасовується національна система преференцій.Механізм тарифного регулювання спрямований на захист вітчиз-няного товаровиробника. Мають місце фіскальні надходження відтарифів переважно за рахунок підвищення ставок на імпорт високо-ліквідної на українському ринку продукції (в основному підакцизнітовари), а також за рахунок заходів, пов'язаних з визначенням митноївартості, тарифної позиції і країни походження товару.

Для постачання сировини для виробничих потреб вводяться мі-німальні ставки ввізного мита. На експорт деяких видів продукціївводиться експортне мито, що має переважно заборонний характер(вовна, шкури тварин, чорні і кольорові метали й ін.). Продовжуютьзастосовуватися пільги для окремих категорій суб'єктів ЗЕД. Актив-но використовується режим вільної торгівлі з країнами СНД і Балтії.У зв'язку з обмеженістю заходів тарифного регулювання (стосують-ся лише близько 30% імпорту) і нетарифного регулювання поступоваперевага віддається адміністративним і технічним заходам.

Таким чином, Україна дійшла висновку про передчасність лібе-ралізації зовнішньої торгівлі і зробила ставку на політику протекці-онізму. Вирішальну роль у прийнятті такого рішення відіграли двафактори: зменшення ємності внутрішнього ринку і різке падіння об-сягів національного виробництва.

У 1998-1999 рр. Україна починає удосконалювати систему мит-но-тарифного регулювання відповідно до норм СОТ. Поступоволібералізується імпортний режим. Це, зокрема, пов'язано з необхід-ністю виконувати зобов'язання перед міжнародними фінансовимиорганізаціями щодо лібералізації зовнішньоторговельного режиму.Поступово скасовується застосування ставки мінімальної митноївартості. Істотно зменшилася кількість рішень щодо зміни ставокввізного мита. Приймаються рішення, спрямовані на стимулюваннявнутрішнього виробництва, тобто ставки мита знижувалися на сиро-вину, підвищувалися на готову продукцію, аналоги якої випускалисяв Україні. Були знижені ставки імпортного мита на значну номенкла-туру товарів текстильної промисловості відповідно до зобов'язаньперед ЄС.

Готується новий Єдиний митний тариф України на базі Україн-ської класифікації товарів ЗЕД. Створюється законодавча база щодоприєднання до Конвенції по гармонізованій системі опису і кодуван-ня товарів, оптимізується тарифна номенклатура.

Починаючи з 2000 р., застосовується політика селективного про-текціонізму.

У зв'язку з поновленням переговорного процесу про вступ Украї-ни до СОТ і переговорами з ЄС щодо зменшення рівня ввізного митана текстиль і одяг у 2000 р. був поступово зменшений загальний рі-вень імпортних тарифів. Розмір максимальних ставок ввізного митабув зменшений до 25%. Також були зменшені ставки імпортного митадо рівня 0-17% на різноманітний асортимент товарів і продукції лег-кої промисловості (пересічно ставка дорівнювала 6,9%).

Були внесені зміни в ставки ввізного мита на продукцію хімічноїпромисловості, окремі види сільськогосподарської техніки і запаснихчастин до неї, товари широкого вжитку, які не виготовлялися чи ви-готовлялися в недостатній кількості в Україні. Зменшилася кількістьпідакцизних товарів. Досить високим залишається рівень ставок та-рифів на сільськогосподарські товари і продукти харчування. Зниже-но митні тарифи на текстиль і одяг відповідно до домовленостей зЄС. Почали використовуватися антидемпінгові заходи.

Окремі види товарів звільняються від накладання мита, середних: транспортні засоби, які здійснюють транспортні міжнародні ван-тажні перевезення; валюта України, іноземна валюта, цінні папери;товари, які вироблені в Україні і ввозяться назад на її територію безперероблення, а також товари іноземного походження, які вивозятьсяназад з України без перероблення; товари, які імпортуються всеукра-їнськими і міжнародними об'єднаннями громадян, що постраждаливнаслідок Чорнобильської катастрофи; товари, що імпортуються зарахунок коштів державного валютного фонду України та іноземнихкредитів, котрі надаються під гарантію Кабінету Міністрів України, атакож інші групи товарів згідно з різними договорами, угодами і за-конами України.

Важливим питанням стає трансформація митного тарифу в про-цесі вступу України до СОТ. З 1994 р. Україна веде переговори проприєднання до ГАТТ і вступу до СОТ. У зв'язку з цим національнезаконодавство поступово приводиться у відповідність з вимогамиГАТТ/СОТ, основною метою яких є лібералізація торгівлі і знят-тя обмежень у цій сфері. У 1996 р. Указом Президента України №255/96 була затверджена «Концепція трансформації митного тарифуУкраїни на 1996-2005 рр. відповідно до системи ГАТТ/СОТ», якавизначила основні принципи і напрями поступового зниження ста-вок ввізного мита в процесі переговорів про доступ на ринки товаріву рамках вступу України до СОТ.

Мета Концепції:

інтеграція економіки України у світову ринкову систему;

приведення товарної номенклатури і рівня ставок ввізногомита до норм і вимог угод СОТ і Гармонізованої системи описуі кодування товарів;

установлення режиму найбільшого сприяння в сфері зовніш-ньої торгівлі з країнами-членами СОТ;

забезпечення стабільного і прогнозованого розвитку економікиУкраїни, залучення іноземних інвестицій.

