8.1. Форми міжнародної торгівлі щодо предмету торгівлі

магниевый скраб beletage

Відносно предмета торгівлі виокремлюють чотири форми міжна-родної торгівлі:

Торгівля промисловими товарами, машинами, устаткуван-ням, у тому числі:

а)         товарами широкого вжитку. Наприклад, одяг, взуття, мийні за-соби, меблі, побутова техніка, товари для особистої гігієни, парфуми ікосметика, аксесуари, ювелірні прикраси, хутряні вироби, автомобілі;

б)         машинно-технічною продукцією, в тому числі:

готовою продукцією. Це постачання машин і устаткування вготовому до експлуатації вигляді. Наприклад, транспортні за-соби, продукція верстатобудування, технічні товари культур-но-побутового призначення;

продукцією в розібраному вигляді. Ця форма торгівлі особливорозвинута в автомобільній промисловості (частка автомобіліву розібраному вигляді і комплектуючих виробів на цьому рин-ку становить 40-50%), у виробництві тракторів, мотоциклів,електропобутових приладів, радіо- та електронної апаратури,сільськогосподарських машин;

комплектним устаткуванням. Під комплектними об'єктамирозуміють промислові чи інші підприємства в цілому, окреміцехи, установки, агрегати, що утворюють готовий технологіч-ний комплекс чи його самостійну частину. При цьому комп-лектним устаткуванням вважається набір органічно пов'язанихєдиним технологічним процесом машин і устаткування, що за-безпечують випуск готової продукції чи завершують техноло-гічну стадію. До обсягу постачання в контрактах на комплектнеустаткування входять: проектна, технологічна документація(інженерно-консультаційні послуги); устаткування визначеноїпродуктивності із зазначенням витрат сировини, палива і вихо-ду готової продукції, технічні послуги (монтаж, налагодження,пуск устаткування в експлуатацію, навчання фахівців).

Торгівля сировинними товарами: мінеральною сировиною,продуктами її збагачення і перероблення (чорними й кольоровимиметалами), сільськогосподарською сировиною рослинного й тварин-ного походження та продуктами їхнього первинного перероблення, атакож продовольчими товари.

Торгівля послугами. Наприклад, транспортні послуги, ту-ризм, оренда, комп'ютерні, фінансові, інженерні послуги, послугизв'язку тощо.

IV. Торгівля продукцією інтелектуальної праці. Об'єктами купів-лі-продажу виступають науково-технічні знання, що є результатами на-укових досліджень, проектних конструкторських робіт і досвіду їхньо-го промислового освоєння. Торгівля продукцією інтелектуальної працівключає торгівлю патентами, ліцензіями, товарними знаками, промис-ловими зразками, науково-технічними послугами (інжиніринг).

Міжнародна торгівля промисловими та сировинними товарамиґрунтується на міжнародних торгових класифікаторах. В них усі то-вари поділяються на розділи, підгрупи тощо за тими чи іншими озна-ками. Перелік товарних найменувань у відповідній класифікаційнійсистемі називається товарною номенклатурою. Міжнародні товарніноменклатури використовуються як основа побудови митного тари-фу (чим докладніша товарна номенклатура, тим ефективніший тарифможе бути використаний у протекціоністських цілях), застосовують-ся для класифікації товарів у статистиці, транспортних тарифах.

Для класифікації товарів у міжнародній торгівлі використову-ють: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію (СМТК)ООН (3-я редакція 1986 р.), Гармонізовану систему опису і кодуван-ня товарів (ГС), Класифікатор товарів за укрупненими економічни-ми угрупованнями (КУЕУ) ООН (редакція 1989р.) [21, 22, с.82; 54,с. 54; 81, с. 64-70; 82, с. 292-298].

У СМТК класифікація товарів на рівні груп здійснюється: за ви-дами сировини, з якої виготовлено товар; за ступенем обробленнятовару; за призначенням товару; за місцем товару в міжнародній тор-гівлі.

У 3-му виданні СМТК складається з 9 розділів, 67 груп, 261 під-груп, 1033 базисних товарних позицій і 3118 субпозицій, що можутьдеталізуватися в національних номенклатурах (табл. 8.1).

