6.5. Особливості розвитку митно-тарифногорегулювання в Україні

Митно-тарифне регулювання ЗЕД в Україні почало розвиватисяз 1991 р. Правовою основою його став Закон України «Про Єдиниймитний тариф», прийнятий 5 лютого 1992 р. [2].

Період 1991-1993 рр. характеризується досить ліберальним зо-внішньоторговельним режимом. На більшість товарних позицій ім-портні тарифи були на рівні 0-10%. Тільки на незначну частину то-варів накладалася ставка 15-30%, а максимальний рівень становить50% (алкогольні і тютюнові вироби). Рівень ставок ввізного мита ви-значався залежно від ступеня оброблення й економічної доцільностіввезення того чи іншого товару. На товари, імпортовані з країн, щорозвиваються, не накладалися мита, а на товари з промислово розви-нутих країн, з якими Україна мала угоду про РНС, оподатковуванняздійснювалося за пільговими ставками.

Поступово починає підсилюватися орієнтація митно-тарифногорегулювання на підтримку розвитку експорту.

Період 1994-1995 рр. характеризується ліберальною експортноюй імпортною політикою. У 1994 р. кількісні експортні обмеження забагатьма видами товарів були скасовані. Винятками були товари, щопідлягають «добровільним» експортним обмеженням у рамках між-народних угод (текстиль, сталь), а також деякі стратегічні товари,внесені до списку «спеціального» експортного режиму (сталь, вугіл-ля, нафтопродукти, електроенергія, дорогоцінні метали і коштовнікамені). У той же час ставки ввізного мита були значно підвищені уфіскальних цілях на високоліквідну продукцію і підакцизні товари.Таким чином, механізм регулювання був спрямований насамперед наодержання податкових надходжень і, в другу чергу — на захист націо-нального виробника. Значна кількість пільг, наданих законодавствомокремим суб'єктам ЗЕД, створила неоднакові умови конкуренції навнутрішньому ринку.

Знижуються ставки на енергоносії і сировину. Закладаються ос-нови для проведення погодженої митно-тарифної політики: створю-ється Митно-тарифна рада при Кабінеті Міністрів України і прийма-ється перша постанова щодо зміни ставок ввізного мита.

Починає діяти режим вільної торгівлі з Російською Федерацією іРеспублікою Білорусь.

Період 1996-1998 рр. характеризується протекціоністською полі-тикою захисту національного товаровиробника. Посилення протек-ціонізму відбувається поряд із заходами для зміни системи митно-та-рифного регулювання у зв'язку з переговорним процесом про вступУкраїни до СОТ. Скасовується національна система преференцій.Механізм тарифного регулювання спрямований на захист вітчиз-няного товаровиробника. Мають місце фіскальні надходження відтарифів переважно за рахунок підвищення ставок на імпорт високо-ліквідної на українському ринку продукції (в основному підакцизнітовари), а також за рахунок заходів, пов'язаних з визначенням митноївартості, тарифної позиції і країни походження товару.

Для постачання сировини для виробничих потреб вводяться мі-німальні ставки ввізного мита. На експорт деяких видів продукціївводиться експортне мито, що має переважно заборонний характер(вовна, шкури тварин, чорні і кольорові метали й ін.). Продовжуютьзастосовуватися пільги для окремих категорій суб'єктів ЗЕД. Актив-но використовується режим вільної торгівлі з країнами СНД і Балтії.У зв'язку з обмеженістю заходів тарифного регулювання (стосують-ся лише близько 30% імпорту) і нетарифного регулювання поступоваперевага віддається адміністративним і технічним заходам.

Таким чином, Україна дійшла висновку про передчасність лібе-ралізації зовнішньої торгівлі і зробила ставку на політику протекці-онізму. Вирішальну роль у прийнятті такого рішення відіграли двафактори: зменшення ємності внутрішнього ринку і різке падіння об-сягів національного виробництва.

У 1998-1999 рр. Україна починає удосконалювати систему мит-но-тарифного регулювання відповідно до норм СОТ. Поступоволібералізується імпортний режим. Це, зокрема, пов'язано з необхід-ністю виконувати зобов'язання перед міжнародними фінансовимиорганізаціями щодо лібералізації зовнішньоторговельного режиму.Поступово скасовується застосування ставки мінімальної митноївартості. Істотно зменшилася кількість рішень щодо зміни ставокввізного мита. Приймаються рішення, спрямовані на стимулюваннявнутрішнього виробництва, тобто ставки мита знижувалися на сиро-вину, підвищувалися на готову продукцію, аналоги якої випускалисяв Україні. Були знижені ставки імпортного мита на значну номенкла-туру товарів текстильної промисловості відповідно до зобов'язаньперед ЄС.

Готується новий Єдиний митний тариф України на базі Україн-ської класифікації товарів ЗЕД. Створюється законодавча база щодоприєднання до Конвенції по гармонізованій системі опису і кодуван-ня товарів, оптимізується тарифна номенклатура.

Починаючи з 2000 р., застосовується політика селективного про-текціонізму.

У зв'язку з поновленням переговорного процесу про вступ Украї-ни до СОТ і переговорами з ЄС щодо зменшення рівня ввізного митана текстиль і одяг у 2000 р. був поступово зменшений загальний рі-вень імпортних тарифів. Розмір максимальних ставок ввізного митабув зменшений до 25%. Також були зменшені ставки імпортного митадо рівня 0-17% на різноманітний асортимент товарів і продукції лег-кої промисловості (пересічно ставка дорівнювала 6,9%).

Були внесені зміни в ставки ввізного мита на продукцію хімічноїпромисловості, окремі види сільськогосподарської техніки і запаснихчастин до неї, товари широкого вжитку, які не виготовлялися чи ви-готовлялися в недостатній кількості в Україні. Зменшилася кількістьпідакцизних товарів. Досить високим залишається рівень ставок та-рифів на сільськогосподарські товари і продукти харчування. Зниже-но митні тарифи на текстиль і одяг відповідно до домовленостей зЄС. Почали використовуватися антидемпінгові заходи.

Окремі види товарів звільняються від накладання мита, середних: транспортні засоби, які здійснюють транспортні міжнародні ван-тажні перевезення; валюта України, іноземна валюта, цінні папери;товари, які вироблені в Україні і ввозяться назад на її територію безперероблення, а також товари іноземного