Кінцева мета трансформації митного тарифу України — досяг-нення середньозваженого рівня ставки ввізного мита не більше ніж14%.

У 2005 р. близько 18% діючих ставок дорівнює граничному рівню,встановленому в Концепції, близько 10% перевищують граничний рі-вень і близько 72% установлено нижче від граничного рівня.

Структура видів ввізного мита характеризується такими даними.До 1996 р. в Україні застосовувалися тільки адвалерні ставки ввізнихмит. З 1996 р. за рішенням Уряду почали застосовуватися комбіно-вані (1,4% від загальної кількості ставок ввізних мит) і специфічніставки імпортних мит (3%). Введення цих видів ставок було спрямо-вано на запобігання зниженню суб'єктами ЗЕД митної вартості това-рів і стримуванню ввезення низькоякісної продукції. Це сприяло під-тримці вітчизняного товаровиробника і захисту внутрішнього ринку.Основу ставок ввізного мита становлять адвалерні ставки (79,8%).Специфічні і комбіновані ставки становить відповідно 17,18 і 3,02%і застосовуються до деяких товарів з розділів І-ІУ товарної номен-клатури України (Товарної класифікаційної схеми Єдиного митноготарифу) і підакцизних товарів.

Товари розділів І-IV ТН — це найчуттєвіша для українськогоринку група. Максимальні ставки ввізного мита встановлені на м'ясо,харчові субпродукти, цукор, картоплю, овочі, олію соняшникову,масло вершкове. Мінімальні ставки ввізного мита на рівні 0%, уста-новлені на такі продовольчі товари, як кокосові горіхи, горіхи кеш'ю,виноград сушений, кава несмажена, чай зелений і чорний для про-мислового перероблення, пшениця тверда і м'яка, боби соєві, паль-мова і кокосова олія та ін. У цілому рівень діючих ставок імпортноготарифу на окремі види сільськогосподарської продукції досить висо-кий порівняно зі ставками мита на інші види товарів. При цьому та-риф, який необхідно сплатити при митному оформленні цих товарів,часто перевищує їхню митну вартість. Отже, рівень ставок ввізногомита на товари розділів І-W ТН обмежувальний.

До 2005 р. завершено трансформацію тарифів з більшості товар-них позицій і лише за невеликим переліком — у більш віддалені тер-міни (наприклад, сектор цивільної авіації — в 2010 р.).

В Україні спостерігається тенденція до зниження рівня оподатку-вання товарів імпортним митом. На кінець 2003 р. середньоарифме-тична ставка ввізного мита по всій товарній номенклатурі становила10,55% (у 1998 р. — 12,74%), а середньозважена — 7,02%. Відповід-но до Консолідованої тарифної пропозиції, середньоарифметичназв'язана ставка в 2006 р. становила 6,72%, а середньозважена — 5,68%.Порівняння середньоарифметичних ставок імпортного тарифу з роз-винутими країнами та найбільшими сусідніми державами говорятьпро високий рівень прийнятих зобов'язань: США — 5,4%, ЄС — 6,4,Канада — 6,8, Японія — 6,9, Польща — 9,9, Росія — 10,5% [78, с.139].Наведені дані свідчать про трансформацію торгового режиму Украї-ни від помірного до відкритого.

З окремими країнами Україна уклала угоди про вільну торгівлю,а також угоди про надання режиму найбільшого сприяння чи націо-нального режиму.

Вивізне мито є одним з інструментів регулювання структури екс-порту в Україні і вводиться з метою скорочення переліку товарів,експорт яких підлягає нетарифному регулюванню. Ставки вивізногомита, а також перелік товарів, які підлягають оподаткуванню, затвер-джуються Кабінетом Міністрів України. Згідно з переліком, вивізниммитом оподатковуються: продукція тваринництва та харчової промис-ловості, продукція рослинного походження і деякі види сировини такорисних копалин, існує заборона на експорт брухту чорних металів.Їх запровадження було зумовлено необхідністю подолання значнихпроблем в економіці. Так, експортне мито на насіння соняшнику зіставкою 21% було впроваджено в 1999 р. Оскільки майже 50% насіннясоняшнику України експортувалось, то потужності країни з його пе-рероблення використовувалися менше ніж на 30%. Внаслідок нестачісоняшникової олії вітчизняні підприємства з перероблення соняшни-кового насіння та виробництва олії, маргарину, майонезу тощо опи-нилися в кризовому становищі. Аналогічна ситуація спостерігалася зекспортом живої худоби, шкіряної сировини та кольорових металів.

Незважаючи на це, після вступу до СОТ Україна повинна скасу-вати експортне мито на насіння деяких олійних культур, живу худо-бу, шкіряну сировину, кольорові метали, а також заборону на експортбрухту чорних металів. Так, передбачається, що через п'ять років післявступу до СОТ ставки вивізного мита на брухт чорних та кольоровихметалів і напівфабрикатів з їх використання знизяться з 30 до 15%.Україна повинна буде взяти на себе зобов'язання не запроваджуватита не поновлювати жодних таких експортних обмежень після вступу.