Класифікатор використовується для публікації даних щодо зо-внішньої торгівлі країнами-членами ООН і міжнародними організа-ціями. На підставі цієї класифікації визначаються порівняльні показ-ники обсягу й структури експорту й імпорту різних країн, крім того,за допомогою спеціального «ключа» можна перегруповувати товарив інші класифікації.

Гармонізована система опису і кодування товарів являє собоюміжнародні вимоги до класифікації і статистичної інформації щодотоварів, які надходять у зовнішню торгівлю (табл. 8.2).

Таблиця 8.1

Класифікаційна схема СМТК (3-тя редакція)

Коди розділівта їхнє найменування

Кількість

Групи, їхнікоди

Під-групи

Пози-ції

Субпо-зиції

0. Продовольчі товари та живітварини

10(00-09)

36

132

344

1. Напої та тютюн

2(11-12)

4

11

22

2. Сировина непродовольча, крімпалива

9(21-29)

36

123

267

3. Мінеральне паливо, мазути таподібні їм товари

4(32-35)

11

25

37

4. Жири, олії та віск рослинного йтваринного походження

3(41-43)

4

21

44

5. Хімічні продукти

9(51-59)

33

126

474

6. Оброблені вироби, класифіко-вані переважно за матеріалами

9(61-69)

52

233

829

7. Машини, обладнання і тран-спортні засоби

9(71-79)

50

214

653

8. Різні готові вироби

8(81-85,87-89)

31

144

442

9. Товари та угоди, не включенідо вище перерахованих розділів

4(91, 93, 96,97)

4

4

6

Разом

 

67

1033

3118

 

Таблиця 8.2

Класифікаційна схема ГС

Найменування розділів

Кількість

Групи (коди)

Позиції

Субпозиції

І. Живі тварини і продукти тва-

5(01-05)

14

194

ринництва

 

 

 

11. Продукти рослинного поход-

9(06-14)

790

270

ження

 

 

 

ІІІ. Жири та олії тваринного і

1(15)

22

53

рослинного походження; продук-

 

 

 

ти їх розщеплення; готові харчові

 

 

 

жири; віск тваринного або рос-

 

 

 

линного походження

 

 

 

Продовження табл. 8.2

IV. Продукти харчосмакової про-мисловості; алкогольні та безал-когольні напої; тютюн і штучнізамінники тютюну

9(16-24)

56

181

V. Мінеральні продукти

3(25-27)

67

151

VI. Продукція хімічної та суміж-них галузей промисловості

11(28-38)

176

759

VII. Пластмаса та вироби з неї;каучук і гумові вироби

2(39-40)

43

189

VIII. Шкіряна сировина; шкіра;хутро; хутряна сировина; виробиз хутра; шорно-сідельні виробита упряж; дорожні речі; сумки тааналогічні товари; вироби з ки-шок

3(41-43)

21

74

IX. Деревина і вироби з неї; де-ревне вугілля; корок; вироби зкорка; вироби із соломи, лози таінших матеріалів для плетіння;кошики та інші плетені вироби

3(44-46)

27

79

X. Паперова маса з деревини абоінших целюлозно-волокнистихматеріалів; паперова й картоннамакулатура; папір, картон і виро-би з них

3(47-49)

41

149

XI. Текстиль і вироби з нього

14(50-63)

149

809

ХІІ. Взуття, головні убори, пара-сольки, палиці, прути та їхні час-тини; оброблене пір'я та виробиз нього; штучні квіти, вироби зволосся

4(64-67)

20

55

ХІІ І. Вироби з каміння, гіпсу,алебастру, цементу, азбесту, слю-ди або подібних матеріалів; ке-рамічні вироби, скло та вироби знього

3(68-70)

49

138

Продовження табл. 8.2

XIV. Перли натуральні чи куль-

1(71)

18

52

тивовані, напівкоштовне і ко-

 

 

 

штовне каміння, дорогоцінніметали, неблагородні метали,

 

 

 

