10.2. Міжнародні товарні аукціони |
Міжнародні товарні аукціони являють собою спеціально орга-нізовані, що періодично діють у визначених місцях, ринки. На нихшляхом проведення публічних торгів у заздалегідь обумовлений часі в спеціально призначеному місці здійснюється продаж попередньооглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупця,який запропонував найвищу ціну. Відмітні риси аукціонної торгівлі: продаж масових і одиничних товарів із суворо визначеними ін-дивідуальними властивостями, які не піддаються стандартиза-ції; торгівля ведеться тільки наявним товаром; обов'язковий попередній огляд аукціонних товарів; добровільна форма торгівлі, що має публічний характер, тоб-то всі зацікавлені експортери й імпортери мають право братиучасть у торговельних операціях. Аукціони дають можливість створити відкриту конкуренцію, ви-значити ціну товару, швидко його реалізувати за вигідною для по-купця ціною; дають змогу покупцеві самостійно перевірити якістьтовару; гарантують постачання товару, що вже знаходиться на складіаукціону. На міжнародних товарних ринках аукціон є найважливішою фор-мою реалізації таких товарів, як хутро, з продажу якого упродовж рокупроводиться понад 150 аукціонів (через міжнародні аукціони США іКанади реалізується понад 70% усього проданого цими країнами ху-тра, у Данії — 90%, у Швеції і Норвегії — близько 95%), чай (близько70% продаваного у світі реалізується через аукціони), немита вовна (90-95% вовни, експортованої Австралією і Новою Зеландією), тю-тюн, предмети живопису, прикладного мистецтва, скульптури (близь-ко 90% усіх продажів), тропічні породи лісу, худоба і т.ін.Основні центри аукціонної торгівлі наведені в табл. 10.2. Таблиця 10.2 Перелік головних центрів аукціонної торгівлі окремимивидами товарів
Товари на аукціонах продаються за аукціонними цінами. Це ре-альні ціни, що установлюються на аукціонах внаслідок співвідношен-ня між попитом та пропозицією, причому головною особливістю їх-нього формування є наявність у більшості випадків великої кількостіпокупців і одного або декількох продавців. Міжнародні аукціони класифікуються за певними ознаками [22,с. 396; 81, с. 93; 82, с. 220]. За часом проведення аукціони поділяються на регулярні та нере-гулярні. Регулярні аукціони проводяться спеціальними аукціоннимифірмами в тому самому місці, у визначений час (один чи кілька разівна рік). Нерегулярні аукціони проводяться, коли виникає необхід-ність продажу товару. За формою організації торгівлі розрізняють відкриті та закритіаукціони. Аукціони відкритої форми організовуються, як правило,акціонерним товариством, що монополізує торгівлю певним видомтовару і диктує на нього закупівельні ціни. Покупці є безпосередні-ми учасниками аукціону. Аукціони закритої форми організовуютьсяспеціалізованими брокерськими фірмами, які займаються перепрода-жем товарів. Покупці і продавці безпосередньо не беруть у них участі. За джерелом одержання прибутку аукціони бувають трьох ти-пів. Перший тип — аукціони, що одержують прибуток за рахунок різ-ниці між ціною перепродажу (оптовим покупцем чи безпосереднімспоживачем) і закупівельною ціною. Другий тип — аукціони, що перепродають товари незалежнихвиробників на умовах комісії. Розмір комісійних залежить від сумиугоди і типу товару. Так, на американському аукціоні «СОТБІС»склалася така практика виплати комісійних: якщо сума угоди накоштовності коливається в межах 120 тис. — 1,2 млн швейцарськихфранків, то аукціон одержує 6% від суми угоди плюс компенсацію ви-трат, а якщо більше, ніж 20 млн — то 2 % від суми угоди і компенсаціюполовини витрат. Якщо продають товари живопису і раритетних ме-блів, то комісійні становлять 12%. Третій тип — змішана модель діяльності аукціону, за якою фірмавиконує одночасно операції з перепродажем і комісійні операції. За ознакою функціональної спрямованості аукціони можутьбути торговими і торгово-виробничими. Аукціони, що є торговимифірмами, мають у своєму розпорядженні відповідні приміщення,устаткування, кваліфікований персонал. Аукціони, що є торгово-ви-робничими фірмами, мають також власне виробництво, що дає змогузавершити процес підготовки товару до продажу. Наприклад, виро-блення скуплених у заготівельників хутряних шкурок. За характером діяльності аукціони поділяються на спеціалізова-ні, брокерсько-комісійні, аукціонні фірми, що належать кооперати-вам, союзам товаровиробників. Спеціалізовані фірми організовують аукціони і продаж на нихаукціонних товарів як за свій рахунок, так і на умовах комісії. Ці фір-ми беруть на себе виконання всіх функцій щодо підготовки і прове-дення аукціонів. У ряді випадків вони видають продавцям позички під їхні товари,передані фірмі для аукціонного продажу. Прикладом можуть бутиспеціалізовані пушно-хутрові фірми, що представляють собою тор-гові монополії і продають на аукціонах хутро, придбане, як правило,за свій рахунок. А на комісійних засадах вони продають хутро, що на-лежить фірмам-виробникам. Брокерсько-комісійні фірми організують аукціони і продаж наних товарів на комісійних засадах за дорученням своїх клієнтів. Фір-ма виступає одночасно представником продавця і покупця й одержуєвід тих і інших винагороди. Продавець і покупець не знають один од-ного, їм відомий тільки брокер. Аукціонні фірми, що належать кооперативам або спілками това-ровиробників, поширені в Скандинавських країнах, у кожній з якихє по одній фірмі, що займає монопольне положення в аукціонній тор-гівлі, наприклад, хутром своєї країни. Аукціони проводять у чотири етапи (рис. 10.2). У сучасній міжнародній торгівлі роль аукціонів знизилася. Цепов'язано з динамічним розвитком прямих зв'язків між експортера-ми й імпортерами, розширенням товарних постачань рівномірної ігарантованої якості, збільшенням обсягів продажів товарів на основіокремих договорів, зниженням ефективності експорту через значнідодаткові витрати, пов'язані з розвантаженням, збереженням і від-правленням товару.
|