У 2007 р. найменша ставка експортного мита становила 8% мит-ної вартості (при експорті скраплених газів крім природного, але неменше ніж 250 грн. за 1 т), а найбільша — 75% (при експорті великоїрогатої худоби живої, але не менше ніж 1 євро за 1 т) [1].

Від обкладання вивізним митом звільняються товари (роботи,послуги), які ввозяться (надаються) в межах отриманих суб'єктамипідприємницької діяльності експортних квот, а також товари, що по-вністю вироблені з давальницької сировини, яка була попередньо ім-портована.

У 2008 р. Україна вступила до СОТ, і це зумовлює певні зміни взовнішньоторговельному режимі [www.me.gov.ua].

СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економіч-ної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і сут-тєво впливає на умови економічного співробітництва в рамках регіо-нальних угруповань.

Членство в СОТ як передумова інтеграції у ЄС виходить з того,що левова частка співробітництва між країнами відбувається на тор-говельно-економічному рівні. Крім того, для європейської сторонистатус України як члена СОТ є базовим критерієм відповідності їїекономіки міжнародним стандартам бізнесу, торгівлі та інвестицій,тобто країна доводить свою готовність вести ділові стосунки з євро-пейськими партнерами за зрозумілими їм правилами.

За експертними оцінками, кумулятивний вплив для галузей на-ціональної економіки від вступу України до СОТ буде позитивним.

У частині законодавчого забезпечення процесу вступу Українидо СОТ Верховна Рада України протягом 2005-2007 рр. прийняла 49законів (22 — у 2006 р. та 11 — у 2007 р.). У 2008 р. було підготовленопакет з 10 законопроектів в основному технічного характеру.

Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальнавласність, вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, страхо-ва та банківська діяльність, імпорт автомобілів, оподаткування сіль-ськогосподарських підприємств, а також різноманітні митні питаннятощо.

Головні зобов'язання України як члена СОТ:

ціновий контроль. Уряд не має права встановлювати мінімаль-ні ціни на імпортні товари. Цінова політика держави повиннавраховувати експортні інтереси країн-членів СОТ, зокрема та-рифи державної компанії «Укрзалізниця» не можуть бути дис-кримінаційні;

внутрішнє оподаткування. Заборонено дискримінаційне опо-даткування імпортних товарів;

інтелектуальна власність. Україна зобов'язана приєднатися івиконувати всі умови угоди щодо торговельних аспектів інте-лектуальної власності (ТРІПС);

санітарні та фітосанітарні обмеження імпорту. Україна зобо-в'язана приєднатися до міжнародних угод, які забороняють пе-решкоджати ввезенню м'яса та м'ясопродуктів, у виробництвіяких використовувалися гормональні препарати;

імпортне мито. Зниження середнього розміру мита на промис-лові товари з 6,7 до 4,95%, сільгосподарську продукцію — з 21до 10,66%;

кількісні обмеження імпорту. Україна не може обмежуватиквотами імпорт продукції, не погодивши квотування із СОТ.Скасування заборони на імпорт автобусів, вантажівок, автомо-білів віком понад 8 років;

експортні мита та обмеження. Зниження мита на насіння олій-них, брухт чорних металів і кольорових металів, живу худобу,шкіру. Скасування заборон та обмежень на експорт зернових ібрухту кольорових металів. Відмова від мінімальних експорт-них цін;

правила стандартизації. В Україні встановлюється пріоритетміжнародних стандартів перед національними. Крім того, до2012 р. всі технічні стандарти мають бути приведені у відповід-ність до міжнародних норм.

Вступ до СОТ є вкрай суттєвим фактором формування прива-бливого іміджу України на міжнародній арені, що насамперед впли-ватиме на формування ефективного ділового середовища як для на-ціональних, так і для іноземних компаній, а також на її економічнийрозвиток.

Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рів-ноправна торгівля — основні вимоги і в той самий час переваги СОТ,які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так ідержавними підприємствами, а також значно зменшують можливостідля корупційних дій на всіх рівнях.

З моменту вступу України до СОТ Україна отримає такі пере-ваги:

одержання режиму найбільшого сприяння в торговельномупросторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне поліпшенняумов торгівлі з 151 країною світу, на долю яких припадає понад95% світової торгівлі;

зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу україн-ських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

отримання можливості захисту інтересів українських виробни-ків згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світовоїорганізації торгівлі;

набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створен-ня зони вільної торгівлі з ЄС;

скасування квот на експорт української продукції металургії доЄС;

доступ до дешевих комплектуючих виробів, устаткування і си-ровини;

забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Наслідки вступу України до СОТ матимуть специфічну формудля окремих секторів, що визначатиметься структурою виробництвав секторі, а також вихідним рівнем його захищеності. Тому різні ва-ріанти економічної політики матимуть більший або менший впливна різні сектори. Наприклад, зменшення тарифів буде вигідним длясекторів, які були порівняно незахищеними або мали велику часткупроміжного попиту (а тому виграють від зниження цін на факторивиробництва). Поліпшення доступу до ринків буде сприятливим дляекспортно-орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торго-вельними обмеженнями на зовнішніх ринках.