лаковані дорогоцінні метали тавироби з них; біжутерія і монети

 

 

 

XV. Чорні й кольорові метали тавироби з них

11(72-76,78-83)

157

587

XVI. Машини, обладнання й ме-

2(84-85)

133

762

ханічні пристосування, електро-обладнання та їхні частини; зву-

 

 

 

козаписувальна і відтворювальна

 

 

 

апаратура; відеоапаратура та її

 

 

 

частини

 

 

 

XVII. Засоби наземного, повітря-

4(86-89)

38

132

ного, космічного, водного тран-спорту, обладнання та частини

 

 

 

до них

 

 

 

XVIII. Прилади та апаратиоптичні, фотографувальні й кі-нематографічні, вимірювальні,

3(90-92)

56

230

контрольні, прецизійні, медико-

 

 

 

хірургічні інструменти та апара-

 

 

 

ти; годинники; музичні інстру-

 

 

 

менти та їхні частини.

 

 

 

XIX. Зброя та боєприпаси, їхні

1(93)

7

17

частини

 

 

 

XX. Різні готові вироби

3(94-96)

32

131

XXI. Товари мистецтва, предме-

1(97)

6

7

ти для колекціонування та анти-

 

 

 

кваріат

 

 

 

Разом

96

1241

5019

Гармонізована система була розроблена Комітетом з гармонізо-ваної системи Ради по митному співробітництву (РМС). РМС — цеміжурядова організація, що відіграє провідну роль у роботі з багато-стороннього регулювання митно-тарифної практики, що є коорди-наційним і методичним центром у галузі митного контролю. РМСу 1983 р. прийняла Міжнародну Конвенцію про ГС, яку наприкінці1987 р. ратифікувало 53 країни і країни-члени ЄС. Гармонізованасистема є додатком до Конвенції. З 1 січня 1988 р. більшість країнсвіту перейшла на новий митний тариф, побудований за ГС. Усі 150країн-учасниць міжнародної організації СОТ, на частку яких при-падає понад 90% світової торгівлі, прийняли Гармонізовану систему.

Мета ГС:

спрощення складання й оброблення комерційних і митних до-кументів;

скорочення витрат по переписуванню, класифікації й облікузовнішньоторговельних вантажів за обсягом, вартістю, країна-ми призначення та іншими параметрами;

спрощення збору, обліку даних, проведення економічного ана-лізу про зовнішню торгівлю;

спрощення обміну тарифними знижками в рамках СОТ.

Структура номенклатури Гармонізованої системи (НГС) склада-ється із системи класифікації і системи кодування.

Система класифікації складається з 21 розділу, 96 груп, 33 під-груп, 1241 товарної позиції, 3553 підпозицій, 5019 субпозицій, тобтосистема має 6 ступенів.

Товари в НГС групуються за такими ознаками:

походження (продукти рослинного, тваринного походження);

призначення (продовольчі товари і напої; промислова сирови-на; паливо і мастильні матеріали; машини й устаткування, яківключають інструменти; транспортні засоби; промислові това-ри народного споживання);

ступінь оброблення (сировинні товари виробничого і невироб-ничого призначення; напівфабрикати виробничого і невироб-ничого призначення; готові вироби).

Гармонізована система містить докладні пояснення, що спри-яють однаковому розумінню класифікаційних угруповань, визна-ченню ставок мита, порівнянності статистичних даних по зовнішнійторгівлі.

Система кодування в ГС дає змогу надати інформацію в зручнійформі для збирання, передачі й оброблення, а також здійснювати їїкомп'ютерне оброблення. Код кожного товару має шість цифр. Першідві цифри позначають товарну групу, чотири (дві перші і дві наступ-ні) — товарну позицію, шість дві останні і чотири попередні) — суб-позицію.

Систему ГС застосовує більшість країн світу. На ній ґрунтуєть-ся і товарна класифікаційна схема Єдиного митного тарифу України(товарна номенклатура). Це сприяє уніфікації, вдосконаленню ста-тистичного обліку і посиленню контролю за експортно-імпортнимиопераціями. Товарна номенклатура України систематизована в 21розділі, 97 групах, 1241 товарній позиції і 5019 товарних підпозиціях.

Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупован-нями застосовується для статистики міжнародної торгівлі. СхемаКУЕУ представлена в табл. 8.3.

Класифікатор заснований на товарах, включених у СМТК і ГС.Усі товари, перераховані в цих класифікаціях (СМТК і ГС), розпо-ділені відповідно до їх призначення на 7 груп, а всередині кожноїгрупи — за ступенем оброблення. Крім того, деякі товари об'єднані вгрупи за ознакою промислового чи особистого споживання залежновід терміну використання.

У КУЕУ дано визначення основних понять:

сировинні товари — продукти сільського господарства, лісово-го господарства, рибальства і полювання або будь-які кориснікопалини, вартість яких незначно залежить від оброблення;

напівфабрикати — продукти, що потребують подальшого обро-блення або включені до складу інших товарів, перш ніж вонистали знаряддям виробництва або предметом споживання;

готові вироби — всі промислові вироби, призначені для спожи-вання і використання в домашньому господарстві, а також капі-тальне обладнання для промисловості, сільського господарстваі транспорту, промислові товари нетривалого користування,що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо;

готові промислові товари короткотермінового користування,призначені для промисловості, — товари з терміном користу-вання рік і менше;

готові вироби тривалого користування — вироби з терміномспоживання понад один рік, призначені для промисловості, атакож для державних і приватних установ, класифікуються яккапітальне устаткування, крім зброї, яка класифікуються як то-вари, не віднесені до інших категорій;

РОЗДІЛ ІУ. ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

 

Таблиця 8.3

 

Класифікаційна схема КУЕУ

1.

Продовольчі товари і напої

 

1.1. Сировинні товари

 

1.1.1. Для промислового споживання

 

1.1.2. Для особистого споживання

 

1.2. Оброблені напівфабрикати

 

1.2.1. Для промислового споживання

 

1.2.2. Для особистого споживання

2.

Промислова сировина (непродовольча)

 

2.1. Сировинні товари

 

2.2. Напівфабрикати

3.

Паливо й мазути

 

3.1. Сировинні товари

 

3.2. Напівфабрикати

 

3.2.1. Бензин

 

3.2.2. !нші напівфабрикати

4.

Машини, обладнання та частини до них (крім транспортних засобів)

 

4.1. Машини та обладнання

 

4.2. Частини

5.

Транспортні засоби, їхні частини

 

5.1. Легкові автомобілі

 

5.2. !нші автомобілі

 

5.2.1. Транспортні засоби виробничого призначення

 

5.2.2. Транспортні засоби особистого користування

 

5.3. Частини до транспортних засобів

6.

Споживчі товари

 

6.1. Товари тривалого користування

 

6.2. Товари середньотермінового користування

 

6.3. Товари короткотермінового користування

 

6.4. Товари, не включені до вище перерахованих груп

7. Товари, не включені до вище перерахованих груп

споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування — то-вари з терміном споживання один рік чи менше, включаючи то-вари, які використовують державні та приватні установи;

товари середньострокового користування — товари з терміномкористування 1-3 роки і з порівняно низькою вартістю;

товари тривалого користування — товари з терміном користу-вання понад 3 роки, а також товари з терміном користування1-3 роки, але з високою вартістю.

Міжнародна торгівля промисловими товарами,машинами, устаткуванням

До промислових товарів, згідно зі Стандартною міжнародноюторговельною класифікацією, належать: «Хімічні продукти (розділ5)», «Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами»,за винятком групи 68 (розділ 6), «Машини, устаткування і тран-спортні засоби» (розділ 7), «Різні готові вироби» (розділ 8).

У структурі міжнародної торгівлі промисловими товарами пере-важає торгівля машинами, устаткуванням і транспортними засобами(приблизно 51,5%), на другому місці — промислові вироби розділів 6і 8 — (35,82%) і на третьому — хімічні товари (12,68%).

Висока частка в міжнародній торгівлі промисловими товарамимашин, устаткування, транспортних засобів свідчить про сучаснийрівень виробництва, наукоємності продукції.