Очікується, що серед усіх галузей промисловості членство Укра-їни в СОТ буде найбільш корисним для металургійної та хімічноїпромисловості. Для цих галузей найбільше значення матимуть по-легшення доступу до ринку, а також реформа тарифів, і, відповідно,краща доступність обладнання та матеріалів.

Іншими галузями промисловості, у яких збільшиться випуск про-дукції, є виробництво коксу та видобування неенергетичних матері-алів. Зростання випуску в кожному з цих секторів може перевищити10%. За винятком готельного та ресторанного бізнесу, який, безумов-но, виграє від реформи тарифів і, відповідно, здешевлення продук-ції харчової промисловості, сектор послуг демонструватиме помірнезростання сукупного випуску. В цьому секторі найбільше зростутьобсяги послуг зв'язку, де випуск зросте за рахунок зниження бар'єрівдля прямих іноземних інвестицій.

Найбільше зростання експорту відбудеться в сільському госпо-дарстві, хімічній промисловості та металургії. Темпи зростання в цихсекторах набагато вищі, ніж середнє зростання експорту.

Отже, виробники отримують такі переваги:

суттєва лібералізація доступу українських товарів на світовіринки (продукти харчової промисловості, металургійна, хіміч-на, машинобудівна продукція, споживчі товари);

зниження витрат ведення зовнішньоекономічної діяльності;

зниження вартості сировини, проміжної продукції та інвести-ційних товарів;

зменшення втрат експортерів від дискримінаційних обмежу-вальних заходів;

посилення правового захисту національного товаровиробникашляхом доступу до Созівського механізму вирішення торговихсуперечок;

забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг;

суттєве підвищення конкурентоспроможності виробництва татоварів виробничого та споживчого попиту через суттєве збіль-шення обсягів іноземного інвестування (до 3-5 млрд дол. СШАщорічно).

Зростання сукупного випуску тісно пов'язане з впливом на за-йнятість населення. Підвищення попиту як на кваліфіковану, так і нанекваліфіковану робочу силу було найбільшим у хімічній промисло-вості та металургії.

Споживачі отримають такий виграш. По-перше, зростання про-мислового виробництва збільшує реальні доходи на фактори вироб-ництва, і таким чином — доходи домогосподарств. По-друге, більшапропозиція товарів споживання за нижчими цінами підвищеної якос-ті, ширшого асортименту краще задовольнятиме потреби споживачів.Для бідних споживачів, найбільш важливим є краща пропозиція тазнижена реальна вартість продуктів харчування, у той час як небідніспоживачі переважно виграють від поліпшення доступності телеко-мунікаційних та фінансових послуг.

Вступ до СОТ призведе до суттєвого збільшення частки опо-даткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початку 2005р. частка оподаткованого імпорту в його загальному обсязі станови-ла близько 30%). Крім того, слід врахувати, що на сьогодні держававтрачає значні кошти внаслідок штучного заниження митної вартос-ті. Тому можна стверджувати, що зниження митного тарифу не мати-ме негативних наслідків. Також досвід країн Центральної та СхідноїЄвропи, країн колишнього СРСР, які набули членства в СОТ, свід-чить про те, що різкого збільшення імпорту до України внаслідоквступу до цієї міжнародної організації не відбудеться.

Слід також враховувати і той факт, що в Україні тарифом обкла-дається лише 31% імпортних товарів, енергоносії та поставки товаріву рамках угод вільної торгівлі митом не обкладаються, тобто впливвступу до СОТ відіб'ється тільки на цю частку.

Збільшення сплати мита та надходжень до бюджету відбуваєтьсяза рахунок легалізації контрабандних імпортних потоків.

Таким чином, на сьогоднішній день митно-тарифна політикавідповідає вимогам членства України в СОТ, при цьому вона є ви-важеною та спрямованою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі талегалізацію тіньових потоків імпорту, так і на захист національноготоваровиробника, а також на легалізацію торгівлі та збільшення над-ходжень до Державного бюджету.

Поряд з перевагами існують певні ризики від приєднання Укра-їни до СОТ:

загострення конкуренції на внутрішньому ринку;

необхідність упровадження нових норм безпеки та якості про-дукції.

Запровадження правил СОТ у сфері стандартизації та сертифіка-ції потребує суттєвих витрат для розроблення та впровадження но-вих інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна час-тина витрат, пов'язаних із переходом до нових стандартів, припаде навітчизняних виробників.

Слід зазначити, що угоди СОТ не встановлюють вимог щодо якос-ті товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку. Це залишаєтьсякомпетенцією урядів. Однак від експортерів країни можуть вимагатипідтвердження відповідності характеристик продукції міжнароднимстандартам якості та безпеки. Тому необхідність дотримання міжна-родних норм у цих сферах існує об'єктивно, незалежно від рішенняпро вступ до СОТ, оскільки є передумовою підвищення конкуренто-спроможності виробників як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.

Внаслідок вступу України до СОТ, на певні групи товарів (про-дукції, послуг) змінюються митні тарифи. Так, згідно з тарифнимизобов'язаннями України зниження ставок ввізного мита передбача-ється як на продовольчі, так і промислові групи товарів.