Для міжнародної торгівлі промисловими товарами характернітакі особливості, які зумовлені новими вимогами ринку:

зниження життєвого циклу більшості видів товарів;

зростання виробництва високотехнологічних виробів, що за-безпечує неухильну диференціацію напівпродуктів і кінцевихпродуктів;

спостерігається процес постійної диверсифікованості вироб-ництва на якомога дрібніші галузі і підгалузі, відгалужуванняяких автоматично породжують потребу в обміні продукцієютаких виробництв, що спеціалізуються дедалі вужче. Відбува-ється постійне відновлення номенклатури й асортименту про-дукції;

міжнародна торгівля готовими виробами однієї й тієї самоїтоварної номенклатури, торгівля продукцією в розібраномувигляді (вузлами, деталями, компонентами готових виробів)породжує новий тип міжнародного обміну — внутрішньогалу-зеву торгівлю, що витісняє традиційну міжгалузеву. Внутріш-ньогалузевий обмін багаторазово збільшує товаропотоки міжкраїнами. Ця тенденція виявляється тим сильніше, чим вищийрівень технологічної складності виробу. Із зростанням часткивисокотехнологічних виробів у загальному обсязі виробництвакраїни збільшується і частка внутрішньогалузевої торгівлі в їїзовнішньому товарообігу;

зростання у верстатобудівній продукції частки відновленогоустаткування;

перехід від одиничних до системних продажів. Основний товарпропонується з комплектуючими і супутніми виробами;

підвищення вимог до техніко-економічних показників виро-бів: підвищення конкурентоспроможності виробів за критерієм«якість/ціна»; зниження експлуатаційних витрат на машини іустаткування, забезпечення безперебійної їх експлуатації поста-чальником упродовж усього терміну служби (10 років і більше);застосування більш жорстких нормативів охорони навколиш-нього середовища, техніки безпеки, ергономіки, що призводятьдо створення екологічно чистих виробництв із максимальнимрівнем автоматизації щодо «безлюдної технології»; використан-ня у верстатах сучасних систем ЧПУ засобів активного контролю(моніторингу), лінійних приводів; розширення технологічнихможливостей верстатів із створенням фактично обробляючихцентрів, які поєднують механічне, термічне оброблення з наступ-ним шліфуванням загартованих дільниць. Оброблювальні цен-три нового покоління дають змогу відмовитися від жорстких ав-томатичних ліній і переходити на гнучке сучасне виробництво;

машинно-технічна продукція повинна відповідати вимогамМіжнародної організації стандартів;

зростання торгівлі товарами виробничого призначення випе-реджає зростання торгівлі машинно-технічними виробамикультурно-побутового призначення;

посилення тиснення соціального фактора, який виявляється вдефіциті й дорожнечі кваліфікованої праці, що потребує ство-рення простіших в експлуатації з «дружніми» системами ЧПУ;

розроблення нових, ефективніших інструментальних конструк-ційних матеріалів;

потреба швидкого виконання заходів з передаванням кресленьвиробів замовникові по Інтернету і поставкою продукції за сис-темою «точно в термін»;

гнітюча частина світового експорту й імпорту машинно-техніч-ної продукції зосереджена в індустріально розвинутих країнах;

торговельна політика держав спрямована на стимулюванняекспорту машинно-технічної продукції і захист національноготоваровиробника;

зростання на світовому споживчому ринку частки контрафак-тної (фальсифікованої) продукції за такою номенклатурою:взуття, одяг, парфумерія, косметика, лікарські засоби, носіїінформації, продукти харчування, електричне і комп'ютернеустаткування, годинники та ювелірні вироби, іграшки, ігритощо. Частка контрафактних товарів в окремих сегментах спо-живчого ринку становить: відеопродукція — 50%, музичні за-писи — 33, одяг (трикотаж, сорочки, джинси та ін.) — 30, ав-тозапчастини — 10, медикаменти — 6, парфумерія і побутовахімія — 5 [55, с. 64]. На частку контрафактної продукції при-падає 7 % світової торгівлі (близько 360 млрд євро на рік). У2009 р. у світі було реалізовано на загальну суму в 800 млрд дол.підроблених сигарет, предметів одягу, сумок , аксесуарів, пірат-ських дисків. Загальний збиток компаній у світі оцінюється в1,5 трлн дол. Контрафакція завдає серйозного збитку економі-ці ряду країн, крім того, фальсифікована продукція може бутишкідливою і небезпечною для здоров'я покупців.

На світовому ринку промислових товарів здійснюється торгівлямашинно-технічною продукцією (готовою продукцією, продукцією врозібраному вигляді і комплектним устаткуванням).

Для міжнародної торгівлі готовою продукцією характерні такіособливості:

зростання обсягу світового виробництва готових виробів ви-переджає зростання обсягу світового виробництва продукціїсировинних галузей;

випереджаюче зростання експорту готових виробів порівняно зекспортом мінеральної сировини й аграрних продуктів;

реальне постачання, наприклад, технологічного устаткування,є, власне кажучи, початковою стадією взаємин експортера йімпортера. Використання цього устаткування за призначеннямпотребує проведення таких взаємопогоджувальних дій: монта-жу і пуску устаткування в експлуатацію, технічного обслуго-вування, забезпечення запчастинами. Отже, передбачаютьсясупровідні сервісні послуги (технічне обслуговування в гаран-тійний і післягарантійний періоди, навчання персоналу, ство-рення оптимальних складських запасів запчастин). Подібнавзаємодія партнерів після постачання готового товару вигіднаобом сторонам. Експортер закріплюється на новому ринку,збільшує обсяг продаж, надавши повний комплекс необхіднихпослуг конкретному споживачеві. Імпортер одержує поряд зустаткуванням і набір кваліфікованих послуг від постачальни-ка, що знає всі особливості використання певного товару, длязабезпечення заданих експлуатаційних характеристик і, отже,для досягнення економічних результатів.

Розвиток міжнародної торгівлі машинно-технічною продукцієюв розібраному вигляді зумовлений особливостями міжнародного по-ділу праці в сучасних умовах. Об'єктивно склалися умови для роз-членовування виробничого процесу на окремі операції і виділення їху самостійні виробництва, а також обміну між такими ланками єди-ного технологічного циклу їхньою продукцією (компонентами кінце-вого виробу).

Експорт готової продукції в розібраному вигляді підвищує їїконкурентоспроможність; допомагає перебороти різні митні й ад-міністративні протекціоністські бар'єри, спрямовані на обмеженняімпорту готової продукції; знижує майже в два рази транспортні ви-трати внаслідок того, що вузли і деталі як більш компактний вантажперевозяться в контейнерах. Імпорт готової продукції у вигляді вуз-лів і деталей супроводжується зниженим митом, що сприяє органі-зації складальних виробництв, отже, розвитку національної промис-ловості та підвищенню зайнятості робочої сили. Поставляючи вузлиі деталі на складання, експортер забезпечує проникнення на ринок ізбільшення обсягу продаж складених готових виробів.

Така форма торгівлі часто проходить по внутрішніх каналах тієї чиіншої транснаціональної корпорації (ТНК). Так, частка вузлів і дета-лей у загальному обсязі експорту країнами ОЕСР машин і транспорт-них засобів становить майже 30%. У деяких країнах, що розвиваються,де діють філії західних ТНК, ця частка вища: у Тайвані — 36,3%, Фран-цузькій Гвіані — 49, Гонконгу — 46,2, Барбадосі — 61,6, Нікарагуа —81,6. Це істотно збільшує масу товарів, що просуваються між країна-ми, міцно прив'язують національні господарства таких країн.

Прикладом торгівлі в розібраному вигляді є українська авто-мобільна промисловість: на автомобільному заводі в м. Кременчукстворене спільне підприємство з випуску вантажівок моделей «Дей-лі» та «Євро-карго» з туринською фірмою «^ЕСО»; у Сімферополіскладаються автомобілі ГАЗ-24, 31. У польському м. Лодзь на під-приємстві «Даміс» налагоджено складання українських автомобілів«Таврія».