Середньозважена тарифна ставка по всій номенклатурі знизитьсяз 7,02% (сільське господарство — 18,19% та промисловість — 6,11%)до 5,09% (сільське господарство — 10,07% та промисловість — 4,77%).

Середньоарифметична діюча тарифна ставка по всій номенкла-турі знизиться з 6,51% (сільське господарство — 13,84 та промисло-вість — 4,40%) до 6,28% (сільське господарство — 11,16% та промис-ловість — 4,85%).

У цілому, за експертними оцінками, вступ України до СОТ зумо-вить додаткове підвищення добробуту населення на 3%, а динамікузростання ВВП — до 2%.

Щоб уникнути негативних наслідків приєднання до СОТ, необ-хідно професійно використовувати інструменти захисту внутрішньо-го ринку, які передбачені в Угодах СОТ:

спеціальні захисні заходи у випадку різкого зростання імпорту;

антидемпінгові заходи у випадку імпорту за демпінговими ці-нами;

компенсаційні заходи у випадку використання забороненихСОТ субсидій;

підвищення ставок митного тарифу та застосування квот у разісуттєвого погіршення платіжного балансу країни;

надання державної підтримки вітчизняним виробникам, у томучислі експортерам;

використання субсидій, які не створюють негативного впливуна конкуренцію і спрямовані на підвищення конкурентоспро-можності вітчизняних виробників, у тому числі експортерів;

надання внутрішньої підтримки для розвитку сільського госпо-дарства, зокрема застосування спеціального режиму оподатку-вання.

Зараз захист інтересів вітчизняних товаровиробників в Україніздійснюється відповідно до діючого законодавства, зокрема Закона-ми України: «Про захист національного товаровиробника від дем-пінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробникавід субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходівщодо імпорту в Україну» [4; 5; 6].

Членство України у СОТ передбачає сплату щорічного членсько-го внеску. Обсяги суми внесків визначаються на підставі методичнихрекомендацій Комітету з питань бюджету, фінансування та управлін-ня СОТ.

Відповідно до методології розрахунку розмір щорічного внескукраїни-члена бюджету СОТ залежить від частки обсягу зовнішньоїторгівлі країни в сукупному обсязі зовнішньої торгівлі всіх країн-членів СОТ за останні п'ять років. Частка відповідної країни-членавизначається як співвідношення обсягу зовнішньої торгівлі до сукуп-ного обсягу зовнішньої торгівлі всіх країн-членів СОТ. Членськийвнесок України становитиме приблизно 350 тис. швейцарськихфранків.

Підсумки глави

Державне регулювання міжнародної торгівлі передбачає триосновні підходи: системи односторонніх заходів, укладання двосто-ронніх та багатосторонніх угод. Держава може додержуватися полі-тики вільної торгівлі (політика мінімального втручання в зовнішнюторгівлю), торговельної політики протекціонізму (політика захистувнутрішнього ринку від іноземної конкуренції) та помірної торговоїполітики, яка поєднує елементи вільної торгівлі та протекціонізму.

Основними аргументами обмеження зовнішньої торгівлі є необ-хідність забезпечення оборони, збільшення внутрішньої зайнятості,диверсифікація заради стабільності, захист молодих галузей, захиствід демпінгу, дешева робоча сила.

Митний тариф є інструментом торгової політики та держав-ного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зісвітовим ринком. Це податок на товари й інші предмети, що пере-міщуються через митний кордон держави. Мито виконує фіскальну,протекціоністську та балансувальну функції. Види мита класифіку-ють за способом стягування, об'єктом обкладання, характером, по-ходженням, типом ставок та способом обчислення. Країни іноді ви-користовують тарифну квоту, що являє собою різновид переміннихмитних податків, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару, атакож тарифну ескалацію, тобто підвищення рівня митного обкла-дання товарів у міру зростання ступеня їхнього оброблення.

Економічні наслідки введення мита різноманітні: вони вплива-ють на виробництво, споживання, товарообіг і добробут країни, щоввела імпортний тариф, а також на її партнерів по торгівлі. Із вве-денням імпортного тарифу виникають такі економічні ефекти: ефектдержавного доходу, торговельний ефект (зниження імпорту), спо-живчий ефект (скорочення внутрішнього споживання), виробничийефект (розширення внутрішнього виробництва).

Для регулювання міжнародної торгівлі використовуються та-кож нетарифні методи торгової політики. Поширення нетарифнихобмежень зумовлюється тим, що їхнє введення є привілеєм урядукраїни і вони не регулюються міжнародними угодами. Нетарифніінструменти звичайно не призводять до негайного підвищення цінитовару і тому споживач не відчуває їхнього впливу як додатковогоподатку. Іноді при відносно ліберальному митному режимі їх вико-ристання може призвести до більш обмежувального характеру торго-вої політики в цілому.