Тнший приклад. У російській автомобільній промисловості на-лагоджено випуск закордонних марок автомобілів «Дзу» (Півден-на Корея), «Астра» і «Шевроле-Блейзер» (США), «Меган-Класик»(Франція), «Мареа» і «Палео» Італія).

Складальне підприємство у формі спільного підприємства най-частіше організовано за принципом прогресивного складання, щоприпускає поступове і поетапне витиснення імпортованих деталейі вузлів деталями і вузлами національного виробництва. Основніпринципи складальних виробництв спільного підприємства:

деталі і вузли мають бути підготовлені таким чином, щоб на-ступне складання не потребувало витрат на підготовку висо-кокваліфікованих працівників;

деталі і вузли вітчизняного виробництва повинні мати якістьне нижчу від імпортної і бути точно взаємозамінними без будь-якого ручного припасування;

терміни постачання вузлів і деталей повинні бути ритмічними із установленим оптимальним складським запасом.

Розвиток міжнародної торгівлі комплектним устаткуваннямпов'язаний з виникненням і функціонуванням ринку комплектнихоб'єктів (товарів-об'єктів). Комплектне устаткування являє собоюєдиний технологічний комплекс підприємства або споруджуваногооб'єкта. Його постачання нерозривно пов'язано з наданням проек-тно-дослідницьких, конструкторських, технологічних послуг, вико-нанням пусконалагоджувальних робіт, передачею супутніх ліцензій,організацією навчання адміністративно-виробничого персоналу.

Експортер комплектного устаткування одержує можливість іс-тотно розширити експортні можливості за рахунок нестандартного,більш дорогого устаткування, супутніх послуг, у тому числі ноу-хау,патентів.

Шпортеру постачання комплектного устаткування дає змогу вкороткий термін одержати технологічно налагоджений набір осно-вного і допоміжного устаткування, навчити виробничий персонал іпісля пуску об'єкта в експлуатацію приступити до виробництва гото-вої продукції.

Частка постачань комплектного устаткування в загальному об-сязі світового експорту машин і устаткування перебуває на рівні10-15%. Така форма торгівлі значно поширена як у промислово роз-винутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, насамперед в Індії,Бразилії, Аргентині, Мексиці.

Торгівля комплектним устаткуванням здійснюється за такимиумовами генерального підряду:

будівництво об'єктів «під ключ». Під такими постачаннямирозуміють угоду, за якою контрагент замовника бере на себевідповідальність за спорудження об'єктів промислового і неви-робничого призначення і представляє замовника у відносинахз іншими юридичними особами, що беруть участь у споруджен-ні об'єкта. Контрагент передає замовникові об'єкт, готовий доексплуатації;

будівництво об'єктів за умовою «під готову продукцію». Цяугода передбачає обов'язок підрядчика забезпечити експлуата-цію підприємства до досягнення ним проектної потужності йосвоєння випуску продукції погодженої номенклатури, якостіі кількості;

будівництво об'єктів на умовах «під випуск і реалізацію про-дукції». Контракти такого типу припускають широкий спектрзобов'язань і відповідальності постачальників. Постачальникзабезпечує не тільки експлуатацію підприємства в початковийперіод, а й збут його продукції;

постачання комплектного устаткування на умовах ВОТ (відангл. слів build — будувати, operate — експлуатувати, transfer —передавати). Під терміном ВОТ розуміється залучення міжна-родного консорціуму для фінансування всіх витрат, пов'язанихз будівництвом об'єкта «під ключ», а також з експлуатацією йобслуговуванням об'єкта під гарантію уряду в придбанні про-дукції цього підприємства упродовж 10-15 років за цінами, щозабезпечують відшкодування витрат і одержання встановлено-го прибутку учасникам будівництва об'єкта. Експортер за цієїформи постачань має можливість реалізувати свою продукціюна ринку іншої країни й одержати заздалегідь погоджений до-хід, а імпортер одержує готовий об'єкт без значних фінансовихвитрат і не зазнає труднощів при введенні його в експлуатацію[81, с. 100-103; 82, с. 133-138].

Таблиця 8.4

 

Експорт промислових товарів

 

3 них

 

усього

чорні металита вироби зних

ХІМІЧНІ

продукти

офісне та теле-комунікаційнеустаткування

автомобільнітовари

текстиль

одяг

Регіонисвіту

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

Темп зростанняпорівняно з 2005, %

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

% до 2005 р.

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

% до 2005 р.

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

% до 2005 р.

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

% до 2005 р.

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

% до 2005 р.

Обсяг, млрд дол.

Частка в світовомуекспорті товарів, %

% до 2005 р.

Звіт

8256,8

70,1

13

374,0

3,2

18

1247,8

10,6

13

1451,4

12,3

13

1015,9

8,6

10

218,6

1,9

7

311,4

2,6

12

Іівнічна Америка

1233,2

73,5

11,7

23,2

1,4

11,2

173,7

10,4

12,9

198,1

11,8

11,7

204,3

12,2

8,6

17,2

1,0

1,4

13,0

0,8

-8,2

Центральна та ПівденнаАмерика

134,9

31,4

13

17,3

4,0

10

24,5

5,7

21

6,4

1,5

11

19,1

4,4

16

2,9

0,7

7

12,8

3,0

-3

Європа

3890,3

78,4

12

177,1

3,6

17

743,2

15

12

427,1

8,6

12

549,8

11,1

9

82,8

1,7

4

107,1

2,2

7

;нд

106,0

24,9

15

38,9

9,1

11

22,2

5,2

14

1,1

0,3

34

5,3

1,3

25

1,7

0,4

-1

1,6

0,4

-6

Африка

71,2

19,6

10

70

1,9

1

11,3

3,1

15

2,4

0,7

23

5,4

1,5

31

1,6

0,4

9

9,8

2,7

6

Передній Схід

138,2

21,4

9

4,7

0,7

19

37,1

5,7

17

14,8

2,3

-16

8,4

1,3

15

8,0

1,2

10

4,3

0,7

3

Азія

2683,2

81,9

16

105,8

3,2

27

235,8

7,2

15

801,4

24,4

15

223,5

6,8

15

104,4

3,2

9

162,8

5,0

2

Світовий експорт промислових товарів за регіонами світу в 2006 р.

to

OlCD

Джерело: [www.wto.org]

На світовому ринку промислових товарів, згідно з даними Всес-вітнього банку, до країн, для яких експорт цих товарів пріоритетний(понад 50% загального обсягу експорту товарів і послуг), належать:Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Індія, Ір-ландія, Італія, Канада, Киргизстан, Китай, КНДР, Латвія, Ліван, Лит-ва, Малайзія, Молдова, Монако, Пакистан, Республіка Корея, Росія,Румунія, США, Сінгапур, Таїланд, Тайвань, Узбекистан, Україна,Фінляндія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.

Міжнародна торгівля промисловими товарами за регіонами світухарактеризується даними табл. 8.4.

Міжнародна торгівля сировинними товарами

Під сировиною зазвичай розуміють продукти видобувної промис-ловості і сільського господарства. Тому основними ринками сиро-винних товарів є: ринки продовольства, ринки сільськогосподарськоїсировини, ринки руд і металів, палива.

Про обсяги світового товарного експорту продовольчих товарівта палива за окремими регіонами в 2006 р. свідчать дані табл. 8.5.

Таблиця 8.5

Світовий експорт товарного експорту продовольчих товарів тапалива за окремими регіонами в 2006 р.

Регіони світу

Експорт

Продовольчих товарів

Палива

обсяг,млрддол.

частка усвітовому

експорті,%

темпизростанняпорівняно з2005 р., %

обсяг,млрддол.

частка усвітовому

експорті,%

темпизростанняпорівняно з2005 р., %

Світ

944,5

8,0

11,0

1770,5

15,0

23,0

Північна Америка

151,6

9,0

11,1

151,2

9,0

15,4

Центральна таПівденна Америка

102,4

23,8

13,0

110,5

25,7

24,0

Європа

436,0

8,8

9,0

361,6

7,3

22,0