Основним нетарифним методом є кількісні обмеження, до якихналежать квотування, ліцензування, „добровільні» обмеження екс-порту. Квота визначає кількість та номенклатуру товарів, які дозво-ляється експортувати чи імпортувати. Квоти є більш ефективним,ніж тарифи, інструментом обмеження імпорту, оскільки дають змогуутримувати обсяги імпорту на незмінному рівні. Вони є негнучкимивідносно ціни товару, більш ефективні для здійснення швидких дійадміністративних органів та прямим джерелом монопольного при-бутку. Ліцензування може бути складовою частиною квотуванняабо самостійним інструментом регулювання торгівлі. Ліцензія — цедозвіл, виданий державними органами на експорт чи імпорт товаруу встановлених кількостях за визначений проміжок часу. «Добро-вільне» обмеження експорту — це кількісне обмеження експорту, за-сноване на зобов'язанні одного з торгових партнерів обмежити обсягекспорту, прийнятому в рамках міжурядової угоди про встановленняквот на експорт товару. Економічний ефект від введення ДОЕ є не-гативним для імпортера.

За допомогою прихованих видів торговельних обмежень (техніч-ні бар'єри, внутрішні податки та збори, державна закупівля, вимогищодо вмісту місцевих компонентів) країни можуть в односторонньо-му порядку обмежувати експорт чи імпорт.

До фінансових методів торгової політики належать демпінг (екс-порт товарів за цінами, нижчими від собівартості, чи, принаймні, занижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку), субсидії (бюджетнефінансування національних експортерів, завдяки чому вони можутьпродавати товар іноземним покупцям за нижчою ціною, ніж на вну-трішньому ринку), експортне кредитування (фінансове стимулю-вання державною розвитку експорту вітчизняними товаровиробни-ками). Метою фінансування як методу регулювання міжнародноїторгівлі, зокрема розширення експорту, є дискримінація іноземнихкомпаній на користь національних виробників та експортерів наоснові зниження вартості експортованого товару і підвищення йогоконкурентоспроможності на світовому ринку.

5. Основними видами торгових дискримінаційних бар'єрів є тор-гові блоки та торгові ембарго. Торгові блоки допускають вільну тор-гівлю між країнами-членами будь-якого об'єднання і одночасно вво-дять бар'єри проти імпорту з країн, які не входять до блоку. Торговеембарго належить до агресивної торговельної дискримінації та являєсобою заборону однією чи декількома державами усіх торговельнихоперацій з певною державою.

6. Україна постійно удосконалює систему митно-тарифного регу-лювання. Лібералізується імпортний режим. Основу ставок ввізногомита становлять адвалерні ставки (79,8%), специфічні та комбінованіставки — відповідно 17,8 і 3,02%. Спостерігається трансформація тор-гового режиму України від помірного до відкритого.

Вступ України до СОТ зумовлює певні зміни в зовнішньоторго-вельному режимі. Статус України як члена СОТ є базовим критеріємвідповідності її економіки міжнародним стандартам бізнесу, торгівліта інвестицій. Кумулятивний вплив для галузей національної еконо-міки матиме позитивний характер. Завдяки вступу до СОТ Українаодержує такі переваги: одержання РНС; зменшення тарифних та не-тарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринкикраїн-членів СОТ; отримання можливості захисту інтересів україн-ських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорівСОТ; набуття офіційного статусу переговорного процесу зі створен-ня зони вільної торгівлі з ЄС; скасування квот на експорт українськоїпродукції металургії до ЄС; доступ до дешевих комплектуючих ви-робів, устаткування й сировини; забезпечення недискримінаційноготранзиту товарів та послуг.

Ключові поняття

Торгова політика; політика вільної торгівлі; протекціонізм; тарифні танетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі; мито; квота; ліцен-зування; «добровільні» експортні обмеження; технічні бар'єри; внутрішніподатки та збори; державні закупівлі; демпінг; субсидії; експортні кредити;оптимальний тариф; тарифна квота; тарифна ескалація; торгова дискриміна-ція; торгове ембарго; торговельні війни.

Запитання для самоконтролю

У чому полягає різниця між політикою вільної торгівлі та протекціо-нізмом?

Які причини протекціоністського втручання держави?

Як можна визначити тип торговельної політики?

Які існують види мита?

У чому полягають економічні наслідки запровадження мита?

У чому сутність оптимального тарифу?

Що таке квота і які існують її види?

У чому полягає специфіка ліцензування?

Що розуміється під «добровільним» обмеженням експорту?

Які існують приховані види торговельних обмежень?

У чому полягають фінансові методи торговельної політики?

Для чого використовують експортні кредити?

У чому сутність торгової дискримінації?

Які особливості розвитку митно-тарифного регулювання в Україні?

Запитання для обговорення

Чиї інтереси уряд має враховувати насамперед, визначаючи свою тор-говельну політику-інтереси виробників чи споживачів?

Імпортні та експортні тарифи більше поширені в розвинутих країнахчи в країнах, що розвиваються? Що є найважливішою функцією тарифу вцих групах країн?

Який аргумент на користь протекціонізму найістотніший і чому?

Чому протекціонізм є таким стійким, незважаючи на умовну економіч-ну обґрунтованість аргументів захисту?

Чи вважаєте ви справедливим твердження: „Державне втручання ви-гідне, якщо воно сприяє індустріалізації»?

Є така ситуація: США заявили про послаблення обмежень на експортнайпотужніших комп'ютерів із США в Російську Федерацію, а також ще вдеякі країни світу — в Ізраїль, Індію, Пакистан, Китай та Латвію. Такі обме-ження були встановлені в 1973 р., у період „холодної війни». Відносно Латвіїособливі обмеження з експорту комп'ютерів скасували, вона перенесена докраїн „першого рівня», в якому знаходяться країни Західної Європи, Японія,Канада та Австралія.

Нині існує список 500 найпотужніших комп'ютерів у світі, який скла-ли авторитетні експертні інститути США та Європи. В цьому списку 451комп'ютер американського виробництва, інші — японські. Середня потуж-ність суперЕОМ, наприклад, у сфері комунікацій становить 200 трлн опера-цій за хвилину, цих комп'ютерів — 56, у сфері регулювання транспортногоруху — 16, фармакології — 2, енергетиці — 10.

Згідно з рішенням США, для експорту в країни „третього рівня» необхід-ні спеціальні індивідуальні ліцензії, поріг потужності збільшено до 190 млрдоперацій одну секунду. Раніше цей поріг проходив на рівні 85 млрд операційза секунду. Подумайте:

а)         про які методи та інструменти торговельної політики йдеться в ційситуації?

б)         чому в свій час американський уряд увів обмеження на експорт найпо-тужніших комп'ютерів?

в)         хто вигравав та програвав від цих обмежень?

г)         хто отримає вигоди за умов послаблення обмежень на експорткомп'ютерної техніки?

Які аргументи на користь тарифного захисту є водночас і найбільшуразливими? Чому?

Обговоріть твердження: „Тарифи забезпечують дохід для уряду і за-хист галузей усередині країни. Через те чим вища ставка мита, тим більшийбуде доход і більший захист».

Які сильні та слабкі сторони аргументу захисту молодих галузей?

У чому полягають інтереси національної оборони в разі захисту їх задопомогою протекціоністських заходів?

Чи згодні ви з таким висловлюванням: „Імпортний тариф завдає біль-ше шкоди внутрішнім споживачам цього товару, ніж переваг для його вироб-ника»? Поясніть.

Чи має ембарго більше шансів на успіх, якщо його вводити поступово,а не несподівано?

Які мають подібні та відмінні риси тарифи та квоти?

Чому уряди країн найчастіше використовують квоти, та чи забезпечу-ють квоти більш високий національний виграш, ніж тарифи?

Чому деякі держави примушують експортерів вживати ДЕО, замістьвикористання тарифів та квот?

Чи забезпечують ДОЕ більший виграш, ніж квоти й тарифи?

Є така ситуація: Світова організація торгівлі (СОТ) дала згоду Брюс-селю накласти рекордно високі мита на американські товари — від кукуру-дзяних пластівців до атомних реакторів. Сума мита досягає 4 млрд дол. СОТвирішила, що Вашингтон порушив принципи вільної торгівлі, коли надавамериканським виробникам податкові пільги. В голові списку американ-ських товарів містяться текстильні вироби, продовольство, електроніка тапапір. СОТ схвалила введення санкцій проти американських експортерів,бо визнала, що податкові пільги, надані Вашингтоном, можна розглядати якприховані субсидії виробникам.

ЄС стверджує, що від цих субсидій європейські експортери, що витісненіз ринку, недоотримають мільярди доларів. Міністр торгівлі США попередивєвропейців, щоб вони не йшли на різке збільшення мита, бо підірвуть струк-туру міжнародної торгівлі. Звідси:

1) якими будуть наслідки для США, якщо ЄС введе імпортні тарифи наамериканські товари на ринках ЄС?

чому податкові пільги, які ввів уряд США для американських виробни-ків, можна розглядати як приховані субсидії?

чому збільшення імпортного мита на американські товари може піді-рвати структуру світової торгівлі?

Є така ситуація: фермери в США, Японії та країнах ЄС отримуютьсубсидії. Ці субсидії, на думку інших держав, зменшують конкурентоспро-можність сільськогосподарської продукції країн, що розвиваються. G 21(угруповання з 21 країни, яке представляє найбільші країни третього світу,такі як Китай, Бразилія та Індія, в яких мешкає більш половини населеннята понад 60% землеробів планети) — вимагає повної відміни субсидій. Пред-ставники США заявляють про те, що готові піти на скорочення субсидій,якщо це зроблять європейці та японці. При цьому американці та європейціне схиляються до перебільшення ролі цього угруповання, оголошуючи проте, що цей союз створено на деякий час, доки він вигідний його учасникам.Чому державні субсидії, які отримують фермери в США, Японії та країнахЄС, зменшують конкурентоспроможність сільськогосподарської продукціїкраїн, що розвиваються? Чому представники США заявляють, що відмов-ляться від субсидій лише в тому разі, якщо це зроблять європейці та японці?

Прогнозується довгостроковий спад економічної активності в кра-їнах — головних торговельних партнерах України. Уряд збирається ввестиновий імпортний тариф. Який вид імпортних мит слід застосувати, на якігрупи товарів та чому?

У чому сутність базової теорії Митного союзу?

Які торговельні війни відбуваються в сучасному світі?

Як діють міжнародні торговельні організації в контексті вирішенняпроблем торговельних війн?

22. Які наслідки вступу України до СОТ для вітчизняної економіки?

Набуття практичних навичок

Навчальну групу розподіліть на дві малі групи, які розглядають такуситуацію. Українська фірма „Шостка», щоб захистити робочі місця, можеприйняти рішення про зменшення імпорту сиру на 50%. Цього можна досяг-ти: 1) введенням високих тарифів, щоб знизити імпорт на 50%, 2) змуситиіноземні фірми добровільно обмежити свій експорт сиру в Україну на 50%.Кожна група повинна визначити, яка тактика менш втратна для України, аяка — для решти світу та довести свою точку зору.

Кожна з двох малих груп студентів обирає одну галузь або один товарі складає довідку щодо торговельних обмежень, які вводяться будь-якимип'ятьма країнами на імпорт цієї продукції (у перелік країн може входитилише одна країна — член ЄС), та оцінюють одержані результати.

В Україні діє правило, що в країну можна імпортувати тільки ті дині,які вирощуються та збираються з дотриманням технологій, які використо-вують українські виробники. Така вимога відповідає державним стандартамщодо безпеки робітників та якості товару.

Формуються дві малі групи студентів. Перша група повинна виступитив ролі представника України в СОТ та захистити таку імпортну політику.Друга група виступає в ролі іноземного виробника динь і доводить, що такавимога є несправедливим обмеженням торгівлі.

Швейцарська фірма виробляє телевізори в Китаї, а потім експортує їхдо Швейцарії та інших країн. Складання телевізорів у Китаї було організо-вано, щоб скористатися перевагами дешевої та кваліфікованої робочої сили.При виборі місця для складального виробництва як варіанти розглядалисятакож Таїланд і Гонконг. Уряд Швейцарії вирішив запровадити 100-відсо-ткове вартісне мито на імпорт телевізорів з Китаю, щоб покарати цю країнуза встановлення адміністративних торговельних бар'єрів, спрямованих наобмеження швейцарського експорту в Китай.

Формують дві малі групи студентів, кожна з яких вирішує, як слід ді-яти швейцарській фірмі у зв'язку з такою постановою уряду та обґрунтуватисвою позицію.

Українські фірми вимагають від уряду обмежити імпорт швацькихмашин із Німеччини. Для збереження прибутку українських фірм прихиль-ники протекціоністської політики вимагають, щоб ціна однієї машини булапідвищена з 400 до 500 дол. Уряд може вибрати політику вільної торгівлі абоввести специфічне мито, або змусити німецьку фірму «добровільно» обмеж-ити експорт. Ці тактики можуть привести до таких наслідків:

 

В умовахвільноїторгівлі

При тарифі70 дол.

В умовахДОЕ

Внутрішня ціна однієї шваць-кої машини (дол.)

400

500

500

Світова ціна машини (дол.)

400

340

340

Імпорт машин (тис. шт.)

20

12

12

Слід мати на увазі, що специфічне мито в 70 дол. обмежує імпорт на 8тис. машин щорічно, а це дорівнює обмеженню імпорту в разі використанняДОЕ.

Формується дві групи студентів, кожна з яких повинна:- розрахувати український виграш та витрати від тарифів порівняно звільною торгівлею, а також національний виграш та витрати для Ні-меччини від тарифів та ДОЕ;

відповісти на такі запитання: який з трьох варіантів торговельної по-літики слід вважати найліпшим та найгіршим для України та який за-вдає більшої шкоди Німеччині?

вибрати варіант найкращий для світу в цілому.

Після виконання цих завдань у групах проводиться їх обговорення.

Українському уряду необхідно визначити наслідки імпортного тарифуна металообробне устаткування. Яка уряду для цього потрібна інформація?

В Україні всього одна компанія виробляє автобуси. Без державної до-помоги вона повністю розориться через конкуренцію з боку Угорщини. Яка зполітик буде найдорожча та найдешевша для України:

варіант: виплачувати українській компанії субсидію за кожний автобус,не захищаючи ринок від імпорту;

варіант: ввести тарифи, які дорівнюють субсидії в політиці І;

варіант: ввести імпортні квоти, які приведуть до такого самого скоро-чення, як і політика ІІ?

Формуються дві малі групи студентів, які формулюють свої варіанти від-повіді на поставлене запитання та потім їх обговорюють.

WEB-сайти

www.customs.ustreas.dov

www.wto.org

www.customs.dov.ua

www.Wcoomd.org

www.vniki.ru/biki.nsf/all/about.htm

www.me.gov.ua

Сайт Митної служби США, де міститься ін-формація щодо митних тарифів.СОТ: інформація щодо торговельної полі-тики.

Державна митна служба України: інформа-ція щодо інструментів торговельної політи-ки.

Всесвітня митна організація. Інформаціящодо митних реформ, митниць, інформа-ційних технологій.

Офіційний сайт БІКІ (Бюлетень іноземноїкомерційної інформації), на якому містять-ся аналітична та поточна інформація щодопроблем ЗЕД іноземних країн, світової то-варної кон'юнктури.

Офіційний сайт Міністерства економікиУкраїни, який висвітлює наслідки приєднан-ня до СОТ та участі в Єдиному економічномупросторі, містить інформацію про спеціальніекономічні зони, аналітичні та статистичніматеріали щодо підсумків та прогнозів еко-номічного розвитку України тощо.